справа № 2ц-143
2007 рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 січня 2007 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області в складі
головуючого судді Філіпенко Л. П.
при секретарі Щербак А. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом
ОСОБА_1до закритого акціонерного товариства "Антрацитівський завод збірних теплиць", закритого акціонерного товариства "АЗЗТ - Колор", третья особа - виконавчий комітет Антрацитівської міської ради Луганської області про визнання рішення загальних зборів недійсним
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася до Антрацитівського міськрайонного суду із позовом до закритого акціонерного товариства "Антрацитівський завод збірних теплиць"(далі ЗАТ "АЗЗТ"), закритого акціонерного товариства "АЗЗТ - Колор"(далі ЗАТ "АЗЗТ - Колор"), третья особа - виконавчий комітет Антрацитівської міської ради Луганської області про визнання рішення загальних зборів недійсним.
В обгрунтування заявлених позовних вимог позивачка зазначила, що вона є акціонером ЗАТ "Антрацитівський завод збірних теплиць" з 1995 року і її належить 21 проста іменна акція цього товариства. З початку створення цього товариства та до цього часу вона не отримувала дивідендів, повідомлення про проведення загальних зборів акціонерів ЗАТ АЗЗТ на її адресу не надходило. Така зневага керівництва ЗАТ АЗЗТ до мене як до акціонера підприємства дуже ОСОБА_1. занепокоїла . В жовтне 2006 року вона звернулась до ЗАТ АЗЗТ із заявою про надання протоколів загальних зборів акціонерів цього товариства. Ознайомившись із наданими протоколами ОСОБА_1. дізналась, що 23 квітня 1999 року ЗАТ АЗЗТ проводило перші звітно - виборні загальні збори акціонерів ЗАТ АЗЗТ , на якому було прийнято цілу низку дуже важливих рішень, які суттєво обмежили її права як акціонера товариства щодо участі в управлінні цим товариством , так і на ринкову вартість акцій товариства, які ОСОБА_1. належать. Вважая, що прийняті рішення загальних зборів ЗАТ АЗЗТ є незаконними з наступних підстав:
- ЗАТ АЗЗТ грубо порушило порядок підготовки загальних зборів акціонерів,
передбачений ст.43 Закону України «Про господарські товариства». Так зазначеною нормою
закону передбачено , що акціонери товариства повідомляються персонально про дату, місце
проведення загальних зборів акціонерів , а також про порядок денний таких зборів. Крім того,
акціонерне товариство зобов'язане розмістити оголошення про проведення наступних загальних
зборів акціонерів в центральних та в місцевих засобах масової інформації. Проте, при підготовці
загальних зборів, які були проведені 23.04.1999 року ЗАТ АЗЗТ оголошень в центральних засобах
масової інформації не друкувало, а персональні повідомлення акціонерам не надсилались. Єдиним
засобом повідомлення акціонерів про наступні загальні збори були публікації в місцевих газетах
«Антрацитівський вісник» та "Дніпровська правда".
- ЗАТ АЗЗТ при проведенні загальних зборів цього товариства, які відбулись 23.04.1999
року, доповнило порядок денний додатковими питаннями , чим грубо порушило ст. 43 Закону
України «Про господарські товариства». Так в зазначених вище оголошеннях, надрукованих в
місцевих засобах масової інформації було повідомлення про порядок денний загальних зборів
акціонерів , який становив 8 питань. Але при проведенні загальних зборів акціонерів порядок
денний було доповнено ще 5 питаннями. Стаття 43 Закону України «Про господарські товариства»
визначає, що порядок денний загальних зборів акціонерів може бути доповнений за рішенням
виконавчого органу управління на вимогу акціонерів, що володіють не менше як 10 % акцій
товариства, оголошення про доповнення порядку денного повинно бути надруковане, а
персональні повідомлення - надіслані акціонерам не пізніше 10 днів до дня проведення загальних
зборів акціонерів. Проте , ЗАТ АЗЗТ таких дій не вживало. Отже, як акціонер ЗАТ АЗЗТ, я не
мала можливості вивчити додаткові питання порядку денного та прийняти для себе обґрунтоване
2
рішення щодо голосування на зборах. Тому, рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ АЗЗТ від 23.04.1999 року з питань №9 «Про документарну форму випуску акцій», №10 «Про затвердження договору з незалежним реєстратором», №11 «Обрання членів ревізійної комісії», №12 «Про створення спільного підприємства по використанню лінії фарбування», №13 «Про делегуванню повноважень зборів акціонерів Раді акціонерів та Правлінню товариства про продаж акцій , що належать AT (емітенту) юридичним та фізичним особам» слід визнати недійсними.
- ЗАТ АЗЗТ прийняло рішення без достатньої кількості голосів, чим грубо порушило ст.42 Закону України «Про господарські товариства». Зазначеною статтею закону передбачено, що рішення загальних зборів акціонерів приймаються простою більшістю голосів, а з питань створення дочірніх підприємств рішення приймається , якщо акціонери, які приймають участь в загальних зборах, за таке рішення віддали не менше 75 % голосів. Але в порушення зазначених норм рішення за створення ЗАТ «АЗЗТ Колор» проголосувало 41,2% акціонерів, які приймали участь в загальних зборах акціонерів, які відбулись 23.04.1999 року. Таким чином, виходячи з вимог ст.42 Закону України «Про господарські товариства» рішення з питання створення спільного підприємства слід вважати не прийнятим. Проте, у відповідності до рішення Антрацитівського виконавчого комітету від 09.06.1999г. за № АОО 451455 було зареєстровано закрите акціонерне товариство «АЗЗТ Колор», чим грубо порушено зазначені вище норми законодавства України.
В зв'язку із наведеним ОСОБА_1. просить визнати недійсними всі рішення, прийняті загальними зборами акціонерів закритого акціонерного товариства «Антрацитівський завод збірних теплиць», які відбулись 23 квітня 1999 року, та визнати недійсним державну реєстрацію закритого акціонерного товариства «АЗЗТ Колор» від 9 червня 1999 року.
Під час судового засідання представник позивачки ОСОБА_2., яка діє за дорученням, підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі і суду надала пояснення, які повністю співпадають з доводами, викладеними в позовній заяві. Повідомила, що в 1999 році ОСОБА_1. постійно проживала в місті Антрацит, чула від жителів селища про те, що буде проводитися загальні збори акціонерів заводу, але сама не була присутня на ньому, оскільки лист про проведення загальних зборів ЗАТ АЗЗТ 23 квітня 1999 року не отримала. Вважає, що права ОСОБА_1. як акціонера товариства були порушени у зв'язку з вказанними порушеннямі. Просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача ЗАТ "АЗЗТ" начальник юридичного відділу Магденко B.C. не визнала у повному обсязі і суду повідомила, що позивачем не надано доказів порушення його прав, свобод чи інтересів як акціонера ЗАТ "АЗЗТ", чим порушено ст.3 ЦПК України. Так у відповідності до зазначеної статті кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Позивач, виходячи зі змісту позовної заяви, вважає, що його права як акціонера ЗАТ "АЗЗТ" було порушено в зв»язку із порушенням порядку підготовки загальних зборів акціонерів цього підприємства 23 квітня 1999 року. У відповідності до ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цивільним процесуальним кодексом України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Отже , зі змісту зазначеної статті випливає, що однією із головних підстав для звернення до суду є отримання права на позов. Позивач стверджує, що на момент проведення зборів акціонерів 23 квітня 1999 р. її належала 21 проста іменна акція ЗАТ "АЗЗТ". Враховуючи, що для участі в зборах акціонерів зареєструвались акціонери, які володіли на той момент 352504 простих іменних акцій цього підприємства, то в разі участі позивача в зборах він отримав би 5,96 % голосів від загальної кількості учасників зборів. Якщо врахувати , що по кожному з питань, внесених до порядку денного, «за» проголосувало від 74% до 89% голосів, голосування позивача «за» або «проти» по кожному з зазначених питань не могло вплинути на прийняті загальними зборами рішення і тому позивач не міг мати суттєвого впливу на прийняті зборами рішення. Також слід додати, що позивач не приймав участі в загальних зборах акціонерів, які проводились і після 23 квітня 1999 року. Верховний Суд України в своїх роз'ясненнях неодноразово підкреслював , що суду слід враховувати , що однією з обов'язкових умов визнання акта недійсним є порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Але позивач не надав жодних доказів порушення своїх прав та законних інтересів і не пояснив в чому саме відбулось таке порушення. Обставини, які надають позивачу таке право мають бути викладені в позовній заяві. Статтею 119 ЦПК України передбачено форму позовної заяви, зокрема, необхідність викладення обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також додати докази , що підтверджують кожну обставину. Згідно ст.121 ЦПК України, позовна заява, яка не відповідає вимогам статті 119 ЦПК України, має бути повернути позивачу. В позовній заяві позивачів відсутнє обґрунтування
3
наявності права на позов. Таким чином, позивачем порушено вимоги цивільного процесуального законодавства щодо змісту позовної заяви. При проведенні загальних зборів акціонерів ЗАТ "АЗЗТ" від 23 квітня 1999 року кількість голосів акціонерів, що зареєструвались для участі в зборах становила більше 60%, що підтверджується журналом реєстрації акціонерів для їх участі в зборах. Тому твердження позивача про відсутність кворуму голосів після закінчення реєстрації акціонерів для участі в зборах є безпідставним. Позивачем не надано доказів про невідповідність прийнятих рішень загальними зборами акціонерів ЗАТ "АЗЗТ" вимогам законодавства по суті. У відповідності до постанови президії Верховного суду України від 3 березня 2004 року № 15 зазначено , що порушення порядку повідомлень власників простих іменних акцій не може бути взята судом до уваги, якщо це порушення не спричинило прийняття неправильного акта, а рішення загальних зборів узгоджується з вимогами чинного законодавства і є вірним по суті, а присутність позивача не могла суттєво вплинути на результати голосування. З приводу того, що голосування на погляд позивача є сфальсифікованими лише припущення позивача, що не є доказом відповідно до ст. 60 ЦПК України. Позивачем пропущено без поважних причин термін позовної давності, передбачений ст.71 ЦК України в редакції , що діяла на протязі 3 років з 23 квітня 1999 року. Крім того позивачої не заявлено вимог про поновлення терміну позовної давності та не надано доказів пропуску цього терміну з поважних причин. Наслідки пропуску терміну позовної давності визначено в ст.80 ЦК України в редакції, що діяла на протязі 3 років з 23 квітня 1999 року. Зокрема, закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові.
Представник відповідача ЗАТ "АЗЗТ - Колор " юристконсульт Швигерь Т.І. не визнала у повному обсязі по аналогічних обставинах.
Відповідно до вимог ст.ст. 10,11 ЦПК Україні суд розглядає цивільні справи на підставі доказів, які подаються сторонами. Надані сторонами докази судом досліджені у повному обсязі.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази та оцінивши усі докази по справі в їх сукупності суд приходить до наступних висновків:
Суд встановив, що дійсно ЗАТ "АЗЗТ" зареєстровано виконкомом Антрацитівської міської ради (свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - реєстрац. № 04051885ЮОО10076 від 27 грудня 2000 року). ЗАТ "АЗЗТ" діє на підставі статуту (нової редакції), зареєстрованого виконкомом Антрацитівської міської ради (реєстрац. № 4051885Ю0053 від 20 грудня 1999 року (із змінами і доповненнями). Статутний фонд ЗАТ "АЗЗТ" складає 3001454.00 (три мільйони одна тисяча чотириста п'ятдесят чотири) грн., поділений на 6002908 (шість мільйонів дві тисячі дев'ятсот вісім) простих іменних акцій номінальною вартістю 0.5 грн. кожна (свідоцтво про реєстрацію випуску акцій за реєстрац. № 551/1/02, дата реєстрації - 21.11.2002 року). Згідно з документами (копіями документів), наданими ЗАТ "АЗЗТ" до встановлено що ЗАТ "АЗЗТ" приймало участь у створенні ЗАТ "АЗСТ-Колор".
Загальними зборами акціонерів ЗАТ "АЗЗТ" (витяг з Протоколу перших звітно-виборчих загальних зборів акціонерів АТЗТ "АЗЗТ" від 23 квітня 1999 р.) було прийнято рішення про участь ЗАТ "АЗЗТ" у створенні закритого акціонерного товариства "АЗСТ-Колор", про передачу повноважень Зборів Раді та Правлінню по затвердженню установчих документів товариства. Відповідно до вищевказаного витягу з протоколу від 23.04.1999 р. для участі у загальних зборах зареєструвалися особи, які у сукупності володіли 352504 (триста п'ятдесят два п'ятсот чотири) акціями (голосами) або (відповідно до протоколу) - 60,1 % від загальної кількості голосуючих акцій.
"ЗА" створення закритого акціонерного товариства("АЗСТ-Колор", засновниками якого виступили ЗАТ "АЗЗТ" та ДП "Фінпрофіль", проголосували учасники зборів, які мали 145195 (сто сорок п'ять тисяч сто дев'яносто п'ять) голосів (41,2% від присутніх голосів на зборах - відповідно до витягу з протоколу), "Проти" - 102154 (сто дві тисячі сто п'ятдесят чотири) голосів (29% від присутніх голосів на зборах відповідно до витягу з протоколу), "Утрималися" - 1097 (одна тисяча дев'яносто сім) голосів . Слід зазначити, що інформація щодо решти голосів (по зазначеному конкретному питанню), якими володіли учасники зборів - 104058 голосів або 29,52%, у вказаному витягу з протоколу від 23.04.1999 р. відсутня.
Відповідно до ст. 42 Закону України "Про господарські товариства" з решти питань (до яких можна також віднести питання щодо участі ЗАТ "АЗЗТ" у створенні ЗАТ "АЗЗТ-Колор", яке було прийнято учасниками загальних зборів ЗАТ "АЗЗТ" від 23.04.1999р.) рішення приймаються простою більшістю голосів акціонерів, які беруть участь у зборах.
4
Беручи до уваги, вищевикладені обставини та у зв'язку з тим, що законодавство України, яке діяло на час проведення зазначених зборів акціонерів, не містило визначення поняття «проста більшість голосів» та порядку застосування цього поняття при голосуванні на загальних зборах акціонерних товариств, суд вважає, що дане рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ "АЗЗТ" у створенні ЗАТ "АЗСТ-Колор" відповідає вимогам чинного законодавства.
Законність проведення загальних зборів акціонерів закритого акціонерного товариства «Антрацитівський завод збірних теплиць», які відбулись 23 квітня 1999 року була перевірена контрольно-ревізійною групою ЛТУ ДКЦПФР, яка в своєму акті від 5 серпня 2003 року зазначила, що порушень вимог Закону України не встановлено.(а.с.)
Таким чином суд приходить до висновку, що вимоги позивачів не можуть бути задоволенні на підставі їх необґрунтованості.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10,11,60,212-215,224-233,294 ЦПК України, ст. ст.ст. 10,41-43 Закону України «Про господарські товариства», суд, -
ВИРІШИВ:
ОСОБА_1в задоволенні позовних вимог до закритого акціонерного товариства "Антрацитівський завод збірних теплиць", закритого акціонерного товариства "АЗЗТ -Колор", третья особа - виконавчий комітет Антрацитівської міської ради Луганської області про визнання рішення загальних зборів недійсним відмовити за необґрунтованістю.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Антрацитівський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження й поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК
України.