Судове рішення #1226798
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 11-223/2007р.                                                        Головуючий по 1 інстанції

Категорія   ст. 364 ч.2, 366                                                     Олійник М.Ф.

ч.2 КК                                                                                      Доповідач в апеляційній інстанції

Охріменко І.К.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2007 р. колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого                    Ільченка A.M./

суддів                               Охріменко І.К., Швидкого Д.М.

за участю прокурора       Демиденко С А.

засудженого                     ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Кам'янського районного суду Черкаської області від 19.12.2006 року, яким

 

ОСОБА_1

05.09.1955 року народження, українець, громадянин України, з вищою освітою, одружений, працюючий директором СТОВ «Тимошівка» Кам-янського району, проживаючий в АДРЕСА_1, в порядку ст..89 КК України не судимий засуджений за ч.2 ст.364 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов'язків строком на 1 рік 6 місяців; за ч.2 ст.366 КК України - на 2 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов'язків строком на 1 рік.

На підставі ч.І ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_1 визначити до відбування 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов'язків строком на 1 рік 6 місяців.

Відповідно до ст..75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 рік 6 місяців не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі п.З ч.І ст.76 КК України на засудженого покладений обов'язок повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну свого місця проживання та роботи,-

встановила:

Згідно вироку, ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він, працюючи з 01.10.2003   року   директором   СТОВ   «Тимошівка»   Кам'янського   району,   являючись

 

2

службовою особою, тобто, займаючи посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, зловживав своїм службовим становищем, а саме, в особистих інтересах та в інтересах вказаного товариства підробив документи, зокрема склав та надав в подальшому в державні органи завідомо неправдивий витяг з протоколу № 4 зборів пайовиків СТОВ «Тимошівка» від 19.03.2005 року про нібито проведення вказаних зборів пайовиків про прийняття на них рішення про надання дозволу дирекції СТОВ «Тимошівка» виготовити технічну документацію в бюро технічної інвентаризації на будівлі зерноскладу, критого току, приміщення ЗАВ-50 та очисну машину, які вони мають право надати в заставу на одержання кредиту строком на 3 роки.

Після цього, внаслідок підробленого протоколу зборів вказане вище майно загальною вартістю 346203 грн. перейшло у власність СТОВ «Тимошівка», яке ОСОБА_1 на умовах договору кредитної лінії від 26.04.2005 року надав у заставу ВАТ «Міжнародний комерційний банк», чим було завдано власникам майнових паїв колишнього КСП «Тимошівка» Кам'янського району матеріальну шкоду на вище вказану суму.

В своїй апеляції засуджений ОСОБА_1, не погоджуючись з вироком, просить його, в частині засудження за ч.2 ст.364 КК України, скасувати і провадження по справі закрити, а за ч.2 ст.366 КК України призначити йому покарання, із застосуванням вимог ст..69 КК України, у вигляді штрафу.

При цьому, апелянт посилається на те, що, суд кваліфікуючи його дії за ч.2 ст.364 КК України, не вказав в чому виражалися власні інтереси засудженого та інтереси третіх осіб та не зазначив яким конкретно громадянам та яка була заподіяна ним матеріальна шкода, які цивільних позовів до нього не заявляли, а тому вважає, що в його діях відсутній склад злочину, передбаченого цією нормою Кримінального закону. Крім того, апелянт вважає, що суд при призначенні йому покарання недостатньо врахував обставини, що пом'якшують його покарання, зокрема, що він є інвалідом війни 2-ї групи, є учасником бойових дій, нагороджений орденом і медалями, тяжко хворіє, що є, на його думку підставами для застосування вимог ст..69 КК України. Засуджений також посилається в апеляції на те, що суд в резолютивній частині вироку не зазначив чи до основного чи і до додаткового покарання застосовані вимоги ст..75 КК України.

В запереченні на апеляцію помічник прокурора Кам'янського району Іщенко Т.В., який підтримував обвинувачення в суді першої інстанції при розгляді даної справи, вважаючи вирок законним та обґрунтованим, просить його залишити без змін, а апеляцію засудженого без задоволення.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення засудженого ОСОБА_1, підтримавшого свою апеляцію, міркування прокурора щодо зміни вироку, а саме виключення із вироку посилання суду про застосування ст.75 КК України до призначеного засудженому додаткового покарання, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно ст.323 КПК України, вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні.

Проте ці вимоги закону під час судового розгляду кримінальної справи виконані не були, а тому вирок підлягає скасуванню у зв'язку з неповнотою судового слідства та неправильним застосуванням кримінального закону.

Так, матеріали кримінальної справи і зокрема показання ОСОБА_1, як під час досудового слідства, так і в судовому засіданні свідчать про те, що засуджений фактично не визнавав своєї вини у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, а саме, що він, використовуючи свої службові повноваження, діяв з корисливих мотивів, в своїх інтересах чи в інтересах третіх осіб, на що він посилається і своїй апеляції. Із показань засудженого вбачається, що вказане майно СТОВ «Тимошівка» було надано в заставу банку з метою отримання кредиту, який необхідно було терміново направити на проведення посівної компанії.

 

з

Крім того, суд у вироку зазначив про; те, що СТОВ «Тимошівка» поліпшило стан майна, яке передавалося банку у заставу, було проведено поточний ремонт зерноскладу, перекрито дах критого току і на даний час вказане товариство викупило майно у власників майнових паїв колишнього КСП «Тимошівка».

Враховуючи наведене, у суду виникала необхідність в дослідженні всіх доказів по справі та дачі їм необхідної оцінки та в залежності від встановленого прийняття законного та обгрунтованого рішення.

Але, суд обмежився лише допитом засудженого, що свідчить про неповноту судового слідства.

Проте, як вбачається з матеріалів справи суду необхідно було в ході судового слідства дослідити ряд важливих обставин.

Зокрема, необхідно встановити, на яких доказах базуються дані про завдання матеріальної шкоди власникам майнових паїв саме на суму 346203 грн. При цьому, необхідно дати оцінку тому, що під час досудового слідства не встановлені конкретні особи - власники майнових паїв, не вирішено питання про визнання їх потерпілими, якщо їм спричинена майнова шкода, не встановлено який розмір шкоди спричинено кожному з власників майнових паїв і чи відшкодована вона їм на даний час, не вирішено питання про можливість визнання їх цивільними позивачами.

Крім того, необхідно звернути увагу на те, що законність зборів власників майнових паїв с.Тимошівка від 29.07.2006 року, на яких прийнято рішення про надання згоди ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 представляти інтереси власників майнових паїв в державних установах викликає сумнів./ а.с.313-316 /.

Так, із вказаного протоколу зборів не вбачається, яка ж є всього кількість власників майнових паїв. Зазначено, що на зборах присутні 193 особи із яких при прийнятті різного роду питань, в тому числі і про надання згоди вказаним вище особам представляти інтереси власників майнових паїв голосувало 256 осіб, що не відповідає дійсності.

Крім того, згідно витягу з протоколу № 4 зборів власників майнових паїв СТОВ «Тимошівка» їх кількість по даному товариству складає 312 осіб / а.с.25 /, а згідно листа виконуючого обов'язки начальника головного управління агропромислового розвитку Черкаської обласної державної адміністрації кількість власників майнових паїв складає 390 осіб / а.с.56, 57 /. Як вбачається з цього ж листа вартість майнових паїв співвласників СТОВ «Тимошівка» достовірно не встановлена.

Враховуючи наведене, при новому розгляді даної кримінальної справи необхідно звернути увагу на вказані обставини та дати їм відповідну оцінку.

Крім того, суд, в порушення вимог ст.ст.75, 77 КК України звільнив ОСОБА_1 від відбування і додаткового покарання.

При таких обставинах, вирок підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

Керуючись ст.ст.362,366 КПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задоволити частково.

Вирок Кам'янського районного суду Черкаської області від 19 грудня 2006 року стосовно засудженого ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в цей же суд в іншому складі суду.

Головуючий: підписи

Судді:                 підписи

І.К.Охріменко

З оригіналом згідно: Суддя апеляційного суду Черкаської області

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація