ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

Справа № 2-8076/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

( з а о ч н е )

19 листопада 2010 року                 Печерський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Батрин О.В.

при секретарі Фонарюк Н.С.

за участю позивача ОСОБА_2

її представника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго» про стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В  :

В жовтні 2010 року позивач звернулася до суду з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «СК «Індіго» про стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди, мотивуючи тим, що 6 листопада 2009 року між сторонами укладено договір страхування наземного транспортну № 206-00535-09, за яким застраховано належний позивачу транспортний засіб Mitsubishi Pajero Wagon, 2008 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Під час дії договору, 31 березня 2010 року по вул. О. Теліги в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої автомобіль позивача отримав механічні пошкодження. Позивач відповідно до умов договору страхування повідомила страховика про настання страхового випадку за телефоном гарячої лінії та надала заяву і всі інші документи в підтвердження настання страхового випадку та розміру збитків. Відповідач листом від 12 квітня 2010 року повідомив позивача про відмову у виплаті страхового відшкодування з підстав надання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про факт настання страхового випадку, що проявилося в тому, що ОСОБА_4, який керував транспортним засобом на час дорожньо-транспортної пригоди, не вжив всіх необхідних заходів, щоб не допустити його самовільного руху, хоча страховику зазначив, що їх вжив.

Тому, позивач, не погоджуючись з такою відмовою страховика у виплаті страхового відшкодування, звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 64 208 грн. 47 коп. відповідно до ремонтної калькуляції № А2483 від 5 жовтня 2010 року та звіту № 1553 від 5 жовтня 2010 року про визначення матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, а також 6 400 грн. у відшкодування моральної шкоди, що проявилася в порушенні нормальних життєвих зв’язків через неможливість користування транспортним засобом.

В судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги з підстав зазначених вище.

Представник відповідача до судового засідання не з’явився по невідомим суду причинам, хоча про час, день та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Позивач та її представник не заперечили щодо заочного розгляду вказаної справи у відсутність представника відповідача.

Тому, суд на підставі ч. 1 ст. 224 ЦПК України розглянув справу у відсутність представника відповідача в порядку заочного провадження, оскільки в справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення позивача, її представника та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму, а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

За договором добровільного страхування наземних транспортних засобів від 6 листопада 2009 року № 206-00535-09, застраховано належний позивачу транспортний засіб Mitsubishi Pajero Wagon, 2008 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1. Відповідно до п. 4, договір страхування розповсюджується на страхові випадки за участю водія, що керує транспортним засобом на законних підставах зі стажем від 10 років та віком не менше 21 року (а.с. 8-9).

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про страхування» та п. 23.1.3 договору страхування передбачено, що однією з підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування є подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про факт настання страхового випадку

В ході судового розгляду встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення АА № 405438 31 березня 2010 року, о 18 год. 35 хв. у м. Києві по вул. О.Теліги, 39 водій ОСОБА_4 залишив транспортний засіб, не вжив всіх необхідних засобів, щоб не допустити його самовільного руху, автомобіль Mitsubishi Pajero Wagon, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, покотився, скоїв наїзд на автомобіль «Hundai Sonata», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_5, після чого переїхав вулицю О.Теліги в паркову зону, внаслідок чого здійснив зіткнення з деревом (а.с. 11).

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди застрахований автомобіль отримав пошкодження: переднього бамперу, переднього правого крила, накладки передніх та задніх правих дверей, заднього правого крила, заднього бамперу, кришки багажника, заднього лівого ліхтаря, заднього лівого крила (а.с. 10).

Відповідно до пояснень ОСОБА_4, наданих ним безпосередньо після дорожньо-транспортної пригоди вбачається, що він залишив автомобіль на тротуарі по вул. О.Теліги, який добре припаркував, зачинив та відійшов у справах. Проте, почувши як спрацювала сигналізація автомобіля, підійшов, та побачив, що автомобіль заднім ходом покотився вниз, внаслідок чого сталася дорожньо-транспортна пригода (а.с. 12).

На підставі даного протоколу про адміністративне правопорушення, відповідачем листом від 12 квітня 2010 року відмовлено у виплаті страхового відшкодування позивачу ще до ухвалення постанови Шевченківського районного суду м. Києва з підстав надання недостовірної інформації з приводу факту дорожньо-транспортній пригоди - ОСОБА_4 повідомив страховика про те, що вжив усіх необхідних засобів, щоб не допустити самовільного руху, хоча протоколом про адміністративне правопорушення встановлено зворотне.

При цьому, дійсно постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 13 травня 2010 року ОСОБА_4 визнано винним в даній дорожньо-транспортній пригоді (а.с. 18).

В даній постанові зазначено, що ОСОБА_4, не вжив всіх необхідних, щоб не допустити його самовільного руху, внаслідок чого автомобіль Mitsubishi Pajero Wagon, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, покотився, скоїв наїзд на інший транспортний засіб та дерево (а.с.18).

Проте, відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України лише обставини, встановлені судовим  рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили,  не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа,  щодо якої встановлено ці обставини.

За таких обставин, обставини, що, хоч і встановлені постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 13 травня 2010 року та протоколом про адміністративне правопорушення, але потребують доказуванню на загальних підставах.

Слід зазначити, що ч. 4  ст. 61 ЦПК України встановлено, що постанова суду у справі  про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про  цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

В зв’язку з цим, на ОСОБА_4 було накладено адміністративне стягнення з вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП у вигляд штрафу.

За таких обставин, суд вважає відмову страховика у виплаті страхового відшкодування позивачу неправомірною, оскільки з матеріалів цивільної справи та пояснень позивача вбачається, що застрахований автомобіль має автоматичну коробку передач, а відповідно не можливо припаркувати транспортний засіб, не поставивши важіль автоматичної коробки передач в положення «паркинг» та на ручні стояночні гальма, що було зроблено ОСОБА_4

Інших доказів, які б спростовували наведене страховиком суду не надано.

Крім того, не надано відповідачем і доказів свідомого надання недостовірної інформації про факт дорожньо-транспортної пригоди.

В зв’язку з цим, позов підлягає частковому задоволенню та стягненню з відповідача на користь позивача страхового відшкодування в розмірі 64 208 грн. 47 коп. відповідно до ремонтної калькуляції № А2483 від 5жовтня 2010 року та звіту № 1553 від 5 жовтня 2010 року про визначення матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу (а.с. 15-53).

Суд дійшов до такого висновку, оскільки п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦПК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 6 400 грн. у відшкодування моральної шкоди, то в цій частині позову слід відмовити, оскільки п. 19.2.2. договору страхування передбачено, що страховик моральну шкоду не відшкодовує, а в ідповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки при подачі позову позивачем сплачено кошти на оплату витрат інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., то відповідно до ст. 88 ЦПК України вони підлягають стягненню з відповідача на користь позивача та на користь держави судовий збір у розмірі 642 грн. 08 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 979, 988, 526 ЦК України, ст. 26 Закону України «Про страхування» та ст.ст. 10, 57, 60, 209, 212-215, 88 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В  :

Позов ОСОБА_2 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго» про стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди  – задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго» на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування в розмірі 64 208 грн. 47 коп. та 120 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго» на користь держави 642 грн. 08 коп. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем шляхом подачі апеляційної скарги через Печерський районний суд м. Києва до Апеляційного суду м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя