Справа № 2-а- 119\2010\1026
Постанова
Іменем України
08 листопада 2010 року суддя Тетіївського районного суду Київської області Архангельський А.М. розглянувши в м. Тетієві в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Тетіївському районі про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, визнання відмови щодо перерахунку та виплати щомісячної допомоги до пенсії як дітям війни неправомірною та зобов’язання провести таку виплату, та проводити її в подальшому,
встановив:
Позивач звернулася до суду із вищеназваним позовом, мотивуючи своє рішення тим, що вона є дитиною війни, а тому згідно із ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" йому щомісячно, починаючи з 2006 року, повинна була виплачуватися соціальна допомога в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Проте на протязі 2006-2010 років вказана соціальна допомога йому не виплачувалась, а тому вона посилаючись на вказану норму Закону та рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-РП, від 22.05.2008 року №10-РП, та від 27.11.2008 року № 26-РП, якими були визнані неконституційними окремі положення Законів України "Про державний бюджет на 2007 рік" та "Про державний бюджет на 2008 рік", та дано тлумачення в цілому Закону України "Про державний бюджет", просить суд визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у проведенні нарахування та виплати соціальної допомоги відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 2006 року по даний час, поновити строк для звернення до суду та зобов'язати відповідача нарахувати на його користь недоплачену щомісячну соціальну допомогу за 2006-2010 роки.
Суд, розглянувши матеріали справи в порядку письмового провадження та дослідивши письмові докази, в тому числі заперечення відповідача, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 і відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є дитиною війни і їй, починаючи із січня 2008 року нараховується надбавка, як дитині війни в розмірі 10% від прожиткового мінімуму, що підтверджується паспортними даними НОМЕР_1 (а.с.4), пенсійним посвідченням та копією відповіді №218\п-04 від 05.10.2010 року(а.с.7 ).
Згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", від 18.11.2004 року дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Статтею 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" було зупинено дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням ст. 111 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", яка передбачала, що у 2007 році підвищення пенсії або щомісячного грошового утримання, яке виплачується замість пенсії, згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами, окрім тих, на яких розповсюджується дія ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Проте Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рн/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення пункту 12 статті 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" щодо зупинення дії на 2007 рік статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Також Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-РП /2008 визнані неконституційними окремі положення Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік" п. 41 розділу 11 Закону "Про Державний бюджет на 2008 рік
Відповідно до ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, положення ст. 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" з 9 липня 2007 року втратили чинність, а у позивача відновилось право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком. Тому суд задовольняє його вимоги щодо перерахунку та виплати щомісячної допомоги до пенсії як дітям війни за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року. Щодо вимог про перерахунок та виплату щомісячної допомоги до пенсії як дітям війни за період з 01.01.2007 року по 08.07.2007 року суд відмовляє в їх задоволенні, оскільки в цей період дію норми, яка визначала право позивача на зазначене підвищення пенсії, було зупинено, тобто дана норма не діяла.
Судом встановлено, що п. 41 розділу 11 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року № 107-VI текст ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"викладено в новій редакції, з якою дітям війни (окрім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціального допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення до пенсії у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціального допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення проводиться за їх вибором згідно з одним із законів.
Відповідач керувався даними Законами і протягом 2008 року повністю нарахував і виплатив позивачу таку надбавку у розмірі 10 % встановленого на 2008 рік прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність за період з 01.01.2008 року - 01.03.2008 року по 47 гривень щомісячно, з 01.04.2008 року по 01.06.2008 року – по 48,10 грн., з 01.07.2008 року по вересень 2008 року по 48,20 грн., з жовтня по грудень 2008 року – по 49,80 грн.
Судом встановлено, що відповідно до ст.71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" та ст. 70 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" лише Кабінету Міністрів України надано право у 2009 та 2010 роках встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру заробітної плати, в абсолютних сумах, у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Тобто, Управління Пенсійного фонду в Тетіївському районі при нарахуванні соціальної допомоги керувався даними Законами і протягом 2008-2010 років повністю нарахувало та виплатило позиваці надбавку у розмірі 10 % встановленого на 2009 та 2010 роки прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність за період з 01.01.2008 року по даний час – по 49,80 грн. щомісячно.
Разом з тим відповідачем не було прийнято до уваги, що рішеннями Конституційного Суду України від 0 9.07.2007 року № 6-РП та від 22.05.2008 року № 10-РП /2008 визнані неконституційними окремі положення Законів України "Про державний бюджет на 2007 рік" та "Про державний бюджет на 2008 рік" п. 41 розділу 11 Закону "Про Державний бюджет на 2008 рік
Конституційний Суд дійшов висновку, що законом про Державний бюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин, це створює протиріччя у законодавстві і як наслідок – скасування та обмеження прав, свобод людини і громадянина, у разі необхідності зупинення дії законів, внесення змін до них і доповнень, визнання їх не чинними мають використовуватися окремі закони. Рішення Конституційного Суду є обов’язковим до виконання на території України є остаточним і не може бути оскарженим, крім того дане рішення у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Частиною З ст. 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Суд вважає, що при прийнятті Закону України "Про державний бюджет" на відповідні роки, були значною мірою звужені, гарантовані Конституцією України та Законом України "Про соціальний захист дітей війни", права позивача на соціальний захист, зокрема на отримання щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Враховуючи вищенаведене, при визначенні розміру щомісячної надбавки до пенсії позивачу, як дитині війни, суд вважає за необхідне застосувати саме положення Конституції України та Закону України"Про соціальний захист дітей війни", а не Законів України, "Про Державний бюджет України на 2007 рік", "Про Державний бюджет України на 2008 рік", які визнані неконституційними та Законів України "Про Державний бюджет України на 2009 рік", "Про Державний бюджет України на 2010 рік". Тому відповідач повинен був керуватися попередньою редакцією ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". При таких обставинах, суд вважає вимоги позивача за 2007,2008 ріки такими, що підлягають частковому задоволенню за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з урахуванням здійснення позивачці часткової виплати протягом зазначеного періоду у вигляді підвищення до пенсії у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, а вимоги за 2009-2010 роки – такими, що підлягають повному задоволенню.
Таким чином суд встановив, що мали місце обставини, якими позивач обґрунтував позовні вимоги, частково підтвердив їх доказами, а тому позов підлягає частковому задоволенню, оскільки виходячи із аналізу чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства України, а саме Законів України "Про Державний бюджет на 2007 рік", "Про Державний бюджет на 2008 рік", "Про Державний бюджет України на 2009 рік", "Про Державний бюджет України на 2010 рік", ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", суд приходить до висновку, що розмір пенсії позивача повинен був бути підвищений на 30 % від розміру мінімальної пенсії за віком в період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 8 листопада 2010 року (день винесення судового рішення) Разом з тим, позивачу за вказаний період були нараховані та виплачені надбавки в розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність , а тому вказані виплати повинні бути враховані відповідачем при перерахуванні пенсії позивачці.
Посилання представника відповідача на ст.99 КАС України, на підставі якої представник просить відмовити в задоволенні позовних вимог є не обґрунтованим, оскільки на думку суду вказана норма регулює строки звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права.
Як встановлено судом, позивач відповідно до ч.4 ст.99 КАС України, з метою досудового врегулювання спору звернувся з заявою до відповідача та 04.10.2010 року отримав відповідь і в строки передбачені ст. 99 КАС України 14.10.2010 року звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Що стосується часу з якого необхідно провести перерахунки, то суд при вирішенні цього питання керується рішенням Європейського суду з прав людини (рішення по справі "Кечко проти України" заява №63134). В даному рішенні є роз’яснення, відповідно до якого заборговані державою гроші, які були недоплачені громадянам-є майном цих громадян. Відмова повернути борг є порушення майнових прав. Виходячи із цих роз’яснень суд вважає, що до вимоги про повернення майна, в розумінні рішення по справі "Кечко проти України", в разі відмови відповідача провести перерахунок та виплати позивачу щомісячної доплати до пенсії, як дитині війни у позивача виникне право вимагати повернення майна на підставах і в строки передбачені ст. 256 ЦК України.
Відповідач підлягає звільненню від сплати судового збору на підставі п. 34 ст. 4 Декрету КМУ "Про державне мито".
Керуючись ст.ст. 6, 9, 11, 14, 17, 89, 99, 100, 158-163, 185, 186 КАС України, ст.ст. 22, 46 Конституції України, ст. ст. 6, 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", Законами України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", "Про Державний бюджет України на 2008 рік", "Про Державний бюджет України на 2009 рік", "Про Державний бюджет України на 2010 рік", Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року, від 22.05.2008 року, від 27.11.2008 року, суд
постановив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати відмову Управління Пенсійного фонду України в Тетіївському районі щодо перерахунку та виплати ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії, як дитині війни, виходячи з розміру 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 8 листопада 2010 року, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", неправомірною.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Тетіївському районі здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительці с. Дібрівка, Тетіївського району, Київської області за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 8 листопада 2010 року з урахуванням проведених за цей період виплат з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком та провести виплати у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" .
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Тетіївський районний суд протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.
Суддя А.М.Архангельський