Справа №2-10830/2010
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2010 року м. Запоріжжя
Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Турбіної Т.Ф. при секретарі Кривицькій К.Л. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3, про стягнення аліментів на повнолітню дитину на період навчання,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, посилаючись на те, що вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 Шлюб було розірвано 19.11.1996р. Від спільного шлюбу є дитина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка весь час проживала з позивачкою та перебувала на її утриманні. До досягнення дитиною повноліття батько сплачував на її утримання аліменти за рішенням суду у розмірі ј частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. У зв’язку з досягненням дитиною повноліття стягнення аліментів на її утримання припинилося. З 01.09.2010р. ОСОБА_3 навчається на денному відділенні Одеської національної юридичної академії, строк закінчення навчання – 29.06.2015р.
Відповідач в добровільному порядку допомогу на утримання доньки не надає, позивачка не має змоги самостійно забезпечувати всім необхідним для її життя та навчання. Просить стягнути з відповідача на свою користь на утримання дочки аліменти у розмірі ј частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 02.10.2010р. і до закінчення навчання.
У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала в повному обсязі, уточнивши, що стягнення аліментів здійснювати на користь доньки ОСОБА_3
Повнолітня ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилася, надала заяву з проханням розглянути справу без її участі, просить задовольнити позов.
Відповідач в судове засідання не з’явився, надіслав заяву з проханням розглянути справу без його участі, проти задоволення позову не заперечує.
Суд, заслухавши позивачку, дослідивши матеріали справи, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_1 була одружена з ОСОБА_2, шлюб з яким було розірвано 19.11.1996р. (а.с. 4). Від спільного шлюбу є дитина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка весь час проживала з позивачкою та перебувала на її утриманні (а.с.7). Відповідач є батьком ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 3). До досягнення дитиною повноліття батько сплачував на її утримання аліменти за рішенням суду у розмірі ј частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. У зв’язку з досягненням дитиною повноліття стягнення аліментів на її утримання припинилося.
З 01.09.2010р. ОСОБА_3 навчається на денному відділенні Одеської національної юридичної академії, що підтверджується довідкою навчального закладу (а.с.6), строк закінчення навчання – 29.06.2015р. Гуртожитком вона не забезпечена, оскільки не належить до студентів пільгової категорії, тому винаймає кімнату у приватної особи та відповідно до договору сплачує за користування нею 600 гривень щомісяця, у зв’язку з чим потребує матеріальної допомоги.
ОСОБА_3 надала суду заяву, з якої вбачається, що вона потребує матеріальної допомоги батьків на період навчання, батько у добровільному порядку матеріальної допомоги не надає, самостійно з позовом про стягнення аліментів вона до суду не зверталася.
Позивачка зараз тимчасово не працює, не в змозі самостійно забезпечити дитину на час навчання у необхідному розмірі. Відповідач має постійне місце роботи, працює у Дитячій юнацькій спортивній школі №4 тренером. Як вбачається з наданої суду заяви, він не заперечує проти стягнення аліментів на користь повнолітньої доньки у розмірі ј частини з усіх видів заробітку (доходу), оскільки має можливість надавати матеріальну допомогу дитині на період її навчання.
Згідно ч.1 ст. 199 СК України, якщо повнолітня дитина продовжує навчання і у зв’язку з цим потребує матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Оскільки ч. 2 ст. 199 СК України передбачено, що право на утримання припиняється у разі припинення навчання, а позивач просить стягувати аліменти до закінчення навчання доньки, то строк стягнення аліментів суд вважає можливим задовольнити в межах позовних вимог до 29.06.2015 року.
Відповідно до ст. 367 ч.1 п.1 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у межах платежів за один місяць.
На підставі ст. 88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 182, 198, 199, 200 Сімейного Кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у розмірі 1/4 частки з усіх доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця починаючи з 28.10.2010р. і до закінчення нею навчання до 29.06.2015р.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 51,00 грн. в дохід держави та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.
Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: