Справа №1-315/07

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

12 листопада 2007 року                                                                  Знам”янський міськрайонний суд                                                                                                                                                                                                                       Кіровоградської області

в складі: головуючого судді-                                                            Попової Н.І.,

                при секретарі-                                                                     Зеленській Т.В.,

                з участю прокурора-                                                          Щербини С.А.,

розглянувши в порядку попереднього розгляду в місті Знам”янка кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Кіровоград, українця, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, працюючого ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.172 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

            ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він, перебуваючи на посаді керівника ТОВ Агропромислова фірма “Кар-мен” ЛТД, яка є приватним підприємством, основним видом діяльності якого являється торгівельно-закупівельна діяльність та виробництво основних органічних речовин, маючи повноваження по розпорядженню майном та виконанню дій від імені підприємства, грубо порушив законодавство про працю за наступних обставин:

            Керівник ТОВ Агропромислова фірма “Кар-мен” ОСОБА_1, з вересня 2006 року здійснював підприємницьку діяльність, а саме виготовлення вугілля з деревини у с.Трепівка Знам”янського району. З метою власної наживи, всупереч вимогам п.6 ч.1 ст.24, ст.48 Кодексу законів про працю України, ч.2 ст.30 Закону України “Про оплату праці”, п.2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України від 29.07.1993 року №58, керівник ТОВ Агропромислова фірма “Кар-мен” ОСОБА_1 використовував найману працю працівників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, без укладання із зазначеними особами трудових угод та оформлення трудових книжок, ведення табелів робочого часу, нарахування заробітної плати та обов”язкових державних платежів, надання відпусток та оплати лікарняних найманим працівникам, передбачених законодавством про працю України. Використовуючи працю ОСОБА_2, ОСОБА_3, грубо порушуючи їх права, передбачені Конституцією та Законами України, заробітну плату ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 сплачував меншу мінімальної, встановленої законодавством, відрахування у відповідні фонди соціального страхування не здійснював. Так, ОСОБА_1, використовуючи працю ОСОБА_2, ОСОБА_3, грубо порушив вимоги ст.ст.43,45,46 Конституції України, якими передбачено право людини на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом, оплачувану щорічну відпустку, право на соціальний захист, що включає право на забезпечення у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, яке гарантується загальнообов”язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, ст.ст.253-256 Кодексу законів про працю України та ст.ст.11.14 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, згідно яких повинен сплачувати страхові внески на загальнообов”язкове

2

державне пенсійне страхування для фізичних осіб, працю яких використовує на умовах трудового договору, що є гарантією отримання працівником державного пенсійного забезпечення за віком. Вказаними діями керівник ТОВ Агропромислова фірма “Кар-мен” ЛТД ОСОБА_1 позбавив найманих працівників права на винагороду праці, встановлення пенсійних пільг, соціальних гарантій, передбачених Конституцією України, грубо порушивши законодавство про працю.

            Таким чином, ОСОБА_1, використовуючи працю найманих працівників ОСОБА_2, ОСОБА_3, та не оформивши з ними трудові відносини у встановленому законом порядку, здійснив грубе порушення законодавства про працю, а саме вимог ст.ст.43,45,46 Конституції України, ст.ст.23, п.6 ч.1 ст.24,48,253-256 Кодексу законів про працю України, ст.ст.11.14 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, ч.2 ст.30 Закону України “Про оплату праці”, п.2.14 “Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників”, затвердженої наказом Міністерства праці України від 29.07.1993 року №58, що спричинило порушення прав ОСОБА_2, ОСОБА_3 на отримання заробітної плати не нижчої від визначеної законом оплачувану щорічну відпустку, соціальний захист, в тому числі отримання державного пенсійного забезпечення за віком, тобто злочин, передбачений ч.1 ст.172 КК України.  

            Під час попереднього розгляду кримінальної справи прокурором було заявлено клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_1 на підставі ст.45 КК України, так як         свою вину у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.172 КК України ОСОБА_1 визнав повністю, і як в період досудового слідства так і в ході попереднього розгляду розкаювався у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину. Злочин, вчинений ним згідно до ст.12 КК України є злочином невеликої тяжкості, крім того, раніше ОСОБА_1 не засуджувався.

Суд, враховуючи вищевикладене, вислухавши думку прокурора, який просив звільнити підсудного від кримінальної відповідальності у зв”язку з дійовим каятям, те, що злочинне діяння вчинене ОСОБА_1 є злочином, який відноситься до категорії невеликої тяжкості, що вину свою визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому і активно сприяв розкриттю злочину, згоду ОСОБА_1 на закриття кримінальної справи відносно нього, суд вважає, що він може бути звільнений від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям.

            Керуючись ст. 244, 248,  ст.7 - 2 КПК України, ст.45 КК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1, що обвинувачується в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.172 КК України, від кримінальної відповідальності звільнити у зв'язку з дійовим каяттям, а дану кримінальну справу закрити.

Запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд, що був обраний відносно ОСОБА_1 - скасувати.

На постанову протягом 7-ми діб з дня її винесення може бути подана апеляція до апеляційного суду Кіровоградської області.

Суддя Знам”янського міськрайонного суду                                                                        Н.І.Попова