апеляційний суд черкаської області
Справа №11 -406/07р. Головуючий по 1 інстанції
Категорія ст.286 ч.2 КК Ротаєнко Д.С..
Доповідач в апеляційній інстанції Охріменко І.К.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 квітня 2007 р. колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Ільченка A.M.
суддів Охріменко І.К., Швидкого Д М.
за участю прокурора Демиденко С. А.
засудженого ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси кримінальну справу за апеляцією потерпілої ОСОБА_2 на вирок Монастирищенського районного суду Черкаської області від 20.02.2007 року, яким
ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, українець, громадянин України, не одружений, не працюючий, проживаючий в АДРЕСА_1, раніше не судимий засуджений за ч.2 ст.286 КК України на 4 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю в 1 рік не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього, передбачені ст.76 КК України, обов'язки, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, а також ; повідомляти цей орган про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в цей же орган.
Стягнуто з засудженого на користь потерпілої ОСОБА_2. 8726 грн. 15 коп. в рахунок відшкодування їй матеріальної шкоди та 20000 грн. - моральної шкоди, а також на користь облстоматполіклініки за проведення судово-медичної експертизи судові витрати в сумі 85 грн. О2.коп.
Вирішена доля речових доказів по справі, відповідно до вимог ст.81 КПК України,-
встановила:
Згідно вироку, ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він 27.08.2004 року, близько 22 год.30 хвилин, керуючи автомобілем марки «ЗАЗ-968» н.з НОМЕР_1, рухаючись по вул.Першотравневій в м.Христинівка Черкаської області, під час здійснення правого повороту, не врахувавши дорожньої обстановки, швидкість руху автомобіля, проявивши неуважність та не впоравшись із керуванням автомобіля, грубо порушивши
2
п.п.12.1,12.2,12.3,13.3 Правил дорожнього руху України, виїхав на зустрічну смугу руху, де здійснив зіткнення з зустрічним автомобілем марки «УАЗ-3303» н.з.НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3
В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пасажири автомобіля «ЗАЗ-968»: ОСОБА_4 від отриманих тяжких тілесних ушкоджень померла на місці пригоди, ОСОБА_5 отримав тяжкі тілесні ушкодження, а ОСОБА_6 - середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження.
В своїй апеляції потерпіла ОСОБА_2. не оспорюючи доведеності вини засудженого ОСОБА_1 у вчинені ним даного злочину та правильності кваліфікації ним вчиненого, разом з тим вважає, що призначене судом покарання не відповідає тяжкості вчиненого ним злочину і є, на думку апелянта, явно несправедливим внаслідок м'якості. Крім того, потерпіла вважає, що суд безпідставно лише частково задоволив заявлений нею цивільний позов про відшкодування моральної шкоди в розмірі 50000 грн. лише на суму 20000 грн. При цьому, апелянт посилається на ряд обставин, які на її думку, не були враховані судом при постановлені вироку, у зв'язку з чим, просить скасувати його та постановити новий вирок, призначивши ОСОБА_1 покарання у вигляді реального позбавлення волі та стягнути з засудженого на її користь моральну шкоду в розмірі 50000 грн.
В своєму запереченні ОСОБА_7, яка підтримувала обвинувачення при розгляді справи в суді першої інстанції, вважаючи вирок законним та обґрунтованим, просить його залишити без змін, а апеляцію потерпілої - без задоволення.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення засудженого ОСОБА_1, вважаючого вирок законним та обґрунтованим, міркування прокурора про залишення вироку без змін, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, колегія судців не знаходить підстав для її задоволення з таких підстав.
Висновок суду щодо доведеності вини засудженого ОСОБА_1 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка потягла за собою вище наведені тяжкі наслідки, та правильності кваліфікації скоєного при обставинах, наведених у вироку, відповідає матеріалам справи і ґрунтується на доказах, досліджених в судовому засіданні, яким суд дав належну оцінку і які не оспорюють ся в апеляції.
Так, ОСОБА_1, як під час досудового слідства, так і в судовому засіданні визнав свою вину у порушенні ним Правил дорожнього руху, при обставинах, наведених у вироку, що потягли за собою спричинення пасажирам автомобіля «ЗАЗ-968» різної тяжкості тілесних ушкоджень, які потягли за собою смерть ОСОБА_4
Потерпілий ОСОБА_8 дав свідчення про обставини виникнення вказаної дорожньо-транспортної пригоди, зазначивши про те, що він не бачив, щоб ОСОБА_1 вживав спиртні напої та керував автомобілем в нетверезому стані.
Свідок ОСОБА_9 пояснив про те, що в м. Христинівці його автомобіль, який рухався з швидкістю 50-60 км/год, обігнав автомобіль «ЗАЗ», який віддалявся швидко і на повороті зіткнувся з автомобілем УАЗ, який стояв на своїй смузі руху, тобто автомобіль «ЗАЗ» виїхав на зустрічну смугу руху. На даній ділянці дороги є дорожній знак, який вказує на зміну руху транспортних засобів, який розміщений на стовпі лінії електропередач, а на повороті є дійсно вибоїна.
Крім того, свідок ОСОБА_10, слідчий по даній справі, пояснив про те, що він був присутній на місці ДТП, під час якого були встановлені розташування автомобілів, які зіткнулися між собою на смузі руху автомобіля УАЗ, а також, що на краю проїжджої частини дороги на повороті була невелика вибоїна, дорожній знак, що вказує на зміну руху, прикріплений на стовпі на висоті 1, 8-2 метри.
Як вказаний свідок, так і інші не підтвердили того, що ОСОБА_1 керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння і в матеріалах справи відсутні такі дані.
Свідок ОСОБА_3 дав пояснення про те, що він керував своїм автомобілем УАЗ, перед поворотом зменшив швидкість і в цей час на його смугу руху виїхав автомобіль ЗАЗ, в результаті чого відбулося зіткнення. При огляді місця ДТП на дорозі слідів гальмування не
з
виявлено. На даному відрізку дороги є дорожній знак про зміну руху, який встановлений на видному місці і ніщо не перешкоджає його бачити.
Винність засудженого ОСОБА_1 у вчиненні вказаного злочину підтверджується й іншими доказами, наведеними у вироку, зокрема даними протоколу огляду місця події, даними висновків судово-медичних експертиз про спричинення потерпілим в результаті ДТП тілесних ушкоджень, даними висновку авто технічної експертизи щодо невиконання ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України, що знаходиться в причинному зв'язку з наступивши ми наслідками та іншими доказами, на які послався у своєму вироку суд першої інстанції.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано вірно за ст.286 ч.2 КК України, а при призначенні йому покарання, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховано ступінь тяжкості вчиненого ним необережного злочину, тяжкість наступивши від нього наслідків, дані про особу засудженого, обставини, які пом'якшують його покарання за відсутності обтяжуючих обставин та призначив ОСОБА_1 покарання з урахуванням вимог ст.400 КПК України, а саме що суд першої інстанції не міг посилити покарання, яке призначено засудженому за даними обставинами справи за вироком Христинівського районного суду Черкаської області від 08.07.2005 року.
При таких обставинах доводи апеляції потерпілої ОСОБА_2. щодо м'якості призначеного ОСОБА_1 покарання та неправильності вирішення питання щодо пред'явленого нею цивільного позову в частині відшкодування моральної шкоди є необгрунтованими. Крім того, в обставини ДТП, на які посилається апелянт в своїй скарзі, в більшості враховані судом при постановленні судового рішення. При таких обставинах, вирок як законний та обґрунтований не підлягає зміні чи скасуванню з підстав, зазначених в апеляції потерпілої.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.362, 366 КПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляцію потерпілої ОСОБА_2. , залишити без задоволення, а вирок Монастирищенського районного суду Черкаської області від 20 лютого 2007 року стосовно засудженого ОСОБА_1 залишити без змін.
Головуючий: підпис
Судді: підписи
З оригіналом згідно: Суддя апеляційного суду Черкаської області