Справа №2-439-07

ЗАОЧНЕ     РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

19 березня 2007 року   Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:        головуючого -  судді:                                                                             Горячківської Л.В.

при секретарі:                                                Власова Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про визнання договору купівлі-продажу квартири таким, що відбувся та визнання права власності на квартиру,

Встановив:

Позивачка звернулася з позовом до відповідачки до суду про визнання умов угоди дійсними та визнання права власності, посилаючись на те, що їй належить ½  частини квартири АДРЕСА_1згідно договору обміну, інша ½  частина вказаної квартири належить відповідачці згідно договору дарування від 03.02.1998 року. Відповідачка мала намір, про що була домовленість між ними, про продаж належної їй ½  частини квартири, в зв'язку з чим вона сплатила частину коштів в рахунок подальшої купівлі квартири, але відповідачка звернулася до неї з проханням повністю сплатити на її користь вартість ½  частини квартири, яка була між ними обумовлена, в зв'язку з тим, що їй необхідно було вирішити певні питання в місті Тюмень, після чого кошти їй були сплачені, після чого відповідачка пообіцяла зразу ж по приїзду оформити документи на її частину квартири в нотаріальній конторі. Після домовленості, оскільки вона разом зі своїми неповнолітніми дітьми проживала в спірній квартирі, де їй належить ½  частина квартири, вона вимушена була сплачувати всі комунальні та інші платежі, борги за комунальні послуги, що склало 2316грв., 11.11.1999року вона віддала частину коштів, що залишалась після домовленості з відповідачкою за її частку в квартирі, після чого відповідачка пообіцяла, що після закінчення оформлення документів, вона нотаріально оформить на неї ½  частину квартири, всі документи були підготовлені та був укладений договір про наміри від 11.09.1999 року в агентстві нерухомості «Інжпроект-2». 13 січня 2000 року були оформлені нотаріально документи щодо обміну ½  частини квартири на її ім'я, яка належала неповнолітній ОСОБА_3., після чого вона стала чекати відповідачку, для належного оформлення квартири, майже півтора року вона зі своїми двома неповнолітніми дітьми знімала квартиру, оплачувала комунальні послуги за спірну квартиру, а згодом провела ремонт в даній квартирі, оскільки вона не була придатна для проживання, після чого переїхала з дітьми туди проживати, де на даний час проживаю, сплачую всі належні платежі за всю квартиру, а відповідачка лише обіцяє оформити документи, але на всі мої пропозиції з'явитися до нотаріуса, або до квартири не реагує, іншим шляхом вирішити дане питання не має можливості, тому вона змушена звернутися з позовом до суду. В даний час вона з неповнолітніми дітьми прописана в квартирі, що є ще одним підтвердженням того, що наміри щодо переоформлення документів були явними, іншим шляхом довести здійснення певної угоди в неї можливості не має, тому вона змушена звернутися з позовом до суду.

В судовому засіданні позивачка підтримала заявлені вимоги, дала аналогічні пояснення, викладені у встановлюючій частині рішення та просила позов задоволити в повному обсязі.

Відповідачка про час і місце судового засідання повідомлялася належним чином, причину неявки свого представника суду не повідомила. Зі згоди позивачки суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 224 ЦПК України.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Квартира АДРЕСА_1Черкаської області впорядкована трьохкімнатна, розташована в п'ятиповерховому будинку, що стверджується копією технічного паспорту на вказану квартиру. 1/2 частина квартири належить позивачці згідно договору обміну, посвідченого 13 січня 2000 року приватним нотаріусом Уманського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі під №96, а ½  частина цієї квартири належить відповідачці згідно договору дарування від 03 лютого 1998 року.

Згідно домової книги позивачка разом зі своїми неповнолітніми дітьми проживає та зареєстрована в даній квартирі та сплачує всі належні платежі.

11 вересня 1999 року було укладено між сторонами договір про наміри щодо продажу та оформленню договору продажу ½  частини квартири між позивачкою та відповідачкою.

Свідки по справі: ОСОБА_3, яка була представником своєї неповнолітньої дитини при договору обміну своєї ½  частини квартири АДРЕСА_1, пояснила, що дійсно в її присутності був укладений договір про наміри щодо подальшого продажу ½  частини квартири відповідачкою та вона була присутньою при передачі коштів за ½  частину квартири за пропозицією відповідачки; ОСОБА_4, ОСОБА_5в судовому засіданні підтвердили той факт, що в дійсності між ОСОБА_1та ОСОБА_2було укладено договір про наміри купівлі-продажу ½  частини квартири, яка належала ОСОБА_2., та в їх присутності позивачка розраховувалась за належну частину квартири з відповідачкою.

Таким чином, суд дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10,60,208,209,212-215,224-226ЦПК України, на підставі ст.ст. 13,316,328,382,626 ЦК України,

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Визнати угоду купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1між - такою, що відбулася.

Визнати право власності на ½  квартиру АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_2, за ОСОБА_1, 1966 року народження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Заочне рішення може біти переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Копію заочного рішення направити відповідачці.