Справа № 2-а-2464/10  

ПОСТАНОВА  

Іменем       України  

17 листопада 2010 року                                                                                                м.Чернігів  

Н о в о з а в о д с ь к и й   р а й о н н и й   с у д   м . Ч е р н і г о в а  

у складі: головуючого – судді     Маслюк Н.В.  

  при секретарі       Дасюк Н.В.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Чернігові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання вчинити певні дії,  

в с т а н о в и в:  

21.10.2010 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради про визнання протиправною бездіяльність щодо неперерахування щорічної допомоги на оздоровлення за згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату допомоги на оздоровлення за 2010 рік відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із розрахунку п’яти мінімальних заробітних плат (а.с.1-2).  

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС   1 категорії,   інвалідом 2 групи. Зазначає, що згідно   ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»   інвалідам ІІ групи передбачено надання щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі п’яти  мінімальних заробітних плат на момент виплати. Проте, Управлінням праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м.Чернігові ради щорічна допомога на оздоровлення виплачена у значно нижчому розмірі – 120 грн., ніж  передбачено законом.  Зазначає, що надання допомоги на оздоровлення в значно меншому розмірі порушує його право на соціальний захист, що гарантовано Конституцією України.  

У судове засідання позивач не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.  

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду повідомлений належним чином, на адресу суду надійшли письмові заперечення проти позову,  відповідно до яких просить відмовити у задоволенні позову, справу розглянути без участі представника відповідача. В запереченнях посилаються, що допомога на оздоровлення нараховувалась та виплачувалась позивачу за рахунок коштів, виділених із Державного бюджету України в порядку, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року. Вказав, що фінансування допомоги здійснюється в порядку та розмірах за рахунок коштів, виділених з Державного бюджету України, а відповідач «власних» коштів не має.  

Відповідно до ч.4 ст. 128 КАСУ, суд розглядає справу без участі сторін.  

Оскільки особи, що беруть участь у справі в судове засідання не з’явилися, відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.  

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.  

ОСОБА_1 має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії, що підтверджується копією посвідчення серії А № НОМЕР_1, копією вкладки № НОМЕР_2 до вказаного посвідчення (а.с.5); є інвалідом ІІ групи за захворюванням пов’язаним з ліквідацією  аварії на ЧАЕС, що підтверджується копією довідки медико-соціальної експертної комісії МСЕ-ЧНВ   № 032662 (а.с. 6).  

Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а саме частиною четвертою статтею 48, передбачено виплату щорічної допомоги на оздоровлення інвалідам ІІ групи -  у розмірі п’яти  мінімальних заробітних плат.  

Відповідно ж до Постанови КМУ № 562 від 12.07.2005р. «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Кабінетом Міністрів України, установлено громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської  катастрофи,  такий  розмір  щорічної  допомоги  на оздоровлення:  інвалідам ІІ групи - 120 гривень.  

Виплата допомоги на оздоровлення за 2010 рік була здійснена позивачу 18.06.2010 року в сумі 120 грн., тобто в розмірі, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005р. № 562  „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (а.с.15). Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» не вносились зміни до ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».  

Згідно частини 2 статті 8 Конституції України,  ч. 2 ст. 19, ч. 3 ст. 22 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При цьому при прийняті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.    

За конституційними нормами та виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, нарахування та виплата вказаного виду допомоги має бути здійснена відповідачем, виходячи з розміру, встановленого саме Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки є недопустимим звуження змісту та обсягу прав позивача у спосіб, як це мало місце при виплаті щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік у меншому розмірі, ніж передбачено ч.4 ст. 48 Закону.  

Згідно ч. 5 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення.  

Згідно з ч. 7 ст. 48 цього ж Закону, розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.    

  Статтею 53 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» встановлено слідуючі розміри мінімальної заробітної плати,  з 1 січня - 869 гривень,  з 1 квітня - 884 гривні,  з 1 липня - 888 гривень,  з 1 жовтня - 907 гривень, з 1 грудня - 922 гривні на місяць.  

Таким чином, для позивача як інваліда ІІ групи, особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії, щорічна допомога на оздоровлення повинна розраховуватися, виходячи із наведених розмірів.  

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.  

Враховуючи, що відповідачем не надано суду доказів та не доведено правомірності свого рішення щодо не нарахування та невиплати позивачу щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік відповідно до ст..48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік, підлягають задоволенню.  

Оскільки позивач відноситься до особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, що підтверджується копією посвідчення (а.с.5), відповідно до п. 18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» судові витрати необхідно віднести за рахунок держави.  

Керуючись ст.ст. 8-11, 69-72, 99, 197 ч. 2, 100, 122, 104-106, 158-163 КАС України,   Конституцією України,   Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито», -  

П о с т а н о в и в :  

  Позовні вимоги ОСОБА_1  - задовольнити.  

Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради щодо неперерахування ОСОБА_1  щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік згідно ч.4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».  

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради здійснити ОСОБА_1, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І категорії інваліду ІІ групи, перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік, відповідно до ч.4 ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та забезпечити відповідні виплати, з урахуванням виплаченої суми допомоги на оздоровлення за 2010 рік .  

Судові витрати віднести за рахунок держави.  

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду  через Новозаводський  районний суд міста Чернігова шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її отримання копії постанови.  

  Суддя Новозаводського  

районного суду м. Чернігова               Н.В.МАСЛЮК