ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
____________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
04.09.2006 року Справа № 13/288(16/96)
Луганський апеляційний господарський суд колегією суддів у складі :
головуючого судді Перлова Д.Ю.
суддів Журавльової Л.І.
Лазненко Л.Л.
Склад судової колегії призначено розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 01.08.06. Розпорядженням від 01.09.06 склад судової колегії змінено.
при секретарі Черніковій Я.В.
за участю представників сторін:
від позивача Василевська Б.П., дов. № 006-420 без дати
від відповідача Веретеніков А.М., дов. № 33-21 від 31.03.06
Могилевич В.І., дов. № 33-1-15 від 05.07.06
Розглянувши
апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства
„Лисичанський завод гумових технічних виробів”,
м.Лисичанськ Луганської області
на рішення
господарського суду Луганської області
від 20.07.2006
у справі № 13/288(16/96) (суддя Яресько Б.В.)
за позовом Відкритого акціонерного товариства
„Укрхіменерго”, м.Сєвєродонецьк Луганської
області
до відповідача Відкритого акціонерного товариства
„Лисичанський завод гумових технічних виробів”,
м.Лисичанськ Луганської області
про стягнення 25354 грн. 76 коп.
Рішенням господарського суду луганської області від 20.07.06 у справі №13/288(16/96) (суддя Яресько Б.В.) частково задоволено позов Відкритого акціонерного товариства „Укрхіменерго” (далі ВАТ „Укрхіменерго”) до Відкритого акціонерного товариства „Лисичанський завод гумових технічних виробів” (далі ВАТ „Лисичанський завод ГТВ”), стягнуто на користь позивача заборгованість за договором № 633юр від 06.11.2002 в сумі 22538 грн. 66 коп., витрати з державного мита в сумі 225 грн. 38 коп. та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу – 104 грн. 89 коп.
Рішення суду з посиланням на норми ч.2 ст. 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі Закон про банкрутство) , ст.ст. 525, 526, 530 та 629 Цивільного кодексу України мотивоване обгрунтованістю заявлених позовних вимог.
При постановленні судового рішення господарський суд дійшов висновку, що з врахуванням строків оплати встановлених в договорі № 633юр про погашення заборгованості від 06.11.2002 р. вимога по оплаті першого платежу який повинен бути здійснений в листопаді 2002 р. є конкурсною в розумінні Закону про банкрутство та відповідно до ч. 2 ст. 14 цього закону вважається погашеною, інші вимоги позивача за спірним договором, що виникли з грудня 2002 р. - є поточними і підлягають задоволенню.
ВАТ „Лисичанський завод ГТВ”, відповідач у справі, з прийнятим рішенням не погодився та подав апеляційну скаргу в якій зазначив, що рішення господарського суду від 20.07.06 у справі №13/288(16/96) не відповідає нормам матеріального права, зокрема, ст.ст. 1, 14 Закону про банкрутство, п. 8.12 рекомендацій Верховного Суду України від 04.06.04 №04-5/1193 „Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", вимоги позивача за договором №633юр від 06.11.2002 –є конкурсними та погашеними відповідно до ухвали господарського суду Луганської області від 25.11.2002 справі № 11/155б про банкрутство ВАТ „Лисичанський завод ГТВ” та просить рішення суду від 20.07.06 скасувати.
Позивач подав відзив від 04.09.06 №006-760, вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, а рішення господарського суду від 20.07.06 таким, що прийнято з дотриманням норм матеріального права при повному з”ясуванні обставин справи та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду
ВСТАНОВИЛА:
Сторонами за справою 30.12.1999 було укладено договір № 05-4-191юр на виконання робіт, згідно з умовами якого підрядник - ВАТ “Укрхіменерго” зобов’язався виконати на користь замовника - ВАТ “Лисичанський завод ГТВ” до 2000 року роботи з ремонту теплотехнічного обладнання на суму 72000 грн., а замовник - прийняти та оплатити ці роботи (а.с. 32).
04.11.02 року сторонами здійснено взаємозвірку розрахунків за договором №05-4-191юр та складено акт звірення розрахунків з якого вбачається наявність заборгованості ВАТ “Лисичанський завод ГТВ” у сумі 25038 грн. 66 коп. (а.с. 11).
ВАТ “Укрхіменерго” звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до ВАТ “Лисичанський завод ГТВ” –про стягнення суми основного боргу.
06.11.02 року сторони уклали між собою мирову угоду, затверджену 07.11.02 року ухвалою господарського суду Луганської області у справі № 1/345, згідно якій ВАТ “Лисичанський завод ГТВ” зобов’язався сплатити борг рівними частками у сумі 1500 грн. щомісячно на розрахунковий рахунок ВАТ “Укрхіменерго”.
06.11.02 року на виконання цієї мирової угоди сторони уклали між собою договір №633юр про погашення заборгованості (а.с. 7), згідно якому Боржник –ВАТ “Лисичанський завод ГТВ” взяло на себе зобов’язання погасити заборгованість за договором №05-4 від 30.12.1999.
Пунктом 2 договору сторони передбачили, що погашення заборгованості буде здійснюватися по 1500 грн. Щомісячно, починаючи з 01.11.2002, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок „Кредитора” (ВАТ „Укрхіменерго”) не пізніше 5-го числа поточного місяця.
Строк дії договору сторони визначили з моменту підписання до 01.04.2004 року.
05.12.2002 р. відповідач платіжним дорученням № 1562 сплатив позивачу на виконання спірного договору 1000 грн. 00 коп.
Позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення боргу за договором про погашення заборгованості № 633юр від 06.11.2002 р. в сумі 24 038 грн. 66 коп., та нарахованої відповідно до п. 3 договору за період з 20.05.2005 р. по 17.11.2005 р. пені в сумі 2222 грн. 70 коп.
Справа розглядалась судами неродноразово.
Рішенням господарського суду Луганської області у справі №19/96 від 20.12.2005, залишеним без змін постановою Луганського апеляційного господарського суду від 02.02.2006 у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 16.05.2006 попередні судові рішення у справі № 16/96 скасовані, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Луганської області.
При новому розгляді справі присвоєно №13/288(16/96).
Рішенням господарського суду Луганської області від 20.07.06 у справі №13/288(16/96) позов задоволено частково, стягнуто на користь позивача заборгованість за договором № 633юр від 06.11.2002 в сумі 22538 грн. 66 коп., витрати з державного мита в сумі 225 грн. 38 коп. та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –104 грн. 89 коп. В решті вимог у позові відмовлено.
Перевіривши матеріали справи, правильність юридичної оцінки обставин та застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Луганський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Аналіз матеріалів справи та діючого законодавства дозволяє зробити висновок про помилковість висновків суду першої інстанції у даній справі.
Відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника.
Укладення сторонами договору №633юр від 06.11.2002 є наслідком розгляду господарським судом Луганської області справи про стягнення з відповідача заборгованості за договором №05-4-191юр від 30.12.1999. За своєю суттю договір №633юр є доповненням до договору №05-4-191юр від 30.12.1999, що визначає порядок погашення заборгованості. Але ж судова колегія вважає, що розгляд спору між сторонами за договором №633юр від 30.12.1999 здійснюється правомірно, оскільки він виник з інших підстав ніж раніше розглянутий господарським судом спір у справі № 1/345.
Крім того договір №633юр від 06.11.2002 в будь-якому разі було укладено до порушення господарським судом Луганської області справи № 11/155-б про банкрутство ВАТ „Лисичанський завод ГТВ”, зобов”язання за договором виникли з моменту його укладення.
Відповідно до п. 15 ст. 11 Закону про банкрутство після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно зі статтею 14 цього Закону.
25.11.2002 господарським судом Луганської області було порушено провадження у справі №11/155-б про банкрутство ВАТ „Лисичанський завод ГТВ”, та ведений мораторій на задоволення вимог кредиторів.
29.01.04 в газеті „Голос України” №17 надруковано оголошення про порушення справи –про банкрутство ВАТ “Лисичанський завод ГТВ”.
З цього моменту відповідно до ст. 14 Закону про банкрутство позивач мав право звернутися з заявою про визнання його грошових вимог, які є предметом позову.
Позивач своїм правом не скористався, не звернувся у встановлений законом строк у справу про банкрутство зі своїми грошовими вимогами.
Відповідно до п. 2 ст. 14 Закону про банкрутство вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними.
Про погашення не заявлених вимог конкурсних кредиторів зазначено у п. 2 ухвали господарського суд Луганської області від 03.11.2004 у справі № 11/155-б.
Враховуючи, що п. 2 зазначеної ухвали суду має загальний характер, тобто відноситься до невизначеного кола кредиторів, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що вимоги конкретного кредитора, позивача у справі, слід визнати погашеними відповідно до п. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України.
За таких обставин рішення місцевого господарського суду в частині задоволення позовних вимог в сумі 22538 грн. 66 коп. слід скасувати, в позові у цій частині відмовити.
Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
В судовому засіданні за згодою сторін оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, п.2 ст.103, ч.1 п. 4 ст. 104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Лисичанський завод гумових технічних виробів” на рішення господарського суду Луганської області від 20.07.06 у справі №13/288(16/96) задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 20.07.06 у справі №13/288(16/96) в частині стягнення 22538 грн. 66 коп. скасувати.
3. В позові в частині стягнення 22538 грн. 66 коп. відмовити.
4. В решті рішення господарського суду Луганської області від 20.07.06 у справі №13/288(16/96) залишити без змін.
5. Судові витрати за позовом покладаються на позивача.
6. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Укрхіменерго”, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, 68 ід. код 05744691 на користь Відкритого акціонерного товариства „Лисичанський завод гумових технічних виробів”, м. Лисичанськ, ід. код 05389942 витрати по сплаті державного мита за апеляційною скаргою в сумі 112 грн. 69 коп.
7. Доручити місцевому господарському суду видати відповідний наказ.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку у місячний строк до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.
Головуючий суддя Д.Ю. Перлов
Судді Л.І. Журавльова
Л.Л. Лазненко