Справа № 2-8786/2010
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2010 року
Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого - судді Марущенко М. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в у Мелітопольському районі Запорізької області про поновлення строку на звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги,
В С Т А Н О В И В
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України у Мелітопольському районі Запорізької області про поновлення строку на звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни».
Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що він відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відноситься до категорії «дітей війни» і йому з 01.01.2006 р. щомісячно повинна виплачуватись соціальна допомога в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Позивачу соціальна допомога в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком в 2006-2007 роках взагалі не виплачувалась. В 2008, 2009 роках, І кварталі 2010 року їй виплачувалась соціальна допомога не в повному обсязі, тому він просить поновити йому пропущений строк для звернення до суду з 01.01.2006 року, оскільки він про порушення своїх прав дізнався тільки у липні 2007 року, та просить визнати бездіяльність відповідача щодо нездійснення перерахунку та виплати йому у повному обсязі надбавки до пенсії згідно з Законом України «Про соціальний захист дітей війни» протиправною та зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у м. Мелітополі Запорізької області нарахувати та виплатити йому недоплачену щомісячну соціальну допомогу з 01.01.2006 до 01.07.2010 року, обчислюючи її з урахуванням підвищення в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, визначеної відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а також прийняти рішення про подальше призначення та виплату соціальної допомоги починаючі з 01.07.2010 р.
В судове засідання позивач не з’явилася, але надала заяву про розгляд справи у її відсутності, на позові наполягає.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, але надала заяву, в якій просить слухати справу у її відсутності, позов не визнає, посилаючись на те, що ст.7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1261 від 24.10.2007 року, передбачено, що Пенсійний фонд України забезпечує ефективне використання коштів, що перебувають у його управлінні. Реалізація нормативних приписів і пенсійних програм здійснюється шляхом фінансування пенсійних виплат за рахунок чітко визначених прибутковою частиною бюджету Пенсійного фонду України джерел відповідно до конкретних напрямів витратної частини бюджету Пенсійного фонду України. Оскільки фінансування цих соціальних гарантій передбачено із коштів Державного бюджету, у Пенсійного фонду України відсутні підстави для виплат щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни. Крім того, у 2006-2007 роках не був визначений механізм розрахунку та виплати вищевказаної соціальної допомоги, не визначено який орган, з яких джерел повинна призначатись 30% доплата до пенсії. В 2008 р. питання нарахування та виплати соціальної допомоги дітям війни законодавчо врегульовано і їм щомісячно проводиться доплата до пенсії в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. І ці надбавки до пенсії позивачу виплачуються. Крім того, відповідач вважає, що позивач без поважних причин пропустив трирічний строк позовної давності, встановлений ст. 257 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1., 1935 року народження, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відноситься до «Дитини війни», що підтверджується посвідченням (а.с.6). Згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з 01.01.2006 року "дітям війни" до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.
Суд визнає причини пропуску позивачем трирічного строку звернення з позовом до суду, передбаченого ст. 257 ЦК України, неповажними, оскільки, після винесення рішення Конституційним Судом України від 09.07.2007 року, позивачка дізналася про порушення своїх прав у липні 2007 року, а звернувся до суду тільки 19.08.2010 року. Позивач не надав суду доказів того, що він пропустив строк позовної давності з поважних причин. Відповідно до п.4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, і тому суд відмовляє позивачу у поновленні строку звернення до суду з 01.01.2006 року по 19.08.2007 року.
Відповідно до ст.22 Конституції України права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік була призупинена п. 12 статті 71 і ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Проте, Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 р. положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» щодо призупинення дії положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнанні неконституційними.
Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік» ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладена в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни». Рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. визнано неконституційними положення Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік» в частині зміни розміру соціальної допомоги у 2008 р. Таким чином відновлено дію ст. 6 Закону України № 2195- ІV. Ніяких змін щодо нарахування підвищення пенсії після прийняття Конституційним судом рішення № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не вносилось. Вищевказані положення Закону мають силу та не були призупинені. Вищевказаними рішеннями Конституційного Суду України встановлено, що вони мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними. Оскільки предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, Кодексі, то цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України. Отже, положення Законів України «Про Державний бюджет України» на 2007 рік та на 2008 рік, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України цього рішення, тобто з 09 липня 2007 року та з 22 травня 2008 року.
Статтею 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» встановлено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Відсутність коштів на виплату грошової допомоги не позбавляє осіб, яким вона повинна виплачуватись, права на таку допомогу. Законом «Про соціальний захист дітей війни» не передбачено обмеження таких виплат наявністю певних коштів чи фінансування.
Рішення Конституційного суду України є обов’язковим до виконання на території України.
Таким чином, оскільки відповідач проявив бездіяльність щодо законодавчо визначеного обов'язку вчинити дії, пов'язані з перерахунком та виплатою надбавки до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд не може здійснювати розрахунок суми надбавки до пенсії позивача, оскільки це відноситься до повноважень відповідача, а лише має право зобов'язати його вчинити дії щодо перерахунку та виплати зазначеної надбавки до пенсії відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року до 01 липня 2010 року, в межах заявлених позивачем вимог.
В позові про нарахування підвищення пенсії за період з 19.08.2007 по 09.07.2007 року та з 01.01.2008 р. по 22.05.2008 р. слід відмовити, оскільки в 2007 року Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік», який діяв на той час було зупинено дію положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни» про виплату підвищення пенсії, а Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік» було змінено розмір соціальної допомоги.
Позовні вимоги в частині зобов’язання відповідача в подальшому нараховувати та виплачувати соціальну допомогу відповідно до рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. не підлягають задоволенню з огляду на те, що рішення суду не може прийматись як застереження від будь-яких порушень, та не може бути умовним, а розглядати справу та приймати рішення на майбутнє, приймаючи за наявні неіснуючі порушення, суперечить чинному законодавству.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 55, 124 Конституції України, ст.ст. 11, 16, 256, 257, 267 ЦК України, ст.ст. 3, 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік», Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 (справа № 1-29/2007) від 09 липня 2007 року, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, ст.ст. 10, 60, 67 – 72, 212 – 215 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В
Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в у Мелітопольському районі Запорізької області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни» – задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність управління Пенсійного Фонду України в Мелітопольському районі Запорізької області щодо нездійснення перерахування і виплати ОСОБА_1 надбавки до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Зобов'язати управління Пенсійного Фонду України в в Мелітопольському районі Запорізької області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року до 01 липня 2010 року надбавки до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням сум, виплачених в цей період.
В іншій частині позову – відмовити.
Рішення може бути оскаржене через Мелітопольський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної заяви протягом десяти днів з дня його проголошення, а потім апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в десятиденний строк без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
Суддя Мелітопольського
міськрайонного суду М. В. Марущенко