АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

28 квітня  2010 року                                                                                     м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

    Головуючого - судді: Чупікової В.В.  

         суддів:   Савчук М.В., Височанської  Н.К.  

          секретар :  Цимбал Ю.Ю.

          за участю позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, представника позивачів ОСОБА_5, представника Чернівецької міської ради та департаменту економіки Чернівецької міської ради Марчука Д.П., відповідачки   ОСОБА_8 третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог ОСОБА_9, їх представника ОСОБА_10

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дарвіна 5",  ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_4, ОСОБА_13, ОСОБА_14, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дарвіна 5" (треті особи на стороні позивачів: ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19) до Чернівецької міської ради, департаменту економіки Чернівецької міської ради, виконавчого комітету Чернівецької міської ради, Чернівецького міського бюро технічної інвентаризації, Чернівецького комунального обласного бюро технічної інвентаризації, ОСОБА_20 (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний підприємець ОСОБА_9) про визнання припиненим права комунальної власності, визнання права спільної часткової власності на нерухоме майно, визнання незаконною передачу приміщення гаражу в оренду, визнання незаконним рішень, визнання неправомірними дій МБТІ, визнання недійсним свідоцтва про право власності на гараж та анулювання реєстрації права власності на нього, визнання недійсним договорів купівлі-продажу та дарування, усунення перешкод у здійсненні управління майном та користування нежилим приміщенням шляхом витребування з безпідставного володіння ним, за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дарвіна 5", ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_4, ОСОБА_13, ОСОБА_14 на рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від  18 лютого 2010 року,  -

в с т а н о в и л а :

Рішенням  Шевченківського районного суду м. Чернівці від 18 лютого 2010 року в   задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,  ОСОБА_11, ОСОБА_12,    ОСОБА_4, ОСОБА_13, ОСОБА_14, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дарвіна 5" до Чернівецької міської ради, департаменту економіки Чернівецької міської ради, виконавчого комітету Чернівецької міської ради, Чернівецького міського бюро технічної інвентаризації, Чернівецького комунального обласного бюро технічної інвентаризації, ОСОБА_20  про визнання припиненим права комунальної власності територіальної громади міста Чернівців на приміщення гаражу літ. ІУ, розташованого на першому поверсі житлового будинку № АДРЕСА_1 з 15 листопада 1993 року, визнання за ними права спільної власності на це приміщення гаражу, визнання дати видачі мешканцям квартир будинку свідоцтва про право власності на приватизовану квартиру моментом переходу права спільної власності на приміщення гаражу, визнання незаконною передачу приміщення гаражу в оренду ОСОБА_21 на підставі договорів оренди від 03 вересня 1999 року № 10/16, від 15 серпня 2002 року № 15-А та від 20 липня 2005 року № 266Г з послідуючою приватизацією внаслідок нікчемності цих договорів, визнання незаконним п.1 рішення 41 сесії Чернівецької міської ради ІV скликання від 16 лютого 2006 року № 942 „Про доповнення до Переліку об’єктів комунальної власності міста Чернівців, які підлягають приватизації в 2006 році, затвердженого рішенням 40 сесії міської ради ІV скликання від 22.12.2005р. № 913” в частині включення гаражу по АДРЕСА_1 в перелік об’єктів для приватизації шляхом викупу орендарем ОСОБА_21; пп.1.30 п.1, п.3 рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 28 березня 2006 року № 213/5 „Про підтвердження права комунальної власності на об’єкти нерухомості, що належать територіальній громаді          м. Чернівців та внесення змін в рішення міськвиконкому (делеговані повноваження)” в частині підтвердження права комунальної власності територіальної громади міста Чернівців на приміщення гаражу ІV площею 15,50 кв.м на першому поверсі в житловому будинку літ.”А” по АДРЕСА_1, визнання неправомірними висновків Чернівецького міського бюро технічної інвентаризації щодо належності приміщення гаражу до окремого об'єкта власності, визнання недійсним свідоцтва про право комунальної власності територіальної громади міста Чернівців на дане приміщення гаражу від 29 березня 2006 року, виданого Чернівецьким міським бюро технічної інвентаризації та скасування запису про державну реєстрацію права власності на нього в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, визнання недійсними договорів купівлі-продажу гаражу від 05 травня 2006 року, укладеного між департаментом економіки Чернівецької міської ради та ОСОБА_21, та дарування від 05 липня 2006 року, укладеного між ОСОБА_21 та ОСОБА_20, усунення перешкод у здійсненні управління майном та користування цим нежилим приміщенням шляхом витребування з безпідставного володіння ним ОСОБА_20 та передачу його об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Дарвіна 5" для подальшого управління цим майном, зобов'язання ОСОБА_20 та ОСОБА_9 звільнити це приміщення гаражу і не чинити власникам перешкод в користування ним, визнання незаконним пп.1.6 п.1 рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 22 травня 2007 року № 408/9 "Про надання дозволу суб'єктам підприємницької діяльності на реконструкцію з переобладнанням, внесення змін в окремі рішення виконавчого комітету міської ради" відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачі просять скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці  від 18 лютого  2010 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити їх позовні вимоги, а частині адміністративного позову – скасувати рішення суду та направити справу на розгляд адміністративного суду.

Посилаються на те, що рішення суду є незаконним та таким, що підлягає скасуванню з підстав грубого порушення норм матеріального та процесуального права, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідності висновків суду обставинам справи. Проігнорувавши вимоги процесуального права, суд вдався до необ’єктивної оцінки доказів у справі, в результаті чого дав невірну правову оцінку статусу спірного нежитлового приміщення. Вважають, що спірне приміщення за своїм функціональним призначенням є невідємним  допоміжним приміщенням господарського призначення перейшло їм, позивачам, у спільну власність  відповідно до закону  одночасно з приватизацією їхніх квартир, а тому ніхто, окрім них, не може розпоряджатися та переобладнувати  це приміщення. Спірне жиле приміщення є часткою в  житловому будинку і вони є перщими набувачами цієї частки у спільному будинку.

В запереченнях на апеляційну скаргу відповідачка  ОСОБА_8, третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог ОСОБА_9 просять апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване. Зазначають, що спірне нежиле приміщення гаражу  на першому поверсі в житловому будинку  літ.А. на АДРЕСА_1 є самостійним об»єктом  цивільно-правових відносин, що не заперечувалося позивачами, які визнавали фактичне існування тривалих неоспорених ними орендних відносин, починаючи з рішень міськвиконкому  від 17.08.1999 року №533/17 про передачу цього приміщення в оренду.

В судовому засіданні апелянти та їх представник ОСОБА_5 апеляційну скаргу підтримали з підстав, викладених в ній.  Відповідачка  ОСОБА_8, третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог ОСОБА_9, їх представник ОСОБА_10 апеляційну скаргу не визнали, просили її відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

За матеріалами справи встановлено, що   будинок № АДРЕСА_1 є трьохповерховим з мансардою, багатоквартирним, в якому знаходиться сім квартир, що підтверджується ксерокопією інвентаризаційної справи, наданої Чернівецьким комунальним бюро технічної інвентаризації (т.2, а.с.74-81). Зазначений будинок, а саме  жилі та нежилі приміщення цього будинку, передані безоплатно у комунальну власність Чернівецькій міській Раді народних депутатів на підставі рішення Х сесії ХХІ скликання Чернівецької обласної ради  народних депутатів від 27.12.1991 року «Про перелік об»єктів комунальної власності обласної, міської та районних рад  народних  депутатів та рішення  ІХ сесії ХХІ скликання Чернівецької міської ради  від 25.01.1992 року №253 «Про перелік  об»єктів комунальної власності Чернівецької міської Ради народних депутатів».

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 з 10 червня 1998 року після приватизації є співвласниками квартири АДРЕСА_1, яка розташована на другому поверсі будинку, а ОСОБА_3 є ще й власником квартири № 1 в цьому будинку згідно договору купівлі-продажу з 20 березня 2000 року, яка розташована на першому поверсі, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло, копією договору купівлі-продажу, технічними паспортами (т.1, а.с.36-39, т.2, а.с.82). Позивачі ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_4, ОСОБА_13 є співвласниками квартири № 4 в цьому будинку з 28 листопада 1997 року на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого управлінням приватизації Чернівецької міської ради згідно з розпорядженням про приватизацію № 25962, що підтверджується копією свідоцтва (т.2, а.с.83,195), позивачка ОСОБА_14 є власником квартири № 5 згідно договору дарування від 05 грудня 1997 року (копія в т.2, а.с.85, 196), власником квартири № 1-А згідно договору купівлі-продажу від 30 січня 2004 року була ОСОБА_22 (т.2, а.с.88), а в даний час на підставі договору купівлі-продажу від 29 вересня 2009 року є треті особи ОСОБА_15 та ОСОБА_16, власниками квартири № 3 з 25 січня 2001 року є треті особи ОСОБА_18 та ОСОБА_17 (ОСОБА_23 померла) на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого департаментом житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради згідно з розпорядженням про приватизацію № 36850, що підтверджується копією свідоцтва (т.2, а.с.84), власником квартири № 6 є третя особа ОСОБА_19 з 01 жовтня 2003 року на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого департаментом житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради, що підтверджується витягом з реєстру права власності на нерухоме майно (т.2, а.с.87). З вищенаведених документів вбачається, що позивачі шляхом приватизації, а треті особи на стороні позивача  на підставі цивільних  угод стали   власниками ( співвласниками) конкретних квартир, а не частини будинку №5 по вул. Дарвіна  у м. Чернівці.

    30 травня 2005 року було створено об’єднання співвласників квартир будинку „Дарвіна 5”,  яке зареєстроване згідно вимог чинного законодавства, видане свідоцтво про державну реєстрацію 30 грудня 2005 року, головою об’єднання обрано ОСОБА_1, що підтверджується копіями Статуту, протоколу загальних зборів, свідоцтва про реєстрацію (т.2, а.с.10-12).

Відповідно до ч.2 ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають. Статтею 1 Закону України «Про об»єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначене поняття допоміжні приміщення багатоквартирного будинку як приміщення, призначені  для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування  мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні  шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні,  кладові,  сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні примішення).

Із ксерокопії  інвентаризаційної справи по будинку №5 по вул. Дарвіна у м. Чернівці вбачається, що на час первинної інвентаризації в липні 1950 року проінвентаризовано  приміщення УІІІ площею 23,0 кв.м. як гараж, в 1964 році це приміщення розділено на два приміщення, а саме :1-5 комору площею 8,8 кв.м., яку  враховано до площі квартири №1 цього будинку,  та приміщення, позначене цифрою «ІУ»  площею 13,60 кв.м., яке обліковується як гараж.(а.с.73 в т.2, а.с.61-68 в т.3). Чернівецька міська рада, як власник спірного приміщення гаражу на підставі вищезазначених   рішення Х сесії ХХІ скликання Чернівецької обласної ради  народних депутатів від 27.12.1991 року «Про перелік об»єктів комунальної власності обласної, міської та районних рад  народних  депутатів та рішення  ІХ сесії ХХІ скликання Чернівецької міської ради  від 25.01.1992 року №253 «Про перелік  об»єктів комунальної власності Чернівецької міської Ради народних депутатів», в особі виконавчого комітету здавала це приміщення в оренду ОСОБА_24, а після його смерті  в квітні 1996 року, укладала договори оренди цього приміщення з його дружиною ОСОБА_21 (а.с.139-148 в т.1).Такі дії Чернівецької міської ради по укладенню договорів оренди спірного гаражу не суперечили положенням ст.4,35 Закону України «Про власність» та ст.ст.169, 172,317 ЦК України.

З урахуванням викладеного колегія суддів приходить до висновку, що позивачі належними та допустимими доказами не довели, що спірне приміщення гаражу під номером ІУ площею 13,60 кв.м. використовувалася ними як приміщення, призначене  для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування  мешканців будинку №АДРЕСА_1 і відносилося до категорії допоміжного жилого приміщення відповідно до вимог ст.1 Закону України «Про об»єднання співвласників багатоквартирного будинку». А тому це приміщення не підлягало   приватизації разом з приватизацією квартир в будинку. Сам факт знаходження приміщення гаражу на першому поверсі будинку позивачів не може визнаватися безумовною підставою віднесення його до допоміжних приміщень, які підлягають приватизації разом з приватизацією квартир. Пояснення позивачів в судовому засіданні в суді першої інстанції та їх представника щодо використання ними спірного приміщення гаражу, як допоміжного приміщення, не є належними доказами відповідно до  вимог ст.57 ЦПК України.

Оскільки спірне приміщення гаражу ІV площею 15,50 кв.м на першому поверсі в житловому будинку літ.”А” по АДРЕСА_1  не відноситься до категорії  допоміжного і воно не є об»єктом права спільної   власності співвласників будинку, на нього не поширюються норми закону «Про приватизацію державного житлового фонду», закону «Про об»єднання співвласників багатоквартирного будинку», Рішення Конституційного Суду від 02.03.2004 року №4-рп/2004 щодо здійснення співвласниками прва розпорядження допоміжними приміщеннями.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції  прийшов до правильного висновку, що рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради   за № 213/5 від 28 березня 2006 року „Про підтвердження права комунальної власності на об’єкти нерухомості, що належать територіальній громаді м. Чернівців та внесення змін в рішення міськвиконкому (делеговані повноваження)” , яким підтверджено право комунальної власності територіальної громади м. Чернівців на приміщення гаражу ІV площею 15,50 кв.м на першому поверсі в житловому будинку літ.”А” по АДРЕСА_1 (копія в т.1, а.с.138),  та рішення 41 сесії ІУ скликання  Чернівецької міської ради  від 16.02.2006 року №942, яким доповнено Перелік об»єктів комунальної власності, що підлягають приватизації  є законними та не порушують  права позивачів. Відсутні також підстави і для визнання свідоцтва про право власності на нерухоме майно  від 29.03.2006 року, яке засвідчує право комунальної власності територіальної громади на вищезазначений гараж.(а.с.137, 138  в т.1, а. с. 122-123 в т.1).

Обгрунтованим є висновок суду першої інстанції щодо відсутності підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу приміщення гаражу від 05 травня 2006 року, укладеного між департаментом економіки Чернівецької міської ради та ОСОБА_21, та  договору  дарування гаражу від 05 липня 2006 року від імені ОСОБА_21 на користь ОСОБА_20 Доводи апелянтів про укладення вищевказаних угод в період, коли  відчуження було заборонено ухвалою  суду від 04.05.2006 року спростовуються витягами  з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого  майна від 05.05.2006 року та від 05.07.2005 року (а.с.100, 117 в т.1). Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що Чернівецька міська рада та відповідачка ОСОБА_21 не були присутніми на попередньому судовому засіданні, яке відбулося 08.06.2006 року, в справі відсутні відомості про їх належне повідомлення про час та день проведення попереднього судового засідання. А також відсутні відомості про  отримання  Чернівецькою міською радою копії ухвали суду  від 04.05.2006 року (а.с.1-50 в т.1) Вперше виклик в судове засідання ОСОБА_21 отримала 11.97.2006 року, а копію позову отримала - 28.07.2006 року тобто після укладення осопрених позивачами угод по відчуженню приміщення  гаражу( а.с.59, 67 в т.1).

Безпідставними є доводи апелянтів щодо скасування рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від  18 лютого 2010 року в частині відмови в позові щодо визнання незаконним  пдп. 1.6. п.1 рішення виконкому Чернівецької міської ради  №408/9 від 22.05.2007 року «Про надання дозволу суб»єктам підприємницької діяльності  на реконструкцію  з переобладнанням , внесення змін в окремі рішення виконавчого комітету, яким дозволено  підприємцю ОСОБА_9 переобладнання та реконструкцію спірного приміщення гаражу під офіс, оскільки вказана позовна вимог заявлена з підстав захисту права власності позивачів, яке вони вважали порушеним, в даному спорі відсутній елемент  публічності.

Інші доводи апеляційної скарги також не дають підстав для скасування   рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від  18 лютого 2010 року та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.

 Керуючись ст.ст. 209, 218, 307, 308   ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

      Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дарвіна 5", ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_4, ОСОБА_13, ОСОБА_14 відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 18 лютого 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: /підпис/

Судді:   /підписи/

З оригіналом згідно

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

18  лютого  2010 року.                Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:    

                                    головуючого судді       -       Кирилюк Л.К.

                                    при секретарі                -       Палилюлько Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернівці справу за позовом  ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,  ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_4, ОСОБА_13, ОСОБА_14, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дарвіна 5" (треті особи на стороні позивачів: ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19) до Чернівецької міської ради, департаменту економіки Чернівецької міської ради, виконавчого комітету Чернівецької міської ради, Чернівецького міського бюро технічної інвентаризації, Чернівецького комунального обласного бюро технічної інвентаризації, ОСОБА_20 (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний підприємець ОСОБА_9) про визнання припиненим права комунальної власності, визнання права спільної часткової власності на нерухоме майно, визнання незаконною передачу приміщення гаражу в оренду, визнання незаконним рішень, визнання неправомірними дій МБТІ, визнання недійсним свідоцтва про право власності на гараж та анулювання реєстрації права власності на нього, визнання недійсним договорів купівлі-продажу та дарування, усунення перешкод у здійсненні управління майном та користування нежилим приміщенням шляхом витребування з безпідставного володіння ним,  -

В С Т А Н О В И В :

 В квітні 2006 року позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулись до суду з позовом до відповідачів Чернівецької міської ради, ОСОБА_21 (третя особа: об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дарвіна 5") про усунення перешкод в користуванні власністю, припинення оренди.

Посилались на те, що вони є співвласниками квартири № 2 в будинку № АДРЕСА_1. ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_3 м, Чернівці. Це багатоквартирний триповерховий будинок, їх квартири знаходяться на першому та другому поверхах. Між стінами їх квартир влаштовано нежитлове приміщення, яке департамент економіки Чернівецької міської ради використовує як гараж, постійно передаючи його в оренду ОСОБА_21, яка проживає в іншому будинку.

Протягом чотирьох років вони звертались до департаменту економіки Чернівецької міської ради, в інші органи з заявами та скаргами з проханням не використовувати це нежитлове приміщення як гараж та не передавати його в оренду, оскільки цими діями порушуються їх права як власників квартир, але їх скарги залишались без реагування. Останній договір оренди є діючим до 20 червня 2006 року.

Гараж представляє собою простір між стінами їх квартир, який перекритий спереду стіною з воротами для заїзду машини, його стінами з трьох боків служать стіни їх квартир, тобто стіни цього гаража є їх власністю, тому даний гараж не є самостійним об'єктом і не перебуває на обліку і балансі саме як гараж.

Експлуатація цього приміщення під гараж здійснюється з порушенням будівельних, санітарних та пожежних норм. Приписами прокуратури було зобов'язано департамент економіки Чернівецької міської ради припинити експлуатацію цього приміщення та розірвати договір оренди з ОСОБА_21, але департамент на вказівки прокуратури не відреагував, що порушує їх

права як власників.

Існування даного приміщення перешкоджає їм користуватися їх квартирами, їм чиняться перешкоди в обслуговуванні та ремонті квартир зовні. Це приміщення постійно закрите, що перекриває доступ повітря та сонця до зовнішніх стін їх квартир, через що стіни постійно вологі та руйнуються. Фактично департамент економіки Чернівецької міської ради використовує належні їм на праві власності стіни як свою власність, неправомірно передаючи їх в оренду ОСОБА_21 На їх чергове звернення отримали відповідь про те, що спірне приміщення рішенням 41 сесії Чернівецької міської ради ІV скликання від 16 лютого 2006 року № 942 включено в перелік об'єктів комунальної власності міста Чернівців, які підлягають приватизації у 2006 році шляхом викупу орендарем.

Існуючи всупереч санітарним та пожежним нормам, не маючи власних стін, даху, цей об'єкт є неповноцінним і не може являтися самостійним об'єктом права власності та використовуватись в цьому статусі відповідачами. Його використання в статусі гаража суперечить вимогам ст. 316 ЦК України.

Просять усунути перешкоди в користуванні власністю шляхом заборони використання під гараж нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 та припинити його оренду, зобов'язати ОСОБА_21 звільнити це нежитлове приміщення від речей, зняти замки, звільнивши прохід до стін їх квартир.        

В липні 2006 року позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулись до суду з додатковою позовною заявою до відповідачів Чернівецької міської ради, департаменту економіки Чернівецької міської ради, ОСОБА_25 та ОСОБА_20, посилаючись на те, що 05 травня 2006 року між департаментом економіки Чернівецької міської ради та ОСОБА_21 укладено договір купівлі-продажу спірного приміщення гаражу АДРЕСА_2, який був посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького нотаріального округу ОСОБА_26 та зареєстрований в реєстрі за № 1290. Даний договір укладено під час дії заборони на відчуження, накладеної судом.

Відповідно до ст. 238 ЦК України представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. На час укладення угоди купівлі-продажу нежитлового приміщення від 05 травня 2006 року власник майна ухвалою суду вже з 04 травня 2006 року був позбавлений права на вчинення будь-яких дій щодо відчуження спірного об'єкта, правочин, що укладався від імені юридичної особи, не відповідав обсягу її цивільної правоздатності.

Згідно п.2 ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього строю. Допоміжні приміщення, кладовки, сараї та інші передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають. Відповідно до п.3 ст. 10 цього Закону для забезпечення використання приватизованих квартир та управління ними власники квартир можуть створювати товариства або об'єднання індивідуальних власників квартир. Тому відповідно до цього Закону вони є співвласниками всього будинку і тільки з їх згоди повинно відчужуватись це нежитлове приміщення, яке є невід'ємною частиною житлового будинку та невід'ємною частиною їх квартири, оскільки стіни гаража є стінами їх квартири.

Таким чином, вважають договір купівлі-продажу від 05 травня 2006 року укладеним в порушення вимог ст. 203 ЦК України, що є підставою для визнання такого правочину недійсним згідно вимог ст. 215 ЦК України.      

Відповідачка ОСОБА_21, будучи викликаною 05 липня 2006 року до суду, вчинила дії до відчуження спірного приміщення ОСОБА_20, уклавши договір дарування на її користь.

До 29 березня 2006 року право власності на спірне нежитлове приміщення не було зареєстровано ні за ким, а 29 березня 2006 року на даний об'єкт було видано свідоцтво про право власності територіальній громаді м. Чернівців, яке внесено в Реєстр прав власності на нерухоме майно 11 квітня 2006 року.  

Просять визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення АДРЕСА_2 від 05 травня 2006 року, укладений між департаментом економіки Чернівецької міської ради та ОСОБА_21, визнати недійсним договір дарування цього приміщення від 05 липня 2006 року, укладений між ОСОБА_21 та  ОСОБА_20, визнати недійсним свідоцтво про право власності на

нерухоме майно, видане 29 березня 2006 року територіальній громаді міста Чернівців та припинити право власності останньої на нежитлове приміщення по АДРЕСА_1.

В червні 2008 року позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дарвіна 5" звернулись до суду з позовом до виконавчого комітету Чернівецької міської ради про визнання незаконним підпункту 1.6 пункту 1 рішення № 408/9 від 22 травня 2007 року "Про надання дозволу суб'єктам підприємницької діяльності на реконструкцію з переобладнанням, внесення змін в окремі рішення виконавчого комітету міської ради " та його скасування.

Посилались на те, що вони є співвласниками квартири № 2 в будинку № АДРЕСА_1. ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_3 м, Чернівці. Це багатоквартирний триповерховий будинок, їх квартири знаходяться на першому та другому поверхах. Всі квартири даного будинку приватизовані і перебувають у власності мешканців будинку.

30 травня 2005 року було створено об'єднання співвласників квартир їх будинку "Дарвіна 5", яке є управителем будинку та допоміжних нежитлових приміщень в цілому.

В цокольному приміщенні їх будинку між стінами їх квартир, тобто з застосуванням конструктивних елементів будинку і навіть квартир, пристосовано приміщення, яке міська рада незаконно використовувала під гараж та здавала в оренду, а по закінченню строку оренди під час судового спору щодо права власності на це майно продала його як свою власність.

Згідно ст. 10 ч.ч.2 та 3 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та ст. 385 ЦК України власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання та елементів зовнішнього благоустрою, допоміжні приміщення окремо приватизації не підлягають. Товариства або об'єднання індивідуальних власників квартир можуть створюватися ними для забезпечення ефективного використання приватизованих квартир та управління ними, належного утримання використання неподільного і загального майна. Неподільне майно перебуває у спільній власності співвласників багатоквартирного будинку і не підлягає відчуженню. Загальне майно перебуває у спільній частковій власності співвласників багатоквартирного будинку.

Законом не передбачено, що після приватизації квартир як до, так і після утворення об'єднання співвласників, допоміжні та інші приміщення будинку, які складають його неподільне та загальне майно, залишаються у комунальній власності. Відповідно до ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі відчуження власником свого майна.

Таким чином, передавши у власність мешканців всі квартири будинку, право комунальної власності на будь-які приміщення будинку та майна, яке складає його загальну та неподільну частину, відповідно до ст. 346 ЦК України є припиненим.

Згідно ст. 19 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" спільне майно власників квартир складається з неподільного та загального майна. Неподільне майно перебуває у їх спільній власності і не підлягає відчуженню, загальне майно – у спільній частковій власності. Співвласники допоміжних приміщень мають право розпоряджатися ними в межах, встановлених цим Законом та цивільним законодавством.

22 травня 2007 року виконавчий комітет Чернівецької міської ради прийняв рішення № 408/9, пп.1.6 п.1 якого дозволено підприємцю ОСОБА_9 реконструювати з переобладнанням спірне приміщення під офіс.

Вважають це рішення незаконним, оскільки виконавчий комітет виніс рішення щодо майна, яке є їх власністю. Їх згоди на реконструкцію цього приміщення у них не питали, до відома про реконструкцію приміщення також не ставили, свої дії з об'єднанням співвласників ніхто не погоджував, тому вважають, що міськвиконком своїми діями допустив самоуправство.

Просять визнати незаконним підпункт 1.6 пункту 1 рішення Чернівецького міськвиконкому № 408/9 від 22 травня 2007 року "Про надання дозволу суб'єктам підприємницької діяльності на реконструкцію з переобладнанням, внесення змін в окремі рішення виконавчого комітету міської ради " та скасувати його.

Ухвалою суду від 03 жовтня 2008 року ці позови об'єднані в одне провадження.

В листопаді 2008 року позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дарвіна 5" звернулись до суду з додатковою позовною заявою до відповідачів Чернівецької міської ради, виконавчого комітету Чернівецької міської ради, департаменту економіки Чернівецької міської ради, Чернівецького міського та Чернівецького комунального обласного бюро технічної інвентаризації, ОСОБА_8, в якій посилались на те, що першим поверхом будинку № АДРЕСА_1 рахується цокольне приміщення, в якому розташовані дві квартири № 1 та № 1-а, а також приміщення господарського призначення ІV розміром 13,60 кв.м, яке за матеріалами інвентаризаційної справи іменується гаражем, тобто приміщення гаражу знаходиться в межах житлового будинку і розташоване на одній земельній ділянці, є одним цілим з будинком та призначене для задоволення потреб його мешканців. Первинна інвентаризація будинку № АДРЕСА_1 була проведена 03 липня 1950 року, згідно якої нежитлове приміщення господарського призначення ІV площею 23 кв.м було проінвентаризовано як гараж у складі будинку і зараховано до загальної площі місць загального користування. В окремий об'єкт дане приміщення ніколи не виокремлювалось. Гараж зафіксовано як складову та єдине ціле з житловим будинком і на підставі рішення виконкому Чернівецької міської ради № 32 від 11 лютого 1950 року міська рада була зазначена власником житлового будинку № АДРЕСА_1 в цілому.  

Матеріалами інвентаризації зафіксовано наявність між приміщенням гаражу та квартирою № 1, яка належить позивачці ОСОБА_3, дверних пройомів, які з'єднували їх, чим підтверджується прямий зв'язок між ними.

Спірне приміщення гаражу, розташоване в цокольній частині будинку № АДРЕСА_1, становить з основним будинком єдине ціле, було побудоване та використовувалось мешканцями цього будинку як господарське приміщення і з часу побудови мало безпосередній зв'язок з квартирами будинку. В подальшому частина спірного приміщення, яке в цілому мало розмір 23 кв.м, була виокремлена перегородкою та в розмірі 8,80 кв.м віднесена безпосередньо до квартири № 1 в якості комори і склала з квартирою № 1 єдине ціле, після чого в складі цієї квартири приватизована, а приміщення загального користування зменшилось в розмірі до 13,6 кв.м та було відгороджено від квартири лише полегшеною перегородкою. Будь-якої інформації про виокремлення гаражу зі складу будинку в окремий об'єкт в матеріалах інвентарної справи не зафіксовано. Станом на 1994 рік спірне приміщення не мало статусу окремого об'єкта і право власності на нього, як на окремий об'єкт комунальної власності, зареєстровано не було.

Рішенням 9 сесії Чернівецької міської ради ХХІ скликання від 25 січня 1992 року № 253  весь житловий фонд внесено до переліку об'єктів комунальної власності міської ради у відповідності до вимог ст.ст. 32, 35 діючого на той час Закону України "Про власність" і згідно ст.1 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" є держаним житловим фондом.

В 1994 році була приватизована перша із квартир будинку, а в 2004 році остання. Квартира № 1 була приватизована її мешканцями в 1998 році, в складі якої в статусі комори розміром 8,8 кв.м була приватизована частина гаражу. Частина гаражу, яка залишилась поза перегородкою після відокремлення, також використовувалась мешканцями квартири. На прохання сусіда ОСОБА_24, який був інвалідом і проживав в сусідньому будинку № 3, з почуття доброзичливості власники квартири № 1 дозволили тимчасове користування цим приміщенням для тримання інвалідних візків, але дане користування не носило офіційного характеру.

Після приватизації першої квартири в 1994 році Чернівецька міська рада перестала бути одноосібним власником приміщень, а тому з 1994 року приміщення гаражу змінило правовий режим власності з комунальної на спільну часткову, змінило суб'єктів цієї власності і набуло статус майна, яке належить власникам квартир на праві спільної часткової власності, в зв'язку з чим Чернівецька міська рада втратила право одноосібно розпоряджатись спірним приміщенням.

Не дивлячись на це, органи Чернівецької міської ради всупереч вимогам закону, прав мешканців будинку та співвласників допоміжних і господарських приміщень будинку продовжували одноособово розпоряджатися спірним приміщенням, а тому їх дії вважають неправомірними.

Після смерті ОСОБА_24 в 1996 році його дружина ОСОБА_21 звернулась до Чернівецької міської ради і незаконним рішенням її виконкому № 573/17 від 17 серпня 1999 року було дозволено переукласти договір оренди, на підставі якого протиправно було укладено договір оренди гаражу № 10/16 строком на три роки, оскільки до цього ніякі договори оренди з

померлим ОСОБА_24 не укладались.  

Чернівецька міська рада не була власником спірного приміщення гаражу, тому не вправі була передавати його в оренду, в зв'язку з чим договори оренди від 03 вересня 1999 року, 15 серпня 2002 року та 20 липня 2005 року є нікчемними, оскільки укладені від імені особи, яка не мала права їх укладати, а рішення, на підставі яких вони укладались, є незаконними.

18 липня 2002 року на їх звернення департамент економіки Чернівецької міської ради прийняв рішення про погодження питання переобладнання даного гаражу під житлове приміщення квартири № 1 по закінченню договору оренди. Але вже 15 серпня 2002 року комісія прийняла нове рішення про переукладання з ОСОБА_21 договору оренди та про скасування свого рішення про переобладнання гаражу після його звільнення під житло. Своїм рішенням № 942 від 16 лютого 2006 року міська рада протиправно включила приміщення гаражу до об'єктів комунальної власності, які підлягають приватизації в 2006 році шляхом викупу орендарем. Оскільки право комунальної власності на час прийняття цього рішення на цей об'єкт зареєстровано не було, то виконком міської ради прийняв чергове протиправне рішення № 213/5 від 28 березня 2006 року про підтвердження права комунальної власності територіальної громади міста на приміщення гаражу IV площею 15,5 кв.м, який розташований на першому поверсі будинку літ.А по АДРЕСА_1. Видачу свідоцтва про право власності на приміщення та його реєстрацію доручено відповідачу Чернівецькому міському БТІ. Рішення виконкому від 28 березня 2006 року ґрунтувалось на висновках, підготовлених МБТІ, які були виготовлені протиправно, без відома та згоди співвласників і мешканців будинку та спірного приміщення. Законом не передбачено як підставу набуття права власності рішення органу місцевого самоврядування про підтвердження права комунальної власності на майно, яке було винесено в 2006 році, тобто в той час, коли це майно на праві власності відповідно до закону належало іншим суб'єктам.

Спірне приміщення не є окремим об'єктом, а є складовою частиною будинку і входить до його загальної площі 509 кв.м, його ідеальна частка не визначена. Натомість відповідач Чернівецьке МБТІ протиправно виготовив висновки, на підставі яких видано свідоцтво про право власності на гараж як окремий об'єкт права власності, оскільки цьому не передувала технічна інвентаризація, проведення якої є обов'язковим згідно діючої Інструкції, внаслідок чого площа гаражу в похідних та правовстановлюючих документах визначена невірно – 13,60, 16,00 та 15,50 кв.м. Окрім того, якщо приміщення є частиною житлового будинку і складає його частку, то згідно закону предметом продажу повинна бути ідеальна частка, а не окремий об'єкт права власності, переважне право придбання якої належить іншим співвласникам майна.

Як вбачається з договору купівлі-продажу приміщення АДРЕСА_2 від 05 травня 2006 року, на підставі рішення виконкому міської ради від 28 березня 2006 року було видано 29 березня 2006 року свідоцтво про право власності на нерухоме майно, яким неправомірно засвідчено право власності територіальної громади міста на це приміщення гаражу і 11 квітня 2006 року ці дані внесено в електронний реєстр прав власності на нерухоме майно. Вважають ці рішення прийнятими з порушенням вимог закону, їх прав та такими, що підлягають скасуванню.

Чернівецька міська рада укладала договори оренди та купівлі-продажу з ОСОБА_21 та договір дарування ОСОБА_21 укладений на користь ОСОБА_20 під час дії заборони на відчуження, накладеної судом, при наявності судового спору, тому ці договори є недійсними.

Право відповідачки ОСОБА_20 на спірне приміщення гаражу є похідним від права власності на це майно ОСОБА_21, вона придбала його у особи, яка не була власником цього майна і не мала права на відчуження, тому вони, як власники цього приміщення, вимагають усунення перешкод в користуванні ним шляхом його витребування у відповідачки.

30 травня 2005 року було створено та належно зареєстровано об'єднання співвласників багатоквартирного будинку № АДРЕСА_1.

Об'єднання уповноважене власниками майна на управління майном, переданим йому власниками, в тому числі і приміщенням гаражу, розташованого в цокольному приміщенні житлового будинку, яке складає одне ціле з житловим будинком і входить в загальну житлову площу будинку № АДРЕСА_1. Тому об'єднання діє в інтересах інших

співвласників, яким належить приміщення гаражу на праві спільної часткової власності.

Просять визнати припиненим права комунальної власності на приміщення гаражу на першому поверсі житлового будинку № АДРЕСА_1 внаслідок відчуження шляхом приватизації в 1994 року квартири № 5 в цьому будинку  мешканцем ОСОБА_27 та зміною правового режиму власності на житловий будинок з його складовою гаражем з комунальної форми власності на спільну часткову власність з моменту виникнення права власності в результаті приватизації на квартиру; визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 право спільної часткової власності на приміщення гаражу з 10 червня 1998 року з моменту приватизації квартири № 2; визнати незаконним рішення № 573/17 від 17 серпня 1999 року про переукладення договору оренди на гараж та незаконними укладення договору оренди і передачу у орендне користування приміщення гаражу виконкомом Чернівецької міської ради та департаментом економіки Чернівецької міської ради, яким не належить право розпорядження об'єктом оренди; визнати незаконним рішення 41 сесії Чернівецької міської ради ІV скликання № 942 від 16 лютого 2006 року, яким приміщення гаражу включено до об'єктів комунальної власності, які підлягають приватизації; визнати незаконним пп.1.30 п.1 рішення виконкому Чернівецької міської ради № 213/5 від 28 березня 2006 року, яким підтверджено право комунальної власності територіальної громади міста на приміщення гаражу; визнати неправомірними висновки Чернівецького міського бюро технічної інвентаризації щодо належності приміщення гаражу до окремого об'єкта власності, які стали підставою для прийняття рішення № 213/5 від 28 березня 2006 року; визнати недійсним свідоцтво про право комунальної власності територіальної громади міста Чернівців на приміщення гаражу, видане міським бюро технічної інвентаризації 29 березня 2006 року на підставі рішення виконкому Чернівецької міської ради № 213/5 від 28 березня 2006 року; визнати недійсним договір купівлі-продажу приміщення гаражу від 05 травня 2006 року, укладений між департаментом економіки Чернівецької міської ради та ОСОБА_21; визнати недійсним договір дарування гаражу від 05 липня 2006 року від імені ОСОБА_21 на користь ОСОБА_20; визнати недійсними записи про реєстрацію права власності на приміщення гаражу, внесеного в електронний Реєстр прав власності на нерухоме майно від 15 травня 2006 року, реєстраційний номер 14430568 про належність приміщення гаражу на праві власності ОСОБА_21, від 11 квітня 2006 року, реєстраційний номер 14430568 про належність спірного приміщення на праві власності територіальній громаді міста Чернівців, від 17 липня 2006 року та вилучити ці записи з реєстру прав власності на нерухоме майно; усунути перешкоди в здійсненні права власності та управлінні приміщенням гаражу шляхом витребування його з незаконного володіння ОСОБА_20

    В ході розгляду справи позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 уточнили свої позовні вимоги, просять визнати припиненим право комунальної власності територіальної громади міста Чернівців на приміщення гаражу літ ІV на першому поверсі житлового будинку № АДРЕСА_1 з 15 листопада 1993 року внаслідок настання юридичного факту - приватизації квартири № 5 ОСОБА_27; визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 право спільної власності на приміщення гаражу з 10 червня 1998 року з моменту приватизації квартири № 2 нарівні з іншими співвласниками будинку; визнати незаконною передачу приміщення гаражу в орендне користування ОСОБА_21 на підставі договорів оренди від 03 вересня 1999 року № 10/16, від 15 серпня 2002 року № 15-А, від 20 липня 2005 року № 266Г з послідуючою приватизацією орендованого приміщення внаслідок нікчемності цих договорів; визнати незаконним рішення 41 сесії Чернівецької міської ради ІV скликання № 942 від 16 лютого 2006 року, яким приміщення гаражу включено до об'єктів комунальної власності, які підлягають приватизації; визнати незаконним пп.1.30 п.1 рішення виконкому Чернівецької міської ради № 213/5 від 28 березня 2006 року, яким підтверджено право комунальної власності територіальної громади міста на приміщення гаражу; визнати неправомірними висновки Чернівецького міського бюро технічної інвентаризації щодо належності приміщення гаражу до окремого об'єкта власності, які стали підставою для прийняття рішення № 213/5 від 28 березня 2006 року; визнати недійсним свідоцтво про право комунальної власності територіальної громади міста Чернівців на приміщення гаражу, видане міським бюро технічної інвентаризації 29 березня 2006 року на підставі рішення виконкому Чернівецької міської ради № 213/5 від 28 березня 2006 року; визнати недійсними та такими, що не мають правових наслідків договір купівлі-продажу приміщення гаражу АДРЕСА_2 від 05 травня 2006 року, укладений між департаментом економіки Чернівецької міської ради і ОСОБА_21, та договір дарування гаражу від 05 липня 2006 року від імені ОСОБА_21 на користь ОСОБА_20; скасувати записи про державну реєстрацію права власності на приміщення гаражу, внесеного в електронний Реєстр прав власності на нерухоме майно від 11 квітня 2006 року, реєстраційний номер 14430568 про належність спірного приміщення на праві власності територіальній громаді міста Чернівці, від 15 травня 2006 року, реєстраційний номер 14430568 про належність приміщення гаражу на праві власності ОСОБА_21 Л.М., від 17 липня 2006 року про належність гаражу на праві власності ОСОБА_20, зобов'язавши Чернівецьке КОБТІ внести відомості про їх скасування в Реєстр; визнати незаконним пп.1.6 п.1 рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 22 травня 2007 року № 408/9 "Про надання дозволу суб'єктам підприємницької діяльності на реконструкцію з переобладнанням, внесення змін в окремі рішення виконавчого комітету міської ради", яким дозволено реконструкцію з переобладнанням приміщення гаражу ОСОБА_9; усунути перешкоди власникам та об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Дарвіна 5" у здійсненні повноважень власника та управлінні майном - приміщенням гаражу шляхом витребування його з незаконного володіння ОСОБА_8 та передати його об'єднанню співвласників для подальшого управління цим майном.

В травні 2009 року позивачі ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_4, ОСОБА_13, ОСОБА_14 (треті особи на стороні позивачів: ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_28, ОСОБА_22.) звернулись до суду з самостійним позовом до відповідачів Чернівецької міської ради, виконавчого комітету Чернівецької міської ради, департаменту економіки Чернівецької міської ради, ОСОБА_20, ОСОБА_9 про визнання за ними права власності на приміщення гаражу, визначення моменту переходу права власності на майно та усунення перешкод в користуванні майном.

Посилались на те, що вони підтримують позовні вимоги, заявлені ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, а також як співвласники квартир № 4 та № 5 в будинку № АДРЕСА_1 заявляють самостійні вимоги на предмет спору.

Відповідно до закону, набувши право власності на квартири в багатоквартирному будинку, вони одночасно стали співвласниками всього житлового будинку та належних до нього допоміжних і господарських приміщень, в тому числі і приміщення гаражу, розташованого в цокольному приміщенні будинку.

Вважають, що власниками спільної власності на приміщення гаражу, окрім них та позивачів ОСОБА_3, є також власники квартири № 1-А ОСОБА_28 та ОСОБА_22, власники квартири № 3 ОСОБА_17 та ОСОБА_18, власниця квартири № 6 ОСОБА_19

Приміщення гаражу знаходиться в межах житлового будинку та розташоване на одній земельній ділянці, призначеній для будівництва будинку, є одним цілим з ним і призначене для задоволення потреб його мешканців.

Матеріалами інвентаризації зафіксовано наявність між приміщенням гаражу та квартирою № 1, яка належить позивачці ОСОБА_3, дверних пройомів, які напряму з'єднували це приміщення з квартирою, чим підтверджується прямий тісний зв'язок між квартирою № 1 та приміщенням гаражу, між якими існували вхідні двері.

Відповідно до п.2.3 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 127 від 24 травня 2001 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 582/5773 від 10 липня 2001 року, основними вважаються будинки, що визначають призначення використання земельних ділянок, на яких вони розміщені. Господарські будівлі: котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції, гаражі, сараї, сміттєзбірники тощо, розміщені на земельних ділянках житлових і громадських будинків, виконують функції допоміжного господарського призначення та інженерного забезпечення основних будинків. Отже спірне приміщення гаражу, розташоване в цокольній частині житлового будинку, становить з ним єдине ціле, було побудоване та використовувалось мешканцями цього будинку як господарське приміщення і з часу побудови мало безпосередній зв'язок з квартирами будинку. Станом на листопад 1993 року це приміщення гаражу не мало статусу окремого об'єкта і право власності на нього як на окремий об'єкт комунальної власності зареєстровано не було.

19 червня 1992 року прийнято Закон України "Про приватизацію державного житлового фонду" і відповідно до цього Закону квартири в будинку № АДРЕСА_1, його допоміжні та господарські приміщення, в тому числі і приміщення гаражу як господарське приміщення, стали об'єктами приватизації. 15 листопада 1993 року першою в будинку була приватизована квартира № 5 ОСОБА_27, власником якої в даний час є позивачка ОСОБА_14, позивачі ОСОБА_4 та ОСОБА_13 приватизувала квартиру № 4 тільки 28 листопада 1997 року, остання квартира була приватизована в 2004 році.

03 серпня 2005 року проведено установчі збори власників квартир та нежитлових приміщень їх будинку, на яких було створено об'єднання співвласників їх будинку, створено комісію по прийняттю будинку на баланс об'єднання. 30 грудня 2005 року ними було зареєстровано ОСББ "Дарвіна 5" та розпочато підготовку документів для прийняття будинку на баланс об'єднання разом з допоміжними приміщеннями, в тому числі і гаражем.

Після цього з'ясувалось, що Чернівецька міська рада намагається неправомірно заволодіти гаражем, який є належністю будинку. На заключній стадії підготовки документів посадові особи міської ради не підписали документів, де в складі допоміжних приміщень значився гараж, а тому питання передачі будинку об'єднанню співвласників до сьогодні не завершено, оскільки без гаража об'єднання співвласників, яке діє від їх імені і в їх інтересах, будинок на баланс не приймає. Саме з цього часу їм стало відомо про те, що міська рада, ігноруючи їх право власності, не збирається передати в складі будинку і гараж та не визнає їх право власності на це приміщення.

Відповідачу Чернівецькій міській раді було відомо, що вони не є одноосібними власниками спірного нежитлового приміщення і не вправі розпоряджатись ним, в тому числі без відома мешканців будинку одноосібно укладати договори його оренди.

В межах об'єднання частки житлових і нежитлових приміщень співвласників квартир у їх будинку є визначеними і складають: сім'ї ОСОБА_4 – 18/100, ОСОБА_14 – 15/100, сім'ї ОСОБА_3 – 29/100, сім'ї ОСОБА_18 – 15/100, сім'ї ОСОБА_22 – 7/100, ОСОБА_19 – 16/100.

Вважають, що з листопада 1993 року приміщення гаражу змінило правовий режим власності з комунальної на часткову, змінило суб'єктів цієї власності і набуло статус майна, яке належить власникам квартир на праві спільної часткової власності, а тому змінився обсяг правомочності міської ради, вона втратила право одноосібно розпоряджатися цим приміщенням.

Просять визнати за ними наряду з позивачами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та третіми особами ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_28, ОСОБА_22 право спільної власності на приміщення гаражу в будинку № АДРЕСА_1; визнати дату видачі мешканцям квартир будинку № АДРЕСА_1 свідоцтва про право власності на квартиру, приватизовану ними, моментом переходу до них права спільної власності на приміщення гаражу; зобов'язати ОСОБА_20 та ОСОБА_9 звільнити приміщення гаража та не чинити власникам перешкод у користуванні цим приміщенням.

В листопаді 2009 року позивачі ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_4, ОСОБА_13, ОСОБА_14 звернулись до суду з додатковим позовом, в якому просять визнати незаконним рішення 41 сесії Чернівецької міської ради ІV скликання № 942 від 16 лютого 2006 року, яким приміщення гаражу включено до об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації; визнати незаконним пп.1.30 п.1 рішення виконкому Чернівецької міської ради № 213/5 від 28 березня 2006 року, яким підтверджено право комунальної власності територіальної громади міста на приміщення гаражу; визнати недійсним свідоцтво про право комунальної власності територіальної громади міста Чернівців на приміщення гаражу, видане міським бюро технічної інвентаризації 29 березня 2006 року на підставі рішення виконкому Чернівецької міської ради № 213/5 від 28 березня 2006 року; визнати недійсними договір купівлі-продажу приміщення гаражу АДРЕСА_2 від 05 травня 2006 року, укладений між департаментом економіки Чернівецької міської ради і ОСОБА_21, та договір дарування гаражу від 05 липня 2006 року від імені ОСОБА_21 на користь ОСОБА_20

Ухвалою суду від 17 грудня 2009 року замінено третіх осіб на стороні позивачів ОСОБА_28 та ОСОБА_22 на ОСОБА_15 та ОСОБА_16 в зв'язку з тим, що згідно договору купівлі-продажу від 29 вересня 2009 року вони стали власниками квартири №

1-А в будинку № АДРЕСА_1.

В судовому засіданні позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_11, ОСОБА_14 та їх і інших позивачів представник ОСОБА_5, представник позивача об’єднання співвласників багатоквартирного будинку „Дарвіна 5” ОСОБА_1 змінені і доповнені позовні вимоги підтримали повністю, просять визнати припиненим право комунальної власності територіальної громади міста Чернівців на приміщення гаражу літ ІV на першому поверсі житлового будинку № АДРЕСА_1 з 15 листопада 1993 року внаслідок настання юридичного факту - приватизації квартири № 5 ОСОБА_27; визнати за ними наряду з іншими власниками квартир право спільної власності на приміщення гаражу з моменту приватизації квартир і видачі свідоцтв про право власності на них; визнати незаконною передачу приміщення гаражу в орендне користування ОСОБА_21 на підставі договорів оренди від 03 вересня 1999 року № 10/16, від 15 серпня 2002 року № 15-А, від 20 липня 2005 року № 266Г з послідуючою приватизацією орендованого приміщення внаслідок нікчемності цих договорів; визнати незаконним рішення 41 сесії Чернівецької міської ради ІV скликання № 942 від 16 лютого 2006 року, яким приміщення гаражу включено до об'єктів комунальної власності, які підлягають приватизації; визнати незаконним пп.1.30 п.1 рішення виконкому Чернівецької міської ради № 213/5 від 28 березня 2006 року, яким підтверджено право комунальної власності територіальної громади міста на приміщення гаражу; визнати неправомірними висновки Чернівецького міського бюро технічної інвентаризації щодо належності приміщення гаражу до окремого об'єкта власності, які стали підставою для прийняття рішення № 213/5 від 28 березня 2006 року; визнати недійсним свідоцтво про право комунальної власності територіальної громади міста Чернівців на приміщення гаражу, видане міським бюро технічної інвентаризації 29 березня 2006 року на підставі рішення виконкому Чернівецької міської ради № 213/5 від 28 березня 2006 року; визнати недійсними та такими, що не мають правових наслідків договір купівлі-продажу приміщення гаражу АДРЕСА_2 від 05 травня 2006 року, укладений між департаментом економіки Чернівецької міської ради і ОСОБА_21, та договір дарування гаражу від 05 липня 2006 року від імені ОСОБА_21 на користь ОСОБА_20; скасувати записи про державну реєстрацію права власності на приміщення гаражу, внесеного в електронний Реєстр прав власності на нерухоме майно від 11 квітня 2006 року, реєстраційний номер 14430568 про належність спірного приміщення на праві власності територіальній громаді міста Чернівців, від 15 травня 2006 року, реєстраційний номер 14430568 про належність приміщення гаражу на праві власності ОСОБА_21, від 17 липня 2006 року про належність гаражу на праві власності ОСОБА_20, зобов'язавши Чернівецьке КОБТІ внести відомості про їх скасування в Реєстр; визнати незаконним пп.1.6 п.1 рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 22 травня 2007 року № 408/9 "Про надання дозволу суб'єктам підприємницької діяльності на реконструкцію з переобладнанням, внесення змін в окремі рішення виконавчого комітету міської ради", яким дозволено реконструкцію з переобладнанням приміщення гаражу ОСОБА_9; усунути перешкоди власникам та об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Дарвіна 5" у здійсненні повноважень власника та управлінні майном - приміщенням гаражу шляхом витребування його з незаконного володіння ОСОБА_20 та передати його об'єднанню співвласників для подальшого управління цим майном з підстав, вказаних в позовних заявах, повністю підтвердивши викладені в них обставини.

    Представники відповідачів Чернівецької міської ради, виконавчого комітету Чернівецької міської ради, департаменту економіки Чернівецької міської ради в судовому засіданні позовні вимоги не визнали і пояснили, що власником будинку № АДРЕСА_1 та всіх нежитлових вбудованих (прибудованих) приміщень є міська рада на підставі рішення Чернівецького міськвиконкому № 32 від 11 лютого 1950 року, тому і було прийнято міськвиконкомом рішення за № 213/5 від 28 березня 2006 року на підставі зазначеного рішення від 11 лютого 1950 року щодо підтвердження права власності на гараж, який є комунальною власністю. На підставі цього рішення і було видано свідоцтво про право власності на дане приміщення територіальній громаді міста, яке є єдиним правовстановлюючим документом згідно вимог закону і допустимим доказом по справі, а у позивачів немає такого свідоцтва, тому вони не можуть стверджувати про своє право власності на гараж. Позивачами не оспорюється рішення від 11 лютого 1950 року про визнання права власності за міською радою на це приміщення, на підставі якого і було прийнято рішення від 28 березня 2006 року № 213/5. Це рішення є законним,

тому не може бути визнане неправомірним.

    Крім того, безпідставним є твердження позивачів про те, що спірне приміщення є допоміжним підсобним приміщенням і використовувалось мешканцями будинку для своїх потреб, доказів цього ними не надано. Згідно інвентаризаційної справи будинку № АДРЕСА_1 це приміщення з 1950 року значиться як гараж і використовувалось для цієї мети міською радою, воно має окремий вхід, тому міська рада та її органи правомірно розпоряджались ним на власний розсуд. Так як дане приміщення використовувалось ними правомірно, передавалось в оренду і мешканці будинку ним не користувались, тому воно не може вважатись допоміжним приміщенням, яке згідно Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та рішення Конституційного Суду України від 02 березня 2004 року передається у власність власникам приватизованих квартир будинку, позивачі не мають законних підстав вимагати визнати за ними право власності на це приміщення та передати їм в користування, ці їх вимоги є безпідставними.

    Також є законним рішення 41 сесії Чернівецької міської ради ІV скликання від 16 лютого 2006 року № 942 в частині включення в Перелік об’єктів комунальної власності, які підлягають приватизації в 2006 році, приміщення спірного гаражу шляхом викупу орендарем ОСОБА_21, оскільки воно прийнято згідно вимог чинного законодавства, зокрема, листа Фонду державного майна України від 30 січня 2004 року № 10-20-1155 „Щодо можливості приватизації підвальних приміщень”, в якому зазначається, що відповідно до ст. 4 ЖК України до житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру, які відповідно до Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” та Державної програми приватизації на 2000-2002 роки є окремим індивідуально визначеним майном і підлягають приватизації як об’єкти державної власності групи А, а також ст.ст. 2, 4, 7 цього Закону України, які передбачають, що об’єктами малої приватизації є окреме індивідуально визначене майно, продавцями цих об’єктів, що перебувають у комунальній власності, є органи приватизації, створені місцевими радами, переліки об’єктів, що підлягають приватизації та порядок включення їх в один із переліків. Так як спірний гараж є окремим приміщенням, яке використовувалось міською радою і здавалось в оренду ОСОБА_21, він належить до комунальної власності, тому і був включений в Перелік об’єктів, які підлягають приватизації шляхом викупу його орендарем. Після цього ними, як власником майна, законно було укладено договір купівлі-продажу гаражу з орендарем ОСОБА_21, права позивачів при цьому не порушені, оскільки вони ніколи цим гаражем не користувались, це приміщення не відноситься до підсобних приміщень будинку.

    Також вважають, що міськвиконкомом правомірно і на законних підставах прийнято рішення від 22 травня 2007 року № 408/9 "Про надання дозволу суб'єктам підприємницької діяльності на реконструкцію з переобладнанням, внесення змін в окремі рішення виконавчого комітету міської ради", пп.1.6. п.1 якого ОСОБА_9 з дозволу власника ОСОБА_20 дозволено реконструкцію під офіс нежитлового приміщення в будинку № АДРЕСА_1, дане рішення прийнято в межах їх повноважень і згідно вимог чинного законодавства.

Просять в задоволенні позовних вимог до них відмовити за безпідставністю.

    Відповідачка ОСОБА_20 та її представник в судовому засіданні позовні вимоги не визнали і пояснили, що спірне приміщення є окремим об’єктом комунальної власності, його згідно норм ДБН неможливо віднести до житлового фонду, воно з 1978 року перебувало в оренді як гараж, ним користувався батько ОСОБА_24, а з 1999 року було офіційно укладено договір оренди, який потім переукладався після смерті батька з матір’ю ОСОБА_21 на законних підставах.  Рішення Чернівецького міськвиконкому за № 213/5 від 28 березня 2006 року в частині підтвердження права комунальної власності територіальної громади міста Чернівців на приміщення гаражу в будинку № АДРЕСА_1  та рішення 41 сесії Чернівецької міської ради ІV скликання від 16 лютого 2006 року № 942 в частині включення в Перелік об’єктів комунальної власності, які підлягають приватизації в 2006 році, приміщення спірного гаражу шляхом викупу орендарем ОСОБА_21 є правомірними, так як ґрунтуються на вимогах закону. Власником цього будинку і відповідно всіх приміщень в ньому є Чернівецька міська рада на підставі рішення міськвиконкому № 32 від 11 лютого 1950 року, яке є чинним на даний час і ніким не оспорюється. Спірне приміщення в цьому будинку не відноситься до підсобних чи допоміжних приміщень, ніколи не використовувалось мешканцями будинку в цьому статусі, тим більше позивачами та іншими власниками квартир до приватизації своїх квартир і після неї. Воно є окремим приміщенням і тому міськвиконком, як його власник, на законних підставах розпоряджався ним, надаючи його в оренду під гараж, після цього на підставі закону і було викуплено ОСОБА_21 цей гараж, ніяких порушень чинного законодавства при цьому допущено не було, ніяким чином права позивачів не порушуються.

Так як оскаржувані рішення відповідачами прийняті на законних підставах, вони є законними і правомірними, в зв’язку з цим законно було укладено договір купівлі-продажу гаражу з ОСОБА_21, а потім його згідно договору дарування подаровано ОСОБА_8, ці договори відповідають вимогам ЦК України, права позивачів не порушуються, а тому в задоволенні позовних вимог просять відмовити за безпідставністю.

Представник відповідача Чернівецького міського бюро технічної інвентаризації в судовому засіданні позовні вимоги не визнав і пояснив, що міське БТІ згідно чинного законодавства має повноваження обстежувати і виготовляти документацію відносно нерухомого майна для підготовки рішень, які приймаються міською радою чи її виконкомом, а потім виготовляти документи про право власності на підставі прийнятих рішень, які після цього реєструються в обласному БТІ. Право власності на спірне приміщення гаражу в будинку № АДРЕСА_1 виникло у міської ради ще в 1950 році на підставі прийнятого тоді рішення про передачу в комунальну власність, після чого реєстрація права цієї власності не порушує права позивачів. Спірне приміщення не є допоміжним чи підсобним, воно не використовувалось мешканцями будинку, в тому числі і позивачами, воно є окремим і використовувалось як окремий об'єкт, тому і були надані відповідні висновки про це, вони є правомірними, в зв'язку з чим в задоволенні позовних вимог просить відмовити.

Представник відповідача Чернівецького комунального обласного бюро технічної інвентаризації в судовому засіданні позовні вимоги не визнав і пояснив, що їх діями права позивачів не порушені ніяким чином. Згідно інвентаризаційної справи № 5332 будинку № АДРЕСА_1 дані про приміщення гаражу є з липня 1950 року, починаючи з першого плану будинку воно значиться як гараж площею 23,00 кв.м, потім вносились зміни відносно площі, частина його площі була віднесена до квартири № 1 як комора і значиться вже як жила, а на даний час залишилась площа 13,60 кв.м, яка є нежитловим окремим приміщенням і значиться як гараж. На підставі рішення Чернівецької міської ради і свідоцтва про право власності було зареєстровано право власності на це приміщення гаражу і внесені дані про державну реєстрацію права власності на нього в Реєстрі прав власності на нерухоме майно. Дії КОБТІ є законними і правомірними, тому в задоволенні позовних вимог просить відмовити.  

    Третя особа на стороні відповідачів ОСОБА_9 та його представник в судовому засіданні пояснили, що згідно пп.1.6 п.1 рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 22 травня 2007 року № 408/9 "Про надання дозволу суб'єктам підприємницької діяльності на реконструкцію з переобладнанням, внесення змін в окремі рішення виконавчого комітету міської ради" йому дозволено реконструкцію під офіс нежитлового приміщення в будинку № АДРЕСА_1, яке належить його дружині ОСОБА_20, яке ними давно не використовувалось як гараж. Виконком міської ради відповідно до своїх повноважень має право надавати такий дозвіл, згоди на це позивачів не вимагається, оскільки вони не є ні власниками, ні користувачами цього приміщення, їх права не порушуються. Дане рішення міськвиконкомом прийнято правомірно, тому вимоги про визнання його незаконним задоволенню не підлягають.

    Треті особи на стороні позивачів, які не заявляють самостійних позовних вимог, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 в судове засідання не з'явились, надали суду заяви про розгляд справи в їх відсутності.

    Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги не обґрунтовані і задоволенню не підлягають.

    Судом встановлено, що будинок № АДРЕСА_1 є трьохповерховим з мансардою, багатоквартирним, в якому знаходиться сім квартир, що підтверджується дослідженою в судовому засіданні інвентаризаційною справою № 5332 Чернівецького комунального бюро технічної інвентаризації, а також повідомленням ЧКОБТІ від 23 липня 2008 року (т.2, а.с.74-81). Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 з 10 червня 1998 року після приватизації є співвласниками квартири АДРЕСА_1, яка розташована на другому поверсі будинку, а ОСОБА_3 є ще й власником квартири № 1 в цьому будинку згідно договору купівлі-продажу з 20 березня 2000 року, яка розташована на першому поверсі, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло, копією договору купівлі-продажу, технічними паспортами (т.1, а.с.36-39, т.2, а.с.82). Позивачі ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_4, ОСОБА_13 є співвласниками квартири № 4 в цьому будинку з 28 листопада 1997 року на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого управлінням приватизації Чернівецької міської ради згідно з розпорядженням про приватизацію № 25962, що підтверджується копією свідоцтва (т.2, а.с.83,195), позивачка ОСОБА_14 є власником квартири № 5 згідно договору дарування від 05 грудня 1997 року (копія в т.2, а.с.85, 196), власником квартири № 1-А згідно договору купівлі-продажу від 30 січня 2004 року була ОСОБА_22 (т.2, а.с.88), а в даний час на підставі договору купівлі-продажу від 29 вересня 2009 року є треті особи ОСОБА_15 та ОСОБА_16, власниками квартири № 3 з 25 січня 2001 року є треті особи ОСОБА_18 та ОСОБА_17 (ОСОБА_23 померла) на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого департаментом житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради згідно з розпорядженням про приватизацію № 36850, що підтверджується копією свідоцтва (т.2, а.с.84), власником квартири № 6 є третя особа ОСОБА_19 з 01 жовтня 2003 року на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого департаментом житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради, що підтверджується витягом з реєстру права власності на нерухоме майно (т.2, а.с.87).

    30 травня 2005 року було створено об’єднання співвласників квартир будинку „Дарвіна 5”,  яке зареєстроване згідно вимог чинного законодавства, видане свідоцтво про державну реєстрацію 30 грудня 2005 року, головою об’єднання обрано ОСОБА_1, що підтверджується копіями Статуту, протоколу загальних зборів, свідоцтва про реєстрацію (т.2, а.с.10-12).

    Відповідачем виконавчим комітетом Чернівецької міської ради прийнято рішення за № 213/5 від 28 березня 2006 року „Про підтвердження права комунальної власності на об’єкти нерухомості, що належать територіальній громаді м. Чернівців та внесення змін в рішення міськвиконкому (делеговані повноваження)” (копія в т.1, а.с.138), яким у відповідності до ст.ст. 29, 30, 60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, на підставі п.21 додатку 1 до рішення ІХ сесії Чернівецької міської ради народних депутатів І скликання від 25 січня 1992 року № 253 „Про перелік об’єктів комунальної власності Чернівецької міської ради народних депутатів” пп.1.30 п.1 підтверджено право комунальної власності територіальної громади м. Чернівців на приміщення гаражу ІV площею 15,50 кв.м на першому поверсі в житловому будинку літ.”А” по АДРЕСА_1 (копія в т.1, а.с.138), на підставі якого 29 березня 2006 року було видане свідоцтво про право власності на це нежитлове приміщення територіальній громаді м. Чернівців (копія свідоцтва в т.1, а.с.137).

    Суд вважає, що дане рішення є правомірним, оскільки воно прийнято цим відповідачем у відповідності до наданих йому повноважень Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні” і на підставі рішення ІХ сесії Чернівецької міської ради народних депутатів І скликання від 25 січня 1992 року № 253 „Про перелік об’єктів комунальної власності Чернівецької міської ради народних депутатів”, яке є чинним на даний час, оскільки воно ніким не скасоване, не оспорюється, в тому числі і позивачами, що вони визнали в судовому засіданні. Чернівецька міська рада є власником будинку № АДРЕСА_1 на підставі рішення Чернівецького міськвиконкому № 32 від 11 лютого 1950 року (первинна реєстрація), в тому числі всіх нежитлових приміщень, в яких розташований і гараж, так як це приміщення є невід’ємною частиною будинку у відповідності до вимог ст.ст. 179, 181 ЦК України, що підтверджується відповіддю Чернівецького КОБТІ від 28 березня 2006 року № 719 на запит адвоката позивачів (т.1, а.с.12, 16), а також інвентаризаційною справою № 5332 на будинок.  

    Суд вважає, що прийняттям даного рішення відповідачем не порушено права позивачів як власників приватизованих квартир будинку.

    Згідно ст. 382 ЦК України квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання. Власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

    Згідно з пунктом 2.50 розділу „Нежитлові поверхи (приміщення)” ДБН В.2.2-15-2005 „Житлові будинки. Основні положення” допускається розміщення приміщень громадського призначення у першому, другому та цокольних поверхах житлових будинків. У підвальних приміщеннях допускається улаштування вбудованих і вбудовано-прибудованих стоянок для машин і мотоциклів, що належать мешканцям багатоквартирних житлових будинків.

 За змістом ст.1 та п.2 ст.10 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду” приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України. Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.

 Власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають .

Відповідно до п.9 ст.8 цього Закону нежилі приміщення житлового фонду, які використовуються підприємствами торгівлі, громадського харчування, житлово-комунального та побутового обслуговування населення на умовах оренди, передаються у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських Рад народних депутатів.

    Згідно офіційного тлумачення, що дане в рішенні Конституційного Суду України № 4-рп/2004 р. (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків), допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і таке інше) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема, створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього.

    Відносно цих вимог закону судом встановлено, що спірне приміщення знаходиться на першому поверсі будинку № АДРЕСА_1, є окремим вбудованим нежитловим приміщенням з окремим входом під номером ІV площею 13,60 кв.м, значиться як гараж з 1950 року до даного часу, що підтверджується оглянутою інвентаризаційною справою № 5332, повідомленням Чернівецького КОБТІ на запит ОСББ „Дарвіна-5” (т.2, а.с.74-76), актом інвентаризації будинку (т.2, а.с.77), а також повідомленням Чернівецького КОБТІ на запит суду (т.3, а.с.61-68). На підставі рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради № 32 від 11 лютого 1950 року власником всього будинку є Чернівецька міська рада (копія повідомлення Чернівецького КОБТІ № 719 від 28 березня 2006 року на а.с.12 т.1), що зазначили позивачі ОСОБА_1 в своєму позові і визнали всі позивачі в судовому засіданні, а так як приміщення гаражу є вбудованим в будинку, то власником і цього приміщення є відповідач Чернівецька міська рада. Дане приміщення використовувалось за своїм призначенням як гараж для автомобіля на умовах оренди мешканцем сусіднього будинку № АДРЕСА_5 ОСОБА_24 ще з 1978 року, що визнав в судовому засіданні позивач ОСОБА_11, пояснивши, що на це була їх згода, а після смерті ОСОБА_24 в квітні 1996 року (копія свідоцтва про смерть в т.1 на а.с.107) ним продовжувала користуватись його дружина ОСОБА_21 за призначенням. Воно не було приміщенням загального користування власників квартир багатоквартирного будинку № АДРЕСА_1, ним мешканці цього будинку, в тому числі і позивачі, які тривалий час проживають там, не користувались, воно ніколи не забезпечувало їх потреби, в ньому не знаходиться технічне обладнання будинку, в тому числі інженерні комунікації та технічні пристрої, які необхідні для забезпечення санітарно-гігієнічних умов і безпечної експлуатації квартир, без доступу до якого експлуатація житлового будинку є неможливою, воно не використовувалось позивачами та іншими мешканцями для обслуговування будинку, тому не було і не є допоміжним приміщенням, поняття якого визначено в ст. 1 Закону України „Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку” як приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, поза квартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення). За змістом цієї ж статті Закону нежиле приміщення - приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин.

Оскільки позивачі як власники квартир № 1, № 2, № 4 і № 5 не користувались ніколи даним приміщенням, воно не відноситься до підсобних чи інших допоміжних приміщень будинку, тому воно не підлягає приватизації разом з приватизацією квартир в будинку. Сам факт знаходження приміщення гаражу на першому поверсі будинку позивачів не може визнаватися безумовною підставою віднесення його до допоміжних приміщень, які підлягають приватизації разом з приватизацією квартир.

    За змістом Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду” нежилі приміщення житлового фонду, які використовуються підприємствами торгівлі, громадського харчування, житлово-комунального та побутового обслуговування населення на умовах оренди, і при приватизації житлового фонду передаються у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських рад, не втрачають свій статус недопоміжних нежитлових приміщень незалежно від того, де, у якій частині житлового будинку вони знаходяться. Відповідно до цих вимог Закону відповідачем виконавчим комітетом Чернівецької міської ради законно і обґрунтовано прийнято рішення за № 213/5 від 28 березня 2006 року про підтвердження права комунальної власності територіальної громади м. Чернівців на спірне приміщення гаражу і на його підставі правомірно видане свідоцтво про право власності від 29 березня 2006 року, права позивачів як власників квартир будинку при прийнятті цього рішення не порушені. Також суд вважає, що з цих же підстав не порушені і права позивача об’єднання співвласників багатоквартирного будинку „Дарвіна 5”.  

    Посилання позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на ту обставину, що стеля гаражу та дві його стіни є стінами та підлогою їх квартир, отже є їх власністю, не може бути прийнято судом як доказ порушення їх прав власників, оскільки їх квартири знаходяться в багатоквартирному будинку, де стіни, стелі та підлоги власників одних квартир є одночасно і стінами, стелями та підлогами інших квартир та приміщень, що не позбавляє права власності на їх квартири.

    Оскільки, як зазначено раніше, спірне нежиле приміщення, яке належить до житлового будинку, але не відноситься до житлового фонду, є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин, тому висновки Чернівецького міського бюро технічної інвентаризації щодо належності приміщення гаражу до окремого об'єкта власності є правомірними.

    Також немає підстав для визнання недійсним виданого свідоцтва про право власності на приміщення гаражу територіальній громаді м. Чернівців, оскільки воно видано на підставі законного рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради, після чого на законних підставах було внесено відповідачем Чернівецьким КОБТІ в електронний реєстр прав власності на нерухоме майно.

    Таким чином, суд вважає, що позивачі за змістом зазначених законів не є власниками спірного приміщення гаражу в будинку № АДРЕСА_1, яке не відноситься до підсобних і допоміжних приміщень будинку і не підлягало приватизації, їх права власності не порушені, тому не підлягають захисту, в зв’язку з чим позовні вимоги про визнання припиненим права комунальної власності територіальної громади міста Чернівців на приміщення гаражу літ.ІУ з 15 листопада 1993 року, визнання за ними права спільної власності на це приміщення гаражу, визнання дати видачі мешканцям квартир будинку свідоцтва про право власності на приватизовану квартиру моментом переходу права спільної власності на приміщення гаражу, визнання незаконним пп.1.30 п.1, п.3 рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 28 березня 2006 року № 213/5 „Про підтвердження права комунальної власності на об’єкти нерухомості, що належать територіальній громаді м. Чернівців та внесення змін в рішення міськвиконкому (делеговані повноваження)” в частині підтвердження права комунальної власності територіальної громади міста Чернівців на приміщення гаражу, визнання неправомірними висновків Чернівецького міського бюро технічної інвентаризації щодо належності приміщення гаражу до окремого об'єкта власності, визнання недійсним свідоцтва про право комунальної власності територіальної громади міста Чернівців на дане приміщення гаражу від 29 березня 2006 року, виданого Чернівецьким міським бюро технічної інвентаризації та скасування запису про державну реєстрацію права власності на нього в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, усунення перешкод у здійсненні управління майном та користування цим нежилим приміщенням шляхом витребування з безпідставного володіння ним ОСОБА_20 та передачу його об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Дарвіна 5" для подальшого управління цим майном, зобов'язання ОСОБА_20 та ОСОБА_9 звільнити це приміщення гаражу і не чинити власникам перешкод в користування ним є безпідставними, а тому в задоволенні позовних вимог в цій частині належить відмовити за безпідставністю.

    41 сесією Чернівецької міської ради ІV скликання було прийнято рішення від 16 лютого 2006 року № 942 „Про доповнення до Переліку об’єктів комунальної власності міста Чернівців, які підлягають приватизації в 2006 році, затвердженого рішенням 40 сесії міської ради ІV скликання від 22.12.2005р. № 913”, пунктом 1 якого доповнено Перелік об’єктів комунальної власності міста Чернівців, які підлягають приватизації в 2006 році, в тому числі включено гараж по АДРЕСА_1 в перелік об’єктів для приватизації шляхом викупу орендарем ОСОБА_21 (копія в т.1, на а.с.121-125).

    Суд вважає, що дане рішення також є правомірним, оскільки воно відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема, листу Фонду державного майна України від 30 січня 2004 року № 10-20-1155 „Щодо можливості приватизації підвальних приміщень”, в якому зазначається, що відповідно до ст. 4 ЖК України до житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру, які відповідно до Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” та Державної програми приватизації на 2000-2002 роки є окремим індивідуально визначеним майном і підлягають приватизації як об’єкти державної власності групи А; ст.ст. 2, 4, 7 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”, які передбачають, що об’єктами малої приватизації є окреме індивідуально визначене майно, продавцями цих об’єктів, що перебувають у комунальній власності, є органи приватизації, створені місцевими радами, переліки об’єктів, що підлягають приватизації та порядок включення їх в один із переліків. Так як спірний гараж в будинку № АДРЕСА_1 є окремим приміщенням, яке належить на праві власності міській раді, тобто відноситься до комунальної власності, використовувалось міською радою та здавалось в оренду ОСОБА_21 з 1999 року за договором оренди на підставі рішення Чернівецького міськвиконкому № 533/17 від 17 червня 1999 року, який був пролонгований до 20 травня 2005 року, а потім укладено договір оренди від 20 травня 2005 року за № 266/Г строком на один рік до 20 червня 2006 року, умови цього договору нею виконувались, тому він і був включений в Перелік об’єктів, які підлягають приватизації шляхом викупу його орендарем ОСОБА_21, що підтверджується  копіями рішення та договорів (т.1, а.с.139-150), після чого правомірно на законних підставах було укладено договір купівлі-продажу гаражу від 05 травня 2006 року між департаментом економіки Чернівецької міської ради та ОСОБА_21 і внесено в електронний реєстр прав власності Чернівецьким КОБТІ (копії в т.1 на а.с.75-79, 92-98).

    Суд вважає, що дане рішення відповідачем Чернівецькою міською радою прийнято згідно норм чинного законодавства, в межах наданих йому Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні” повноважень, воно не порушує прав позивачів з зазначених раніше підстав, а тому є правомірним, також з цих же підстав є законним договір купівлі-продажу гаражу і немає підстав для визнання його недійсним, так як права позивачів, які не є власниками цього приміщення, не підлягають захисту, в зв’язку з чим в задоволенні позовних вимог і в цій частині належить відмовити за безпідставністю.

    Оскільки ОСОБА_21 як власник гаражу мала законні права володіння, користування і розпорядження своїм майном, то за власним волевиявленням уклала 05 липня 2006 року договір дарування приміщення гаражу своїй доньці ОСОБА_20, який із зазначених раніше підстав

також не підлягає визнанню недійсним.

    Підпунктом 1.6 пункту 1 рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 22 травня 2007 року № 408/9 "Про надання дозволу суб'єктам підприємницької діяльності на реконструкцію з переобладнанням, внесення змін в окремі рішення виконавчого комітету міської ради" дозволено підприємцю ОСОБА_9 реконструкцію з переобладнанням під офіс нежитлового приміщення в будинку № АДРЕСА_1, яке належить ОСОБА_20 з її дозволу (копія в т.2 на а.с.7). Суд вважає, що дане рішення є правомірним, оскільки воно відповідає вимогам чинного законодавства, прийнято даним відповідачем в межах наданих йому повноважень і не порушує прав позивачів з зазначених раніше підстав, а тому позовні вимоги і в цій частині є безпідставними і задоволенню не підлягають.

      На підставі викладеного, ст.ст.179, 181, 203-205, 207, 209, 215, 382 ЦК України, Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду”, Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”, Закону України „Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку”, Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, рішення Конституційного Суду України № 4-рп/2004 р. (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків) та керуючись ст.ст. ст.ст. 10, 11, 60, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В  И  Р  І  Ш  И  В  :

     В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,  ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_4, ОСОБА_13, ОСОБА_14, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дарвіна 5" до Чернівецької міської ради, департаменту економіки Чернівецької міської ради, виконавчого комітету Чернівецької міської ради, Чернівецького міського бюро технічної інвентаризації, Чернівецького комунального обласного бюро технічної інвентаризації, ОСОБА_20 про визнання припиненим права комунальної власності територіальної громади міста Чернівців на приміщення гаражу літ.ІУ, розташованого на першому поверсі житлового будинку № АДРЕСА_1 з 15 листопада 1993 року, визнання за ними права спільної власності на це приміщення гаражу, визнання дати видачі мешканцям квартир будинку свідоцтва про право власності на приватизовану квартиру моментом переходу права спільної власності на приміщення гаражу, визнання незаконною передачу приміщення гаражу в оренду ОСОБА_21 на підставі договорів оренди від 03 вересня 1999 року № 10/16, від 15 серпня 2002 року № 15-А та від 20 липня 2005 року № 266Г з послідуючою приватизацією внаслідок нікчемності цих договорів, визнання незаконним п.1 рішення 41 сесії Чернівецької міської ради ІV скликання від 16 лютого 2006 року № 942 „Про доповнення до Переліку об’єктів комунальної власності міста Чернівців, які підлягають приватизації в 2006 році, затвердженого рішенням 40 сесії міської ради ІV скликання від 22.12.2005р. № 913” в частині включення гаражу по АДРЕСА_1 в перелік об’єктів для приватизації шляхом викупу орендарем ОСОБА_21; пп.1.30 п.1, п.3 рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 28 березня 2006 року № 213/5 „Про підтвердження права комунальної власності на об’єкти нерухомості, що належать територіальній громаді м. Чернівців та внесення змін в рішення міськвиконкому (делеговані повноваження)” в частині підтвердження права комунальної власності територіальної громади міста Чернівців на приміщення гаражу ІV площею 15,50 кв.м на першому поверсі в житловому будинку літ.”А” по АДРЕСА_1, визнання неправомірними висновків Чернівецького міського бюро технічної інвентаризації щодо належності приміщення гаражу до окремого об'єкта власності, визнання недійсним свідоцтва про право комунальної власності територіальної громади міста Чернівців на дане приміщення гаражу від 29 березня 2006 року, виданого Чернівецьким міським бюро технічної інвентаризації та скасування запису про державну реєстрацію права власності на нього в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, визнання недійсними договорів купівлі-продажу гаражу від 05 травня 2006 року, укладеного між департаментом економіки Чернівецької міської ради та ОСОБА_21, та дарування від 05 липня 2006 року, укладеного між ОСОБА_21 та ОСОБА_20, усунення перешкод у здійсненні управління майном та користування цим нежилим приміщенням шляхом витребування з безпідставного володіння ним ОСОБА_20 та передачу його об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Дарвіна 5" для подальшого управління цим майном, зобов'язання ОСОБА_20 та ОСОБА_9 звільнити це приміщення гаражу і не чинити власникам перешкод в користування ним, визнання незаконним пп.1.6 п.1 рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 22 травня 2007 року № 408/9 "Про надання дозволу суб'єктам підприємницької діяльності на реконструкцію з переобладнанням, внесення змін в окремі рішення виконавчого комітету міської ради" відмовити.  

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, а апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення до Апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівці або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

                                                              СУДДЯ