Справа № 11 - 531 2007 року. Категорія: ч. 1  ст.  317 КК України. Головуючий у першій інстанції: Персонова І.Г. Доповідач апеляційного суду: Ржепецький О.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2007 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

Головуючого: Ржепецького О.П. Суддів: Куценко О.В. Тімошевського В.П.3а участю Прокурора: Брек Г.С.

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м.  Миколаєві кримінальну справу за апеляцією прокурора,  який приймав участь в розгляді справи,  на вирок Миколаївського районного суду Миколаївської області від 18 травня 2007 року,  яким

ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,  уродженець с Бєлоусовка Березнігуватського району Миколаївської області,  раніше судимий 03.10.2006 року цим же судом за ч. 1  ст.  263 КК України до трьох років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком в два роки,

засуджений ч. 1  ст.  309 КК України до позбавлення волі на два роки; за ч. 1  ст.  317 КК України до позбавлення волі на три роки,  а згідно  ст.  70 КК України покарання за сукупністю злочинів призначено у виді позбавлення волі на три роки. На підставі  ст. . 71 КК України остаточне покарання призначено,  шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком від 03.10.2006 року до призначеного покарання за цим вироком,  у виді позбавлення волі на три роки і два місяці. Згідно  ст.  96 КК України у відношенні ОСОБА_1 застосовано примусове лікування від алкоголізму.

ОСОБА_1 визнано винним в тому,  що він восени 2006 року незаконно придбав та виготовив наркотичний засіб канабіс,  вагою 38.3 грама,  який незаконно зберігав за місцем проживання в с Сливіно Миколаївського району. Він же 10 січня 2007 року надав приміщення в будинку АДРЕСА_1 для вживання наркотичних засобів іншим особам.

В апеляції прокурор,  який приймав участь в розгляді справи,  просить виключити з вироку рішення суду щодо застосування у відношенні ОСОБА_1 примусового лікування від алкоголізму. На його думку,  вказане рішення суду суперечить вимогам  ст. . 96 КК України,  які пов'язують застосування примусового лікування з хворобами,  які становлять небезпеку для здоров'я інших осіб.

Заслухавши доповідача,  пояснення прокурора,  який просив задовольнити апеляцію,  вивчивши матеріали кримінальної справи,  колегія суддів вважає апеляцію підлягаючою задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 1  ст.  96 КК України,  примусове лікування може бути застосоване судом,  незалежно від призначеного покарання,  до осіб,  які вчинили злочин та мають хворобу,  що становить небезпеку для здоров'я інших осіб.

Як видно з висновку медичної комісії № 212 від 19.02.2007 року,  ОСОБА_1 страждає хронічним алкоголізмом.  З цього висновку не випливає,  що вказана хвороба становить небезпеку для здоров'я інших осіб.

В вироку суд не привів мотиви прийнятого рішення і не вказав на підставі яких фактичних даних досліджених в судовому засіданні він прийшов до висновку,  що захворювання засудженого складає небезпеку для здоров'я інших осіб.

Враховуючи викладене,  рішення суду в частині застосування щодо ОСОБА_1 примусового лікування суперечить вимогам ч. 1  ст.  96 КК України,  а тому підлягає виключенню з резолютивної частини вироку.

Керуючись  ст.   ст.  365,  366 КПК України,  колегія суддів

Ухвалила:

Апеляцію   прокурора,    який   приймав   участь   в   розгляді   справи,  • задовольнити. Виключити з резолютивної частини вироку Миколаївського районного суду Миколаївської області від 18 травня 2007 року рішення щодо застосування у відношенні ОСОБА_1 примусового лікування від алкоголізму.

В решті вказаний вирок залишити без зміни.