АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 жовтня 2010 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого - судді: Чупікової В.В.
суддів: Галичанського А.Д., Міцнея В.Ф.
секретар : Ласій О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_2, в інтересах якого за довіреністю діє ОСОБА_3, на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 30 червня 2010 року, -
в с т а н о в и л а :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди з відповідача, яка заподіяна йому та його неповнолітній доньці укусами бджіл з пасіки відповідача. Посилався на те, що відповідач облаштував пасіку на своїй ділянці, яка знаходиться в садівничому товаристві «Оптиміст». Вважає, що територія садівничого товариства є місцем масового відпочинку людей, а тому розміщення пасіки забороняється. Крім цього, відповідач в порушення Порядку реєстрації пасік не зареєстрував пасіку, не отримав ветеринарно - санітарний паспорт.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 30 червня 2010 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 250 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено за безпідставністю.
Вирішено питання про судові витрати.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, в інтересах якого за довіреністю діє ОСОБА_3, ставиться питання про скасування вищевказане рішення суду першої станції та відмову в задоволенні позовних вимог за безпідставністю.
Посилається на те, що суд першої інстанції не повно з’ясував обставини справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Вважає, що суд першої інстанції помилково обґрунтовує своє рішення на медичних довідках, які є неналежними доказами і не можуть бути прийняті судом до уваги.
Зазначає, що висновок суду про неправомірність розміщення ним, ОСОБА_2, на території садівничого товариства пасіки не відповідає фактичним обставинам справи.
Судом не враховано той факт, що не має причинного зв’язку між фактом правомірності чи неправомірності розміщення пасіки і моральною шкодою, а також не доведена його вина в спричиненні шкоди.
Колегія суддів перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги частково та стягуючи з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 250 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної йому та його неповнолітній доньці, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач неправомірно розмістив на території садівничого товариства пасіку, порушив Закон України «Про бджільництво», наказ Міністерства аграрної політики «Про порядок реєстрації пасік» №184/82 від 20.09.2000 року, а саме не зареєстрував пасіку за місцем свого проживання, не обстежив її районним управлінням державної ветеринарної медицини, внаслідок чого позивачу та його неповнолітній доньці укусами бджіл заподіяно моральну шкоду.
До такого висновку суд прийшов порушуючи норми матеріального права, що відповідно до п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення по суті позовних вимог.
Судом встановлено, що неповнолітня донька позивача ОСОБА_4 перехворіла з 15.05. по 17.05.2010 року по причині алергічного набряку правої щоки від укус бджіл. Позивач 15.05.2010 року звертався за медичною допомогою з приводу болів у місцях укусів бджіл, зі слів якого був покусаний 12.05.2010 року.
Відповідно до ст.ст.23, 1167 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»язку з ушкодженням здоров»я. Моральна шкода, завдана фізичній особі діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної(немайнової шкоди) при вирішенні такого спору підлягають обов»язковому з»ясуванню: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв»язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
За матеріалами справи встановлено, що пасіка відповідача ОСОБА_2 розміщена на земельній ділянці, яка належить йому на праві приватної власності та розташована на території садівничого товариства «Оптиміст» (а.с.35,36) тобто відповідно до вимог ст.15 Закону України «Про бджільництво». Закон «Про кооперацію», який регламентує діяльність садівничого товариства, не містить заборони щодо встановлення пасік на території товариства та не визначає територію садівничого товариства, як місце масового відпочинку людей.
Порядок реєстрації пасік від 20.09.2000 року, на який посилається позивач на обґрунтування своїх позовних вимог, та ст.ст.13, 27, 35 Закону України «Про бджільництво» передбачають, що реєстрація пасік та видача ветеринарних паспортів проводяться тільки з метою обліку пасік, здійснення лікувально - профілактичних заходів та з метою охорони бджіл. Позивач належними та допустими доказами не довів порушення відповідачем Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл №9 від 30.01.2001 року, яка містить вимоги щодо розміщення і облаштування пасік, та вчинення ним інших порушень в галузі бджільництва, визначених ст.38 Закону України «Про бджільництво».
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що порушення відповідачем ОСОБА_2 Порядку реєстрації пасік від 20.09.2000 року, зокрема, не проведення реєстрації пасіки за місцем свого проживання, не отримання ним санітарного паспорту пасіки не знаходяться в причинному зв»язку з моральною шкодою, яка заподіяна позивачу та його неповнолітній доньці.
Крім цього, довідка лікаря-алерголога від 15.07.2010 року, яка долучена відповідачем до апеляційної скарги на підтвердження його доводів, і якою стверджується, що візуально виявити якою комахою вчинений укус неможливо, а для виявлення бджолиної отрути в сироватці крові необхідно провести імуноферментний аналіз, виключає наявність вини відповідача у заподіянні моральної шкоди позивачу та його неповнолітній доньці (а.с.55).
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивача ОСОБА_1 А тому рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 30 червня 2010 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
На підставі Керуючись ст.ст. 23, 1167 ЦК України , ст.ст. 13, 27, 35, 38 Закону України «Про бджільництво», Закону України «Про кооперацію», Порядоку реєстрації пасік від 20.09.2000 року. П. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди), ст.ст.209, 218, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -
В и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, в інтересах якого за довіреністю діє ОСОБА_3, задовольнити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 30 червня 2010 року скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але на нього може бути подана касаційна скарга безпосередньо до касаційної інстанції протягом 20 днів з моменту набрання ним законної сили.
Головуючий
Судді: