Судове рішення #12258
20-3/170

Господарський суд міста Севастополя


Іменем України

РІШЕННЯ

"13" червня 2006 р.

справа № 20-3/170


За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю “Фортуна-Плюс”

(99011, м. Севастополь, вул. Маяковського 7)

до  Севастопольської митниці

( 99011, м. Севастополь, пл.Нахімова 5-а)

про  визнання недійсним рішення митного органу та зобов’язання виконати певні дії.


                                                                                                   Суддя Гоголь Ю.М.

Представники сторін:

від позивача    – Тарануха А.А., довіреність б/н від 20. 01.04.;


від відповідача – Агабабян С.С., довіреність  № 03/8-2468 від 07.06.06.;

                              Везменський О.В., довіреність № 03/8-2567 від 07.06.06.


Суть спору:


Товариство з обмеженою відповідальністю  “Фортуна-Плюс” (далі - Позивач) звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Севастопольської митниці (далі - Відповідач) про визнання недійсним рішення, спонукання виконати певні дії та покласти на Відповідача витрати по збереженню товару і оренді залізничних контейнерів на товарній станції Севастополь.

Свої вимоги Позивач обґрунтовує тим, що відповідно до п. 2 Постанови КМУ від 04.11.97 р. № 1211 “Про порядок митного оформлення імпортних товарів (продукції), яка підлягає обов’язковій сертифікації в Україні”, він  розповсюджується на товари (продукцію), які ввозяться в режимі реімпорту.

Відповідач з позовними вимогами не погодився, вважає їх безпідставними, оскільки митні процедури ТОВ “Фортуна-Плюс” по оформленню товару не здійснені, а тому провадження у справі підлягає припиненню за відсутністю предмету спору.

Згідно ст. 20, ст. 22 Господарського процесуального кодексу України представникам сторін роз’яснені їх процесуальні права та обов’язки.

                    Відповідно до статей 9, 10 Конституції України, статті 9 Європейської Хартії регіональних мов (ратифікована Законом України від 15.05.2003 № 802-IV), статті 10 Закону України “Про судоустрій України” від 07.02.2002 № 3018-III, статті 18 Закону України “Про мови в Українській РСР” від 28.10.1989 № 8312-XI і по клопотанню сторін,  судочинство здійснювалось на російській мові.

                    Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши надані сторонами докази,   суд

встановив:

30.07.97 ТОВ «Фортуна Плюс»на підставі індивідуальної ліцензії Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України №007-08\97 від 15.07.97 р. на здійснення



резидентами майнових інвестицій за межами України, виданої  підприємству строком на 10 років, було вивезено на територію Узбекистану наступне обладнання:

- ігрові автомати “відео-покер” - 80 шт., код УКТЗЕД 9504301000;

- монітори до ігрових автоматів “відео-покер” - 5 шт., код УКТЗЕД 8528125210.

14.04.06 у зв'язку із закінченням терміну дії ліцензії Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України №007-08\97 від 15.07.97, у виконання особливих умов ліцензування, позначених в листі-доповненні № 08-29\227 від 04.07.97, вказане обладнання було вивезено з території Узбекистану в режимі реекспорту.

В період часу з 1997 по 2006  роки у зв'язку із змінами в законодавстві республіки Узбекистан, що регламентує експлуатацію вказаного обладнання, воно не використовувалося, у зв'язку з чим було вивезене з території Узбекистану в режимі реекспорту.

У зв'язку з тим, що повернене обладнання не представляє для ТОВ «Фортуна Плюс»комерційного інтересу, оскільки підприємство не займається гральним бізнесом,  16.05.06 Позивачем на ім'я начальника Севастопольської митниці була подана заява з проханням помістити вказане майно в митний режим «відмови на користь держави».

19.05.06 першим заступником начальника Севастопольської митниці О.В. Румянцевим ухвалено рішення про відмову помістити вказаний товар в режим «відмови на користь держави». В якості підстави для вказаної відмови приводилося посилання на Постанову Кабінету Міністрів України від 04.11.1997 р.  № 1211 «Про порядок митного оформлення імпортних товарів (продукції), які належать обов'язковій сертифікації в Україні», відповідно до якого, на думку Севастопольської митниці, для розміщення вказаного товару в  режимі «відмови на користь держави»ТОВ «Фортуна Плюс повинно надати сертифікат відповідності товару.

В судовому засіданні представник Відповідача підтвердив той факт, що при наданні ТОВ “Фортуна-Плюс”  заяви від 16.05.06 про розміщення товарів у митний режим відмови на користь держави Севастопольська митниця відмовилась прийняти від Позивача сертифікат відповідності товару з тих підстав, що термін його дії сплив у 1999 році.

Суд вважає вказані вимоги незаконними і необґрунтованими по наступних підставах:

Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.97 № 1211 «Про порядок митного оформлення імпортних товарів (продукції), які належать обов'язковій сертифікації в Україні», вказані вимоги  розповсюджуються на товари (продукцію), які ввозяться в режимі реімпорту.

Індивідуальна ліцензія Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України №007-08\97 від 15.07.97 на здійснення майнових інвестицій за межами України видана ТОВ «Фортуна Плюс» строком на 10 років.

При імпортуванні до Узбекистану вказаного товару в 1997 році була проведена експертиза його походження.

Відповідно до Акту експертизи походження товару Представництва Торговельно-промислової Палати Криму в місті Севастополі  від 27.01.97 № 14 товар дійсно походження України, виробництва ТОВ «Фортуна Плюс».

Відповідно до Сертифікату відповідності від 14.04.97 вказаний товар був випробуваний і відповідав всім вимогам встановленим Держстандартом.

Вказані товари, вивезені в режимі  реекспорту з території Узбекистану і повернені до України в режимі реімпорту, у виконання особливих умов ліцензування, вказаних в листі-доповненні № 08-29\227 від 04.07.97.

Крім того, відповідно до Акту експертизи вказані товари можуть бути ідентифіковані, як раніше експортовані товари саме ТОВ «Фортуна Плюс», по фірмових заводських номерах, маркірованих на корпусі кожного апарату і зазначеним в митній декларації як при їх ліцензійному вивозі (імпортуванні) в 1997 році, так і при їх ввезенні до України.

Відповідно до статті 192 Митного  кодексу України оформлення митним органом товарів у режимі реімпорту можливе лише за умови, що товари, заявлені у режимі реімпорту, можуть бути ідентифіковані як такі, що були раніше експортованими товарами.

Згідно ст. 14 Декрету Кабінету Міністрів України від 10.05.93 № 46-93                         “Про стандартизацію і сертифікацію” право визначення переліку товарів, що ввозяться в країну і підлягають обов’язковій сертифікації делеговано Державному комітетові України по стандартизації, метрології і сертифікації.

Державний комітет України з питань технічного регулювання і споживчої політики своїм Наказом від 01.02.05 № 28, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.05.05 за № 466/10746, затвердив Перелік продукції, яка підлягає обов’язковій сертифікації в Україні. Відповідно до п. 4 п. 5 вказаного Переліку гральні автомати та монітори підлягають обов’язковій сертифікації.

Згідно зі ст. 246 Митного кодексу України відмовлення на користь держави –це митний режим відповідно до якого власник відмовляється від товарів, що знаходяться під митним контролем, без будь-яких умов у свою користь.

Відповідно до п. 1 та п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України “Про деякі питання відмови на користь держави від товарів, що перебувають під митним контролем” у випадку наміру власника товарів, що знаходяться під митним контролем на митній території України, відмовитись від цих товарів на користь держави без будь-яких умов у свою користь, він або уповноважена ним особа подає до митного органу заяву за формою, що визначається Державною митною службою України. Заява подається в двох екземплярах разом з документами на товари та реєструється митним органом у день її подачі.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 13.11.97 № 1211 “Про порядок митного оформлення імпортних товарів (продукції), що підлягають обов’язковій сертифікації в Україні” підставою митного оформлення товару (продукції) для вільного використання на митній території України є сертифікат відповідності або його копія, виданий Держспоживстандартом або уповноваженим ним органом сертифікації.

Наказом Державної митної служби України від 20.03.06 “Про затвердження переліку документів, які видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів із використанням вантажної митної декларації відповідно до заявленого митного режиму встановлено, що при митному оформленні товарів у режимі “ відмови на користь держави” у випадку якщо ці товари підлягають обов’язковій сертифікації в Україні, необхідно надання сертифікату відповідності або свідоцтва про визнання відповідності.

Як вказано вище ТОВ “Фортуна-Плюс” при наданні заяви до Севастопольської митниці про відмову від товарів на користь держави до неї також був залучений сертифікат їх відповідності але Відповідач відмовив в його прийнятті з тих підстав, що термін дії сертифікату сплив у 1999 році.

Однак, відповідно до запиту Позивача від 23.05.06р. № 43 листом за № 303-05/4769 Державне підприємство Всеукраїнський науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів повідомив, що на апарати ігрові моделі “Фортуна-Плюс”, серійні номери з 96120001 до 96120300, які були виготовлені в період дії сертифікату відповідності № UАІ. 003.03786-97 від 14.04.97р. з терміном дії до 13.04.99р., поширюється дія вищенаведеного сертифікату і повторної сертифікації проводити непотрібно.

Таким чином, висновки, які покладені в основу рішення митного органу –Севастопольської митниці від 19.05.06 про відмову в розміщенні товару в режим «відмови на користь держави», позбавлені фактичного і правового обґрунтування.



В ході розгляду справи Позивач в судовому засіданні заявив клопотання про виключення з позовних вимог пункту 3 прохальної частини позову про покладення на Севастопольську митницю витрат по зберіганню товару та оренді обладнання в режимі „відмови на користь держави”, тому в цій частині позову справа підлягає припиненню.

Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита і  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі вищевикладеного,  керуючись ст. ст. 49, 82-85, 115, 116  Господарського процесуального кодексу України, суд, -


В И Р І Ш И В.


1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Визнати недійсним рішення Севастопольської митниці від 19.05.06 №12/32-2149 про відмову у розмыщенні товару в режим „відмови на користь держави”.


3.          Зобов’язати Севастопольську митницю (99011, м. Севастополь, пл.Нахімова 5-а) помістити ігрові автомати “відео-покер” - 80 шт., код УКТЗЕД 9504301000;  монітори до ігрових автоматів “відео-покер” - 5 шт., код УКТЗЕД 8528125210, які надійшли Товариству з обмеженою відповідальністю „Фортуна-Плюс” (99011,                 м. Севастополь, вул. Маяковського,7, ЄДРПОУ 20707552), до режиму „відмови на користь держави”.


4.          Стягнути з  Севастопольської митниці (99011, м. Севастополь, пл. Рахімова,5-а, ЄДРПОУ 04611344, р/р 35214001000210 в УДК м. Севастополя, МФО 324504) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фортуна-Плюс”  (99011, м. Севастополь, вул. Маяковського,7, ЄДРПОУ 20707552, р/р 2600615000460 в СФ АКБ „Правекс-Банк”, МФО 324979) витрати на оплату державного мита в сумі 85,00 грн. та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.



Суддя                                                                                                      Ю.М.Гоголь


Рішення оформлено згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України та підписано 16.06.06

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація