Справа № 2-а-4521-2010
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 листопада 2010 року Суддя Слов’янського міськрайонного суду Донецької області М.І. Ламєкін розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у м. Слов’янську, про визнання дій неправомірними, та зобов’язання УПФУ у м. Слов’янську, здійснити нарахування та виплату щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік, 22.05.2008 року по 31.10.2010 року , -
В С Т А Н О В И В :
До Слов’янського міськрайонного суду Донецької області звернулась позивач із вказаним позовом. Обґрунтував свої вимоги тим, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Відповідно до Закону України № 2195-ІV від 18 листопада 2004 року ,,Про соціальний захист дітей війни”, є дитиною війни. Згідно зі ст. 6 зазначеного Закону, ст. 71 п. 12 Закону України від 19.12.2006 року “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, ст. 62 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ЗУ “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, ЗУ “Про Державний бюджет України на 2009 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, ст. 71 Закону України» Про Державний бюджет України на 2009 рік» та Постановою Кабінету Міністрів України № 530 від. 28.05.2008 року, йому повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за вказані у позові періоди.
На підставі ст. 1832 КАС України, суддя розглядає справу у скороченому провадженні.
Відповідач – Управління пенсійного фонду України у м. Слов’янську, у встановлений судом строк не надав суду заперечення проти позову або заяву про визнання позову, про розгляд справи та про наслідки не надання зазначених документів відповідач повідомлявся належним чином.
Дослідивши та оцінивши, у скороченому провадженні, повідомлені позивачем обставини, достатні для прийняття законного та обґрунтованого рішення, що не стосується прав, свобод, інтересів та обов’язків третіх осіб, вважаю за необхідне задовольнити частково позовні вимоги ОСОБА_1 за наступних підстав.
Встановлено що позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року, а отже відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» має статус «Дітина війни», що підтверджується копією пенсійного посвідчення серії № НОМЕР_1.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком є пенсійною виплатою. Пенсійний фонд України та його територіальні органи зобов’язані здійснювати функції щодо призначення (перерахунку), забезпечення своєчасного та в повному обсязі фінансування, виплату пенсій та надання соціальних послуг, як це передбачено п. 3 ч. 2 ст. 64 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», п. 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 року № 1261.
Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинена.
Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані такими, що не відповідають Конституції.
Тобто положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком набрало чинності з 9 липня 2007 року (день ухвалення рішення Конституційним Судом України).
Таким чином, за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, за який заявлено позовні вимоги підлягають задоволенню.
Законом України ,,Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року внесено зміни до Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни", у тому числі після внесення відповідних змін статтею 6 вказаного Закону передбачалося, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання; державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Однак Конституційний Суд України дійшов до переконання, що Законами про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх. Так, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року вказані вище зміни до Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни", які внесені Законом України ,Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року визнані такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними). З урахуванням наведеного, суд вважає, що вимоги позивача щодо нарахування соціальної допомоги , як дитині війни за 2008 рік підлягають задоволенню з 22.05.2008 року ( день прийняття рішення Конституційним Судом України) по 31 грудня 2008 року включно. Але нарахування за вказаний період часу соціальної допомоги позивачу, як дитині війни повинно проводитися з вирахуванням надбавки, встановленої для учасників війни, що виплачувалася позивачеві відповідно до внесених змін до Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни" ( які були внесені Законом України ,,Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року), у разі отримання такої надбавки позивачем за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно.
У 2009-2010 роках положення ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", не змінювалось та не зупинялось, тому відповідач повинен був при нарахуванні та сплаті зазначеного виду соціальної допомоги керуватись положенням зазначеної норми закону, а не Постановою КМУ № 530 від 28.05.2008 року. Так в своєму рішенні № 6-рп/2007 від 09.07.2007 р. Конституційний Суд України зазначив, що утверджуючи і забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до частини другої статті 6 частини другої статті 19, частини першої статті 68 Конституції України (254к/96-ВР) вони є загальнообов'язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави.
Тому при вирішенні цього питання відповідач повинен керуватись нормами спеціального закону.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги про нарахування підвищення пенсії за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року включно підлягають задоволенню, але нарахування за вказаний період часу соціальної допомоги позивачу, як "дитині війни" повинно проводитись з урахуванням фактично виплачених сум підвищення, встановленої для учасників війни, що виплачувалася позивачеві відповідно до внесених змін до Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни".
Однак, предметом спору по даній цивільній справі є стягнення з відповідача державної соціальної допомоги. Визначення розміру нарахування, у вказаних правовідносинах, є функцією по даній справі - відповідача. У зв'язку з цим, суд вважає, що в цій частині - визначення конкретної суми допомоги, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.
За таких обставин вважаю, що вимоги позивача підлягають задоволенню за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року; з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року; з 01 січня 2009 року по 31 жовтня 2010 року.
Згідно частини 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Оскільки з матеріалів справи вбачається, що позивач сплатив судовий збір в сумі 51 грн. та 3.40 грн., то з місцевого бюджету Слов’янської міської Ради слід стягнути на користь позивача судовий збір 3 грн. 40 коп. з вимог немайнового характеру та 1% від задоволеної суми вимог майнового характеру 51 грн. за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету.
На підставі зазначеного та керуючись ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, Законом України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” ст. 71 п. 12 Закону України від 19.12.2006 року “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, ст. 62 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ЗУ “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, ЗУ “Про Державний бюджет України на 2009 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, ст. 71 Закону України» Про Державний бюджет України на 2009 рік» та Постановою Кабінету Міністрів України № 530 від. 28.05.2008 року ст. ст. 2, 3, 6, 10, 11, 18, 94, 99, 100, 104, 105, 1832 КАС України,
П О С Т А Н О В И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного Фонду України у м. Слов’янську Донецької області по не нарахуванню та невиплаті ОСОБА_1 підвищення до пенсії, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року по 31.10.2010 року – протиправними.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у м. Слов’янську Донецької області здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 жовтня 2010 року з урахуванням проведених виплат.
Стягнути з місцевого бюджету м. Слов’янська судові витрати в сумі 3 грн. 40 коп. та 51 грн., а всього 54 грн. 40 коп. на користь ОСОБА_1.
Звільнити Управління Пенсійного фонду України у м. Слов’янську Донецької області від сплати судового збору.
В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10–денний строк з дня отримання постанови.
Суддя /підпис/
«З оригіналом згідно»
Суддя Слов’янського
міськрайонного суду М.І. Ламєкін