Справа № 1- 456/2010р.  

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2010 р.                        Личаківський районний суд м . Львова

в складі головуючого судді             Гирича С.В.

при секретарі судових засідань         Женчук О.Б.

з участю  прокурора                 Букаловського Р.О.

захисника                     ОСОБА_2

та підсудного                     ОСОБА_3                                  

в м. Львові

у відкритому судовому засіданні

розглянувши кримінальну  справу про звинувачення :

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродж.: м. Львів, громадянина України, українця, освіта незакінчена вища, студент 5-го курсу інституту комп’ютерних технологій та автоматики Національного університету «Львівська політехніка», одруженого, на утриманні малолітній син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 р. н.,  військовозобов’язаного, раніше не судимого,  прож.: АДРЕСА_1,  - за ч.2 ст.186 КК України , суд -

ВСТАНОВИВ:

Підсудний  ОСОБА_3 02 вересня 2010  року біля 16 год. 50 хв., перебуваючи на  вул. Дороша у м. Львові, маючи умисел на відкрите заволодіння чужим майном, підійшов  до потерпілої ОСОБА_5, притримуючи її правою рукою,  іншою відкрито заволодів (зірвав) із шиї потерпілої золотий ланцюжок з кулоном вартістю 3920 грн. Після вчинення цього злочину був викритий працівниками міліції, намагався втекти, але під час переслідування був затриманий, а викрадений ланцюжок вилучений.

Підсудний ОСОБА_3 винність у інкримінованому злочині визнав повністю, суду показав, що 02.09.2010р. він прогулюючись м. Львовом йшов по вул. Дороша в сторону вул. Зеленої, де близько 16.50 год. побачив потерпілу, у якої на шиї висів золотий ланцюжок з кулоном. З мотивів, які він на даний час пояснити не може, він вирішив заволодіти вказаним майном. З цією метою він підійшов до жінки, обхопив її правою рукою, а іншою рукою зірвав ланцюжок та побіг в сторону дискоклубу «Метро» по вул. Зеленій тримаючи ланцюжок в руці. Неподалік дискоклубу він був затриманий працівниками райвідділу, доставлений у райвідділ, де в присутності понятих у нього був вилучений золотий ланцюжок та кулон. На даний час потерпілій відшкодував заподіяну матеріальну та моральну шкоду, у скоєному розкаюється.

Крім показів підсудного, його винуватість у скоєному доведена наступними доказами.

З показів даних у судовому засіданні 22.10.2010р. потерпілою ОСОБА_5 вбачається, що 02.09.2010р. близько 16.50 год. вона разом із сином проходила по вул. Дороша в м. Львові в напрямку супермаркету «Вопак». На зустріч йшло багато людей, а тому на підсудного вона одразу не звернула уваги. Зауважила підсудного, коли той підійшов до неї та схопив однією рукою попід підборіддя, щоб змусити її підняти голову. Після цього іншою рукою він схопив ланцюжок, декілька разів смикнув та зірвавши його з шиї разом із кулоном, став втікати. Спочатку вона розгубилася, однак потім стала кричати. В цей час до неї підійшов якийсь хлопець та запитав її про те, що сталось. Однак не знаючи хлопця, який до неї підійшов, вона його відштовхнула та стала переслідувати підсудного. Коли вона догнала підсудного біля дискоклубу «Метро», він уже стояв затриманий працівниками міліції. Ствердила, що вказаний злочин скоїв саме підсудний, чи був хтось поряд із ним вона ствердити не може, але участі у пограбуванні ніхто більше не приймав. На даний час   матеріальна та моральна шкода їй відшкодована, просить підсудного суворо не карати.  

З показів свідка ОСОБА_6, даних у судовому засіданні 11.11.2010р. вбачається, що він працює старшим оперуповноваженим у справах неповнолітніх дітей Личаківського РВ, однак 02.09.2010р. перебував у відпустці. Близько 16.50 год. він проходив по вул. Дороша  у м. Львові, коли побачив в декількох метрах перед собою, як підсудний підійшов до потерпілої та зірвав у неї із шиї ланцюжок. Після цього підсудний став втікати по вул. Зеленій в сторону Личаківського райвідділу міліції. Він кинувся наздоганяти невідомого, і коли пробігав повз потерпілу помітив, що біля потерпілої скупчилось багато людей, однак окрім підсудного з місця події ніхто не втікав. Біля райвідділу на вул. Зеленій у м. Львові стояли інші працівники міліції, і коли підсудний пробігав біля них, вони його разом затримали, він  схопив підсудного за ліву руку, у якій той тримав ланцюжок. Після цього підсудного було доставлено у Личаківський райвідділ міліції, де ланцюжок вилучено у присутності понятих.    

З показів свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, даних у судовому засіданні 11.11.2010р. вбачається, що 02.09.2010р. біля 16.50 год. вони разом з іншим працівником міліції ОСОБА_9 стояли на вул. Зеленій у м. Львові поблизу приміщення Личаківського РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області та спілкувалися. В цей час вони почули крики жінки та побачили, як по вул. Зеленій в напрямку до дискоклубу «Метро» біжить підсудний. Вони його зупинили і побачили, що він в лівій руці тримає ланцюжок. Після цього до них підбігли інший працівник міліції ОСОБА_6, який переслідував підсудного від місця скоєння злочину, а також потерпіла. Вона ствердила,  що підсудний зірвав у неї з шиї золотий ланцюжок разом з кулоном по вул. Дороша в м. Львові та втік з місця події. Підсудного було доставлено у райвідділ, де в присутності понятих вказаний ланцюжок разом з кулоном був вилучений.

З протоколу огляду місця події (а.с.2) вбачається, що 02.09.2010року о 17.50 год. в приміщенні службового кабінету Личаківського РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області, в присутності понятих, у підсудного ОСОБА_3 працівниками міліції було вилучено ланцюжок та кулон у формі підкови жовтого кольору, які, зі слів ОСОБА_3, зірвав у невідомої жінки по вул. Дороша в м. Львові.

Таким чином винуватість підсудного у скоєному є доведена повністю.

Суд вважає, що дії підсудного за ч.2 ст. 186 КК України скоєнні відкритого заволодіння майном (грабежу),  поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого за попередньою змовою групою осіб кваліфіковані не правильно  і такі дії слід кваліфікувати за ч.1 ст. 186 КК України з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 ст. 28 КК України, злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення.

Ні на досудовому слідстві ні в судовому засіданні не встановлено даних про те, що підсудний ОСОБА_3 з іншими особами заздалегідь вступив в злочинну домовленість з метою вчинення у групі осіб відкритого заволодіння чужим майном потерпілої.

Підсудний ОСОБА_3 з першого допиту на досудовому слідстві стверджував, що вказаний злочин він скоїв сам, у той день біля потерпілої нікого з ним не було.

Як вбачається  із показів даних у судовому засіданні потерпілою ОСОБА_10 та свідком ОСОБА_6, який був очевидцем вчинення злочину, під час вчинення злочину підсудному ОСОБА_3 ніхто не допомагав та не сприяв у скоєнні злочину, з місця події підсудний ОСОБА_3 намагався втекти сам.

Крім цього, суд вважає, що підсудному безпідставно вмінено кваліфікуючу ознаку вчинення злочину поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, оскільки органами досудового слідства  не встановлено даних про те, що таке насильство застосовувалося до потерпілої, висновок  судової медичної експертизи з приводу завдання потерпілій тілесних ушкоджень в матеріалах справи відсутній. У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_10 ствердила, що тілесні ушкодження  їй не заподіяні, тому вона судово-медичну експертизу не проходила.

Таким чином, оскільки підсудний відкрито заволодів чужим майном золотим ланцюжком з кулоном вартістю 3920 грн., його дії слід правильно кваліфікувати за ч.1 ст. 186 КК України.

 Призначаючи покарання підсудного, судом враховується ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

 Пом’якшуючою обставиною покарання для підсудного є щире каяття у скоєному, сприяння органам слідства у  розслідуванні справи, наявність на утриманні малолітньої дитини, відшкодування матеріальної та моральної шкоди потерпілій в добровільному порядку.

Обтяжуючих обставин відповідальності підсудного судом на встановлено.

При обранні покарання підсудному суд враховує, що він скоїв злочин середньої тяжкості, разом з тим судиться вперше, виключно позитивно характеризується, розкаюється у вчиненому, являється студентом п’ятого курсу інституту комп’ютерних технологій автоматики та метрології ЛНУ «Львівська політехніка», одружений, має на утриманні малолітню дитину.    

Тому суд вважає, що  виправлення та перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства, а тому суд обирає йому покарання  у виді штрафу.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ст.186 ч.1 КК України.

Обрати покарання ОСОБА_3 за  ст. 186 ч.1 КК України у виді  штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3 до вступу вироку у законну силу залишити підписку про невиїзд із постійного місця проживання.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга, протягом 15 діб до апеляційного суду Львівської області.

Суддя: