АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2010 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Чупікової В.В.
суддів: Галичанського А.Д., Міцнея В.Ф.
секретар: Кодрян Л.І.
за участю представника позивача ОСОБА_1, третьої особи ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Закритого акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк”, центрального відділення Чернівецької філії „ПриватБанк”, третя особа ОСОБА_2 про визнання недійсним договору застави рухомого майна, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 29 червня 2010 року,
в с т а н о в и л а :
В лютому 2010 року ОСОБА_3 звернулася до суду із вказаним позовом.
Просила визнати недійсним договір застави рухомого майна № CVF0AU00040218 від 06.09.2009 року, а саме автобуса пасажирського І-VAN А07АІ-30, 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, об’єм двигуна 5675, державний номер НОМЕР_2, укладений між ЗАТ КБ „ПриватБанк” та ОСОБА_2 Посилалася на те, що вона є співвласником автобуса, але нотаріально посвідченої згоди на укладення вищезнаведеного договору застави рухомого майна не давала.
Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 29 червня 2010 року в задоволенні позову ОСОБА_3 до ЗАТ КБ „ПриватБанк”, центрального відділення Чернівецької філії „ПриватБанк”, третя особа ОСОБА_2 про визнання недійсним договору застави рухомого майна – відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду І інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги, а судові витрати покласти на відповідача .
Посилається на те, що суд першої інстанції виніс рішення з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Вважає, що її згода на укладення договору застави автобуса пасажирського повинна бути нотаріально посвідчена, оскільки укладався договір відносно цінного майна.
Представник позивачки ОСОБА_1 та третя особа ОСОБА_2 в судовому засіданні апеляційної інстанції апеляційну скаргу підтримали з підстав, викладених в ній.
Колегія суддів перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Судом І інстанції правильно встановлено, що автобус пасажирський І-VAN А07АІ-30, 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, об’єм двигуна 5675, державний номер НОМЕР_2 перебуває в спільній сумісній власності подружжя, а саме, позивачки ОСОБА_3 та третьої особи ОСОБА_2, шлюб між якими зареєстровано 12 серпня 1978 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 65 СК України, для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.
Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.
Відповідно до ст. 13 Закону України „Про заставу” , в редакції, яка діяла на час укладення спірного договору застави, договір застави транспортного засобу повинен був укладатися у письмовій формі, нотаріального посвідчення такий договір не потребував.
Статею 577 ЦК України, визначено, що застава рухомого майна може бути зареєстрована на підставі заяви заставодержателя або заставодавця з внесенням запису до Державного реєстру застав рухомого майна.
По справі встановлено, що договір застави автобуса пасажирського І-VAN А07АІ-30, 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, об’єм двигуна 5675, державний номер НОМЕР_2 № CVF0AU00040218 від 06.09.2009 року, укладений між ЗАТ КБ „ПриватБанк” та ОСОБА_2 в письмовій формі. До нього додана письмова згода позивачки ОСОБА_3, в якій вона дозволяє позичальнику ОСОБА_2 надати у заставу /іпотеку / ПриватБанку будь-яке майно, що належить їй на праві спільної власності з позичальником (у тому числі автомобіль І-VAN А07АІ-30, номер кузова НОМЕР_1, місцезнаходження Чернівецька область, Вижницький район, с. Чорногузи) (а.с. 27, 50-52).
Сторонами не надано доказів, що вказаний договір застави транспортного засобу реєстрований та внесений до Державного реєстру застав рухомого майна.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що оскільки спірний договір застави транспортного засобу не підлягав нотаріальному посвідченню, не реєстрований та не внесений до Державного реєстру застав рухомого майна, то згода позивачки на укладення цього договору не потребувала нотаріального посвідчення
П. 44 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України не регулює правовідносини, що склались між сторонами.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 29 червня 2010 року ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апелянта є безпідставними.
Керуючись ст.ст. 209, 218, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів
У х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 29 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. На неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до касаційної інстанції протягом 20 днів з моменту набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді: