Справа № 1-900/10

В И Р О К

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

26 листопада 2010 року Солом»янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Криворот О.О.,

при секретарі - Сєлєнковій Н.О.,

за участю прокурорів – Гошовської Ю.М., Рибалки І.А., Ляцевича В.В.,

та захисника – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Білогородка Ізяславського району Хмельницької області, українця, громадянина України, з середньо-технічною освітою, одруженого, маючого трьох доньок: ОСОБА_1 - 1997 року народження, ОСОБА_3 - 2003 року народження та ОСОБА_4 - 2009 року народження, працював командиром 1 взводу 4 роти полку конвойної служби міліції, підпорядкованого ГУ МВС України в м. Києві, згідно наказу ГУ МВС України в м. Києві № 453 о/с від 11.05.2010 року звільненого згідно ст.64 п. «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, зареєстрованого в АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.364; ч. 2 ст. 15, ч.3 ст. 364; ч.1 ст. 365 та ч.1 ст. 367 КК України, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 з 09 листопада 1995 року являючись працівником правоохоронного органу - співробітником міліції, маючи спеціальне звання лейтенант міліції і відповідно до Закону України „Про міліцію" від 20 грудня 1990 року постійно здійснюючи функції представника влади, перебуваючи на посаді командира 1 взводу 4 роти полку конвойної служби міліції, підпорядкованого ГУ МВС України в м. Києві, згідно наказу ГУ МВС України в м. Києві № 623 о/с від 09 липня 2009 року та працюючи начальником конвою по охороні затриманих і заарештованих осіб в Солом'янському районному суді м. Києва, розташованого в м Києві по вул. М. Кривоноса, 25, тобто являючись службовою особою, в період часу з 9 березня 2010 року по 5 травня 2010 року, зловживаючи службовим становищем і перевищуючи свої службові повноваження, заподіяв істотну шкоду державним інтересам та вчинив службову недбалість, внаслідок чого 5 травня 2010 року допустив втечу з-під варти заарештованого ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_8, обвинуваченого за ч. 2 ст.307, ч. 1 ст.309 КК України, з приміщення Солом'янського районного суду м. Києва при наступних обставинах.

Так, ОСОБА_3 з 09 листопада 1995 року являючись працівником правоохоронного органу - співробітником міліції, маючи спеціальне звання лейтенант міліції і відповідно до Закону України „Про міліцію" від 20 грудня 1990 року постійно здійснюючи функції представника влади, працюючи на посаді командира 1 взводу 4 роти полку конвойної служби міліції, підпорядкованого ГУ МВС України в м. Києві 9 березня 2010 року в 09.00 год. заступив начальником конвою в складі конвою на службу по охороні затриманих і заарештованих осіб в Солом'янському районному суді м. Києва, розташованого в м. Києві по вул. М. Кривоноса, 25, тобто являвся службовою особою.

Знаходячись у вищезазначеному приміщенні суду, в період часу приблизно з 14 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв., ОСОБА_3, використовуючи надані йому по службі права і повноваження щодо охорони заарештованого ОСОБА_5 всупереч інтересам служби та зловживаючи своїм службовим становищем, підриваючи авторитет та престиж правоохоронних органів державної влади, діючи навмисно, з корисливих мотивів та в інтересах третіх осіб - підсудного ОСОБА_5 та його співмешканки ОСОБА_6 отримав від останньої грошові кошти в розмірі 200 грн. за надання їй побачення з заарештованим ОСОБА_5

Крім того, ОСОБА_3, з 09 листопада 1995 року являючись працівником правоохоронного органу - співробітником міліції, маючи спеціальне звання лейтенант міліції і відповідно до Закону України „Про міліцію" від 20 грудня 1990 року постійно здійснюючи функції представника влади, працюючи на посаді командира 1 взводу 4 роти полку конвойної служби міліції, підпорядкованого ГУ МВС України в м. Києві 13 квітня 2010 року в 09.00 год. заступив начальником конвою в складі конвою на службу по охороні затриманих і заарештованих осіб в Солом'янському районному суді м. Києва, розташованого в м. Києві по вул. М. Кривоноса, 25, тобто являвся службовою особою.

Знаходячись у вищезазначеному приміщенні суду, в період часу приблизно з 11 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв., ОСОБА_3, використовуючи надані йому по службі права і повноваження щодо охорони заарештованого ОСОБА_5 всупереч інтересам служби та зловживаючи своїм службовим становищем, підриваючи авторитет та престиж правоохоронних органів державної влади, діючи навмисно, з корисливих мотивів та в інтересах третіх осіб - підсудного ОСОБА_5 та його співмешканки ОСОБА_6 отримав від останньої грошові кошти в розмірі 250 грн. за надання їй побачення з заарештованим ОСОБА_5

Таким чином, ОСОБА_3, як службова особа, внаслідок зловживання службовим становищем заподіяв істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам отримавши від гр-ки ОСОБА_6 грошові кошти на загальну суму 450 грн. за незаконне надання 9 березня 2010 року та 13 квітня 2010 року побачення заарештованому ОСОБА_5 зі співмешканкою ОСОБА_6, чим підірвав авторитет та престиж правоохоронних органів державної влади.

Крім того, ОСОБА_3, з 09 листопада 1995 року являючись працівником правоохоронного органу - співробітником міліції, маючи спеціальне звання лейтенант міліції і відповідно до Закону України „Про міліцію" від 20 грудня 1990 року постійно здійснюючи функції представника влади, працюючи на посаді командира 1 взводу 4 роти полку конвойної служби міліції, підпорядкованого ГУ МВС України в м. Києві 5 травня 2010 року в 09.00 год. заступив начальником конвою в складі конвою на службу по охороні затриманих і заарештованих осіб в Солом'янському районному суді м. Києва, розташованого в м. Києві по вул. М. Кривоноса, 25, тобто являвся службовою особою.

Знаходячись у вищезазначеному приміщенні суду, в період часу приблизно з 16 год. 25 хв. до 17 год. 00 хв., ОСОБА_3, використовуючи надані йому по службі права і повноваження щодо охорони заарештованого ОСОБА_5 всупереч інтересам служби та зловживаючи своїм службовим становищем, підриваючи авторитет та престиж правоохоронних органів державної влади, діючи навмисно, з корисливих мотивів та в інтересах третіх осіб - підсудного ОСОБА_5 та його співмешканки ОСОБА_6 прагнув отримати грошові кошти від останньої за надання їй побачення з заарештованим ОСОБА_5, але свій злочинний умисел не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі, так як ОСОБА_6 втекла з місця побачення -зачиненого приміщення залу судових засідань № 2.

Таким чином ОСОБА_3, як службова особа, внаслідок зловживання службовим становищем заподіяв істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам бажаючи отримати грошову винагороду за незаконне надання 5 травня 2010 року побачення заарештованому ОСОБА_5 та гр-ки ОСОБА_6, чим підірвав авторитет та престиж правоохоронних органів державної влади.

Крім того, ОСОБА_3, являючись представником влади - співробітником міліції, маючи спеціальне звання лейтенант міліції, працюючи на посаді командира 1 взводу 4 роти полку конвойної служби міліції, підпорядкованого ГУ МВС України в м. Києві 9 березня 2010 року в 09.00 год. заступив начальником конвою в складі конвою на службу по охороні затриманих і заарештованих осіб в Солом'янському районному суді м. Києва, розташованого в м Києві по вул. М. Кривоноса, 25, тобто являвся службовою особою.

Знаходячись у вищезазначеному приміщенні суду, в період часу приблизно з 14 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв., ОСОБА_3, в порушення вимог ст. 162 Кримінально-процесуального кодексу України (побачення родичів або інших осіб з заарештованим може дозволити особа або орган, які провадять справу), п. 2.39. Інструкції про роботу ізоляторів тимчасового тримання органів внутрішніх справ України, затвердженої Наказом МВС України № 60 від 20 січня 2005 року (підставою для виведення затриманої або взятої під варту особи з камери у кімнату для побачень є письмовий дозвіл на побачення, виданий особою, у проваджені якої знаходиться справа), п. 3.19.5. Інструкції з організації конвоювання затриманих і взятих під варту осіб в органах внутрішніх справ України, затвердженої Наказом МВС України № 60 від 20 січня 2005 року (конвоїр у залі судового засідання зобов'язаний... у перервах і після закінчення судового засідання не допускати до підсудних сторонніх осіб...), діючи умисно, явно виходячи за межі наданих йому як начальнику конвою прав та повноважень надав побачення заарештованому ОСОБА_5 з його співмешканкою ОСОБА_6 в залі судових засідань № 2, не маючи на те відповідних прав та повноважень.

Крім того ОСОБА_3, являючись представником влади - співробітником міліції, маючи спеціальне звання лейтенант міліції, працюючи на посаді командира 1 взводу 4 роти полку конвойної служби міліції, підпорядкованого ГУ МВС України в м. Києві 13 квітня 2010 року в 09.00 год. заступив начальником конвою в складі конвою на службу по охороні затриманих і заарештованих осіб в Солом'янському районному суді м. Києва, розташованого в м. Києві по вул. М. Кривоноса, 25, тобто являвся службовою особою.

Знаходячись у вищезазначеному приміщенні суду, в період часу приблизно з 11 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв., ОСОБА_3, в порушення вимог ст. 162 Кримінально-процесуального кодексу України (побачення родичів або інших осіб з заарештованим може дозволити особа або орган, які провадять справу), п. 2.39. Інструкції про роботу ізоляторів тимчасового тримання органів внутрішніх справ України, затвердженої Наказом МВС України № 60 від 20 січня 2005 року (підставою для виведення затриманої або взятої під варту особи з камери у кімнату для побачень є письмовий дозвіл на побачення, виданий особою, у проваджені якої знаходиться справа), п. 3.19.5. Інструкції з організації конвоювання затриманих і взятих під варту осіб в органах внутрішніх справ України, затвердженої Наказом МВС України № 60 від 20 січня 2005 року (конвоїр у залі судового засідання зобов'язаний... у перервах і після закінчення судового засідання не допускати до підсудних сторонніх осіб...), діючи умисно, явно виходячи за межі наданих йому як начальнику конвою прав та повноважень надав побачення заарештованому ОСОБА_5 з його співмешканкою ОСОБА_6 в залі судових засідань № 2, не маючи на те відповідних прав та повноважень.

Крім того, ОСОБА_3, являючись представником влади - співробітником міліції, маючи спеціальне звання лейтенант міліції, працюючи на посаді командира 1 взводу 4 роти полку конвойної служби міліції, підпорядкованого ГУ МВС України в м. Києві 5 травня 2010 року в 09.00 год. заступив начальником конвою в складі конвою на службу по охороні затриманих і заарештованих осіб в Солом'янському районному суді м. Києва, розташованого в м. Києві по вул. М. Кривоноса, 25, тобто являвся службовою особою.

Знаходячись у вищезазначеному приміщенні суду, в період часу приблизно з 16 год. 25 хв. до 17 год. 00 хв., ОСОБА_3, в порушення вимог ст. 162 Кримінально-процесуального кодексу України (побачення родичів або інших осіб з заарештованим може дозволити особа або орган, які провадять справу), п. 2.39. Інструкції про роботу ізоляторів тимчасового тримання органів внутрішніх справ України, затвердженої Наказом МВС України № 60 від 20 січня 2005 року (підставою для виведення затриманої або взятої під варту особи з камери у кімнату для побачень є письмовий дозвіл на побачення, виданий особою, у проваджені якої знаходиться справа), п. 3.19.5. Інструкції з організації конвоювання затриманих і взятих під варту осіб в органах внутрішніх справ України, затвердженої Наказом МВС України № 60 від 20 січня 2005 року (конвоїр у залі судового засідання зобов'язаний... у перервах і після закінчення судового засідання не допускати до підсудних сторонніх осіб...), діючи умисно, явно виходячи за межі наданих йому як начальнику конвою прав та повноважень надав побачення заарештованому ОСОБА_5 з його співмешканкою ОСОБА_6 в залі судових засідань № 2, не маючи на те відповідних прав та повноважень.

Таким чином ОСОБА_3, як службова особа, внаслідок перевищення своїх службових повноважень заподіяв істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам незаконно надавши 9 березня 2010 року, 13 квітня 2010 року та 5 травня 2010 року побачення заарештованому ОСОБА_5 з гр-кою ОСОБА_6, чим підірвав авторитет та престиж правоохоронних органів державної влади.

Крім того ОСОБА_3, з 09 листопада 1995 року являючись представником влади - співробітником міліції, маючи спеціальне звання лейтенант міліції, перебуваючи на посаді командира 1 взводу 4 роти полку конвойної служби міліції, підпорядкованого ГУ МВС України в м. Києві, згідно наказу ГУ МВС України в м. Києві № 623 о/с від 09 липня 2009 року та заступивши 5 травня 2010 року як начальник конвою на службу в складі конвою по охороні затриманих і заарештованих осіб в Солом'янському районному суді м. Києва та являючись в зв'язку з тим службовою особою, вчинив службову недбалість, внаслідок чого допустив втечу з-під варти заарештованого ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_9, обвинуваченого за ст. 307 ч. 2, ст. 309 ч. 1 КК України з приміщення Солом'янського районного суду м. Києва при наступних обставинах.

Так, ОСОБА_3, являючись співробітником міліції, маючи спеціальне звання лейтенант міліції, працюючи на посаді командира 1 взводу 4 роти полку конвойної служби міліції, підпорядкованого ГУ МВС України в м. Києві, 5 травня 2010 року в 09.00 год. заступив начальником конвою в складі конвою на службу по охороні затриманих і заарештованих осіб в Солом'янському районному суді м. Києва, розташованого в м. Києві по вуп.М. Кривоноса, 25.

Знаходячись у вищезазначеному приміщенні суду, в період часу приблизно з 16 год. 25 хв. до 17 год. 00 хв., ОСОБА_3, в порушення вимог ст. 162 Кримінально-процесуального кодексу України, п. 2.39. Інструкції про роботу ізоляторів тимчасового тримання органів внутрішніх справ України ,  затвердженої Наказом МВС України № 60 від 20 січня 2005 року, п. 3.19.5. Інструкції з організації конвоювання затриманих і взятих під варту осіб в органах внутрішніх справ України, затвердженої Наказом МВС України № 60 від 20 січня 2005 року, надав побачення заарештованому ОСОБА_5 з його співмешканкою ОСОБА_6 в залі судових засідань № 2, не маючи на те відповідних прав та повноважень.

При цьому, ОСОБА_3, неналежно виконуючи свої службові обов'язки як начальника конвою, через несумлінне ставлення до них, хоч повинен був і міг їх виконати належним чином, в порушення п.п. 1.16., 3.16., 3.18.1. Інструкції з організації конвоювання затриманих і взятих під варту осіб в органах внутрішніх справ України, затвердженої Наказом МВС України № 60 від 20 січня 2005 року, перед конвоюванням до залу підсудного ОСОБА_5 не провів огляд залу судових засідань № 2 та не перевірив в ньому справність і надійність обладнання віконних ґрат, здійснив конвоювання ОСОБА_5 одноособово та не помістив у залі судового засідання підсудного за стаціонарним металевим загородженням.

Після того, ОСОБА_3, продовжуючи неналежно виконувати свої службові обов'язки по охороні взятих під варту осіб, через несумлінне ставлення до них, хоч повинен був і міг їх виконати належним чином, в порушення п. 20 ст. 10 Закону України „Про міліцію" від 20 грудня 1990 року зі змінами та доповненнями (міліція зобов'язана охороняти, конвоювати та тримати затриманих і взятих під варту осіб), п. 2.32. Інструкції про роботу ізоляторів тимчасового тримання органів внутрішніх справ України, затвердженої Наказом МВС України № 60 від 20 січня 2005 року (режим тримання затриманих і взятих під варту осіб забезпечується безперервним наглядом за цими особами, забороною їх без конвойного пересування), п. 3.19.4. Інструкції з організації конвоювання затриманих і взятих під варту осіб в органах внутрішніх справ України, затвердженої Наказом МВС України № 60 від 20 січня 2005 року (конвоїр у залі судового засідання зобов'язаний... вести за підсудними постійне спостереження...), залишив без нагляду заарештованого ОСОБА_5 в залі судових засідань № 2 Солом'янського районного суду м. Києва, внаслідок чого останній, відігнувши заздалегідь пошкоджений нижній край ґрат на вікні залу, скоїв втечу з-під варти.

Втеча з-під варти ОСОБА_5 ускладнила здійснення основних функцій діяльності державного апарату - міліції, так як частка співробітників міліції була задіяна на встановлення місцезнаходження і затримання особи, яка скоїла втечу.

Таким чином ОСОБА_3, являючись службовою особою неналежно виконав, як начальник конвою по охороні затриманих і заарештованих осіб в Солом'янському районному суду м. Києва, свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, хоч повинен був і міг їх виконати належним чином, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам, яка виразилась у втечі з-під варти заарештованого ОСОБА_5 та створення обстановки, яка ускладнює здійснення основних функцій діяльності державного апарату.

            Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинах визнавав повністю та пояснив, що 09.03.2010 року він доставляв підсудного ОСОБА_5 до Солом»янського районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. М.Кривоноса, 25, де був призначений начальником конвою. В період часу з 14 до 17 години, точно він не пам»ятає, до нього підійшла співмешканка підсудного ОСОБА_5 – ОСОБА_6 з проханням надати їй побачення з заарештованим ОСОБА_5, на що він їй не відмовив. Він завів ОСОБА_6 до зали судового засідання, а потім туди ж для побачення з останньою з кімнати конвойного приміщення завів заарештованого ОСОБА_5, з якого він зняв наручники та залишивши їх наодинці, вийшов із зали. Зайшовши до зали судового засідання приблизно через 15 хвилин, він одягнув ОСОБА_5 наручники і завів його до конвойного приміщення. За надання ОСОБА_6 побачення з підсудним ОСОБА_5, він отримав від неї гроші в сумі 250 гривень. Крім того, 13.04.2010 року підсудний ОСОБА_5 знов був доставлений до Солом»янського районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. М. Кривоноса, 25, де він був начальником конвою. Після закінчення розгляду справи по обвинуваченню ОСОБА_5, до нього підійшла співмешканка останнього з проханням надати їй побачення з підсудним ОСОБА_5, на що він погодився. Він завів ОСОБА_6 до зали судового засідання, сказавши їй, щоб вона зачекала. Після чого, він повернувся до кімнати конвойного приміщення, вивів заарештованого ОСОБА_5, одягнув йому наручники і завів його до зали судового засідання, де знявши з нього наручники, залишив їх наодинці, а сам в свою чергу, очікував за дверима. Приблизно через 15-20 хвилин він зайшов до зали судового засідання, одягнув наручники на заарештованого ОСОБА_5 і завів його до кімнати конвойного приміщення. ОСОБА_6 розрахувалась з ним, заплативши 200 гривень. Крім того, 05.05.2010 року він був призначений начальником конвою в Солом»янському районному суді м. Києва за адресою: м. Київ, вул. М.Кривоноса, 25, до якого для розгляду кримінальної справи був доставлений підсудний ОСОБА_5 Після закінчення розгляду справи відносно останнього до нього знову звернулась ОСОБА_6 з проханням побачитись з підсудним ОСОБА_5 Він їй сказав очікувати в залі судового засідання, куди вона зайшла, а він повернувшись до кімнати конвойного приміщення, вивів заарештованого ОСОБА_5, вдягнувши йому наручники. Завівши останнього до зали судового засідання, він зняв з нього наручники та залишивши їх наодинці, вийшов із зали. Приблизно через 15 хвилин, зайшовши до зали № 2, виявив, що ні підсудного ОСОБА_5, а ні його співмешканки ОСОБА_6 у ньому не було. Оглянувши зал, він помітив, що вікно відкрите і відігнута решітка. Він одразу ж вибіг із зали судового засідання,  забіг до кімнати конвойного приміщення і оголосив конвою про втечу. Потім він взяв декілька конвоїрів, з якими здійснив огляд прилеглої території, однак не знайшовши ні заарештованого ОСОБА_5, ні його співмешканку ОСОБА_6, повідомив керівництво про втечу.            

        Окрім повного визнання своєї вини ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, що йому інкримінуються, вина останнього також повністю доведена зібраними на досудовому слідстві та дослідженими у судовому засіданні доказами в їх сукупності.

    Як вбачається з показань допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_5, підсудного ОСОБА_3 він знає, оскільки з 2008 року він знаходиться під слідством з приводу незаконного обігу наркотичних засобів, і останній його конвоював до приміщення суду за адресою: м. Київ, вул. М.Кривоноса, 25, для розгляду кримінальної справи за його обвинуваченням. 05.05.2010 року його цивільна дружина ОСОБА_6 звернулась до конвоїра ОСОБА_3 з приводу надання з ним чергового побачення. До цього часу, останній 5-6 разів також надавав їм можливість побачитись наодинці в приміщенні суду в залі судового засідання, однак яким чином ОСОБА_6 домовлялась з ОСОБА_3 про їх побачення, він не бачив, але зі слів ОСОБА_6 – за гроші. В останній раз 05.05.2010 року ОСОБА_6 зайшла до зали судового засідання, куди його завів перед цим ОСОБА_3 для побачення з нею, і сказала, що конвоїр ОСОБА_3 не взяв у неї гроші за сприяння в побаченні, а сказав їй, що якщо вона має намір з ним бачитись, то їй потрібно розраховуватись з ним «натурою». Зайшовши до зали, ОСОБА_6 передала йому мобільний телефон, на який йому телефонував якийсь чоловік і сказав йому підійти до конкретного вікна і відвинути решітку. Решітка відклонилась і він виліз через вікно. При цьому він сказав ОСОБА_6, що їй залишатись в залі небезпечно, вмовив її також залишити зал судового засідання, і остання слід за ним теж вилізла через вікно. Потім вони почали втікати. Він зайшов на квартиру, де проживав по АДРЕСА_3,  забрав свої документи і викликавши таксі, вони із ОСОБА_6 близько 17 год. поїхали на Корчувате. На Корчуватому вони заїхали до його товариша, однак на той час його не застали, оскільки останній здав свою квартиру і кудись поїхав. Вони із ОСОБА_6 пробули на Корчуватому до 22:00 години. Потім він знову викликав таксі, і вони поїхали до його знайомого на Троєщину, але того також не було вдома. Після цього він зателефонував своєму давньому знайомому ОСОБА_3 і передав йому документи, щоб він їх завіз до нього додому та передав матері на зберігання. Після чого він із ОСОБА_6 усю ніч провели на Троєщині у дворі. Вранці вони вирішили поїхати до свідка ОСОБА_7 на провулок Кривоноса в м. Києві, щоб повідомити їй, що він втік і в подальшому поїхати до райвідділку міліції. Але остання відмовилась з ними їхати, так як боялась співробітників міліції. Вийшовши на провулку Кривоноса їх одразу ж затримали співробітники міліції.

    Відповідно до показань у судовому засіданні свідка ОСОБА_6, підсудного ОСОБА_3 вона знає, оскільки він конвоював її цивільного чоловіка ОСОБА_5, обвинуваченого за ст.ст. 307,309 КК України до Солом»янського районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. М.Кривоноса, 25. Справу відносно останнього розглядала суддя Губко А.О., а вона по справі була в якості свідка. 05.05.2010 року вона звернулась до начальника конвою, як дізналась пізніше ОСОБА_3 з проханням надати їй побачення з ОСОБА_5, на що він погодився і вони домовились про побачення за 250 гривень. ОСОБА_3 завів її до зали судового засідання № 2 і сказав їй, щоб вона там чекала ОСОБА_5, але при цьому грошей з неї він не взяв. Це було не перше їх побачення в такий спосіб, але перед побаченням в залі судового засідання вона спочатку розраховувалась з ОСОБА_3, а потім він особисто заводив ОСОБА_5 до зали судового засідання. Коли до зали судового засідання зайшов ОСОБА_5, вона йому поскаржилась, що начальник конвою не взяв з неї грошей, а натякнув на розрахунок «натурою». В той день для ОСОБА_5 вона принесла в згортку мобільний телефон і гроші. ОСОБА_5 взяв мобільний телефон і розмовляючи зі своїм другом, підійшов до вікна і відчинив його. Вона злякалась, але ОСОБА_5 запропонував їй втекти разом, на що вона почала його відмовляти, щоб він цього не робив, однак він сказав, щоб вона йшла разом з ним, інакше буде гірше і її не випустять із приміщення суду. Вона втекла разом з ним. Потім вони пішли на АДРЕСА_1, щоб забрати документи ОСОБА_5, після чого сіли в таксі і поїхали на Троєщину. Наступного дня вони поїхали до свідка ОСОБА_7, яка мешкає на АДРЕСА_4, де їх і затримали. Також свідок зазначила, що у неї було 5-6 побачень з ОСОБА_5, про які вона домовлялась з ОСОБА_3 і оплата за це залежала від тривалості побачень, приблизно 200-250 гривень за побачення тривалістю 20-30 хвилин. В залежності від суми яку вона пропонувала, ОСОБА_3 визначав тривалість їх побачення з ОСОБА_5 Під час побачення ОСОБА_5 був без наручників і міг вільно пересуватись по залі судового засідання.

            Також в судовому засіданні були оголошені  показання свідків ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14, які зазначені у списку, долученому до обвинувального висновку, допит яких визнано недоцільним в зв»язку з повним визнанням підсудним ОСОБА_3 своєї вини у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.364; ч. 2 ст. 15, ч.3 ст. 364; ч.1 ст. 365 та ч.1 ст. 367 КК України.

    Згідно з оголошеними у судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_1,  він з 22.01.2002 року працював на посаді командира роти № 4 полку конвойної служби ГУМВС України  в м. Києві. Згідно розподілу їх рота обслуговує суди: Солом»янський за адресою: м. Київ, вул. М.Кривоноса, 25, Оболонський за адресою: м. Київ, вул. Тимошенка, 2-е і Деснянський за адресою: м. Київ, пр. Маяковського, 5-в.Також вони виконують заявки, які розписані на їх роту: слідче управління МВС України, слідче управління прокуратури м. Києва, Генеральної прокуратури та інше. Ввечері чи він, чи його заступник, складають книгу нарядів, в якій розподіляють особовий склад на службу, згідно заявок, та особовому складу доводиться до відома, хто і куди заступає наступного дня на службу. При складанні книги нарядів вони виходять з того, яка кількість заарештованих доставляється до суду, категорію справ та в залежності від того формують склад конвою. З їх роти формується кожного дня три складу конвою: начальник конвою – офіцер, це командир взводу, чи заступник командира взводу, помічник начальника конвою, як правило командир відділення, чи найбільш досвідчений міліціонер та конвоїри – міліціонери. На протязі дня він та його заступник ОСОБА_15 перевіряють несення служби особовим складом роти за місцем несення служби. Також можуть перевірити несення служби заступник командира полку, який є відповідальним по полку  та сам командир полку. 05.05.2010 року, згідно книги нарядів ОСОБА_3 був призначений начальником конвою до складу конвою в Солом»янський районний суд м. Києва, до якого також входили: помічник начальника конвою ОСОБА_8 та конвоїри ОСОБА_16, ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_10 і ОСОБА_9. В той день, приблизно о 14:00 годині він перевірив несення служби вказаного конвою в приміщенні Солом»янського районного суду м. Києва. Весь особовий склад конвою знаходився в конвойному приміщенні, так як на той час ніхто з суддів не слухав справи. Зауважень до несення служби у нього не було. Після ознайомлення з заявкою № 4961 від 30.04.2010 року Київського СІЗО № 13 Держдепартаменту України виконання покарань про надіслання конвою до Солом»янського районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. М.Кривоноса, 25 для конвоювання підсудного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_8, який поступає в розпорядження судді Губко А.О., пояснив, що вказана заявка надійшла з Київського СІЗО № 13 до полку 29.04.2010 року. 30.04.2010 року підсудний ОСОБА_5 був отриманий конвоєм у складі: начальника ОСОБА_22, помічника ОСОБА_23, конвоїром ОСОБА_24. 05.05.2010 року підсудний був отриманий конвоєм у складі: начальник ОСОБА_3, помічник ОСОБА_8, конвоїр ОСОБА_12. 05.05.2010 року він перевірив службу в 14:05 годині та о 11:00 годині, командир полку ОСОБА_17 Зауважень до несення служби складом конвою не було. Час відбуття та відправлення конвою з даної заявки не можливо встановити, так як відомості заповнені  тільки для конвою, який працював 30.04.2010 року. Також, згідно заявки вбачається, що заявка про надіслання конвою до Солом»янського районного суду м. Києва для конвоювання ОСОБА_5 була продовжена на 05.05.2010 року та на 11.05.2010 року. Запис про продовження заявки робить начальник конвою чи його заступник. В своїй діяльності при конвоюванні заарештованих осіб полк конвойної служби ГУ МВС України в м. Києві керується Інструкцією про роботу ізоляторів тимчасового тримання органів внутрішніх справ України, затвердженої Наказом МВС України № 60 від 20.01.2005 року. Якщо хтось зі складу конвою одноособово виводить заарештованого з конвойного приміщення, то він порушує вимогу зазначеного наказу, в якому чітко вказано, що конвоювання одного заарештованого здійснюється не менше чим двома конвоїрами. При виводі з арестанської кімнати на заарештованому повинні бути надіті наручники, це вимога того ж наказу. Надання дозволу на побачення заарештованому з іншими особами, є порушенням наказу № 60 МВС України, в якому вказано, що при конвоюванні забороняється серед іншого надавати побачення з іншими особами, а також категорично забороняється залишати заарештованого на самоті (т. 1 а.с. 162-165).

    Відповідно до оголошених у судовому засіданні показань свідка ОСОБА_8, з 12.09.1994 року і по теперішній час він працює в органах міліції, в полку конвойної служби ГУ МВС України в м. Києві, зокрема з 2002 року – помічником командира взводу. Коли він призначався помічником начальника конвою, то до його обов»язків входило: дивитись за підсудними, за їх поведінкою у конвойному приміщені, а також і за особовим складом конвою, щоб вони не вступали в позаробочі стосунки з підсудними, не передавали сторонні речі. Під час несення служби його робоче місце було в конвойному приміщенні, і він не мав права його залишати без вказівки начальника конвою. 05.05.2010 року згідно книги нарядів він був призначений до складу конвою в Солом»янський районний суд м. Києва, як помічник начальника конвою. Начальником конвою був призначений ОСОБА_3, до складу конвою також входили ОСОБА_18, ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_10 і ОСОБА_9. О 08:30 годині був здійснений розвід, на якому заступник командира полку ОСОБА_4 провів інструктаж та видав наказ заступити на службу. Вони на громадському транспорті доїхали до місця несення служби – приміщення Солом»янського районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. М.Кривоноса, 25 приблизно о 09:20 годині. О 10:30 годині весь склад конвою знаходився в конвойному приміщенні. Потім прибула автомашина з Київського СІЗО, до заднього входу суду. Начальник конвою, який доставив заарештованих передав ОСОБА_3 заявки на підсудних. Після того, вони прийняли підсудних і завели їх до камер в конвойному приміщенні. Підсудних було 7 осіб: 6 чоловіків і одна жінка. Підсудні були розміщені наступним чином: жінку посадили до камери № 3 – крайньої до дверей на вулицю, посередині посадили одного з подільників, який проходив з іншим підсудним, якого посадили з іншими особами до загальної камери. ОСОБА_3 дав йому заявки, щоб він повідомив суддів, що є доставка підсудних, що він і зробив, після чого повернувся до конвойного приміщення. Через деякий час секретар судді Губко повідомила, щоб вони заводили підсудного, прізвище не пам»ятає, до залу судових засідань № 4, який розташований на першому поверсі приміщення суду. Підсудного вивів ОСОБА_3 з двома конвойними, а він залишився в конвойному приміщенні. Через хвилин 15-20 підсудного завели назад до конвойного приміщення. Потім прийшов секретар судді Педенко, яка повідомила, що треба для слухання справи двох заарештованих завести до залу судових засідань на третьому поверсі. Вказаних підсудних завели до залу, і десь через 20-25 хвилин підсудних повернули назад до конвойного приміщення. Також заводили підсудного, на вимогу судді Захарової до залу № 2, і десь через годину підсудний був повернутий до конвойного приміщення. Прізвищ підсудних він взагалі не пам»ятає. О 15:30 годині секретар судді Губко повідомила, що треба завезти підсудного до залу судових засідань № 4, де буде слухатись справа. Після того, ОСОБА_3 разом з двома конвоїрами відконвоїровали підсудного, він як потім дізнався ОСОБА_5, до вказаного залу. Він залишився в конвойному приміщенні. Приблизно о 16:00 годині підсудний ОСОБА_5 був повернутий до конвойного приміщення, і ОСОБА_3 помістив його до загальної камери та закрив за ним двері на ключ. Усі ключі від камер та вхідних дверей знаходяться у начальника конвою і в той день вони були у ОСОБА_3. Після того як ОСОБА_2 був повернутий, нікого більше із підсудних не виводили на слухання справ, так як на той час всі заявки були виконані. Особовий склад конвою чекав автомашини, на якій повинні були забрати підсудних до СІЗО. ОСОБА_3 дав вказівку ОСОБА_18 пройтись по суддям і зібрати «возвратки», документи, по яких повертають підсудних до СІЗО. ОСОБА_16 пішов виконувати наказ. Через деякий час, він повернувся з 6-ма «возвратками». У судді ОСОБА_25 повинен бути вирок, тому ОСОБА_16 пішов до ОСОБА_25 за вироком. Десь о 16 год. 15-20 хв. він побачив через вікно, що приїхав ОСОБА_25, і пішов до нього, щоб отримати вирок на засудженого. Приблизно хвилин через 5 йому надали вирок, він пішов до кабінету № 21, де йому поставили печатку на вирок, після чого він повернувся до конвойного приміщення. Перед тим, як піти до ОСОБА_25, міліціонер підрозділу «Грифон», які здійснюють охорону будівлі суду, і робоче місце якого розташоване на першому поверсі, навпроти вхідних дверей, попросив ОСОБА_3, щоб його підмінили на деякий час, а він вийде на вулицю, перекурить. ОСОБА_3 дав вказівку ОСОБА_12, щоб той підмінив міліціонера з «Грифона», що той і зробив. Коли він повертався від ОСОБА_25, ОСОБА_12 ще залишався на посту, замість працівника «Грифону». Начальника конвою ОСОБА_3 не було в конвойному приміщенні, хоча відповідно до Наказу МВС № 60 від 2005 року, чи начальник конвою, чи його помічник постійно зобов»язані знаходитись в конвойному приміщенні. Він запитав у конвоїрів, де начальник конвою, на що йому хтось із них повідомив, що вийшов. Коли він повернувся до конвойного приміщення, він не бачив одного з підсудних, так як відразу ж пройшов в інше приміщення, звідки не видно камер. Приблизно через 10 хвилин в двері конвойного приміщення постукали. Коли відкрили двері побачили ОСОБА_3 , який закричав, що у них втеча, та сказав міліціонерам бігти за ним. За ним побігли усі міліціонери, крім нього і ОСОБА_16, вони залишились в конвойному приміщенні, охороняючи підсудних. ОСОБА_3 з міліціонерами повернулись десь через 15-20 хвилин і повідомили, що не знайшли того, хто втік. Він запитав у ОСОБА_3 хто втік, і як це сталось, на що він відповів, що втік підсудний ОСОБА_5 з залу № 2, який розташований поруч з конвойним приміщенням. При цьому, він вийшов через задні двері на вулицю і показав, що решітка на одному з вікон залу № 2 відігнута. Тоді він запитав, що ОСОБА_2 робив в залі, на що ОСОБА_3 йому не зміг нічого сказати, промовчав (т.1 а.с. 129-133).

    Як вбачається з показань свідка ОСОБА_9, які були оголошені в судовому засіданні, з 01.03.2009 року і по теперішній час він працює в органах міліції. Спочатку 5-ть місяців проходив навчання в навчальному підрозділі, а з середини жовтня 2010 року служить в полку конвойної служби ГУ МВС України в м. Києві на посаді міліціонера – конвоїра. До його посадових обов»язків входить: спостерігання за підсудними, проводити їх до залу, стежити за підсудними, щоб вони не скоїли втечу чи інші протиправні дії. Ці обов»язки закріплені в Наказі МВС № 60 від 20.01.2005 року. Під час несення служби, якщо підсудні знаходяться в конвойному приміщенні, він знаходиться біля боксів і спостерігає за ними, якщо підсудних виводять до залу суду, він супроводжує до залу і знаходиться весь час з ними та спостерігає за ними. Після закінчення слухання справи, супроводжує підсудних назад до конвойного приміщення. 05.05.2010 року, відповідно книги нарядів він був призначений до складу конвою в Солом»янський районний суд м. Києва, як міліціонер – конвоїр. Начальником конвою був призначений ОСОБА_3, а його заступник ОСОБА_8 До складу конвою також входили конвоїри: ОСОБА_16, ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_19. Після розводу, за місцем розташування полку: м. Київ, вул. Кіровоградська, 48, він разом з іншими на громадському транспорті доїхали до місця несення служби – приміщення Солом»янського районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. М.Кривоноса, 25. Приїхали на місце десь о 09:20 годині. Ключі від камер знаходились у начальника конвою. Приблизно о 11:00 годині весь склад конвою знаходився в конвойному приміщенні, чекали доставки підсудних. У вказаний час прибула автомашина з Київського СІЗО до заднього хлду суду. Начальник конвою, який доставив заарештованих передав ОСОБА_3 заявки на підсудних. Вони прийняли підсудних і завели їх до камер в конвойному приміщенні. Підсудних було 7 осіб: 6 чоловіків і одна жінка. Підсудні були розміщені наступним чином: жінку посадили до камери крайньої до дверей на вулицю; посередині посадили одного із подільників, який проходив з іншим підсудним, якого посадили з іншими особами до загальної камери. Майже відразу після того, як були доставлені підсудні, секретар судді Захарової попросила вивести підсудного до залу № 2 на першому поверсі. За вказівкою ОСОБА_3 він разом з міліціонером ОСОБА_11 в супроводі ОСОБА_3 завели підсудного, прізвище якого не пам»ятає, до залу і посадили до камери. ОСОБА_3 закрив камеру і пішов, а він з ОСОБА_11 залишились спостерігати за підсудним. Через приблизно годину засідання закінчилось, і ОСОБА_3 чи ОСОБА_8 відкрили камеру і вони відвели підсудного до конвойного приміщення, помістивши його до загальної камери. Після того, він з конвойного приміщення не виходив до того часу, як стало відомо про втечу. Приблизно о 16:30 годині ОСОБА_3 відкрив загальну камеру і вивів підсудного, як він потім дізнався – ОСОБА_2, з конвойного приміщення. Виводив ОСОБА_20 особисто і вийшов з ним з конвойного приміщення один. Чи прийшов перед тим ОСОБА_20 з приміщення суду, чи знаходився в конвойному приміщенні, він не бачив, так як його робоче місце розташоване безпосередньо біля камер, а начальника конвою знаходиться в іншому приміщенні. Куди ОСОБА_20 повів ОСОБА_5, він не знає, ОСОБА_20 нічого не говорив. Він знав, що взагалі заборонено виводити підсудних з конвойного приміщення одному, але не став запитувати у ОСОБА_20 про те, так як той старший за нього за віком, званням та посаді. Приблизно через хвилин 25 до конвойного приміщення повернулись конвоїри ОСОБА_13 з ОСОБА_12, які завели іншого підсудного і помістили його до загальної камери. Хто відчиняв двері камери він не пам»ятає, чи ОСОБА_20, чи ОСОБА_8. Після того, десь через 5 хвилин, в двері конвойного приміщення постукали. Коли відкрили двері побачили ОСОБА_20, який був задиханий, весь червоний та почав кричати. Вони спочатку не зрозуміли, але потім почули «За мною!» та ОСОБА_20 вискочив з приміщення. Він разом з вітченко, ОСОБА_13 та ОСОБА_11 вибігли з конвойного приміщення на вулицю. Коли вибігали він дізнався, що хтось втік. На вулиці він з ОСОБА_10 побіг у двори навпроти будівлі суду. Вони погляділи, але нікого не побачили. Також вони не знали кого шукати, так як не знали хто втік, тому повернулись назад. В конвойному приміщенні були ОСОБА_16 і ОСОБА_8. Через деякий час повернувся ОСОБА_20 і зібрав усіх та сказав, що втік підсудний ОСОБА_5, але подробиць не розповів. Підсудного ОСОБА_5 до 05.05.2010 року не бачив, з ним не був знайомий, не спілкувався та не виводив його на судове засідання (т.1 а.с. 134-137).

    Згідно з показаннями свідка ОСОБА_10, які також були оголошенні у судовому засіданні, з 2009 року він працює в органах внутрішніх справ, зокрема на посаді міліціонера взводу № 1 полку № 4 конвойної служби ГУ МВС України у м. Києві з січня 2010 року. 05.05.2010 року він разом з конвоїром ОСОБА_11 та начальником конвою ОСОБА_20 близько 15:00 години виводив одного підсудного, прізвища якого не пам»ятає, в зал судового засідання на третьому поверсі. Десь через півгодини вони завели підсудного назад в загальну камеру конвойного приміщення. Після того, він весь час знаходився в конвойному приміщенні, разом з іншими конвоїрами наглядав за підсудними, які знаходились в камерах. В той час ОСОБА_20 неодноразово виходив з конвойного приміщення і повертався, але чому той виходив, і з ким спілкувався, він не знає. Приблизно о 16:00 годині ОСОБА_20 відчинив двері загальної камери, ключі від камер знаходились тільки у начальника конвою, і вивів звідти підсудного ОСОБА_5 Чи одягав ОСОБА_20 наручники ОСОБА_5, не пам»ятає. Вивівши останнього з камери, ОСОБА_20 заченив двері камери, закрив замок ключем, і сам особисто вивів ОСОБА_5 взагалі з конвойного приміщення. Для чого ОСОБА_20 вивів ОСОБА_5, і куди його повів не знає, він про це нічого не говорив, і ніхто нічого не запитував. Після того, як ОСОБА_20 пішов, він не заходив до конвойного приміщення десь до 17:00 години, потім вбіг в приміщення зі словами «Втеча», показав на нього, ОСОБА_11, ОСОБА_13 і ОСОБА_9 і сказав бігти за ним. Він може стверджувати, що ОСОБА_20 в конвойному приміщенні не було десь 50-60 хвилин, після того як той одноособово вивів ОСОБА_5 з конвойного приміщення (т.1 а.с. 138-142).

    Відповідно до показань свідка ОСОБА_11, з 24.12.2007 року він працює в органах внутрішніх справ, зокрема на посаді міліціонера взводу № 4 полку № 4 конвойної служби ГУ МВС України у м. Києві з 17.07.2008 року.  05.05.2010 року він разом з конвоїром ОСОБА_10 та начальником конвою ОСОБА_20 приблизно о 14-30 – 15-00 години виводив підсудного, прізвище якого не пам»ятає, в зал судового засідання на третьому поверсі. В залі суддя ОСОБА_25 оголосив підсудному вирок, і вони відразу ж відвели підсудного до конвойного приміщення. Після того, він весь час знаходився в конвойному приміщенні, разом з іншими конвоїрами наглядав за підсудними, які знаходились в камерах. В той час, ОСОБА_20 неодноразово виходив з конвойного приміщення і повертався. Після 16:00 години, точніше сказати не може, ОСОБА_20 покликав ОСОБА_12 з їх приміщення і той вийшов з конвойного приміщення. Потім він дізнався, що ОСОБА_12 підміняв на посту працівника спецпідрозділу «Грифон», який ніс службу на першому поверсі приміщення суду. Після того, як пішов ОСОБА_12, він вийшов в кімнату, де конвоїри приймають їжу, попити води, і чув, що відчинялись двері камери, і когось вивели з конвойного приміщення, але не бачив хто виводив, і кого. Коли повернувся до приміщення, де ніс службу, то побачив, що в загальній камері одного підсудного не має. Він ні у кого не запитував, де підсудний і куди та хто його вивів. Після того, як ОСОБА_20 вийшов з конвойного приміщення, як він розуміє, то було коли той вивів ОСОБА_5, як він потім дізнався. ОСОБА_20 не заходив до конвойного приміщення десь до 17:00 години, потім вбіг в приміщення зі словами «Втеча». Між тим, як вивели ОСОБА_5 і тим, як вбіг ОСОБА_20 зі словами «Втеча» пройшло більше 20 хвилин (т.1 а.с. 148-152).

    Згідно з оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_12 – міліціонера 1 взводу 4 роти полку конвойної служби ГУ МВС України в м. Києві,  він з 2006 року працює в органах внутрішніх справ. 05.05.2010 року він разом з ОСОБА_13 та ОСОБА_20 супроводжував двох арештованих до залу судового засідання № 3 на третьому поверсі приміщення суду. Супроводжували арештованих окремо один від одного, прізвища їх не пам»ятає. Слухала справу суддя Педенко, засідання тривало не довго, і приблизно о 16:00 годині вони тих заарештованих завели до камер в конвойному приміщенні. Після того, він знаходився в конвойному приміщенні, здійснював разом з іншими конвоїрами нагляд за арештованими. Приблизно о 16:30 годині начальник конвою ОСОБА_20 сказав йому, щоб він підмінив працівника спецпідрозділу «Грифон», який ніс службу на першому поверсі приміщення суду, поки той буде палити. Коли він йшов на пост, то побачив, що біля конвойного приміщення стоїть молода жінка, як він потім дізнався співмешканка підсудного ОСОБА_5, яку він бачив до того неодноразово, коли та приходила на слухання справи ОСОБА_5. Потім він бачив, що співмешканка підсудного ОСОБА_5 про щось розмовляла з ОСОБА_20, і куди після того вона поділась, не бачив, але повз нього вона не проходила. Також він бачив, що відчинялись двері залу № 2 судового засідання, але хто туди заходив, він не бачив. В той же час відчинялись і двері їх конвойного приміщення, але він не бачив, хто звідти виходив. Після того на протязі десь 20 хвилин ОСОБА_20 ходив по коридору на першому поверсі, заходив в конвойне приміщення, підходив до нього. Потім ОСОБА_20 підійшов до залу судових засідань № 2, ключем відкрив двері та зайшов, але майже одразу ж вибіг з приміщення і побіг до нього. Підбігши сказав, що з залу втік підсудний ОСОБА_5 і сказав йому бігти за ним. Вони вибігли на вулицю і ОСОБА_20 сказав бігти в напрямок Червонозоряного проспекту, шукати ОСОБА_5. Він добіг до Червонозоряного проспекту, ОСОБА_5 не знайшов і повернувся до конвойного приміщення (т.1 а.с. 153-157).

    Як вбачається з оголошених у судовому засіданні показань свідка ОСОБА_13 – міліціонера 1 взводу 4 роти полку конвойної служби ГУМВС України в м. Києві, 05.05.2010 року він разом з конвоїром ОСОБА_12 та начальником конвою ОСОБА_20 супроводжували двох арештованих до залу судових засідань № 3 на третьому поверсі приміщення суду. Слухали справу не довго, і приблизно після 16:00 години вони тих арештованих завели до камер в конвойному приміщенні. Після того, ОСОБА_20 покликав ОСОБА_12 і сказав йому, щоб той підмінив працівника спецпідрозділу «Грифон», який ніс службу на першому поверсі приміщення суду, так як тому кудись потрібно було відійти. Він майже одразу ж вийшов з конвойного приміщення до туалету, де пробув хвилин 5, коли повернувся до конвойного приміщення, здійснював разом з іншими конвоїрами  нагляд за арештованими. Десь через 25 хвилин він встав біля вікна покурити. В той час постукали в двері конвойного приміщення. Він глянув у «глазок» вхідної двері конвойного приміщення і побачив ОСОБА_20, який в той час вже відкрив своїм ключем двері. ОСОБА_20 забіг до конвойного приміщення, крикнув «Втеча» і вибіг з приміщення. Вони кинулись слідом за ОСОБА_20. Він не бачив, що ОСОБА_20 виводив з конвойного приміщення підсудного ОСОБА_5, мабуть той це зробив, коли він був у туалеті. Після того, як він з ОСОБА_12 і ОСОБА_20 завели останнього підсудного до конвойного приміщення і до часу, коли ОСОБА_20 забіг до приміщення зі словами «втеча», ОСОБА_20 до конвойного приміщення не заходив (т.1 а.с. 143-147).                            

    З оголошених у судовому засіданні показань свідка ОСОБА_14 – міліціонера 2 взводу 3 роти батальйону спецпідрозділу судової міліції «Грифон», підпорядкованого ГУ МВС України в м. Києві, вбачається, що згідно розподілу їх рота обслуговує суди м. Києва, а саме Сололм»янського району по вул. М.Кривоноса, 25 та по вул. Шутова, 1, Голосіївського району, Оболонського району, Святошинського району, Печерського району, Державну судову адміністрацію м. Києва та України, а також Господарський суд м. Києва. 05.05.2010 року, відповідно до книги нарядів він був призначений до добового наряду в Солом»янський районний суд м. Києва, що розташований в м. Києві по вул. М.Кривоноса, 25. Заступив на службу о 09:00 годині. Місце несення служби – перший поверх приміщення, навпроти вхідних дверей. На добове чергування заступив один. У зв»язку з тим, що ніс службу одноособово, він в обідній час попросив начальника конвою, як потім дізнався ОСОБА_20, щоб той виділив міліціонера на час обідньої перерви. ОСОБА_20 прислав міліціонера, як він потім дізнався ОСОБА_12, який його підмінив на час, поки він обідав. Перед обідом прийшла співмешканка підсудного ОСОБА_5, як її звуть він не знає. Про ОСОБА_5 та його співмешканку він дізнався від дівчат з канцелярії суду, так як справа відносно ОСОБА_5 слухалась довго, майже два роки. Співмешканка ОСОБА_5 сиділа на лавці на першому поверсі. Коли ОСОБА_5 завели в зал судового засідання № 4, співмешканка, як йому здається залишилась в коридорі. ОСОБА_5 пробув в залі недовго, після чого його повернули до конвойного приміщення. Він бачив, як після того співмешканка ОСОБА_5 пішла до конвойного приміщення і про щось розмовляла з конвоїрами, але з ким і про що, він не знає. Потім він її більше не бачив. Приблизно о 17:00 годині біля нього проходив ОСОБА_12, якого він попросив підмінити на 5 хвилин, поки він вийде подивитись на автомобілі, які стояли на території суду, та заодно покурити. ОСОБА_12 став, і він вийшов на вулицю. Його не було приблизно 5 хвилин, після чого він повернувся на свій пост. Через декілька хвилин, він побачив, що ОСОБА_20 вийшов з конвойного приміщення і підійшов до дверей залу № 2 судових засідань. Відкривши двері ключем, останній зайшов в приміщення, і він почув як той крикнув «Втік!». Після того, ОСОБА_20 відразу ж вибіг з залу і побіг до конвойного приміщення, звідки вибігли міліціонери і вони разом побігли на вулицю. Через 5-10 хвилин, вони усі повернулись. Потім приблизно через хвилин 5 він почув, як по раціїх передавали про те, що з приміщення Солом»янського районного суд м. Києвавтік заарештований ОСОБА_5 (т.1 а.с. 166-168).

Крім того, вина підсудного ОСОБА_3 підтверджується зібраними досудовим слідством доказами, які містяться в матеріалах кримінальної справи, а саме:

-   даними, що містяться у протоколі огляду місця події від 05.05.2010 року, відповідно до якого конвойне приміщення Солом»янського районного суду м. Києва розташоване на 1-му поверсі 3-х поверхової будівлі. На столі приміщення знайдено та вилучено заявку 4961 для конвоювання підсудного ОСОБА_5 від 30.04.2010 року в Солом»янський районний суд м. Києва. Приміщення залу судових засідань № 2 розташоване поруч з конвойним приміщенням. Нижня частина грат вікна пошкоджена та відігнута (т.1 а.с. 13-19, 59-63);

-   даними, що містяться у протоколі огляду заявки, вилученої 05.05.2010 року, під час огляду місця події – конвойного приміщення Солом»янського районного суду м. Києва, відповідно до якого, на заявці 4961 для конвоювання підсудного ОСОБА_5 від 30.04.2010 року в Солом»янський районний суд м. Києва вказано, що заарештований ОСОБА_5 05.05.2010 року з Київського СІЗО доставлений до Солом»янського районного суду м. Києва, якого прийняв конвой у складі: начальника конвою ОСОБА_3, помічник начальника конвою ОСОБА_8, конвоїр ОСОБА_12 (т.1 а.с. 20-21);

-   витягом з Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 року зі змінами та доповненнями, відповідно до пункту 20 статі 10 якого міліція зобов»язана охороняти, конвоювати та тримати затриманих і взятих під варту осіб (т.2 а.с. 245);

-   витягом зі ст. 162 Кримінально-процесуального кодексу України, відповідно до якого, побачення родичів або інших осіб з заарештованим може дозволити особа або орган, які проводять справу (т.2 а.с.244);

-   інформацією Солом»янського районного суду м. Києва, відповідно до якої в період з 01.01.2010 року по 05.05.2010 року громадянці ОСОБА_6 з підсудним ОСОБА_5 побачення не надавалось (т.1 а.с. 260);

-   копією Інструкції про роботу ізоляторів тимчасового тримання органів внутрішніх справ України, затвердженої Наказом МВС України № 60 від 20.01.2005 року, згідно 2.32. і 2.39. якого режим тримання затриманих і взятих під варту осіб забезпечується безперервним наглядом за цими особами, забороною їх без конвойного пересування; підставою для виведення затриманої або взятої під варти особи з камери у кімнату для побачень є письмовий дозвіл на побачення, виданий особою, у провадженні якої знаходиться справа (т.1 а.с. 180-224);

- копією Інструкції з організації конвоювання затриманих і взятих під варту осіб в органах внутрішніх справ України, затвердженої Наказом МВС України № 60 від 20.01.2005 року, згідно пунктів 1.16., 3.16.,3.18.1., 3.19.4., 3.19.5. якого, мінімальний склад конвойного наряду для конвоювання однієї взятої під варти особи визначається в кількості  не менше трьох працівників: начальник конвою та два конвоїри; у залі судового засідання підсудні розміщуються за стаціонарним металевим загородженням; перед конвоюванням підсудних проводити огляд залів судових засідань, перевіряти справність і надійність обладнання віконних грат; конвоїр у залі судового засідання зобов'язаний... вести за підсудними постійне спостереження; ...у перервах і після закінчення судового засідання не допускати до підсудних сторонніх осіб (т. 1 а.с. 225-251);

- планом першого поверху адміністративної будівлі Солом'янського районного суду м. Києва, розташованого в м. Києві по вул. М. Кривоноса, 25, згідно якого, зал судових засідань № 2 розташований біля конвойного приміщення (т. 1 а.с. 258);

- інформацією управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області, згідно якої, 05.05.2010р. підсудний ОСОБА_5 був доставлений в судове засідання Солом'янського районного суду м. Києва та повернутий до слідчого ізолятору 06.05.2010 року (т. 1 а.с. 253);

- функціональними обов'язками командира взводу полку конвойної служби міліції, підпорядкованого ГУ МВС України в м. Києві, які затверджені начальником 08.01.2009р. і згідно яких, командир взводу особисто відповідає за дотримання особовим складом взводу дисципліни. Він зобов'язаний вивчати умови конвоювання затриманих та ув'язнених під варту осіб в місця їх тимчасового утримання, визначати на основі цього способи виконання поставлених задач, ... доповідати командиру роти свої пропозиції по організації конвойної служби та заходи по попередженню втеч заарештованих; проводити розстановку сил та засобів...; виховувати особовий склад в дусі суворого дотримання закону та дисципліни... (т. 2 а.с. 6-7);

- копією списку особового складу 4 роти полку КСМ ГУ МВС України в м. Києві, згідно з яким, командир взводу ОСОБА_3 ознайомився під розпис зі своїми вищевикладеними функціональними обов'язками (т. 2 а.с. 4-5);

- копією послужного списку ОСОБА_3, згідно якого, наказом ГУ МВС України в м. Києві № 573 о/с від ЗО червня 2009 року йому присвоєно спеціальне звання - лейтенант міліції, наказом № 623 о/с від 09 липня 2009 року його призначено на посаду командира 1-го взводу 4-ої роти полку конвойної служби міліції, підпорядкованого ГУ МВС України в м. Києві (т. 2 а.с. 271-307).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, що йому інкримінуються, доведена повністю, і його дії, які виразились у зловживанні службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів, в інтересах третіх осіб, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам, вчинені працівником правоохоронного органу, кваліфікує за ч. 3 ст. 364 КК України. Крім того, його дії, які виразились у замаху на зловживання службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів, в інтересах третіх осіб, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам, вчинені працівником правоохоронного органу, кваліфікує за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 364 КК України. Крім того, його дії, які виразились у перевищенні службових повноважень, тобто умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав та повноважень, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам, кваліфікує за ч.1 ст. 365 КК України. А також, його дії, що виразились у службовій недбалості, тобто неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов»язків через несумлінне ставлення до них, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам, кваліфікує за ч.1 ст. 367 КК України.

    Обираючи підсудному вид і міру покарання, суд враховує тяжкість вчинених злочинів та їх суспільну небезпечність, особу підсудного ОСОБА_3, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем колишньої роботи характеризується посередньо, одружений, має трьох доньок: ОСОБА_1 - 1997 року народження, ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_6, які потребують його матеріальної допомоги та виховання. Крім того, батьки підсудного ОСОБА_3 пенсійного віку, які також потребують його постійної підтримки та матеріальної допомоги, а батько ОСОБА_3 онкологічно хворий і потребує ще й постійного догляду.

    Обставиною, яка пом»якшує покарання підсудного, слід визнати його щире каяття у вчиненому.

    Обставин, які обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.

    Таким чином, на підставі наведеного суд вважає, що ОСОБА_3 необхідно обрати покарання у виді позбавленням волі. Разом з тим, враховуючи особу підсудного, фактичні обставини справи, критичне відношення ОСОБА_3 до вчиненого та таку обставину, що внаслідок вчинення злочинів тяжких наслідків не настало, суд дійшов висновку про можливість виправлення підсудного без відбування покарання, а тому на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов»язки відповідно до ст. 76 КК України.

    Речові докази по справі слід вирішити у відповідності до ст. ст. 81, 330 КПК України.

    Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,

з а с у д и в:

    ОСОБА_3  визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 364; ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 364; ч.1 ст. 365; ч.1 ст. 367 КК України та призначити йому покарання:

-   за ч.3 ст. 364 КК України у виді 5 (п’яти) років позбавлення волі з позбавленням права займати посади в правоохоронних органах строком на 3 (три) роки;

-   за ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 364 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права займати посади в правоохоронних органах строком на 2 (два) роки 6 (шість) місяців;

-   за ч.1 ст. 365 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права займати посади в правоохоронних органах строком на 2 (два) роки;

-   за ч.1 ст. 367 КК України у виді 3 (трьох) років обмеження волі з позбавленням права займати посади в правоохоронних органах строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

    Відповідно до ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання засудженому ОСОБА_3 призначити у виді 5 (п’яти) років позбавлення волі з позбавленням права займати посади в правоохоронних органах строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки, якщо протягом вказаного строку він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки відповідно до ст. 76 КК України.

    На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов’язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти ці органи про зміну місця проживання та періодично з» являтися на реєстрацію.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу змінити з тримання під вартою у Київському слідчому ізоляторі Державного департаменту України з питань виконання покарань у м. Києві та Київській області на підписку про невиїзд з постійного місця проживання, звільнивши його з-під варти із зали суду.

      Речові докази – заявку 4961 для конвоювання підсудного ОСОБА_5 від 30.04.2010 року в Солом’янський районний суд м. Києва, вилучену 05.05.2010 року з конвойного приміщення Солом’янського районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. М.Кривоноса, 25, яка приєднана до матеріалів справи – зберігати в матеріалах кримінальної справи.

      Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Солом’янський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення.

               Суддя:                         О.О.Криворот