АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 вересня 2010 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого - судді Чупікової В.В.
суддів: Сулятицької М.М., Перепелюк Л.М.
секретар Васильчук І.С.
за участю: представника позивача Сираєвої – Шкрібляк Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Кельменецького районного центру зайнятості до ОСОБА_4 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю , за апеляційною скаргою Кельменецького районного центру зайнятості на рішення Кельменецького районного суду Чернівецької області від 07 липня 2010 року,
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Кельменецького районного суду Чернівецької області від 07 липня 2010 року у задоволенні позову Кельменецького районного центру зайнятості до ОСОБА_4 про стягнення незаконно отриманої ОСОБА_4 допомоги по безробіттю до 01.04.2007 року відмовлено у зв»язку із спливом позовної давності.
В позові Кельменецького районного центру зайнятості до ОСОБА_4 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю, отриманої ОСОБА_4 з 01.04.2007 року по 18.06.2007 року відмовлено за безпідставністю.
В апеляційній скарзі Кельменецький районний центр зайнятості просить скасувати рішення Кельменецького районного суду Чернівецької області від 07 липня 2010 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі. Посилається на те, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача апеляційну скаргу підтримав з підстав, викладених в ній.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що відповідачка ОСОБА_4. з 26.03.2004 року по 01.02.2007 року була зареєстрована як фізична особа - підприємець, що підтверджується копіями довідок з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 29.04.2010 року № 222 та Відділу державної реєстрації суб»єктів підприємницької діяльності ОСОБА_3 РДА(а.с.12, 28).
13.02.2006 року відповідачка ОСОБА_4, маючи статус фізичної особи-підприємця, зверталася до позивача Кельменецького районного центру зайнятості за із заявою про надання статусу безробітної з виплатою допомоги по безробіттю, в якій, крім іншого, зазначала, що не зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності, що підтверджується копією її заяви на а.с.5. Цього ж дня позивачем відповідачці було надано статус безробітної, призначено та розпочато виплату допомоги по безробіттю, що підтверджується витягами з наказів Кельменецького районного центру зайнятості від 13.02.2006 року, 28.12.2006 року, 09.02.2007 року 14.02. - 08.05.2007 року (а.с.6-7).
З 20.02. 2006 року по 01.02.2007 року відповідачці виплачена допомога по безробіттю в сумі 2120 грн., з 01.02.2007 року по 18.06.2007 року виплачена допомога в сумі 591,19 грн., що підтверджено додатками до ПК про прийняття рішення щодо нарахувань та платежі.(а.с.8-10).
Відповідно до ч.2 ст.28 Закону України «Про зайнятість населення» право на допомогу по безробіттю мають незайняті (непрацюючі) громадяни, визнані у встановленому порядку безробітними. В силу ч.3 ст.1 вищезазначеного закону відповідачка в період часу з 20.02. 2006 року по 01.02.2007 року не відносилася до категорії незайнятих (непрацюючих) громадян., а тому не мала права на отримання допомоги по безробіттю. Оскільки в суді першої інстанції представник відповідачки заявив про застосування строків позовної давності, як підставу відмови в позові, що і не заперечується апелянтом., то колегія суддів вважає, що суд першої інстанції з урахуванням вимог ст.ст. 261, 267 ЦК України прийшов до правильного висновку щодо відмови у позові про стягнення незаконно отриманої ОСОБА_4 допомоги по безробіттю до 01.04.2007 року у зв»язку із спливом позовної давності.
Відповідно до ст.34 Закону України „Про зайнятість населення ”, п.2, 3, 4 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України „ Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 20.03.2006 року №357 на центр зайнятості покладені обов’язки перевірки достовірності даних, які були підставою для надання відповідачці ОСОБА_4 статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих нею до державної служби зайнятості, як під час її реєстрації, так і протягом всього періоду перебування її на обліку як безробітної. Під час проведення таких перевірок позивач зобов’язаний взаємодіяти з державними органами податкової служби, Пенсійного фонду України, державними реєстраторами та іншими державними органами в порядку обміну інформацією.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що доводи апелянта про те, що він дізнався про порушення свого права тільки 23.09.2008 року - після надходження усної інформації від державного реєстратора про наявність у відповідачки статусу фізичної особи-підприємця в період отримання нею допомоги по безробіттю є безпідставними та спростовуються вищенаведеними правовими нормами.
Крім цього, позивач, дізнавшись про порушення свого права 23.09.2008 року(а.с.11), 07.10.2008 року на адресу відповідачки направив претензію з вимогою повернення отриманої допомоги по безробіттю, яка їй не була вручена по причині відсутності за місцем проживання. ( а.с.14). В порушення п.7 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнобов»язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 20.03.2006 року №357 позивач звернувся з позовом про стягнення виплаченої відповідачці допомоги тільки 01.04.2010 року не зазначивши поважні причини неможливості звернення до суду у строки, визначені вищенаведеним Порядком.
Оформляючи 06.02.2008 року наказ про зняття відповідачки з обліку як безробітної та повернення виплаченої їй допомоги, позивач не врахував, що з 01.02.2007 року відповідачка відносилася до категорії незайнятих (непрацюючих) громадяни, і на той час була визнана у встановленому порядку безробітною, а тому мала право на отримання допомоги за період часу з 27.02. по 18.06.2007 року. Висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову в цій частині за безпідставністю є правильним.
За таких обставин р ішення Кельменецького районного суду Чернівецької від 07 липня 2010 року ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 209, 218, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Кельменецького районного центру зайнятості відхилити.
Рішення Кельменецького районного суду Чернівецької від 07 липня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно