УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22ц-7477/10 Головуюча в суді 1-ї інстанції Куліченко М.В.
Категорія 5 Доповідач Балашкевич С.В.
У Х В А Л А
Іменем України
2 грудня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області
в складі: головуючого – судді Балашкевича С.В.
суддів: Рафальської І.М., Зарицької Г.В.
при секретарі Пюрі Г.В.
з участю позивача
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 28 липня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_2 до виконкому Коростенської міської ради та комунального підприємства «Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації» про визнання рішень виконкому Коростенської міської ради недійсними, поновлення запису в державному реєстрі прав власності та стягнення моральної шкоди, -
встановила:
У травні 2010 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до виконкому Коростенської міської ради та комунального підприємства «Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації» (далі – КП Коростенське МБТІ) про визнання рішень виконкому Коростенської міської ради недійсними, поновлення запису в державному реєстрі прав власності та стягнення моральної шкоди. На обгрунтування своїх позовних вимог зазначала, що вона є власником 40/100 частин житлового будинку № 30 по вул. О.Кобилянської в м. Коростень Житомирської області. У зв’язку з тим, що вказаний житловий будинок мав 66% зносу, рішенням виконкому Коростенської міської ради №150 від 17 червня 1992 року їй була виділена квартира АДРЕСА_1. Після вселення у цю квартиру вона продовжувала користуватися і належною їй частиною житлового будинку. Посилаючись на те, що рішеннями виконкому Коростенської міської ради №220 від 22 квітня 2009 року та №70 від 3 лютого 2010 року протиправно було внесено зміни до рішення виконкому №150 від 17 червня 1992 року та припинено її право власності на частину житлового будинку, а КП Коростенське МБТІ на підставі цих рішень виключив її як власника цієї частини будинку з реєстру прав власності, позивачка просила задовольнити її позовні вимоги.
Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 28 липня 2010 року та додатковим рішенням цього ж суду від 30 вересня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на порушення судом норм матеріального права, зокрема статті 33 ЖК, й ставить питання про скасування рішення суду й ухвалення нового – про задоволення позовних вимог.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
У пункті 1 ч.1 ст.3 КАС справу адміністративної юрисдикції визначено як переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, в якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування , їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України від 21 травня 1997 року «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
Згідно пп. 2 п. «а» ст. 30 цього закону до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать повноваження щодо обліку громадян, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов; розподіл та надання відповідно до законодавства житла, що належить до комунальної власності ; вирішення питань щодо використання нежилих приміщень, будинків і споруд, що належать до комунальної власності.
Таким чином між ОСОБА_2 та виконкомом Коростенської міської ради виникли правовідносини з приводу реалізації останнім своїх функцій у галузі житлово–комунального господарства, які відносяться до сфери управлінських, а відтак позовна вимога про визнання недійсними рішень виконкому Коростенської міської ради належить до розгляду в порядку адміністративного судочинства.
В такому порядку повинна розглядатися позовна вимога до КП Коростенське МБТІ, оскільки останньому органом місцевого самоврядування делеговані повноваження щодо реєстрації прав власності.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції наведене не врахував і помилково розглянув справу за правилами цивільного судочинства.
За таких обставин рішення суду підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 205 та частини 1 статті 310 ЦПК.
Керуючись ст.ст. 303,304,307,310,313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 28 липня 2010 року та додаткове рішення цього суду від 30 вересня 2010 року скасувати, а провадження у справі закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий Судді