Господарський суд міста Севастополя
Іменем України
РІШЕННЯ
"06" червня 2006 р. | справа № 20-3/100 |
За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Енергетична компанія „Севастопольенерго” (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова,44)
до військової частини А-0930
(99009, м. Севастополь, вул. Ревякіна,24-а)
Управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Севастополі
(99011, м. Севастополь, вул. Пушкіна,10)
про стягнення заборгованості в сумі 296,01 грн.
Суддя: Ю.М.Гоголь
Представники сторін:
позивач: Злобін Андрій Анатолійович, довіреність №10714/0/2-05 від 21.12.05;
відповідач: Куцеконь Роман Іванович, довіреність №38/188 від 08.04.05.
Суть спору: Відкрите акціонерне товариство “Енергетична компанія “Севастопольенерго” (далі –ВАТ “ЕК “Севастопольенерго”) звернулось до господарського суд з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Севастополі з позовом про стягнення заборгованості по оплаті активної електричної енергії за період з 15.04.03 по 28.02.06 в сумі 235,89 грн., а також про відшкодування індексу інфляції в сумі 60,12 грн., а всього на суму 296,01 грн.
В обґрунтування заявлених вимог ВАТ “Севастопольенерго” посилається на невиконання відповідачем договірних зобов’язань та вимог статей 525, 526, 629, частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України, статті 26 закону України “Про електроенергетику”.
Відповідач, Управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Севастополі, позовні вимоги не визнав, зазначає, що відповідно до Порядку погашення кредиторської заборгованості військових формувань та правоохоронних органів за отримане військове майно (товари, продукцію), виконані роботи та надані послуги, затвердженого Постановою КМ України №600 від 26.04.03 заборгованість правоохоронних органів за виконані роботи по господарським договорам, станом на 01.01.05 погашається шляхом погашення заборгованості кредитора по обов’язковим платежам у державний бюджет на суму зобов’язань конкретного правоохоронного органу, шляхом одноденного кредитування уповноваженими банками учасників взаєморозрахунків. У зв’язку з чим відповідач вважає, що законодавцем встановлений особовий порядок погашення заборгованості правоохоронних органів перед іншими господарюючими суб’єктами.
Згідно до ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представнику позивача роз'яснені процесуальні права та обов'язки.
Відповідно до статей 9, 10 Конституції України, статті 9 Європейської Хартії регіональних мов (ратифікована Законом України від 15.05.2003 № 802-IV), статті 10 Закону України “Про судоустрій України” від 07.02.2002 № 3018-III, статті 18 Закону України “Про мови в Українській РСР” від 28.10.1989 № 8312-XI і по клопотанню сторін, судочинство здійснювалось на російській мові.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
Між ВАТ “ЕК “Севастопольенерго” та Приймальником-розпорядником для неповнолітніх Управління Міністерств Внутрішніх справ України в місті Севастополі (далі –ПРН УМВС України в місті Севастополі) 15.02.02 укладений Договір №238 на користування електричною енергією.
Відповідно до пункту 5.1 Договору, строк його дії продовжувався на наступні роки.
Пунктом 1 Договору №238 встановлено, що ВАТ „ЕК „Севастопольенерго” зобов’язується надавати електричну енергію споживачу відповідно до договірних квартальних розрахункових величин споживання електричної енергії і потужності.
Згідно пункту 1.2.1 Договору і додатку №5 до нього, ПРН УМВС України в місті Севастополі взяв на себе зобов'язання здійснювати оплату за споживану електричну енергію виключно грошовими коштами на рахунок із спеціальним режимом користування «Енергопостачальної організації».
Розрахунковим періодом, що визначає кількість спожитої електроенергії, є часовий проміжок, що починається 15 числа попереднього календарного місяця і що закінчується 15 числа поточного календарного місяця.
Оплата за спожиту електроенергію проводиться: 26-го числа календарного місяця в об'ємі 30 % заявленого місячного об'єму споживання; 6 числа календарного місяця, 60 % заявленого місячного об'єму споживання; 18 числа поточного місяця –остаточний розрахунок.
Відповідно до пункту 1.2.3 Договору і додатку №6 до нього, ПРН УМВС України в місті Севастополі зобов'язаний щомісячно надавати позивачу звіт про об'єми поставленої електроенергії за розрахунковий період.
На підставі показань приладів обліку позивачем проводилися нарахування за період з 15.04.03 по 28.02.06 і виставлялися відповідачу відповідні рахунки, копії яких є в матеріалах справи і були досліджені судом.
Відповідно до пункту 2.2.3 Договору, ПРН УМВС України в місті Севастополі має право вимагати підтвердження розрахунку з розшифровкою виставленого рахунку на оплату, у разі незгоди з нарахованою сумою за використану електроенергію. Після закінчення 10 днів з моменту закінчення розрахункового періоду претензії „Енергопостачальною організацією” не приймаються.
Відповідно до частини 2 статті 26 Закону України „Про електроенергетику” споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.
Відповідно до пункту 1.2 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ від 31.07.1996 № 28, електрична енергія (активна) - енергоносій, який виступає на ринку як товар, що відрізняється від інших товарів особливими споживчими якостями та фізико-технічними характеристиками (одночасність виробництва та споживання, неможливість складування, повернення, переадресування), які визначають необхідність регулювання та регламентації використання цього товару.
Перетікання реактивної електричної енергії на межі балансової належності електричних мереж (перетікання реактивної електричної енергії) - складова фізичних процесів передачі, розподілу та споживання активної електричної енергії, яка спричиняє додаткові технологічні втрати активної електричної енергії та впливає на показники якості активної електричної енергії.
Плата за перетікання реактивної електроенергії - плата за послуги, які електропередавальна організація або власник технологічних електричних мереж змушені надавати споживачу, якщо він експлуатує електромагнітно незбалансовані електроустановки.
При відсутності пристроїв, які компенсують реактивні потужності в електричних мережах споживача, перетікання реактивної електроенергії спричиняє втрати активної енергії у мережах енергопостачальної організації.
Частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Пунктом 6.1 цих Правил визначено, що договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем, та визначає зміст правових відносин, прав та обов’язків сторін.
Пунктом 7 статті 26 Закону України «Про електроенергетику»встановлено, що споживач, якому електрична енергія постачається енергопостачальником, що здійснює підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, зобов'язаний оплачувати її вартість виключно коштами шляхом їх перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника.
Відповідно до виставлених рахунків за 15.04.03 по 28.02.06, загальна заборгованість за спожиту реактивне електроенергію складає 235,89 грн.
Згідно положень статей 525, 526, 629 Цивільного Кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Відповідачем, Управлінням Міністерства Внутрішніх справ України в місті Севастополі заборгованість за договором № 238 від 15.02.02 на день прийняття рішення не погашена, договірні зобов’язання належним чином не виконані.
Посилання відповідача на те, що Порядком погашення кредиторської заборгованості військових формувань та правоохоронних органів за отримане військове майно (товари, продукцію), виконані роботи та надані послуги, затвердженого постановою КМ України №600 від 26.04.03 заборгованість правоохоронних органів за виконані роботи по господарським договорам, станом на 01.01.05 погашається шляхом погашення заборгованості кредитора по обов’язковим платежам у державний бюджет на суму зобов’язань конкретного правоохоронного, шляхом одноденного кредитування уповноваженими банками учасників взаєморозрахунків, у зв’язку з чим законодавцем встановлений особовий порядок погашення заборгованості правоохоронних органів перед іншими господарюючими суб’єктами, є безпідставними, оскільки Договір №238 від 15.02.02 був підписаний обома сторонами, з боку УМВС України в місті Севастополі його начальником Ільечовим В.І., без яких не будь зауважень і заперечень, ВАТ „ЕК „Севастопольенерго” виконувало договір у встановленому порядку, поставляло електричну енергію, але своїх обов’язків за договором відповідач не виконав, чим порушив майнові права позивача.
Викладене є підставою для визнання позовних вимог у сумі 235,89 грн. обґрунтованими, у зв’язку з чим зазначена заборгованість підлягає стягненню.
ВАТ “ЕК “Севастопольенерго” також просить стягнути з відповідача суму інфляційного відшкодування за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань в розмірі 60,12 грн.
Відповідно до статей 525, 526, 548, 549, 552, 625 Цивільного Кодексу України та статей 275-277 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд перевірив розрахунок інфляційного відшкодування та визнає позовні вимоги в частині стягнення суми інфляційного відшкодування в сумі 60,12 грн. такими, що підлягають задоволенню.
Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача.
Беручи до уваги викладене та керуючись статтями 22, 49, 75, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України суд
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Управління Міністерства внутрішніх прав України в місті Севастополі (99011, м. Севастополь, вул. Пушкіна,10, ЄДРПОУ 08673543, р/р 35216001000014 в УДК м. Севастополя”, МФО 824509) на користь Відкритого акціонерного товариства „Енергетична компанія „Севастопольенерго” (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44, ЄДРПОУ 05471081) 516,01 грн., з яких 235,89 грн. –сума боргу за активну електроенергію на рахунок зі спеціальним режимом використання №26038333335510 в ПІБ м. Севастополя, МФО 324515; 60,12 грн. –інфляційні витрати, 102,00 грн. –державне мито, 118,00 грн. –витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на р/р 260073537 в АБ ПІБ м. Києва, МФО 300506.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Ю.М.Гоголь
Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського
процесуального кодексу України і підписано 13.06.06