Справа № 2-787/07 року
РІШЕННЯ
іменем України
19 квітня 2007 року Антрацитовский міськрайонний суд Луганської області в складі:
головуючого судді: Тополюк Є.В.
при секретарі: Нікаірової Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Антрацита цивільну справу
за позовом ОСОБА_1до Територіальної громади
Краснокутської селищної ради « Про визнання права власності на самовільно
збудовані господарські споруди»,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до Краснокутської селищної ради ,у якому просити визнати за ним право власності на самочинно збудовані будівлі : сіні-а, ґанок -а-1, гараж- Д, сараї- Г,Е, навіс -Ж, душ-3, погріб- И ,та визнати у житловому будинку житлову площу у розмірі 39,4 кв.м та загальну площу -66,8 кв.м ,який розташованій за адресою : АДРЕСА_1.
В обгрунтування своєї вимоги вказав, що у 1988 році йому був подарованій житловий будинок за вищевказаною адресою на підставі договору дарування, посвідченого Краснокутською селищною радою 26.01.1988 року за реєстром № 18. У 1992-1998 pp. він без належного дозволу самовільно побудовою господарські споруди: сіні та ганок, при цьому була змінена загальна площа житлового будинку ,яка зараз складає 66,8 кв.м, житлова площа залишилася тією ж самою - 39,4 кв.м. Також він побудував гараж- Д, сараї-Г, Е, навіс-Ж, душ-3, погріб-И.
Відповідно до Акту про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом господарських споруд від 14.02.2007 року самочинно збудовані ним вищевказані будівлі прийняті до експлуатації, оскільки не порушують діючі державні санітарні, противопожежні да будівельні норми. Рішенням виконавчого комітету Краснокутської селищної ради від 15.02.2007 р. вищевказаний акт був затверджений. На теперішній час йому необхідно визнати право власності на самочинно збудовані ним нерухоме майно у судовому порядку.
У судове засідання позивач не з'явився, додав суду заяву з проханням розглянути справу без його присутності, позов підтримує./а.с.16/.
Представник відповідача Краснокутської селищної ради у судове засідання не з'явився , представивши заяву з проханням слухати справу за позовом ОСОБА_1. у їхню відсутність, про признання права власності на самочинно збудовані господарські споруди не мають заперечень./а.с.14 /.
Суд , дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позов ОСОБА_1. підлягає задоволенню з таких підстав :
Згідно ст. 376 ч.1 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, що з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
2
У судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1. користується самовільно побудованими господарськими будівлями , які знаходяться на земельної ділянці ,площею 1200 кв.м ,яка знаходиться у його користування на підставі договору дарування житлового будинку А1 з загальною площею 73,2 кв.м ,житловою площею - 39,4 кв.м від 26.01.1988 року ,засвідченого нотаріально секретарем виконкому Краснокутської селищної ради від 26.01.1988 року, за реєстром № 18, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1/а.с.9-10/
Згідно Акту про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та господарських споруд індивідуального забудовника від 14.02.2007 року затвердженого рішенням Краснокутської селищної ради від 16.02.2007 року , комісія встановила, що будівництво закінчено в 2004 року , самовільно побудовані господарські споруди : сені-а-, а1-ґанок, Г,Е- сараї, Д-гараж, Ж-навіс, 3-душ, И-погріб ,забудовником яких є ОСОБА_1. відповідають державним будівельним нормам та вимогам санітарним, технічним протипожежним, державного архітектурно-будівельного контролю./а.с.11,12/.
На підставі технічного паспорту від 14.02.2007 року на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1на ім'я ОСОБА_1. судом було встановлено дійсна вартість самочинне збудованого нерухомого майна: а-сені, аі-ґанок, Г,Е -сараї, загальною вартістю-10678 грн., Д- гараж, вартістю- 7060 грн., Ж-навіс, вартістю 1221 грн., 3-душ, вартістю 329 грн., И-погріб, вартістю 2744 грн., а всього у загальної сумі - 22032 грн., яка є ціною позову. Позивач сплатив судовий збір у розмірі 51 грн./ а.с.2,5-8/. Таким чином позивач не повністю заплатив судовій збір і тому на підставі ст.80 ч.2 ЦПК України з позивача необхідно стягнути на користь держави недоплачений ним судовій збір у розмірі 169 грн.32 коп.
Згідно ст.376 ч.3 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі под уже збудоване нерухоме майно.
ОСОБА_1. право користування земельною ділянкою загальним розміром 1200 кв.м перейшло на підставі договору дарування на житловий будинок ,що не відповідає фактичному розміру на підставі технічного паспорту і складає вже 1855 кв.м /а.с.5,9/.
Однак, згідно зі ст.119 Земельного Кодексу України громадянин, якій добросовісно
,відкрито і безперервно користується земельної ділянкою протягом 15 років , але не має
документів, які б свідчили про наявність у нього права на цю земельну ділянку , можуть
звернутися до органу державної влади або органу місцевого самоврядування з
клопотанням про передачу її у власність або надання у користування. Розмір цієї
земельної ділянки встановлюється у межах норм, визначених цим Кодексом.
Як було встановлено судом, ОСОБА_1. користується земельною ділянкою, на якої
розташовані житловий будинок та самочинне збудовані будівлі протягом 15 років, тобто
він має право звернутися до органу місцевого самоврядування з клопотанням про
передачу йому у власність або надання у користування земельної ділянки біля свого
житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1. Цільове призначення земельної ділянки при
самовільному будівництві не було змінено користувачем земельної ділянці ОСОБА_1.
3
Відповідно зі ст.376 ч.5 ЦК України на вимогу власника земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб. У судовому засіданні було встановлено, що права інших осіб позивачем не порушені.
Таким чином ,у судовому засіданні була перевірена обґрунтованість і законність позовної заяви ОСОБА_1. про визнання права власності за ним на самочинно побудоване нерухоме майно: а-сені, al-ганок, Г,Е -сараї, загальною вартістю-10678 грн., Д- гараж, вартістю- 7060 грн., Ж-навіс, вартістю 1221 грн., З-душ, вартістю 329 грн., И-погріб, вартістю 2744 грн., а всього у загальної сумі - 22032 грн, розташованого за адресою: Антрацитівський район,с-ще АДРЕСА_1і воно підлягає задоволенню. Також суд, вважає можливим визнати ,що загальна площа житлового будинку, розташованого за вищевказаною адресою на ім'я ОСОБА_1. складає 66,8 кв.м, житлова площа складає - 39,4 кв.м ,тому що це відповідає технічному паспорту на будинок та правовстановлюючому документу на будинок. Крім того, суд вважає необхідним стягнути з позивача на користь держави недоплачені судові витрати на інформаційне- технічне забезпечення у розмірі 22,59 грн./а.с.1/.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,11,60 , 212-215 ,294 ЦПК України, ст.ст.376,377 ЦК України, суд -
ВИРІШИВ :
Позов ОСОБА_1 до Територіальної громади Краснокутської селищної ради « Про визнання права власності на самовільно збудовані господарські споруди»- задовольнити.
Визнати право власності на самочинно збудовані: а-сені, а 1-ґанок , Г,Е -сараї, загальною вартістю-10678 грн.,Д- гараж, вартістю- 7060 грн., Ж-навіс, вартістю 1221 грн., 3-душ, вартістю 329 грн., И-погріб, вартістю 2744 грн., а всього у загальної сумі - 22032 грн. , визнати у житловому будинку загальну площу у розмірі 66,8 кв.м , житлову площу у розмірі 39,4 кв.м , розташованого за адресою: Антрацитівський район,АДРЕСА_1за ОСОБА_1.
Стягнути з ОСОБА_1недоплачений судовій збір у розмірі 169 грн. 32 коп. /сто шістдесят дев'ять грн.. 32 коп./, а також недоплачені судові витрати на інформаційне-технічне забезпечення у розмірі 22 грн. 50 коп. /двадцять дві грн..50 коп./ на користь державі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Антрацитівський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.