ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
Справа № 2-7294/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 листопада 2010 року Печерський районний суд м. Києва
в складі: головуючого судді Батрин О.В.
при секретарі Фонарюк Н.С.
за участю позивача ОСОБА_2
представника відповідача Білокриницького О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» про стягнення страхового відшкодування, інфляційних втрат, пені, -
В С Т А Н О В И В :
В серпні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» про розірвання договору страхування, стягнення страхових платежів, страхового відшкодування, інфляційних втрат, пені, мотивуючи тим, що 17.12.2009 року між сторонами укладено договір добровільного страхування транспортного засобу, водія, пасажирів від нещасних випадків, цивільно-правової відповідальності № 28-1103-0335. Розмір страхової суми дорівнює вартості застрахованого автомобіля та становить 82 000 грн.
5 лютого 2010 року після повернення з відрядження та очистки автомобіля від снігу позивач виявив, що його автомобіль пошкоджено: тріснутий задній бампер з лівої сторони, подряпини на лівому передньому крилі, лівій двері, лівому задньому крилі, подряпини на верхній частині правої двері, а також повністю деформована права стінка. В зв’язку з цим позивач звернувся до страховика з заявою про виплату йому суми страхового відшкодування відповідно до рахунків-фактури № С-00029204 від 12 лютого 2010 року на суму 12 854 грн. 75 коп., № С-00029200 від 16 лютого 2010 року на суму 4 350 грн. 31 коп., № С-00032771 від 31 березня 2010 року на суму 3 515 грн., виданих ТОВ «Автосаміт ЛТД». Відповідно до актів звірки взаєморозрахунків за період з 1.02.2010 року по 31.05.2010 року, актів виконаних робіт, наданими ТОВ «Автосаміт ЛТД» відповідачу необхідно здійснити виплату страхового відшкодування у розмірі 13 125 грн. 65 коп., в зв’язку з чим за підрахунками позивача залишок несплаченого страхового відшкодування становить 7 604 грн. 95 коп.
Позивач звертався до відповідача з заявою про сплату заборгованості по страховому відшкодуванню, але страховиком в цьому було відмовлено. Тому, позивач звернувся з даним позовом до суду та просив суд розірвати договір добровільного страхування, укладений сторонами, стягнути з відповідача на його користь страхові платежі в розмірі 5 830 грн. 20 коп., залишок страхового відшкодування в розмірі 7 604 грн. 95 коп., індекс інфляції за прострчку виплати страхового відшкодування в розмірі 129 грн. 10 коп., пені з розрахунку 0,1% за кожний день прострочки в розмірі 1 010 грн. 95 коп., витрати на оплату правової допомоги в розмірі 2 000 грн.
В судовому засіданні позивач зменшив позовні вимоги, в зв'язку з чим ухвалою суду його позовні вимоги про розірвання договору страхування, стягнення страхових платежів залишені без розгляду. Позовні вимоги в іншій частині – щодо стягнення залишку страхового відшкодування, але в меншому розмірі 6 979 грн. 90 коп., індекс інфляції за прострчку виплати страхового відшкодування в розмірі 129 грн. 10 коп., пені з розрахунку 0,1% за кожний день прострочки в розмірі 1 010 грн. 95 коп., витрати на оплату правової допомоги в розмірі 2 000 грн., - позивач підтримав повністю з підстав, викладених в позові.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, мотивуючи тим, що страховиком повністю виконані умови договору страхування та виплачені кошти відповідно до рахунків-фактури та складених страхових актів за вирахування франшизи в розмірі 0,5% від страхової суми.
Також представник відповідача суду зазначив що відповідачем неоплачено вартість пошкодженого заднього бамперу автомобіля позивача та робіт по його заміні, мотивуючи тим, що позивачем при укладенні договору страхування було порушено умови договору страхування, а саме позивач скрив інформацію щодо пошкодженого заднього бамперу. При цьому, представник відповідача зазначив, що пошкодження бамперу неможливо було виявити при укладенні договору страхування, оскільки огляд транспортного засобу позивача проводився в темну пору доби та автомобіль був в забрудненому стані. Вказані пошкодження страховиком були виявлені лише на фотографіях, зроблених при огляді автомобіля.
А тому, позовні вимоги є безпідставними.
Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму, а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
17.12.2009 року між сторонами укладено договір добровільного страхування транспортного засобу Тойота Яріс, державний номерний знак НОМЕР_1, водія, пасажирів від нещасних випадків, цивільно-правової відповідальності № 28-1103-0335, предметом якого є добровільне страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності (а.с. 93).
За даним договором страхова сума визначена вартістю застрахованого транспортного засобу – 82 000 грн. та встановлено франшизу в розмірі 0,5% від страхової суми, тобто 410 грн.
В ході судового розгляду справи встановлено, що мало місце два страхових випадки.
Перший страховий випадок відбувся 5 лютого 2010 року, коли після повернення з відрядження та очистки автомобіля від снігу позивач виявив, що його автомобіль пошкоджено: тріснутий задній бампер з лівої сторони, подряпини на лівому передньому крилі, лівій двері, лівому задньому крилі, подряпини на верхній частині правої двері, а також повністю деформована права стінка, що стверджується довідкою ДАІ від 5 лютого 2010 року (а.с. 12).
Другий випадок мав місце 15 лютого 2010 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в м. Києві по вул. Боженка.
На підставі поданих позивачем документів, рахунку-фактури № С-00029200 від 16 лютого 2010 року страховиком було складено страховий акт та розрахунок до нього. Відповідно до даного рахунку-фактури ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» проведено виплату страхового відшкодування в розмірі 3 940 грн. 31 коп. за вирахуванням франшизи в розмірі 410 грн. шляхом перерахування коштів на СТО - ТОВ «Автосаміт ЛТД» відповідно до умов договору страхування (а.с. 64-68).
Тому, за даним випадком відповідачем було повністю виконані обов’язки, передбачені договором страхування.
Що стосується першого страхового випадку, який мав місце 5 лютого 2010 року, то судом встановлено наступне:
ТОВ «Автосаміт ЛТД» на проведення ремонту пошкодженого автомобіля позивача виставлялись відповідачу рахунки-фактури № С-00029204 від 12 лютого 2010 року на суму 12 854 грн. 75 коп., № С-00032771 від 31 березня 2010 року на суму 3 515 грн. для їх оплати протягом 3 банківських днів.
Вказані рахунки-фактури надані позивачем до матеріалів справи (а.с. 13,15).
З заяви позивача від 31 березня 2010 року вбачається його прохання на ім’я відповідача здійснити виплату страхового відшкодування за рахунком-фактурою № С-00029204 від 12 лютого 2010 року та за рахунком-фактурою № С-00032773 від 31 березня 2010 року (а.с. 23). При цьому, слід зазначити, що копії останнього рахунку-фактури суду позивачем не надано.
З іншої скарги позивача вбачається, що позивач просить відповідача здійснити виплату страхового відшкодування на підставі рахунків-фактури № С-00029204 від 12 лютого 2010 року на суму 12 854 грн. 75 коп., № С-00032771 від 31 березня 2010 року на суму 3 515 грн. (а.с. 24).
Проте, відповідачем на підставі рахунку фактури № С-00030648 від 3 березня 2010 року було складено 10 березня 2010 року страховий акт та розрахунок страхового відшкодування, на підставі яких здійснено виплату страхового відшкодування позивачу в розмірі 8 775 грн. 34 коп. за вирахуванням франшизи в розмірі 410 грн. шляхом перерахування коштів на СТО- ТОВ «Автосаміт ЛТД» (а.с. 71-73).
15 червня 2010 року на підставі додаткового рахунку-факту № С-0009802 від 14 червня 2010 року складено додатковий страховий акт та розрахунок страхового відшкодування, на підставі яких здійснено виплату страхового відшкодування позивачу в розмірі 1 119 грн. 68 коп. шляхом перерахування коштів на СТО- ТОВ «Автосаміт ЛТД» (а.с. 74-76).
Тобто, відповідачем не було оплачено вартість бамперу заднього ## Р10 FRA (ММС) нижній вартістю 953 грн. 56 коп., а в зв’язку з цим і роботи по його заміні.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
П. 9.2.1 договору страхування передбачено, що при укладенні договору страхування страхувальник зобов’язаний надати достовірну інформацію страховику про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, і надалі інформувати його про будь-яку зміну умов експлуатації, зберігання і ті, що можуть вплинути на ступінь страхового ризику щодо транспортного засобу заздалегідь, але не пізніше 3 робочих днів до виникнення фактів таких подій.
З наданих представником відповідача фотографій автомобіля, зроблених при укладенні договору страхування вбачається, що автомобіль мав пошкодження заднього бамперу, про що позивач не повідомив відповідача.
Відповідно до п. 9.3.9 страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування у випадках, передбачених розділом 17 договору страхування, зокрема, п. 17.1.2 – надання страхувальником недостовірних відомостей під час укладення цього договору.
За таких обставин, відповідач скористався своїм правом, передбаченим договором страхування, ст. 991 ЦК України, ст. 26 Закону України «Про страхування» та відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування – вартості заднього бамперу та робіт по його заміні, з чим і погоджується суд.
Тому позов щодо стягнення недоплаченого страхового відшкодування, пені, інфляційних, задоволенню не підлягає, оскільки ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В даному випадку відсутнє прострочення виконання грошового зобов'язання страховиком.
За таких обставин, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову.
Оскільки суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову, то відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем йому не відшкодовуються .
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 979, 526, 625, 991 ЦК України, ст. 26 Закону України «Про страхування», та ст.ст. 10, 57, 60, 209, 212-215, 88 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
В задоволенні позову ОСОБА_2 до ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» про стягнення страхового відшкодування, інфляційних втрат, пені - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене через Печерський районний суд м. Києва до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя