Справа № 2- 2960/10 р.

                                                                  РІШЕННЯ
                                                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                29 листопада 2010 року.

                Керченський міський суд у складі судді Муратової Ж.А., при секретарі Роднової І.В., адвоката ОСОБА_1, представника  відповідача – ОСОБА_2,  розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Керчі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання недійсним договору дарування, визнання дійсним договору купівлі-продажу і визнання права власності на частку житлового будинку.

                                                               ВСТАНОВИВ:

              Позивач ОСОБА_3 просить  визнати недійсним договір дарування житлового будинку АДРЕСА_1 від 08.08.2000 року, укладений між ОСОБА_6, померлим в ІНФОРМАЦІЯ_1 і відповідачкою ОСОБА_4 Визнати дійсним договір купівлі - продажі житлового будинку АДРЕСА_1 від 08.08.2000 року, укладений між ОСОБА_6, померлим  ІНФОРМАЦІЯ_1, і ОСОБА_4 Визнати за ним право власності на 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_1 по праву сумісної власності подружжя.

 Вимоги мотивує тим, що відповідачка ОСОБА_4 проживає в спірному будинку АДРЕСА_1. Власником спірного будинку був колишній свекор відповідачки ОСОБА_4 - ОСОБА_6 З відповідачкою ОСОБА_4 він полягав у фактичних шлюбних стосунках з 25.10.1996 року, поселився в спірний будинок з відома відповідачки.  Будинок знаходився в аварійному стані і він за свої засоби відновлював будинок.  ОСОБА_6 запропонував їм з відповідачкою купити у нього будинок. Вони почали збирати гроші  на покупку будинку. 19.02.2000 року вони зареєстрували шлюб. Гроші за будинок у сумі 1000 доларів США,   по 500 доларів він  віддав відповідачці для передачі ОСОБА_6 за покупку будинку. Вони домовилися з відповідачкою про те, що договір купівлі - продажі будинку  буде оформлений на ім'я відповідачки.  У 2001 році ОСОБА_6 помер. У серпні 2009 року при приватизації будинку він дізнався, що замість договору купівлі-продажу будинку  був укладений договір дарування ОСОБА_6 спірного будинку відповідачці ОСОБА_4 Вважає, що договір дарування є удаваним правочином,  вчиненим для приховання  правочину купівлі - продажу тому він просить визнати вказаний договір дарування недійсним і визнати дійсним договір купівлі-продажу будинку, тобто той правочин, який вони насправді вчинили. І визнати за ним право власності на 1/2 частку спірного будинку по праву сумісної власності подружжя.

             Відповідачка  ОСОБА_4 з позовом не згодна, пояснивши, що, дійсно, її колишній свекор говорив, що хоче оформити на її ім'я будинок. Про те, що він хотів будинок подарувати вона дізналася тільки 08.08.2009 року  у нотаріуса. Про те, що був укладений договір дарування позивач знав. Грошей на покупку будинку позивач їй не давав, і вона ніяких грошей  за будинок не платила.

             Відповідачка ОСОБА_5 так само  з позовом не згодна.

             Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.

Встановлено, спірний будинок АДРЕСА_1 належить відповідачці ОСОБА_4 за договором дарування від 08.08.2000 року, укладеному  між ОСОБА_6 і відповідачкою ОСОБА_4/а.с.5/

             Позивач просить визнати вказаний договір недійсним посилаючись на те, що цей договір є удаваним правочином  який приховуває інший правочин - купівлю  - продаж спірного житлового будинку. Тому просить визнати дійсним правовин  купівлі - продажу.

             Проте, суд вважає, що позивачем не надано доказів в обгрунтування позовних вимог.

             Згідно ст.655 ЦК України  за договором купівлі - продажі одна сторона /продавець/ передає або зобов'язується передати майно у власність іншій стороні /покупцеві/, а покупець приймає або зобов'язується  прийняти майно  і сплатити за нього певну грошову суму.

             Позивач вважає, що  між відповідачкою ОСОБА_4 і ОСОБА_6 насправді  був укладений договір купівлі - продажі спірного будинку. Проте, доказів тому позивач суду не надав. Так, відсутні докази підтверджуючі, що ОСОБА_6 продав будинок відповідачці ОСОБА_4, а відповідачка сплатила за будинок ОСОБА_6 1000 доларів США. Відсутні які - небудь розписки про отримання ОСОБА_6 за будинок від відповідачки грошей, або про передачу ОСОБА_4 продавцеві ОСОБА_6 грошей за придбаний будинок.

             Позивач посилається на наявну в матеріалах справи розписку від 19.05.1998 року, по якій ОСОБА_8 отримав від ОСОБА_4 500 доларів США  як першу половину оплати за будинок. /л.д.26/  Проте, суд не може взяти до уваги цю розписку, як доказ  укладення між ОСОБА_4 і ОСОБА_6 договору купівлі - продажу, оскільки ця розписка складена не між продавцем і покупцем, вона не підтверджує передачу  відповідачкою  ОСОБА_4 грошей  продавцеві ОСОБА_6 за будинок. Крім того, розписка написана  19.05.1998 року, а договір дарування відбувся 08.08.2000 року. ОСОБА_8, яким написана розписка, помер і підтвердити або спростувати передачу грошей продавцеві неможливо. Так само відсутні докази передачі відповідачкою ОСОБА_4 продавцеві ОСОБА_6 500 доларів США, що залишилися.

             У судовому засіданні були допитані свідки. Так, свідок ОСОБА_9 пояснила, що чула від ОСОБА_4 про те,  що ОСОБА_6 хоче продати будинок і для того, щоб купити будинок позивач ОСОБА_3 продав квартиру і  отримав 500 доларів США. Свідок ОСОБА_10 так само пояснив, що ОСОБА_11,   отримав від продажу квартири 500 доларів США. Свідок ОСОБА_12 пояснила, що відповідачка ОСОБА_4 їй говорила, що  свекор подарував їй будинок, і із-за цього ОСОБА_3 перестав з нею розмовляти. Свідки ОСОБА_13 і ОСОБА_2 пояснили, що їм невідомо. чи передавалися за будинок гроша. Тобто, жоден зі свідків не був присутній при оформленні правочину і жоден з них не підтвердив передачу грошей за будинок.

             Таким чином. у суду відсутні підстави вважати, що між відповідачкою  ОСОБА_4 і ОСОБА_6 був укладений замість договору дарування договір купівлі - продажу спірного будинку. А, отже, у суду немає підстав вважати, що договір дарування є  удаваним правочином  і визнати  правочин дарування недійсним, а договір купівлі-продажу дійсним. А, отже і немає підстав визнавати за позивачем право власності на ? частку будинку.

             На підставі ст.ст.235, 655 ЦК  України, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 212, 213, 215 ЦПК України, суд-

                                                                   ВИРІШИВ:

                У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання недійсним договору дарування, визнання дійсним договору купівлі-продажу і визнання права власності на частку житлового будинку відмовити.

                 Рішення суду набирає  законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає  законної силу після розгляду справи апеляційним судом.

                 Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду АРК  через Керченський міський суд протягом  десяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні  під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом  десяти днів з дня отримання  копії цього рішення.

                      Суддя