ВИРОК                справа №1-35/2007

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

13 квітня 2007 року           Золочівський районний суд Львівської області

в складі судді                     Зверхановської Л, Д,

при секретарі                                    Стеців Н. Р,

з участю прокурора                           Пуківського Б.В.

та адвокатів                                       ОСОБА_7., ОСОБА_8.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Золочеві справу про обвинувачення ОСОБА_1ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця с Гончарівка Золочівського району Львівської області, жителя м. АДРЕСА_1Львівської області, громадянина України, українця, безпартійного, непрацюючого, інваліда 3-ї групи, з середньою освітою, одруженого, згідно ст. 89 КК України раніше не судимого, невійськовозобов'язаного,

по ст.286 ч. 1 КК України,

встановив:

3.08.2005 року о 22 годині 30 хвилин ОСОБА_1., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння та керуючи автомобілем ВАЗ-21013 № НОМЕР_1, порушив вимоги пунктів 1.5, 2.9 а, 12.1, 12.2, 12.4, 13.1 Правил дорожнього руху. Це виявилось в тому, що він , рухаючись по дорозі Золочів- Броди, поблизу с Єасів Золочівського району Львівської області в темну пору доби не вибрав безпечної швидкості руху та безпечного інтервалу і скоїв наїзд на гужову повозку під управлінням ОСОБА_2. Внаслідок цього ОСОБА_2. одержав тілесні ушкодження середньої важкості, а пасажир його автомобіля ОСОБА_3. і пасажир гужової повозки ОСОБА_4. отримали легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.

Підсудний винність свою визнав повністю, від дачі пояснень в судовому засіданні відмовився, а будучи допитаним в якості обвинуваченого пояснив, що він 3.08.2005 року, випивши 100 г горілки, автомобілем ВАЗ-21013 № НОМЕР_1 повіз додому ОСОБА_5, який проводив у нього будівельні роботи. По дорозі він побачив своїх знайомих ОСОБА_3і ОСОБА_6, які також сіли в його автомобіль. Відвізши ОСОБА_5додому, він поїхав в с.Сасів. Недоїжджаючи кладовища с.Сарів, він наїхав на гужову повозку, яка невідомо звідки взялася на його смузі руху.

Крім власного визнання, вина підсудного стверджується показами потерпілих, свідків та іншими доказами, правдивість та достовірність яких підсудним не оспорюються.

Оцінивши зібрані по справі докази, суд вважає, що вина підсудного доведена повністю.

Оскільки ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило заподіяння потерпілим середньої тяжкості тілесні ушкодження та легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я , то його дії вірно кваліфіковано по ст.286 ч.І КК України.

При обранні покарання підсудному суд враховує тяжкість скоєного ним злочину та особу винного, який   вчинив цей злочин, перебуваючи у нетверезому стані.

Пом'якшуючими його відповідальність обставинами є те, що ОСОБА_1 вину свою визнав і щиро розкаюється у скоєному, є інвалідом 3-ї групи дитинства, виключно позитивно характеризується по місцю проживання, має на утриманні неповнолітню дитину, частково добровільно відшкодував заподіяну шкоду.

Враховуючи наведене , суд вважає, що його виправлення і перевиховання можливі без ізоляції від суспільства, а тому йому доцільно обрати покарання у вигляді штрафу.

Суд вважає , що до підсудного не слід застосовувати додаткову міру покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами, так як він постановою Золочівського районного суду Львівської області від 22.07.2005 року вже позбавлений прав на управління всіма видами транспортних засобів на 2 роки.

Цивільний позов потерпілих ОСОБА_2і ОСОБА_4слід задоволити частково.

Суд вважає, що з підсудного слід стягнути в користь ОСОБА_469,42 грн. матеріальної шкоди( витрати на придбання ліків) і частково моральну шкоду в розмірі 500 грн., яка полягала в тому, що він внаслідок злочинних дій ОСОБА_1перебував на стаціонарному лікуванні, терпів фізичний біль.

В користь ОСОБА_2необхідно стягнути 830 ,05 грн. матеріальної шкоди( придбання гужової повозки, її ремонт, упряж для коня, витрати на лікування - 1480,05 грн. мінус 850 грн., які ОСОБА_1 добровільно відшкодував ОСОБА_2 13.08.2005 року).

ОСОБА_2 просить стягнути з підсудного 5000 грн. моральної шкоди, однак суд вважає, що цей розмір є занадто високим, враховуючи те, у чому проявилась заподіяна йому моральна шкода: перебування 3 дні на стаціонарному лікуванні та 2 місяці у гіпсі, позбавлення можливості працювати під час жнив, використовувати для роботи підводу. Враховуючи наведене, на думку суду , достатнім розміром заподіяних ОСОБА_2моральних страждань буде сума 2000 грн.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КК України, суд

засудив:

ОСОБА_1по ст.286 ч.І КК України на 1200 грн штрафу без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Стягнути із ОСОБА_1. в користь НДЕКЦ при УМВСУ у Львівській області 176,52 грн. за проведення судово - автотехнічної експертизи   .

Стягнути із ОСОБА_1. в користь ОСОБА_2 2000 грн. моральної шкоди і 830,05 матеріальної шкоди, в користь ОСОБА_4 - 500 грн. моральної шкоди і 69,42 грн. матеріальної шкоди.

Міру запобіжного заходу залишити без змін - підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області протягом 15 діб з дня його проголошення.