Судове рішення #12271
20-3/091


ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

 

"05" червня 2006 р.  

справа № 20-3/091


За адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства „Крим-Лада”

(95022, м. Сімферополь, пр.Перемоги,211-а)

до  Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя

(99014, м. Севастополь, вул. Пролетарська,24)

про визнання частково недійсним податкового рішення №0001202310/0 від 10.08.05


 Суддя  Гоголь Ю.М.

       Представники сторін:

позивач: Новикова Ірина  Миколаївна, довіреність б/н від 29.05.06;

відповідач: Запорожець Леся Василівна, довіреність №29/05 від 21.10.05.


Суть спору: Позивач, Закрите акціонерне товариство „Крим-Лада”, звернувся до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції в Гагарінському районі міста Севастополя про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0001202310/0  від 10.08.05 про визначення податкового зобов’язання по податку на додану вартість в сумі 140719,50 грн., з яких: 93813,00 грн. –основний платіж, 46906,50 грн. –штрафні санкції, в частині визначення податкового зобов’язання в сумі 138579,16 грн., з яких 92386,11 грн. –основний платіж, 46193,05 грн. –штрафні санкції.

Свої вимоги позивач обґрунтовує відсутністю з його боку порушень Закону України “Про податок на додану вартість”, оскільки передача товарно-матеріальних цінностей  від філії головному підприємству у межах балансу не означає перехід права власності на зазначене майно. Також між ЗАТ „Крим-Лада” та його філією не могло бути укладено будь-яких угод, оскільки філія ЗАТ „Крим-Лада” не є юридичною особою, а тому не може бути стороною при укладенні угод.

Відповідач в відзиві на позов позовні вимоги не визнав, просить відмовити в їх задоволенні, вказуючи на те, що при проведенні перевірки були виявлені суттєві порушення Севастопольською філією Закритого акціонерного товариства „Крим-Лада” при здійсненні господарської діяльності вимог податкового законодавства (арк.с.95-98).  

Згідно до ст. ст. 27, 49 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні сторонами роз'яснені їх процесуальні права та обов'язки.

Відповідно до статей 9, 10 Конституції України, статті 9 Європейської Хартії регіональних мов (ратифікована Законом України від 15.05.2003 № 802-IV), статті 10 Закону України “Про судоустрій України” від 07.02.2002 № 3018-III, статті 18 Закону України “Про мови в Українській РСР” від 28.10.1989 № 8312-XI і по клопотанню сторін,  судочинство здійснювалось на російській мові.

В судовому засіданні оголошувалася перерва з 30.05.06 по 05.06.06.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані сторонами докази, перевіривши матеріали справи, суд встановив.

У період з 29.03.05 по 19.04.05 співробітниками  Державної податкової інспекції в Гагарінському районі міста Севастополя проведена позапланова документальна виїзна перевірка стосовно дотримання вимог податкового та валютного законодавства  Севастопольською філією Закритого акціонерного товариства „Крим-Лада” за період з 01.10.02 по 19.04.05.

Підставою для проведення перевірки з’явився лист, скерований керівництвом Закритого акціонерного товариства „Крим-Лада” на адресу Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя.   

                    В ході проведення перевірки співробітниками Державної податкової інспекції в Гагарінському районі міста Севастополя виявлені порушення Севастопольською філією Закритого акціонерного товариства „Крим-Лада” підпункту 4.1 статті 4, підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України  „Про податок на додану вартість”, у результаті чого донарахований податок на додану вартість в сумі 93813,00 грн.

Також встановлені порушення  статей 6,8,9,12,14 Декрету Кабінету Міністрів України „Про прибутковий податок з громадян”, в результаті чого донарахований податок з доходів громадян в сумі 137,03 грн.

Встановлені порушення Севастопольською філією Закритого акціонерного товариства „Крим-Лада” підпункту 4.2.1 статті 4, підпункту 6.1.1  статті 6, підпункту 8.1.1 статті 8 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб”, в результаті чого донарахований податок з доходів фізичних осіб в сумі 199,83 грн.

Висновки  перевірки містяться в Акті №6580/10/23-123-05787980 від 20.04.05.

За результатами розгляду матеріалів перевірки керівництвом Державної податкової інспекції в Нахімовському районі міста Севастополя 10.08.05 прийняте податкове повідомлення-рішення №0001202310/0 про донарахування Закритому акціонерному товариству „Крим-Лада” податку на додану вартість в сумі 93813,00 грн. та застосування на підставі п.п. 17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” штрафних (фінансових) санкцій з зазначеного податку в розмірі 46906,50 грн., а всього 140719,50 грн.

Вказане  з’явилося підставою для звернення позивача до суду із зазначеним позовом.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                             

Оцінивши надані докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

У   пункту 2 розділу 2.1 Акту перевірки зазначено, що у періоді, який перевірявся, у СФ ЗАТ „Крим-Лада” було виявлено заниження податкового зобов’язання по податку на додану вартість в сумі 78880,00 грн. Зазначений податок був визначений та донарахований Державною податковою інспекцією в Гагарінському районі міста Севастополя самостійно.

В акті перевірки зазначено, що згідно з наказом №61 від 12.07.04  „Про передачу матеріальних цінностей філії м. Севастополя”, товарно-матеріальні цінності, які числилися на балансі філії передані головному підприємству на зберігання. Однак, перевіряючими  зазначено, що товарно-матеріальні цінності, які знаходилися на зберіганні, повинні  знаходиться на балансі того підприємства, яке передало його на зберігання. Однак, перевіряючими встановлено, що згідно з передаточним балансом  від 01.04.04 всі матеріальні цінності СФ ЗАТ „Крим-Лада” були передані головному підприємству Закритому акціонерному товариству „Крим-Лада”, що підтверджується показниками ліквідаційного балансу н 31.10.04, переданого ДПІ в Гагарінському районі міста Севастополя.

В зв’язку з чим перевіряючи дійшли висновку про порушення позивачем вимог підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України „Про податок на додану вартість”, у зв’язку з чим ЗАТ „Крим-Лада” був донарахований податок на додану вартість в розмірі 78880,00 грн.

Суд вважає висновки перевіряючих помилковими, виходячи з наступного.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України „Про податок на додану вартість” об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

Згідно з пунктом 1.4 статті 1 Закону України „Про податок на додану вартість” поставка товарів це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Таким чином, об’єктом оподаткування податком на додану вартість відповідно до вказаних вище пунктів Закону є операції у межах  цивільно-правових угод, які передбачають передачу прав власності на товари.

Як зазначається позивачем, та не заперечується відповідачем, передача  Севастопольською філією ЗАТ „Крим-Лада”  головному підприємству товарно-матеріальних цінностей не здійснювалася за договорами купівлі-продажу, міни, поставки або за іншими цивільно-правовими договорами, а тому, філія не здійснювала перехід права власності на товарно-матеріальні цінності, які передавалися головному підприємству.

Пунктом 1.4 статті 1 Закону України „Про податок на додану вартість” також встановлено, що не відносяться до поставки товарів  операції по передачі товарів у межах цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності на такі товарно-матеріальні цінності іншої особі.

Таким чином, поставкою товарів може вважатися тільки операції по передачі права власності на товарі від одної особи іншої особі.

Пунктом 1.2 статті 1 Закону України „Про податок на додану вартість” встановлено, що особою є  суб'єкт підприємницької діяльності, в тому числі підприємство з іноземними інвестиціями, незалежно від форми та часу внесення цих інвестицій; інша юридична особа, що не є суб'єктом підприємницької діяльності; фізична особа (громадянин, іноземний громадянин та особа без громадянства), яка здійснює діяльність, віднесену до підприємницької згідно з законодавством, або імпортує товари на митну територію України.

Як вбачається з Акту перевірки, Севастопольська філія Закритого акціонерного товариства „Крим-Лада” не є суб’єктом підприємницької діяльності, ні іншою юридичною особою, а тому, відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України „Про податок на додану вартість” не може вважатися особою в розумінні  положень зазначеного вище пункту  Закону.

У зв’язку  з викладеним, суд вважає, що доводи Державної податкової інспекції в Гагарінському районі міста Севастополя про те, що передача товарно-матеріальних цінностей від Севастопольської філії ЗАТ „Крим-Лада” до головного підприємства здійснювалася на підставі договору зберігання є необґрунтованими.

Так, відповідно до статті 936  Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Однак, Закрите акціонерне товариство „Крим-Лада” договорів зберігання зі своєю філією не укладало, та не могло укласти, оскільки Севастопольська філія ЗАТ „Крим-Лада” не є юридичною особою та не може самостійно виступати якою не будь стороною у цивільно-правових відносинах.

Відповідно до вимог Цивільного кодексу України правом власності на відособлене майно володіє тільки юридична особа, а не філія.  Тобто, власником майна, відокремлений звіт якого здійснюється на своєму відповідному балансі філія, є головне підприємство, в даному випадку, Закрите акціонерне товариство „Крим-Лада”, та відповідно до частини 2 статті 132 Цивільного кодексу України, філія здійснює відносно цього майна тільки право оперативного керування.         

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для передачі майна від Севастопольської філії до головного підприємства  - Закритого акціонерного товариства „Крим-Лада”, стала ліквідація Севастопольської філії ЗАТ „Крим-Лада”, рішення про яку було прийнято загальними зборами акціонерів ЗАТ „Крим-Лада” 20.05.04. (арк.с.73).

Таким чином, оскільки об'єктом оподаткування податком на додану вартість згідно підпункту 3.1.1. пункту 3.1. статті 3 Закону України „Про податок на додану вартість” є операції по поставці товарів, тобто операції в межах цивільно-правових договорів, що передбачають перехід прав власності на товари, і з урахуванням того, що поставка товарно-матеріальних цінностей між Севастопольською філією Закритого акціонерного товариства „Крим-Лада” і самим головним підприємством Закрите акціонерне товариство „Крим-Лада” не було і не могло бути у зв'язку з відсутністю угоди переходу права власності на товари, то передача майна з філії до головного підприємства у межах  юридичної особи не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Зазначені обставини також знайшли своє відображення у Листі  ДПАУ №1707/7/16-1217 від 30.01.02.

Таким чином, суд вважає безпідставним донарахування Державною податковою інспекцією в Гагарінському районі міста Севастополя  Закритому акціонерному товариству „Крим-Лада” податкового зобов’язання по податку на додану вартість в розмірі 78880,00 грн., а тому в даній частині позовних вимог вони підлягають задоволенню.

В пункті  2.1 підпункту 2.1.2 розділу 1 Акту перевірки вказано, що в податковий кредит необґрунтовано включені суми податку на додану вартість, не підтверджені податковими накладними в жовтні, листопаді, грудні 2002, січні, березні 2004 на загальну суму - 4761,00 грн.

В пункті 2.1 підпункту 2.1.2, розділу 2 Акту вказано, що порушуючи підпункт 7.4.4, пункту 7.4. статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” в податковий кредит необґрунтовано включені суми податку на додану вартість, що не відносяться до складу валових витрат:

в липні 2003 - 666,67 грн. Податок на додану вартість в транспортних послугах наданих Приватним підприємством „Ремсервіс” (податкова накладна від 17.07.03 № 124), оскільки відсутній акт виконаних робіт;

в    жовтні  2004 - 891,40 грн. податок на додану вартість по податковій накладній   ВАТ „Енергетична компанія ”Севастопольенерго” (№ 10137   від   30.04.04, № 13506  від 31.05.04.)  ДКП „Севміськводоканал” (№ 1848 від 26.04.04), оскільки в цей період підприємство не здійснювало фінансово-господарську діяльність, доходів не мало.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4  статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, відповідно до зазначених пунктів Закону, підставою для включення сум податку на додану вартість сплачених у податковий кредит є: віднесення вартості  придбаних товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат виробництва; підтвердження витрат по сплаті  (нарахуванню) податку на додану вартість податковими накладними.

Жоден з вказаних пунктів вказаного вище Закону не містить вимог наявності такого документу, як Акт виконаних робіт.

Згідно з пунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Приватне підприємство „Ремсервіс” при наданні  транспортних послуг, надав транспортну накладну  на доставку товарів №124 від 17.07.03, товарно-транспортну накладну від 17.07.03 і податкову накладну №124 від 17.07.03. Зазначені документи належним чином свідчать про правильність віднесення податку на додану вартість в сумі 666,67 грн. до податкового кредиту по транспортним послугам, які відносяться до валових витрат.

Що стосується суми 891,40 грн., відображеної в декларації за жовтень 2004 і виключеної з податкового кредиту, то суд вважає необґрунтованими висновки перевіряючих.

Севастопольська філія Закритого акціонерного товариства „Крим-Лада” здійснювала  господарську діяльність до жовтня 2004 року,  в штаті працювали працівники, були основні засобі, у тому числі будівлі і споруди, що підтверджується документами, перерахованими в акті перевірки, податковою звітністю.

Жодна норма Закону України „Про податок на додану вартість” не містить яких не будь по включенню сум в податковий кредит за наявності або відсутності доходів у підприємств в якому або періоді.

Севастопольська філія Закритого акціонерного товариства „Крим-Лада” одержувала послуги від ВАТ „Енергетична компанія „Севастопольенерго” і ДКП „Севміськводоканал” в квітні, травні 2004 року, що підтверджується податковими накладними. Отримані послуги відносяться до складу валових витрат, у відповідності з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", як понесені у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва. Вказані документи підтверджують правильність віднесення податку на додану вартість в податковий кредит по послугах, які відносяться до валових витрат, а саме: 506,37 грн. (по податковій накладній № 10137 від 30.04.04г.), 282,22 грн. (по податковій накладній № 13506 від 31.05.04г.), 102,81грн. (по податковій накладній № 1848 26.04.04г.).

Закрите акціонерне товариство „Крим-Лада" визнає порушення в частині завищення податкового кредиту на суму 1426,89 грн. ( п.п.2 п.2.1.2. - податковий кредит по відрядженню Сивоконь А.Ф. в червні 2003 року, податковий кредит по паливу, списання якого не підтверджено шляховими листами в 2002, 2003, 2004 роках), а також фінансові санкції по цих порушеннях у вигляді штрафу 50 % - 713,45 грн.

У зв’язку з чим, суд вважає, що вимоги позивача про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення №0001202310/0 від 10.08.05 підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 94, 98 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому в сумі 03,40 грн. з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 94, 158, 161-164 Кодексу адміністративного судочинства України, суд


      П О С Т А Н О В И В:


1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення №0001202310/0 від 10.08.2005 прийняте Державною податковою інспекцією у Гагарінському районі міста Севастополя в частині визначення Закритому акціонерному товариству „Крим-Лада” (95022, м. Сімферополь, пр.Перемоги,211-а) суми податкового зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в сумі 138579,16 грн., з яких 92386,11 грн. –основний платіж, 46193,05 грн. –штрафні санкції.


3.          Стягнути з Державного бюджету України (п/р 31116095600007 в УДК у м. Севастополі, одержувач Держбюджет, Ленінський район 22090200, МФО 824509, ЄДРПОУ 24035598) на користь Закритого акціонерного товариства „Крим-Лада” (95022, м. Сімферополь, пр.Перемоги,211-а, ЄДРПОУ 05745851, р/р 26009301321580 в філія КЦО „Промінвестбанк”, МФО 32443) 03,40 грн. –державне мито.


Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного господарського суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження до господарського суду міста Севастополя протягом 10-ти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства –з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  


Копії  постанови  направити сторонам.



Суддя                                                                                                                       Ю.М.Гоголь


Постанова складена та підписана

в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України 16.06.06

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація