АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2010 р. м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Чупікової В.В.
суддів: Кулянди М.І., Винту Ю.М.
секретар Цимбал Ю.Ю.
за участю: позивача ОСОБА_1, представника відповідача Чорнея М.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому району м. Чернівці про визнання дій незаконними, зобов»язання провести перерахунок та виплату пенсії за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому району м. Чернівці на постанову Першотравневого районного суду м. Чернівці від 16 червня 2010 року,
в с т а н о в и л а:
Постановою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 16 червня 2010 року адміністративний позов задоволено.
Визнано неправомірними дії Першотравневого управління Пенсійного фонду України м. Чернівці з приводу відмови ОСОБА_1. в проведенні перерахунку пенсії відповідно до ст.ст.49, 50, 54 ч.4 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 25 лютого 2010 року .
Зобов’язано Першотравневе управління Пенсійного фонду України м. Чернівці здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.ст.49,50,54 ч.4 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з моменту звернення, тобто з 02 листопада 2009 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено
В апеляційній скарзі Першотравневе управління Пенсійного фонду України м. Чернівці просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Посилається на те, що суд першої інстанції неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи та постановив рішення з грубим порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, на те, що Рішенням Конституційного Суду України №10—рп/2008 р. від 22.05.2008 року скасований п.28 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України. Верховною Радою не приймалося рішення про відновлення дії Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у попередній редакції. Постановами Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року №654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» та №530 від 28.05.2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якими керувалося Управління, визначені розмір пенсії позивачу в сумі 655 грн. та щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров»ю в розмірі 20% від прожиткового мінімуму. Своїм рішенням суд першої інстанції зобов»язав здійснювати щомісячну виплату коштів, яких немає в бюджеті та не зазначив джерел, з яких ці кошти повинні бути виплачені.
В запереченні на апеляційну скаргу позивач просить її відхилити, як безпідставну, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, як законну та обґрунтовану.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача апеляційну скаргу підтримав з підстав, викладених в ній.
Позивач апеляційну скаргу не визнав, просив її відхилити та врахувати доводи, викладені в запереченні на апеляційну скаргу.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає , що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи убачається, що позивач ОСОБА_1 є особа, яка постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії і йому встановлено другу групу інвалідності, (а.с.9, 11) .
Відповідно до ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам віднесеним до постраждалих першої категорії, що є інвалідами 11 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров»ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком. Частиною 4 ст.54 цього закону встановлено, що у всіх випадках розмір пенсії для інвалідів 11 групи не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком. Таке право позивача гарантується і ч.2 ст.46 Конституції України.
Отже, виходячи з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що при визначені розміру державної та додаткової пенсії позивачу слід керуватися ст.49, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не відповідними постановами Кабінету Міністрів України. Надання законодавцем права Кабінету Міністрів України визначати порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок Чорнобильської катастрофи не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановленого Законом.
Суд першої інстанції також прийшов до правильного висновку, що ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування вищенаведеного Закону для перерахування та виплати пенсії позивачу, оскільки мінімальний розмір пенсії за віком встановлений абзацом першим частини першої цієї статті і в законодавстві відсутній інший мінімальний розмір пенсії за віком.
Оскільки позивачеві слід визначати пенсію, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитися виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком. А тому є правильним висновок суду першої інстанції щодо протиправності відмови відповідача в перерахунку пенсії в разі встановлення нового розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.209, 218, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому району м. Чернівці відхилити.
Постанову Першотравневого районного суду м. Чернівці від 16 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно