ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
____________________________________________________________________________________
У Х В А Л А
Іменем України
04.09.2006 року Справа № 9/359
Луганський апеляційний господарський суд колегією суддів у складі :
головуючого судді Іноземцевої Л.В.
суддів Лазненко Л.Л.
Перлова Д.Ю.
Склад судової колегії змінено розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 01.09.06
при секретарі Шабадаш Д.С.
за участю представників сторін:
від позивача –Маіор М.В., дов. № 1005/06-1 від 10.05.06, юрисконсульт;
Роднянська Л.І., дов. № 1005/06-2 від 10.05.06, представник по
довіреності;
від І-го відповідача –Пантюхіна С.О., дов. № 500/10 від 12.01.06, старший
державний податковий інспектор;
від ІІ-го відповідача –не прибув
Розглянув матеріали
апеляційної скарги Алчевської об”єднаної державної податкової інспекції в Луганській області
на постанову
господарського суду Луганської області
від 15.06.06
у справі № 9/359 (суддя Ворожцов А.Г.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Завод сталевої дробі”, м.Алчевськ Луганської області
до І-го відповідача Алчевської об”єднаної державної податкової
інспекції в Луганській області
до ІІ-го відповідача Відділення Державного казначейства у
м.Алчевську
про стягнення 99898 грн. 00 коп.
Постановою господарського суду Луганської області від 15.06.06 у справі № 9/359 (суддя Ворожцов А.Г.) задоволений позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Завод сталевої дробі”, м.Алчевськ до Алчевської об”єднаної державної
Суддя –доповідач
Л.В.Іноземцева
податкової інспекції і Відділення Державного казначейства у м.Алчевську стягнуто з державного бюджету на користь позивача бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за травень 2005 р. в сумі 99898 грн. 00 коп.
Постанова суду мотивована доведеністю факту наявності бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за наслідками господарської діяльності позивача у травні 2005 р. Сума від’ємного значення податку не відшкодована у встановлений законом строк, що спричинило виникненню бюджетної заборгованості, право на стягнення якої встановлено підпунктом 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.07.97 № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість”, в редакції Закону, чинній в цей податковий період (далі по тексту –Закон про ПДВ).
Господарським судом визнано правомірним подання позивачем позову до двох відповідачів –відділення Державного казначейства та податкової інспекції, оскільки саме на останній лежить обов’язок перевірки, обліку та надання висновку щодо сум бюджетного відшкодування.
Алчевська об”єднана державна податкова інспекція в Луганській області (Алчевська ОДПІ) –І-й відповідач у справі не погодилась з прийнятою постановою і подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову господарського суду скасувати через неповне з”ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права і постановити нову, якою відмовити у задоволенні позову.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує наступне.
Суд не взяв до уваги доводів податкової інспекції, що станом на 29.03.06 залишок невідшкодованої суми з податку на додану вартість по декларації за травень 2005 року відсутній, оскільки невідшкодовані 99898 грн. були віднесені в рахунок податкових зобов”язань позивача на підставі поданого ним уточнюючого розрахунку № 3757 від 29.01.06.
Крім того, заявлений позивачем податковий кредит не підтверджений у повному обсязі зустрічними перевірками підприємств –постачальників до визначення товаровиробника або імпортера. Одним з основаних постачальників позивача є ТОВ „Сервісдонторг”, яким поставлено товарів з сумою ПДВ 163680 грн. Ця сума податку віднесена позивачем до складу податкового кредиту та включена в суму бюджетного відшкодування за травень 2005 року.
Управлінням міністерства внутрішніх справ в Донецькій області порушена кримінальна справа стосовно ТОВ „Сервісдонторг” за ознаками злочину фіктивного підприємництва, за матеріалами якої встановити осіб, які зареєстрували підприємство і здійснювали фінансово –господарську діяльність не вдалося, тому досудове слідство у відношенні вищезазначеного підприємства зупинено у зв”язку з не встановленням осіб, причетних до незаконної діяльності.
Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону про ПДВ бюджетне відшкодування –сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв”язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. У зв”язку з не підтвердженням факту надмірної сплати ПДВ законних підстав для задоволення позову не має.
Алчевська ОДПІ у судовому засіданні заявляла усне клопотання про зупинення провадження у даній справі до розгляду вищезазначеної кримінальної справи, але клопотання відповідача судом першої інстанції в порушення норм процесуального права залишено поза увагою.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Завод сталевої дробі” (ТОВ „Завод сталевої дробі”) –позивач у справі вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, просить постанову господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Заслухавши доповідь судді –доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення і доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування місцевим судом обставин справи, апеляційний господарський суд
встановив:
ТОВ „Завод сталевої дробі” –позивач у справі, зареєстроване платником податку на додану вартість в Алчевській ОДПІ, про що 21.01.04 отримано свідоцтво № 16275796 НБ № 194334, індивідуальний податковий номер 328040612065 (а. с. 36).
Позивач 21.06.05 –у строк, встановлений Законом України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі по тексту –Закон 2181) представив Алчевській ОДПІ –І-му відповідачу у справі декларацію з ПДВ за травень 2005 року, в якій відображене від’ємне значення податку в сумі 248502 грн. та заповнено рядок 25.2 декларацій, згідно якого залишок суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню після погашення податкових зобов'язань платника протягом трьох наступних звітних періодів підлягає повному перерахуванню на рахунок в установі банку (а. с. 11 –12).
Алчевською ОДПІ за результатами комплексної виїзної планової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства встановлено, що в травні 2005 року від”ємне значення податку становить 242399 грн. 00 коп., що відображено в акті перевірки від 02.09.05 № 845/231-32804063 (а. с. 14 –53).
Відділом Державного казначейства у м.Алчевську проведено часткове відшкодування податку на додану вартість по декларації за травень 2005 року в сумі 142501 грн. 00 коп. шляхом перерахування: 13.10.05 –45586 грн. 00 коп.; 07.10.05 –96915 грн. 00 коп. на поточний рахунок позивача (а. с. 60 - 61).
18.11.05 позивач подав заяву податковому органу в якій просив змінити напрямок відшкодування по окремих деклараціях, у тому числі і по декларації за травень 2005 року, залишок невідшкодованої суми ПДВ –99898 грн. спрямувати на зменшення податкових зобов”язань з ПДВ майбутніх податкових періодів (а. с. 91).
Заявою від 29.03.06 № 77 позивач знову змінив напрямок відшкодування, невідшкодовану суму податку по декларації за травень 2005 року в розмірі 99898 грн. просив перерахувати на рахунок в установі банку (а. с. 90).
04.05.06 позивач подав позов до господарського суду про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість (ПДВ) за травень 2005 року в сумі 99898 грн. 00 коп.
Постановою господарського суду Луганської області від 15.06.06 позовні вимоги задоволені. При цьому судом встановлено, що станом на 15.05.06 по особовому рахунку позивача обліковується переплата податку в сумі 2391636 грн. 00 коп. (а. с. 92).
Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що рішення господарського суду відповідає фактичним обставинам, нормам матеріального та процесуального права з огляду на наступне.
У відповідності з підпунктом 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону про ПДВ у разі, коли за результатами звітного періоду сума визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.
Відповідно до пункту 8.1 статті 8 цього Закону платник податку, який здійснює операції з вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України (експорт) і подає розрахунок експортного відшкодування за наслідками податкового місяця, має право на отримання такого відшкодування протягом З0 календарних днів з дня подання такого розрахунку. А згідно пункту 8.6 статті 8 Закону про ПДВ розрахунок експортного бюджетного відшкодування подається разом з декларацією з ПДВ за відповідний звітний період.
Згідно підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону про ПДВ суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначеного строку, вважаються бюджетною заборгованістю. Платник податку має право у будь - який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету.
Як встановлено судом першої інстанції і свідчать матеріали справи, сума бюджетного відшкодування позивачем за травень 2005 року визначена правильно, але відшкодування в повному обсязі не проведене.
Доводи податкової інспекції щодо використання залишку бюджетної заборгованості в сумі 99898 грн. 00 коп. в рахунок податкових зобов”язань наступних податкових періодів не відповідають фактичним обставинам справи. Як свідчать матеріали справи на дату прийняття судом рішення по особовому рахунку позивача обліковується переплата податку на додану вартість в сумі 2391636 грн. 00 коп.
Посилання І-го відповідача в апеляційній скарзі на уточнюючий розрахунок № 3757 в обгрунтування доводів погашення залишку невідшкодованої суми за травень 2005 року в рахунок податкових зобов”язань наступних періодів є неправомірним.
Уточнюючий розрахунок № 3757 від 29.03.06 поданий до декларації за серпень 2005 року і не має ніякого визначення до податкових зобов”язань травня 2005 року (а. с. 89).
Крім того, зазначеним уточнюючим розрахунком навпаки збільшена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника в установі банку.
Пункт 8.2 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації та Державного казначейства України 02.07.97 № 209/72 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 21.05.01 № 200/86), зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 08.06.01 за № 489/5680, передбачає, якщо в платника протягом трьох звітних періодів після дати відшкодування суми ПДВ у рахунок платежів з цього податку відшкодовані суми повністю або частково не були використані платником в погашення податкових зобов”язань за їх відсутністю, то він має право звернутися до податкового органу із заявою про повернення таких сум на поточний рахунок чи зарахування їх у рахунок інших платежів, які надходять до Державного бюджету України.
Доводи І-го відповідача за апеляційною скаргою щодо відсутності надмірної сплати позивачем податку і порушення судом при прийнятті постанови пункту 1.8 статті 1 Закону про ПДВ спростовуються матеріалами справи і не відповідають підпунктам 7.7.3, 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону про ПДВ.
Відповідно Закону про ПДВ бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Для кожного окремого платника податку надміру сплачена ним сума визначається за правилами підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону про ПДВ і зазначається у податковій декларації.
Враховуючи наведені норми Закону про ПДВ для прийняття рішення по даній справі необхідно було дослідити податкові зобов’язання і податковий кредит позивача, операції з поставки товару між позивачем і його контрагентами, що вплинули на податковий кредит звітного періоду, але аж ніяк стосунки контрагентів позивача з їх постачальниками.
Твердження заявника апеляційної скарги щодо стосунків позивача з підприємстьвами, які мають ознаки „фіктивності” документально не підтверджені. В матеріалах справи знаходиться лист ДПІ у Куйбишевському районі м.Донецька від 06.05.06, за змістом якого доказів, які б безперечно свідчили про фіктивність підприємницької діяльності контрагента позивача, зокрема, ТОВ „Сервісдонторг”, або які є підставою для визнання засновницьких документів недійсними у інспекції відсутні. В цьому ж листі зазначено, що ТОВ „Сервісдонторг” ліквідовано за рішенням господарського суду Донецької області за результатами розгляду справи про банкрутство. До того ж як свідчить інформація податкової інспекції цим підприємством сплачувались податкові зобов”язання з ПДВ і із податку на прибуток (а. с. 106).
Доводи апеляційної скарги щодо декларування цим підприємством податкових зобов”язань не у повному обсязі базуються тільки на припущеннях і документально не підтверджені. Судом також встановлено і визнається І-м відповідачем, що судом не розглядається ніяка справа стосовно ТОВ „Сервісдонторг”.
За таких обставин заява Алчевської ОДПІ про зупинення провадження у справі на підставі пункту 3 частини 1 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України є необґрунтованою.
Апеляційна інстанція також погоджується з висновком місцевого суду, що позивач правомірно заявив позов про стягнення бюджетної заборгованості по податку на додану вартість з коштів державного бюджету до двох відповідачів –відділення Державного казначейства у м. Алчевську і Алчевської ОДПІ з таких підстав.
Статтею 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.90 № 509-ХІІ із наступними змінами на органи податкової служби покладено обов'язки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів.
Статтею 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” встановлені функції державних податкових інспекцій, у тому числі здійснення контролю за додержанням законодавства про податки, інші платежі, забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевірки достовірності цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків інших платежів.
Відтак, органом державної виконавчої влади, який здійснює діяльність щодо контролю за додержанням податкового законодавства та інших питань пов'язаних з оподаткуванням є органи державної податкової служби, які відповідно до покладених на них законом функцій є відповідачами та позивачами по спорах, які виникають з платниками податку з питань оподаткування.
Згідно зі статтею 48 Бюджетного кодексу України в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України, у тому числі операції з коштами державного бюджету та розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів, контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів.
Пунктом 4 “Положення про Державне казначейство України”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.05 № 1232 до завдань казначейства віднесено здійснення за поданням органів стягнення повернення з бюджету зайво сплачених або стягнених податків, зборів та обов'язкових платежів та інші.
Згідно з пунктом 4 Порядку відшкодування, відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду. Порядком передбачено право платників податку на зміну напрямку відшкодування.
Враховуючи вищевикладене, вимоги апеляційної скарги не підлягають адоволенню, оскільки рішення господарського суду відповідає фактичним обставинам, нормам матеріального та процессуального права, у зв”язку з чим скасуванню не підлягає.
Результати апеляційного провадження у справі № 9/359 оголошені в судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206 п. 6, 7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Луганський апеляційний господарський суд,
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу Алчевської об”єднаної державної податкової інспекції в Луганській області на постанову господарського суду Луганської області від 15.06.06 у справі № 9/359 залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Луганської області від 15.06.06 у справі № 9/359 залишити без змін.
Ухвала апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня проголошення.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку у місячний строк до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали складено 11.09.06.
Головуючий суддя Іноземцева Л.В.
Суддя Лазненко Л.Л.
Суддя Перлов Д.Ю.