Справа № 33-443/2010р.                                             Головуючий у І інстанції – Подалюка О.Ф.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

29 листопада 2010 року   апеляційний суд Чернігівської області в складі :

головуючого судді – Козака В.І.,

з участю скаржниці  ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 11 листопада 2010 року,

 в с т а н о в и в:

    Цією постановою:

ОСОБА_1,   ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Чернігова, громадянка України, не одружена, на утриманні має мати похилого віку, мешканка АДРЕСА_1, не працююча,

притягнута до адміністративної відповідальності за ст.. 164 ч.1 КпАП України з накладенням штрафу в розмірі 340 грн. на користь держави без конфіскації товару.

Як встановив суд, 11 жовтня 2010 року ОСОБА_1 за адресою: м. Чернігів, вул.. Любецька, 64 займалась торгівельною діяльністю (реалізація алкогольної продукції, продуктів харчування та побутової хімії) без дозвільних документів (патенту, ліцензії, дозволу Управління торгівлі та послуг, документів про походження та якість продукції).

Приймаючи рішення суд прийшов до висновку, що в діях правопорушниці є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 164 ч.1 КпАП України

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування постанови суду оскільки вона не вчиняла дане адміністративне правопорушення. Крім того, їй не роз’ясняли її права, працівники податкової здійснювали на неї психологічний тиск. Також вважає, що відповідальність за ст.. 164 КпАП України настає лише при неодноразовості вчинків, за які притягається особа, в даному випадку реалізації товару.

Перевіривши матеріали справи в повному обсязі та обговоривши доводи викладені в апеляційній скарзі, суд приходить до висновку, що остання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні ОСОБА_1 в обґрунтування своєї апеляційної скарги вказувала на те, що вона прийшла просто в магазин за покупками, але її чомусь заставили підписувати папери. В подальшому правопорушниця змінила показання і вказала, що продавець попросив її побути з товаром, а ще через деякий час ОСОБА_1 знову змінила показання і вказала, що господар товару знаходився в лікарні, а її попросив посидіти з товаром.

Допитаний в судовому засіданні старший оперуповноважений ПМ Чернігівської МДПІ Многоліта О.О., який складав протокол про адміністративне правопорушення, вказав, що до них надійшов сигнал, що за адресою м. Чернігів, вул.. Любецька, 64 торгують горілчаними напоями на яких немає акцизних марок. Прибувши на місце 11 жовтня 2010 року вони направили чоловіка з метою перевірки даного факту. Продавець ОСОБА_1 продала пляшку спиртного та ковбасу людині, яку вони підіслали на суму 200 грн. Після цього вони почали перевірку і вияснилося, що в магазині не тільки немає акцизів на горілчаних виробах, а й взагалі немає дозволів на торгівлю такими виробами. Крім того був виявлений товар, який не мав документів на підтвердження його походження, а також дозволів на його реалізацію. Крім продуктів харчування в магазині була ще побутова хімія, на яку також не було документів. Вони склали відповідні документи, які правопорушниця підписала.

Крім вищенаведеного вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення №55 серія КН №429135, від 11 жовтня 2010 року, в якому порушниця зобов’язалася не порушувати чинне законодавство. А.с.1.

Додатком до протоколу №55 від 11 жовтня 2010 року, в якому правопорушниця вказала, який товар знаходився в неї на реалізації і яка його вартість. А.с.2-5.

Поясненнями ОСОБА_1, в яких вона детально виклала механізм її роботи та розрахунку з власником товару. А.с.6

За таких обставин висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ст.. 164 ч.1 КпАП України доведена повністю зібраними по справі і перевіреними в судовому засіданні доказами і її дії вірно кваліфіковані за зазначеною статтею.

Міра стягнення вибрана в межах санкції статті, при цьому суд обрав найменший розмір стягнення.

За таких обставин підстав для скасування постанови суду та зменшення розміру стягнення суд не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 11 листопада 2010 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

        Суддя апеляційного суду

        Чернігівської області                                                                В.І. Козак