В И Р О К

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

                                                                                                  Справа №1-115/10.

    26 листопада 2010 року.                                Місцевий Борзнянський районний суд Чернігівської області у складі головуючого  -  судді Страшного О.М.

                                                   при секретарі  -  Граб С.О.

                                         з участю прокурора  -  Шимка Є.М.

                                                            адвоката  -  ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Борзни справу по обвинуваченню

                                                                                ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1

                                р. народження, уродженки та жительки АДРЕСА_1 українки,

                                гр-ки України,освіта середньо-спеціальна, не од-

                                руженої, не військовозобов’язаної, не працюючої

                                раніше не судимої, -

в скоєнні злочину, передбаченого ст.128 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

    09 травня 2010 року близько 22-ї години ОСОБА_2, перебуваючи на перехресті вулиць Незалежності та Урицького, недалеко від приміщення кафе «Хуторок», що знаходиться по вулиці Незалежності, 129-а у м.Борзні Чернігівської області, під час сварки з ОСОБА_3, яка переросла у бійку, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, на грунті неприязних відносин умисно, наносячи останній удари кулаком в голову, хоча й не передбачала, що в результаті вказаних дій ОСОБА_3 отримає тілесні ушкодження, але повинна і могла це передбачити, нанесла останній близько 3-4 ударів кулаком в голову, в результаті чого ОСОБА_3, не втрималась на ногах, і впавши на спину, вдарилась головою об асфальтне покриття дороги і в результаті падіння отримала тілесні ушкодження у вигляді забою головного мозку, крововиливу у м'які мозкові оболонки та крововиливу під правий листок твердої мозкової оболонки, які згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.

    Підсудна ОСОБА_2, будучи допитаною у судовому засіданні винною себе у пред’явленому обвинуваченні визнала повністю і суду показала, що ввечері 09 травня 2010 року близько 22-ї години вона разом зі своєю подругою – ОСОБА_4 вирішили відпочити і на таксі прибули до кафе «Хуторок». Вийшовши з автомобіля вона побачила, що на перехресті вулиць недалеко від кафе з велосипедами стояли її батько, а також його знайома – ОСОБА_3, які перебували у нетверезому стані. Так як вона була проти того, щоб батько зустрічався з ОСОБА_3, по цій причині між ними і раніше часто виникали сварки. Підійшовши до них поближче вона стала кричати на батька та ОСОБА_3, остання також в грубій формі стала їй відповідати, після чого вона схватила ОСОБА_3 за комір одежі і потягла за собою, в результаті чого остання впала на коліна і пройшла на колінах за нею близько 2-3 метрів, а коли піднялася, на ноги, вона нанесла їй рукою декілька ударів в область голови, і ОСОБА_3 не втрималась на ногах, впала на спину, і вдарившись головою об асфальт, втратила свідомість. Після цього вона разом з батьком перенесли ОСОБА_3 на обочину, стали обливати її водою, але свідомість до неї не поверталася, тому з мобільного телефону вона викликала «Швидку допомогу».

    Заслухавши підсудну, думку прокурора, допитавши потерпілу, свідків, вивчивши матеріали справи суд вважає, що вина підсудної в скоєнні даного злочину, окрім її повного визнання, також знайшла своє повне підтвердження сукупністю слідуючих доказів, зібраних по справі.

    Потерпіла ОСОБА_3, будучи допитаною у судовому засіданні суду показала, що вранці 09 травня 2010 року вона разом зі своїм знайомим – ОСОБА_5 велосипедами поїхали відпочивати на природу, де вживали спиртні напої. Близько 22-ї години вони поверталися додому. Проїзжаючи мимо кафе «Хуторок» вона вирішила купити цигарок, після чого ОСОБА_5 залишився на вулиці з велосипедами, а вона зайшла всередину кафе. Придбавши цигарок вона вийшла на вулицю і побачила, що біля ОСОБА_5 стоїть його донька – ОСОБА_2, з якою у неї склалися неприязні стосунки у зв'язку з тим, що вона зустрічається з її батьком. Між ними сталася словесна перепалка, і тут вона відчула сильний удар в область голови, від чого втратила свідомість. Прийшла вона до тями, коли її хтось бив долонями по щоках, а потім знову втратила свідомість, прийшла до свідомості вже в Борзнянській ЦРЛ.  Матеріальні збитки підсудною їй відшкодовані повністю, тому матеріальних претензій до неї не має, а заявлений цивільний позов про відшкодування моральних збитків підтримує у повному обсязі.

    Свідок ОСОБА_4, будучи допитаною у судовому засіданні суду показала, що 09 травня 2010 року в вечірній час вона разом зі своєю подругою – ОСОБА_2 вирішили відпочити в кафе «Хуторок», яке розташоване у м.Борзні по вулиці Незалежності. Близько 22-ї години вони на таксі прибули до приміщення кафе, де в світлі фар автомобіля побачили батька ОСОБА_2 – ОСОБА_5, а також жінку, з якою він зустрічався – ОСОБА_3 Обоє вони були в нетверезому стані, і ОСОБА_2 почала кричати на ОСОБА_3 щоб вона перестала зустрічатися з її батьком, остання в грубій формі їй відповідала, і тут ОСОБА_2 схватила ОСОБА_3 за комір одягу і потягнула за собою, від чого остання впала на коліна і пройшла за нею декілька метрів. Коли ОСОБА_3 піднялася, ОСОБА_2 декілька разів вдарила її рукою в область голови, від чого вона впала спиною на асфальтне покриття дороги і вдарилася головою об асфальт. Побачивши, що ОСОБА_3 лежить на дорозі без свідомості, вона принесла з кафе води і стала поливати на неї, при цьому легко долонями била її по щокам, але свідомість до неї не поверталася,  тому ОСОБА_2 викликала з мобільного телефону «Швидку допомогу».

    Свідок ОСОБА_5, будучи допитаним у судовому засіданні суду показав, що 09 травня 2010 року він разом зі своєю знайомою – ОСОБА_3 відпочивали на природі, де вживали спиртні напої. Поверталися вони додому близько 22-ї години, і проїзжаючи мимо кафе «Хуторок» вирішили купити цигарок. Він з велосипедами залишився на вулиці, а ОСОБА_3 зайшла в приміщення кафе. Коли вона вийшла з кафе, до них підійшли його донька – ОСОБА_2 з своєю подругою – ОСОБА_4, і між донькою та ОСОБА_3 виникла сварка, під час якої донька схватила її за одежу і потягнула на себе, в результаті чого вона не втрималася на ногах, впала на коліна, пройшовши за донькою декілька метрів, а коли піднялася, донька декілька разів вдарила ОСОБА_3 рукою в область обличчя, від чого вона спиною впала на асфальт, і вдарившись головою об дорожнє покриття втратила свідомість. Після цього вони перенесли її на обочину, поливали водою, однак це не допомогло, свідомість до неї не поверталася, і донька викликала «Швидку допомогу».

    Як випливає з показів свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які були допитані в судовому засіданні, дійсно біля приміщенні кафе «Хуторок» ввечері 09 травня 2010 року стався конфлікт між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, однак самої бійки вони не бачили.

    Будучи допитаним у судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_11 суду показав, що виявлені у ОСОБА_3 тілесні ушкодження, що відносяться до категорії тяжких тілесних, могли бути спричинені внаслідок падіння на площині, якому могло передувати можливе прискорення тіла.

    Покази судово-медичного експерта Щербініна А.Г повністю узгоджуються як з показами підсудної ОСОБА_2В, свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, так і висновком судово-медичної експертизи за №149 від 27.07.2010 року, згідно якого не виключається можливість виникнення таких тілесних ушкоджень, як забій головного мозку, крововилив у м'які мозкові оболонки та крововилив під правий листок твердої мозкової оболонки внаслідок падіння на площині, якому могло передувати можливе прискорення тіла (удар або поштовх), а також протоколом відтворення обстановки та обставин події від 21.09.2010 року.      

    Таким чином, необережно завдавши потерпілій ОСОБА_3 тяжке тілесне ушкодження підсудна ОСОБА_2 скоїла злочин, передбачений ст.128 КК України, і її дії органом досудового слідства кваліфіковані вірно.

    Вирішуючи питання за вид та міру покарання підсудній суд приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, який згідно ст.12 КК України відноситься до категорії невеликої тяжкості, особу винної, пом’якшуючі та обтяжуючі обставини.

    Підсудна ОСОБА_2 раніше не судима, характеризується позитивно, відшкодувала потерпілій нанесені їй матеріальні збитки, щиро розкаюється в скоєному – дані обставини суд приймає до уваги як такі, що пом’якшують покарання підсудному.

    Обставин, які б обтяжували покарання підсудній ОСОБА_2, по справі не встановлено.

    При таких обставинах суд вважає за можливе виправлення та перевиховання підсудної ОСОБА_2 і без ізоляції від суспільства, звільнивши її від відбування покарання у вигляді обмеження волі з випробуванням.

    Заявлений потерпілою ОСОБА_3 цивільний позов про відшкодування матеріальних збитків задоволенню не підлягає, оскільки матеріальні збитки, зі слів потерпілої, підсудною їй відшкодовані в повному обсязі до початку судового засідання.

    Цивільний позов прокурора Борзнянського району про відшкодування коштів, затрачених на лікування потерпілої ОСОБА_3 в умовах КЛПЗ «Чернігівська обласна лікарня» необхідно задовольнити, оскільки він підтверджується відповідною довідкою.

    Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 про відшкодування моральних збитків необхідно задовольнити у повному обсязі.

    Керуючись ст.ст.323 – 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винною у скоєнні злочину, передбаченого ст.128 КК України і призначити їй покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі.

Згідно ст.75 КК України засуджену ОСОБА_2 звільнити від призначеного судом покарання у вигляді обмеження волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців, зобов’язавши її протягом іспитового строку згідно ст.76 КК України повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи чи навчання та періодично з’являтися на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу відносно засудженої ОСОБА_2 залишити попередній – підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Цивільний позов прокурора Борзнянського району задовольнити, стягнувши з засудженої ОСОБА_2 на користь КЛПЗ «Чернігівська обласна лікарня»  7794 гривні 72 копійки.

Прийняти відмову від позову потерпілої ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних збитків в сумі 6300 гривень.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 про відшкодування моральних збитків задовольнити повністю, стягнувши з засудженої ОСОБА_2 на її користь 10000 гривень.

Речовий доказ – жіночий правий туфель чорного кольору, який належить потерпілій ОСОБА_3 і зберігається в Борзнянському РВ УМВС України в Чернігівській області – повернути потерпілій ОСОБА_3

На вирок може бути подано апеляцію  до апеляційного суду Чернігівської області через місцевий Борзнянський районний суд протягом 15 днів з дня його винесення.

Суддя місцевого Борзнянського районного суду

                                        О.М.Страшний.