Господарський суд міста Севастополя
Іменем України
РІШЕННЯ
"06" червня 2006 р. | справа № 20-3/103 |
За позовом | Приватного підприємства „Агентство нерухомості „Астерія” (99011, м. Севастополь, вул. В.Морська,50) |
до відповідача | Фонду комунального майна Севастопольської міської ради (99011, м. Севастополь, вул. Леніна,3) |
про | спонукання до укладення договору оренди |
Суддя Гоголь Ю.М.
За участю представників:
позивач –Яковлєв Андрій Васильович, довіреність б/н від 22.05.06;
відповідач –Сарахман Сергій Олександрович, довіреність №01/06 від 22.03.06
відповідач –не з’явився;
Суть спору: Позивач звернувся в суд з позовними вимогами до відповідачів про спонукання укласти договір оренди нежилого приміщення загальною площею 32,0 м 2 по вул. В. Морська 50 в м. Севастополі на новий строк на тих же умовах з посиланням на п. 3 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, згідно якого після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін.
Відповідач в відзиві на позов позовні вимоги не визнав, зазначає, що Державною комісією по оренді комунального майна було прийнято рішення №62 від 16.12.05 про оголошення конкурсу на оренду нежилого приміщення, розташованого за адресою: місто Севастополь, вул. Велика Морська, 50. Вважає, що порушень пункту 3 статті 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” не було, оскільки орендар має переважне право на продовження строку договору оренди на новий термін за інших рівних умов.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 06.06.06. з числа відповідачів виключено Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації у зв’язку з його ліквідацією та відсутністю правонаступника. Провадження у справі в цій частині припинено на підставі пункту 6 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно до ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представнику позивача роз’яснені процесуальні права та обов'язки.
В судовому засіданні оголошувалася перерва з 05.06.06. по 06.06.06.
Відповідно до статей 9, 10 Конституції України, статті 9 Європейської Хартії регіональних мов (ратифікована Законом України від 15.05.2003 № 802-IV), статті 10 Закону України “Про судоустрій України” від 07.02.2002 № 3018-III, статті 18 Закону України “Про мови в Українській РСР” від 28.10.1989 № 8312-XI і по клопотанню позивача, судочинство здійснювалось на російській мові.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, суд встановив.
07.02.03 між Управлінням з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації (орендодавець) та Приватним підприємством „Агентство нерухомості „Астерія” (орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна № 13-03 (далі –Договір).
Відповідно до умов Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове оплатне користування нежитлове приміщення загальною площею 32,0 м2 (далі –Об’єкт оренди),яке розташовано за адресою: місто Севастополь, вул. Велика Морська,50 (п. 1.1 Договору).
Актом від 07.02.03 сторони підтвердили прийом –передачу орендованого майна.
Пунктом 7.1 Договору встановлено, що договір діє з моменту його підписання та до 29.12.05.
Згідно п. 7.2 договору, зміна договору та його розірвання проводиться за наявності згоди обох сторін. Зміни та доповнення до договору розглядаються сторонами у місячний термін.
29.03.05 (вих.№37), 02.12.05 (вих.№90) Приватне підприємство „Агентство нерухомості „Астерія” повідомило Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації про бажання продовжити строк договору оренди на 15 років.
Листом від 29.12.05 позивач звернувся до Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації із заявою про продовження строку дії Договору оренди №13-03 від 07.02.03 до визначення переможця конкурсу на оренду зазначеного нежилого приміщення, про організацію якого він був повідомлений Управлінням.
Позивач вважає договір оренди № 13-03 від 07.02.03 продовженим на той же строк і на тих умовах в зв’язку з тим, що відповідно до пункту 3 статті 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” він як орендар має переважне право на укладення договору оренди на займане ним приміщення, у зв’язку з чим право на проведення конкурсу відповідач не мав.
Суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Згідно з частиною 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до частин 1,2,4 статті 284 Господарського кодексу України істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.
Оцінка об'єкта оренди здійснюється за відновною вартістю. Умови договору оренди зберігають свою силу на весь строк дії договору, а також у разі якщо після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря.
Строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Відповідно до частин 1,2 статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Зазначені положення також містяться у частини 1 статті 11 Господарського процесуального кодексу України.
Як вбачається з матеріалів справи, Приватне підприємство „Агентство нерухомості „Астерія” неодноразово зверталося до Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації із заявами про продовження строку дії договору оренди, але листом №2963 від 28.12.05 він був повідомлений про неможливість продовження строку договору оренди у зв’язку з організацією конкурсу на оренду вказаного приміщення.
Відповідно до статті 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” термін договору оренди визначається за погодженням сторін.
У разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін.
Відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку дії договору оренди, то, за відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Зі змісту зазначених правових норм випливає, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому такі заперечення мають бути висловлені ним протягом одного місяця після закінчення строку договору.
Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.
В ході розгляду справи було встановлено, що листом від 28.12.05 (вих. № 2963) Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської МДА повідомило Позивача про те, що орендна комісія прийняла рішення про проголошення конкурсу на вказане приміщення, в зв’язку з чим необхідно його звільнити. При цьому вказаним листом Позивачу не було доведено про припинення договору оренди а навпаки запропоновано укласти угоду про оренду вказаного приміщення на строк до визначення орендатора приміщення на конкурсній основі.
Після закінчення строку дії договору Позивач продовжував орендувати вказане приміщення за що йому виставлялися відповідні рахунки по сплаті орендної плати та плати за комунальні послуги, які він своєчасно сплачував, що підтверджується матеріалами справи.
Крім того, Відповідачем не надано доказів суду про те, що на бажання орендувати вказане приміщення були подані заяви інших претендентів.
Таким чином, з урахуванням викладеного, суд вважає, що фактично договір оренди нежилого приміщення загальною площею 32,00 м кв., розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Велика Морська 50, який раніше був укладений між Управлінням з питань майна комунальної власності Севастопольської МДА та Приватним підприємством Агентство нерухомості “Астерія”, продовжений на той самий строк та на тих самих умовах.
Згідно з частиною 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідач з вимогами про розірвання договору та виселення позивача з займаного приміщення до суду не звертався, тому відсутній сам факт порушення прав і охоронюваних законом інтересів позивача.
Після закінчення строку дії договору оренди, позивач фактично продовжував користуватися орендованим майном.
Згідно з Актом звірки взаєморозрахунків між Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради, за період з 01.03.06 по 01.06.06, заборгованість Приватного підприємства „Агентство нерухомості „Астерія” перед Фондом комунального майна за договором оренди №13-03 від 07.02.02 відсутня, що підтверджує той факт, що позивач фактично продовжує користуватися орендованим майном, сплачує у повному обсязі орендну плату, зазначені орендні платежі приймаються відповідачем.
Таким чином, суд вважає, що фактично Договір оренди є пролонгованим, а тому вимоги Приватного підприємства „Агентство нерухомості „Астерія” про спонукання до укладення нового договору оренди є безпідставними.
Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України при відмові у позові судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Вирішив:
1. У задоволенні позову відмовити.
Суддя Ю.М.Гоголь
Рішення оформлено згідно з вимогами
ст. 84 ГПК України та підписано 15.06.06