Справа №2-1090/13/2007 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

10 квітня 2007 року  Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого   - судді Нєсвєтової Н.М.

при секретарі -    Літоміній Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1до Закритого акціонерного товариства "Наукове -виробниче об'єднання" "УКРАЇНА", третя особа Голосіївська районна у м. Києві Державна адміністрація, про захист прав споживача та визнання права власності на об'єкт інвестування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до ЗАТ "НЕЮ "УКРАЇНА" третя особа Голосіївська районна у м. Києві Державна адміністрація, про захист прав споживача та визнання права власності на об'єкт інвестування, а саме на квартиру № АДРЕСА_1.

Свої вимоги мотивувала тим, що 27 березня 2003 року між нею та ЗАТ "НЕЮ "УКРАЇНА" був укладений інвестиційний договір № 53, про інвестування будівництва квартири № АДРЕСА_1. Зазначеним інвестиційним договором визначені терміни внесення проплат, які були здійсненні в строки на загальну суму 67405,00 грн. та 1982 грн. 50 коп.

ЗАТ "НВО "УКРАЇНА" взяв на себе зобов'язання передати квартиру № 21 загальною площею 45,5 кв.м у квітні 2003 року у приватну власність ОСОБА_1., але в порушення договору інвестування свої зобов'язання у повному обсязі не виконав та правовстановлюючі документи на про інвестовану квартиру не видав. Внаслідок чого ОСОБА_1 позбавлена свого законного права в установленому порядку зареєструвати право власності на інвестовану квартиру.

У судовому засіданні позивачка уточнила позовні вимоги, просить визнати право власності на жиле приміщення - квартиру № АДРЕСА_1, загальною площею 45,5 м.кв. за ОСОБА_1., згідно з договором інвестування № 53 від 27.03.2003 року.

Представник відповідача - ЗАТ "НВО "УКРАЇНА", в судовому засіданні позовні вимоги визнав не заперечував проти задоволення позову.

Третя особа представник Голосіївської РДА в м. Києві, позов не визнав, посилався на те, що перед визнанням права власності на новостворене майно необхідний висновок компетентних органів, про те, що дане нерухоме майно дійсно є жилим будинком і відповідає всім необхідним будівельним, технічним, санітарним та іншим нормам, необхідним для безпечного проживанням. З цих підстав просив в позові відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні 27 березня 2003 року між ОСОБА_1. та ЗАТ "НВО "УКРАЇНА" був укладений інвестиційний договір № 53, про інвестування будівництва квартири № АДРЕСА_1(а.с. 6-8).

Відповідно до інвестиційного договору ОСОБА_1. здійснила проплати в сумі 67405,00 грн. та 1982 грн. 50 коп. за площу 45,5 кв.м.

Відповідно до вимог п.п. 2.1, 2.2 інвестиційного договору інвестор ОСОБА_1. проінвестувала будівництво квартири № 21, а забудовник ЗАТ "НВО "УКРАЇНА" взяв на себе зобов'язання передати інвестору у власність вказану квартиру у квітні 2003

2

року. Але в порушення договору інвестування свої зобов'язання у повному обсязі не виконав та правовстановлюючі документи на про інвестовану квартиру не видав. Внаслідок чого ОСОБА_1. позбавлена свого законного права в установленому порядку зареєструвати право власності на інвестовану квартиру.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Інвестором - ОСОБА_1. умови інвестиційного договору виконані повністю.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1., є обґрунтованими, такими, що підлягають задоволенню.

Крім того відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, а саме, сплачений судовий збір в розмірі 51 грн. та витрати на інформаційне - технічне забезпечення в розмірі 30 грн., що в сумі становить 81 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11,509,626,526,631,610,611,190,328,331 ЦК України, ст.ст. 74,226 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1до Закритого акціонерного товариства "Наукове - виробниче об'єднання" "УКРАЇНА", третя особа Голосіївська районна у м. Києві Державна адміністрація, про захист прав споживача та визнання права власності на об"єкт інвестування, задовольнити.

Визнати право власності за ОСОБА_1, на жиле приміщення - квартиру № АДРЕСА_1, загальною площею 45,5 м.кв.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Наукове - виробниче об'єднання" "УКРАЇНА" на користь ОСОБА_1судові витрати - сплаченого судового збору 51 грн. та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.