Господарський суд міста Севастополя
Іменем України
РІШЕННЯ
"06" червня 2006 р. | справа № 20-3/099 |
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Крим-Казіно” (99011, м. Севастополь, пл. 300-т річчя Російського Флоту,7)
до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя (99011, м. Севастополь, вул. Кулакова, 37)
визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0004981510/0 від 16.12.05
Суддя: Ю.М.Гоголь
Представники сторін:
Позивач: Сітніков Ілля Миколайович, наказ №1 від 24.05.01;
Відповідач: Турчин Дмитро Сергійович, довіреність №10-004/198 від 30.11.05.
Суть спору: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Крим-Казіно”, звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0004981510/0 від 16.12.05 про визначення податкового зобов’язання по оплаті вартості торгового патенту у сфері грального бізнесу в розмірі 23155,40 грн.
Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що Державною податковою інспекцією у Ленінському районі міста Севастополя неправомірно донараховано до сплати вартість торгового патенту у сфері грального бізнесу за 1 квартал 2005 року, оскільки позивачем вартість торгового патенту на цей період була сплачена в грудні 2004 року, а внесення 23.12.04 змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік” та збільшення вартості торгових патентів у сфері грального бізнесу позивача не стосується, оскільки вартість торгового патенту була ним сплачена раніше прийнятих змін, а внесені зміни протиречать частині 2 статті 7 Закону України „Про систему оподаткування”.
Відповідач, Державна податкова інспекція у Ленінському районі м.Севастополя, позовні вимоги не визнав, мотивуючи свої заперечення тим, що оспорюване позивачем податкове повідомлення-рішення прийнято з дотриманням вимог чинного законодавства, зазначає, що внесення Товариством з обмеженою відповідальністю „Крим-Казіно” податкової ставки за торговий патент за 1 квартал 2005 року в розмірі ставок, дійсних у 2004 році, не позбавляє платника податку від обов’язку сплатити ставку податку, яка встановлена на 2005 рік до початку бюджетного року.
Представникам сторін в судовому засіданні роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до статей 9, 10 Конституції України, статті 9 Європейської Хартії регіональних мов (ратифікована Законом України від 15.05.2003 № 802-IV), статті 10 Закону України “Про судоустрій України” від 07.02.2002 № 3018-III, статті 18 Закону України “Про мови в Українській РСР” від 28.10.1989 № 8312-XI і по клопотанню сторін, судочинство здійснювалось на російській мові.
В судовому засіданні оголошувалася перерва з 25.05.06 до 06.06.06.
Заслухавши доводи та заперечення представників сторін, дослідивши надані сторонами докази, суд,
В с т а н о в и в :
В період з 05.12.05 по 07.12.05 співробітниками Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя проведена невиїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю „Крим-Казіно” з питань повноти та своєчасності внесення до бюджету плати за торгові патенти за період з 01.01.05. по 01.12.05.
В ході проведення перевірки перевіряючими встановлені порушення Товариством обмеженою відповідальністю „Крим-Казіно” пункту 3 статті 5 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” зі змінами, внесеними статтею 47 Закону України №2285 від 23.12.04 „Про державний бюджет України на 2005 рік” в частині невнесення до бюджету вартості торгових патентів за 1 квартал 2005 року в повному обсязі в сумі 22146,97 грн.
Також встановлені порушення пункту 3 статті 2, пункту 3 статті 5 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” зі змінами, внесеними статтею 47 Закону України №2285 від 23.12.04 „Про державний бюджет України на 2005 рік” в частині невнесення в повному обсязі вартості торгових патентів на здійснення операцій у сфері ігорного бізнесу при їх придбанні (18.04.05), встановленої у фіксованому розмірі за рік. Недоплата складає 78,47 грн.
Висновки перевірки містяться в акті №430/15-138/31505081/23237 від 08.12.05.
За результатами розгляду матеріалів перевірки та наданих позивачем заперечень керівництвом Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя 16.12.05 прийняте податкове повідомлення-рішення №0004981510/0 про нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю „Крим-Казіно” оплати вартості торгових патентів у сфері грального бізнесу в розмірі 23155,40 грн.
Не погодившись із винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в порядку апеляційного узгодження начальнику Державної податкової інспекції в Ленінському районі міста Севастополя.
Рішенням начальника Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя від 30.01.06 скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Крим-Казіно” залишена без задоволення, податкове повідомлення-рішення №0004981510/0 від 16.12.05 без змін.
Вказане з’явилося підставою для звернення позивача до суду із зазначеним позовом.
Суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
14 грудня 2004 року Товариством з обмеженою відповідальністю „Крим-Казіно” сплачено до бюджету вартість патентів на право здійснення діяльності у сфері грального бізнесу за перший квартал 2005 року за ставками і нормами, які діяли на момент оплати, а саме: платіжним дорученням №3 від 14.12.04 перераховано 56000,00 грн. в оплату вартості патентів №№ 429750 і 429751.
Відповідно до статті 47 Закону України „Про державний бюджет України на 2005 рік” (в редакції від 23.12.04) була збільшена вартість торгового патенту на здійснення операцій по наданню послуг у сфері грального бізнесу на 2005 рік, на підставі чого були також внесені зміни до пункту 3 статті 5 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України „Про систему оподаткування” встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до цього Закону, інших законів України про оподаткування.
Відповідно до пункту 5 статті 5 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” оплата вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу провадиться щоквартально до 15 числа місяця, що передує звітному кварталу.
Під час придбання торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу суб'єкт підприємницької діяльності вносить одноразову плату у розмірі вартості торгового патенту за 3 місяці. На суму, сплачену під час придбання торгового патенту, зменшується розмір плати за торговий патент, яка підлягає внесенню в останній квартал його дії.
Відповідно до пункту 3 статті 5 вказаного вище Закону вартість торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу встановлюється у фіксованому розмірі (за рік).
Термін дії торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу становить 60 календарних місяців (частина 3 пункту 4 статті 5 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”).
Відповідно до частини 3 пункту 5 статті 5 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” суб'єкт підприємницької діяльності може здійснити попередню оплату вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу за весь термін дії торгового патенту. При цьому суб'єкт підприємницької діяльності звільняється від обов'язків додаткового внесення вартості торгового патенту у разі, якщо прийнятими після цього актами законодавства збільшується його вартість.
Таким чином, суд вважає, що внесення Товариством з обмеженою відповідальністю „Крим-Казіно” податкової ставки за торговий патент за 1 квартал 2005 року в розмірі податкових ставок, дійсних у 2004 році, не позбавляє платника від обов’язку уплатити ставку податку (збору), встановлену на 2005 рік до початку бюджетного року і не може бути підставою для незастосування цього положення Закону.
Аналогічна позиція викладена у Постанові Вищого адміністративного суду України від 05.05.06 за касаційною скаргою Державної податкової інспекції в Печерському районі м. Києва на рішення господарського суду міста Києва від 29.06.05 та на ухвалу Київського апеляційного господарського суджу від 22.11.05.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 92 Конституції України виключно законами України встановлюються: Державний бюджет України і бюджетна система України; система оподаткування, податки і збори; засади створення і функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків; статус національної валюти, а також статус іноземних валют на території України; порядок утворення і погашення державного внутрішнього і зовнішнього боргу; порядок випуску та обігу державних цінних паперів, їх види і типи.
До повноважень Верховної Ради України належить: прийняття законів, затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього, контроль за виконанням Державного бюджету України, прийняття рішення щодо звіту про його виконання (пункти 3,4 статт85 Конституції України).
Закон України „Про Державний бюджет України на 2005 рік” був прийнятий відповідно до норм Бюджетного кодексу України і Конституції України, набрав чинності з 01.01.05.
Змін до частини 3 статті 5 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” були внесені Законом України „Про Державний бюджет України на 2005 рік” 23.12.04, тобто до початку нового бюджетного року.
Також суд вважає безпідставними посилання позивача на те, що Закон України „Про Державний бюджет України на 2005 рік” був прийнятий з порушеннями статті 44 Бюджетного к0одексу України, оскільки зазначені обставини не звільняють Товариство з обмеженою відповідальністю „Крим-Казіно” від обов’язку сплатити вартість патенту у встановленому розмірі.
Перелік викладеного свідчить про безпідставність заявлених позовних вимог і дає підстави суду для відмови у позові.
Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України при відмові у позові судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Вирішив:
1. У задоволенні позову відмовити.
Суддя Ю.М.Гоголь
Рішення оформлено згідно з вимогами
ст. 84 ГПК України та підписано 13.06.2006