ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2024 р. Справа№ 910/2085/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Суліма В.В.

Ткаченка Б.О.

за участю секретаря судового засідання: Ніконенко Є.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Мітічкін А.С. (в залі суду);

від відповідача: Лазоренко І.В. (в залі суду);

при розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Корнет Холдинг»

на рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2024, повний текст рішення складено 19.03.2024

у справі № 910/2085/23 (суддя Марченко О.В.)

за позовом Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі його Філії «Відокремлений підрозділ «Централізовані закупівлі»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Корнет Холдинг»

про стягнення 61 934,40 грн пені від вартості непоставленої в строк продукції, 85 008 грн штрафу за прострочення поставки продукції та 242 880 грн штрафу за односторонню відмову від виконання договору поставки від 15.01.2021 №53-129-01-21-02214

За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду

Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі - Компанія) в особі його Відокремленого підрозділу «Централізовані закупівлі» (далі - Підрозділ) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Корнет Холдинг» (далі - Товариство): 61 934,40 грн пені від вартості непоставленої в строк продукції за договором поставки від 15.01.2021 №53-129-01-21-02214 (далі - Договір); 85 008 грн штрафу за прострочення поставки продукції за Договором у строк понад 30 днів; 242 880 грн штрафу за односторонню відмову відповідача від виконання Договору, а всього 389 822,40 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що:

- 15.01.2021 Компанією в особі її відокремленого підрозділу «Атомкомплект» (після зміни назви Підрозділ; покупець) і Товариством (постачальник) було укладено Договір, за умовами якого постачальник зобов`язується поставити оливу моторну виробництва товариства з обмеженою відповідальністю «Евро Ойл Продакшн» (далі - ТОВ «Евро Ойл Продакшн») для потреб відокремленого підрозділу «Рівненська АЕС» та відокремленого підрозділу «Хмельницька АЕС», а покупець зобов`язується прийняти і оплатити таку продукцію;

- станом 09.02.2023 (дата підписання позову) продукція за Договором не поставлена, відповідно до пункту 10.1 Договору строк його дії був визначений до 31.12.2021;

- покупцем надіслано постачальнику вимогу від 18.03.2021 №3010/41 щодо виконання зобов`язання за Договором з підтвердженням наявності рішення про затвердження постачальника №РШ-П 0.24.011-21 щодо виробника продукції ТОВ «Евро Ойл Продакшн», яка отримана відповідачем 22.03.2021;

- поставка продукції мала бути здійснена Товариством не пізніше семи днів з дати отримання вимоги, з урахуванням статті 253 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), та визначена датою 29.03.2021 (22.03.2021 + 7 днів, починаючи з наступного після отримання вимоги);

- позивач листом від 11.05.2021 №4981/41 просив відповідача повідомити про строки здійснення поставки продукції, проте жодної відповіді Компанія не отримала;

- Компанія в особі її Підрозділу надіслала Товариству лист від 19.05.2021 №5324/41 щодо відмови від Договору, через невиконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором, що розцінюється позивачем як одностороння відмова постачальника від своїх зобов`язань за Договором;

- з огляду на наведене Договір є розірваним після спливу строку, визначеного підпунктом 6.2.3 пункту 6.2 Договору;

- у зв`язку з невиконанням Товариством умов Договору позивачем нараховано штрафні санкції, а саме 61 934,40 грн пені від вартості непоставленої в строк продукції за Договором та 85 008 грн штрафу за прострочення поставки продукції за Договором у строк понад 30 днів; 242 880 грн штрафу за односторонню відмову відповідача від виконання Договору, а всього 389 822,40 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 позовні вимоги Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі його Філії «Відокремлений підрозділ «Централізовані закупівлі» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Корнет Холдинг» про стягнення 61 934,40 грн пені від вартості непоставленої в строк продукції, 85 008 грн штрафу за прострочення поставки продукції та 242 880 грн штрафу за односторонню відмову від виконання договору поставки від 15.01.2021 №53-129-01-21-02214 задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Корнет Холдинг» на користь Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі його Філії «Відокремлений підрозділ «Централізовані закупівлі» 61 934,40 грн пені; 85 008 грн штрафу за прострочення поставки продукції; 242 880,00 грн штрафу за односторонню відмову від виконання договору поставки від 15.01.2021 №53-129-01-21-02214 та 5 847 грн 34 коп. судового збору.

Рішення мотивоване тим, що З огляду на викладене позивачем було надіслано відповідачу вимогу від 18.03.2021 №3010/41, в якій Підрозділ просив у семиденний строк з моменту отримання даного повідомлення здійснити відвантаження продукції за Договором. Вказану претензію отримано відповідачем 22.03.2021, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження Товариства, а тому поставка продукції мала бути здійснена відповідачем до 27.03.2021 включно. Натомість Товариство розпочало листування з позивачем щодо укладення додаткової угоди стосовно збільшення вартості продукції через істотне зростання ціни на неї. Постачальник (відповідач) у тендерній пропозиції фактично надав свою згоду, що ціна продукції, яка має бути поставлена за Договором, укладеним ним як переможцем відкритих торгів (інший учасник ТОВ «НВП «Агрінол») буде незмінна протягом 120 днів з дня її подання. Отже, оскільки Товариством не було виконано умови Договору, обумовлену продукцію не поставлено, то позивачем нараховано відповідачу 61 934,40 грн пені за період з 30.03.2021 по 19.05.2021, 85 008 грн штрафу за прострочення поставки продукції у строк понад 30 днів та 242 880 грн штрафу за односторонню відмову відповідача від виконання Договору. Судом перевірено розрахунок позивача та встановлено, що він правильний, а тому стягненню з Товариства підлягає 61 934,40 грн пені, 85 008 грн штрафу за прострочення поставки продукції у строк понад 30 днів та 242 880 грн штрафу за односторонню відмову відповідача від виконання Договору. Слід зазначити, що оскільки відповідачем так і було здійснено позивачу поставку продукції, то останнім правомірно розцінено такі дії Товариства як відмову від виконання умов Договору. Позивач з позовною заявою звернувся до суду 09.02.2023 (відповідно до штемпеля відділення поштового зв`язку), відтак Компанією не було пропущено строк позовної давності для звернення до суду з даним позовом. Що ж до клопотання Товариства про зменшення суми неустойки до 1 грн, то суд зазначає, що у відповідності до частини третьої статті 551 ЦК України суд може зменшити розмір неустойки, проте таке зменшення є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки. В той же час, відповідачем зобов`язання за Договором не виконані, при цьому, матеріали справи не містять доказів, що підтверджують наявність обставин, які є підставою для зменшення штрафних санкцій, у зв`язку з чим в даному випадку відповідач не довів винятковості обставин та наявності умов, що можуть бути підставою для зменшення розміру неустойки.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Корнет Холдинг» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 у справі № 910/2085/23 скасувати, ухвалити нове рішення,яким відмовити в задоволенні позовної заяви в повному обсязі.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

На думку скаржника, строк тендерної пропозиції відповідача, враховуючи 120 днів з кінцевого строку подання тендерних пропозицій (27.11.2020) закінчився 27.03.2021, а не як зазначає суд першої інстанції - 28.04.2021.

Скаржник вважає неправомірними висновки суду про зобов`язання поставити продукцію до 27.03.2021 включно, а з урахуванням встановленого семиденного строку, зазначений строк спливав не 27.03.2021, а 29.03.2021, відтак, станом на 29.03.2021 тендерна пропозиція відповідача вже була недійсною.

Скаржник вважає, що судом першої інстанції проігноровано доводи відповідача про зростання ціни на продукцію майже на 50%, що є підставою для її збільшення у відповідності до умов п. 1.4 договору та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», і в подальшому, листом від 19.05.2021 позивач повідомив про відмову від договору та його розірвання, начебто за нездійснення відповідачем поставки продукції, незважаючи не значне збільшення її вартості. Відповідач при формуванні своєї пропозиції не мав змоги фактично розрахувати вартість продукції на дату, яка не відповідає даті поставки, а має таке значне відтермінування у часі, тобто, саме через зволікання позивача було підписано договір після спливу встановлених тендерною пропозицією строків поставки, а згодом позивачем була проігнорована абсолютно законна вимога відповідача щодо збільшення вартості продукції.

Відповідач звертає увагу на те, що суд першої інстанції протиправно стягнув штрафні санкції відповідно до п. 7.2 договору, оскільки поставка продукції відповідачем не була здійснена, тобто відсутні підстави для застосування даних штрафних санкцій.

Щодо стягнення штрафних санкцій відповідно до п. 7.5 договору, то відповідач наголошує на неможливості здійснити поставку продукцію за договором відбулась виключно через протиправну та недобросовісну поведінку самого позивача, який, усвідомлюючи, що встановлені тендерною документацією та умовами договору строки поставки та можуть бути дотримані, фактично відмовився дотримуватися норми ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та збільшити вартість продукції, незважаючи на надання відповідачем всіх підтверджуючих документів про істотне зростання вартості.

На думку скаржника, висновки суду першої інстанції з приводу того, що матеріали справи не містять доказів, що підтверджують наявність обставин, які є підставою для зменшення штрафних санкцій, є незаконними, оскільки беззаперечним доказом необхідності зменшення штрафних санкцій (у випадку задоволення позовної заяви) є факт зволікання позивачем в укладенні договору, а позивачем не надано суду першої інстанції жодного доказу понесення будь-яких збитків, погіршення фінансового стану чи ускладнення в господарській діяльності через не поставку продукції з вини самого ж позивача. Дана позиція скаржника підтверджується судовою практикою, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі № 917/791/18, від 22.10.2019 у справі № 904/5830/18, від 08.05.2018 у справі № 924/709/17, від 25.04.2018 у справі № 904/12429/16.

Також на думку скаржника, суд першої інстанції під час винесення оскаржуваного рішення порушив ст. 236 ГПК України, оскільки виніс рішення, яке не відповідає завданням господарського судочинства, встановленому у ст. 2 ГПК України.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивач у відзиві на апеляційну скаргу вказав на те, що відповідно до даної пропозиції, яка зберігала чинність 120 днів з кінцевого строку подання тендерних пропозицій відповідно до п. 4 розділу ІІІ «Інструкції з підготовки тендерної пропозиції», запропонована ціна продукції, яка мала бути поставлена за договором, складала 1 214 000,00 грн з ПДВ, відтак тендерна пропозиція учасника була чинною до 29.04.2021, тобто постачальник у тендерній пропозиції фактично надав свою згоду, що ціна продукції, яка має бути поставлена за договором, буде незмінна протягом 120 днів з дня її подання. Ціна на продукцію була визначена договором за результатами торгів і могла бути змінена лише за згодою сторін, а не в обов`язковому порядку з огляду на сплив строку тендерної пропозиції. Також підстави для зміни ціни відповідний закон не містить.

Позивач зазначає про те, що в даному випадку надав довідку, яка підтвердила ціни у березні 2021р. без доказів їх коливання в попередні періоди, однак такі обставини не були достатніми.

Також позивач зазначає про те, що збільшення ціни товару можливе лише в межах 10% від ціни, вказаної у договорі про закупівлю, якщо сторони про таку умову домовились. Натомість, відповідач з окремим позовом щодо зміни ціни договору не звертався, істотних порушень позивачем договору в судовому порядку встановлено не було, з огляду на що, твердження щодо протиправної та недобросовісної поведінки є надуманими та необґрунтованими.

Позивач вказав на те, що договором було передбачено, що штрафні санкції не залежать від розміру збитків, а отже, можуть бути стягнуті понад суму збитків, або ж збитки можуть бути стягнуті понад суму штрафних санкцій. В даному спорі мова йде про стягнення штрафних санкцій, отже позивач і не має доводити розмір збитків згідно умов договору та з огляду на норми чинного законодавства. Серед іншого, відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України, при зменшенні розміру санкцій, судом має бути взято до уваги ступінь виконання зобов`язання боржником, в даному випадку відповідачем взагалі не були виконані взяті на себе зобов`язання згідно із договором.

Явка учасників справи та позиції учасників справи

Представник відповідача у судовому засідання 30.07.2024 підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 у справі № 910/2085/23 скасувати, ухвалити нове рішення,яким відмовити в задоволенні позовної заяви в повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні 30.07.2024 заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 у справі № 910/2085/23 залишити без змін, вимоги апеляційної скарги без задоволення.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи , апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Гаврилюк О.М. - головуючий суддя, судді -Ткаченко Б.О., Майданевич А.Г.

19.04.2024 суддею Майданевичем А.Г. заявлено самовідвід від розгляду справи № 910/2085/23 з метою недопущення сумнівів в неупередженості, які можуть виникнути, у зв`язку з тим, що його близький родич працює в Акціонерному товаристві «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2024, у зв`язку задоволенням заяви про самовідвід судді Майданевича А.Г., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Згідно з протоколом передачі судової справи між суддями від 22.04.2024, для розгляду справи № 910/2085/23 визначено колегію суддів у складі: Гаврилюк О.М. - головуючий суддя, судді: Коротун О.М., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Корнет Холдинг» на рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 у справі № 910/2085/23 залишено без руху. Запропоновано скаржнику усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме: протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, надати до Північного апеляційного господарського суду:

- докази сплати судового збору у розмірі 8 777,00 грн;

07.05.2024 від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано платіжну інструкцію № 21 від 03.05.2024, що свідчить про сплату судового збору у розмірі 8 777,00 грн.

Враховуючи усунення скаржником недоліків апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд, визнав подані матеріали достатніми для відкриття апеляційного провадження.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.05.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Корнет Холдинг» на рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 у справі № 910/2085/23. Призначено справу № 910/2085/23 до розгляду у судовому засіданні 18.06.2024.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2024, у зв`язку з перебування судді Коротун О.М., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Згідно з протоколом передачі судової справи між суддями від 17.06.2024, для розгляду справи № 910/2085/23 визначено колегію суддів у складі: Гаврилюк О.М. - головуючий суддя, судді: Сулім В.В., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2024 прийнято справу № 910/2085/236 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Сулім В.В., Ткаченко Б.О.

У судовому засіданні 18.06.2024 оголошено перерву до 30.07.2024.

Враховуючи викладене, воєнний стан в Україні та обмеження, спричинені цим станом, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 910/2085/23 розглядалась протягом розумного строку.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вбачається із матеріалів справи, 15.01.2021 Компанією в особі її відокремленого підрозділу «Атомкомплект» (позивач) (після зміни назви Підрозділ), як покупцем, і Товариством (відповідачем), як постачальником, укладено Договір, за умовами якого:

- відповідач зобов`язався в порядку і на умовах, визначених Договором, поставити оливу моторну виробництва ТОВ «Евро Ойл Продакшн» для потреб відокремленого підрозділу «Рівненська АЕС» та відокремленого підрозділу «Хмельницька АЕС», а позивач зобов`язується в порядку і на умовах, визначених Договором, прийняти і оплатити таку продукцію (пункт 1.1 Договору);

- найменування, одиниці виміру і загальна кількість продукції, її номенклатура, ціна і строк поставки зазначені у специфікації, яка є невід`ємною частиною Договору (пункт 1.2 Договору);

- продукція, що закуповується, буде використана в обладнанні систем важливих для безпеки (СВБ); відповідно до СОУ НАЕК 012:012 поставка продукції здійснюється виключно за умови проходження виробником оцінки (аудиту) та наявності у нього «Рішення про затвердження постачальника ДП «НАЕК «Енергоатом»; відповідач (виробник) зобов`язався пройти оцінку згідно з вимогами СОУ НАЕК 012:2012 у строк, зазначений у пункті 4.8 вказаного СОУ (пункт 2.3 Договору);

- сума Договору становить 1 214 400 грн, у тому числі ПДВ 20% - 202 400 грн (пункт 3.1 Договору);

- строк поставки продукції вказаний у специфікації; за погодженням з покупцем, допускається поставка продукції партіями (пункт 5.1 Договору);

- поставка продукції згідно зі специфікаціями здійснюється автомобільним транспортом на умовах DDP - склад ВП РАЕС (м. Вараш Рівненська обл.), ВП ХАЕС (м. Нетішин, Хмельницька обл.) ДП «НАЕК «Енергоатом» (далі - вантажоодержувач) відповідно до правил Інкотермс 2010; відповідач не пізніше, ніж за три дні до відвантаження продукції письмово повідомляє позивача про заплановану дату поставки продукції із зазначенням номенклатури та вартості партії продукції, що поставляється (пункт 5.2 Договору);

- датою поставки вважається дата видаткової накладної на продукцію, що підтверджує надходження продукції на склад вантажоодержувачів (пункт 5.4 Договору);

- приймання продукції здійснюється покупцем (вантажоодержувачами) на складі вантажоодержувача у відповідності до супровідних документів (пункт 5.7 Договору);

- належне виконання відповідачем свого зобов`язання щодо поставки продукції відповідної якості та кількості підтверджується підписанням сторонами акта приймання-передачі продукції (пункт 5.8 Договору);

- покупець зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі сплачувати вартість поставленої продукції; приймати поставлену продукцію у відповідності до умов Договору (пункт 6.1 Договору);

- відповідач зобов`язався забезпечити поставку продукції у строки, встановлені Договором (підпункт 6.3.1 пункту 6.3 Договору);

- за порушення строку поставки продукції за Договором відповідач зобов`язався сплатити позивачу пеню у розмірі 0,1% вартості непоставленої в строк продукції за кожен день прострочення, але не більше 30% вартості несвоєчасно поставленої продукції; нарахування штрафних санкцій здійснюється за весь період прострочення виконання зобов`язання; за прострочення поставки продукції понад 30 днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості несвоєчасно поставленої продукції (пункт 7.2 Договору);

- у разі невиконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором така бездіяльність буде розцінюватися як одностороння відмова відповідача від своїх зобов`язань за Договором; в такому випадку відповідач зобов`язаний сплатити позивачу штраф у розмірі 20% суми невиконаного зобов`язання (пункт 7.5 Договору);

- позовна давність щодо стягнення штрафних санкцій, передбачених пунктами 7.2, 7.3 і 7.5 Договору, встановлюється тривалістю 2 (два) роки (пункт 7.9 Договору);

- Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє по 31.12.2021, а в частині оплати за поставлену продукцію - до повного розрахунку; стосовно виконання гарантійних зобов`язань відповідача, передбачених Договором, останній діє до закінчення строку дії гарантії на продукцію (пункт 10.1 Договору);

- зміни до Договору вносяться виключно шляхом укладання додаткових угод (договорів); при зміні платіжних реквізитів, статусу платника податків, місцезнаходження однієї із сторін, уточнення (розшифрування) технічних характеристик матеріалів, пакувальних матеріалів, включення у текст Договору, а також у первинні та розрахункові документи кодів товару згідно з УКТ ЗЕД та для послуг - кодів послуг відповідно до Державних класифікаторів продукції, дозволяється внесення змін шляхом обміну листами, підписаними уповноваженими представниками сторін, які є невід`ємною частиною Договору (пункт 11.12 Договору);

- специфікації, технічні специфікації, додаткові угоди та додатки до Договору є його невід`ємною частиною і мають юридичну силу за умови викладення їх у письмовій формі, підписання їх повноважними особами і скріплення печатками обох сторін (за наявності) (пункт 12.1 Договору).

Згідно із специфікацією №1 (додаток №1 до Договору) відповідач мав поставити для ВП «Рівненська АЕС» відповідно до заявки від 28.08.2020 №12778/041 оливу моторну для дизельних двигунів М-20Г2 у кількості 29 000 кг вартістю 800 400 грн (з ПДВ) до 31.12.2020.

За специфікацією №2 (додаток №2 до Договору) Товариство мало поставити ВП «Хмельницька АЕС» згідно з заявкою від 26.08.2020 №61-7325/8168 оливу моторну для дизельних двигунів М-20Г2 у кількості 15 000 кг вартістю 414 000 грн (з ПДВ) до 31.12.2020.

Вимогою від 18.03.2021 № 3010/41, оскільки умовами Договору передбачено, що поставка продукції здійснюється за умови проходження виробником оцінки (аудиту) та наявності у нього рішення про затвердження постачальника Компанії, а 11.03.2021 виробника ТОВ «Евро Ойл Продакшн» затверджено рішенням Компанії №РШ-П 0.24.011-21 як постачальника останньої, то позивач вимагав у семиденний строк з моменту отримання даного повідомлення здійснити відвантаження продукції за Договором.

Відповідно до поданого позивачем рекомендованого повідомлення відповідач отримав вказану вимогу 22.03.2023, проте, як вказує позивач, поставку товару за Договором не здійснив.

Відповідач листом від 25.03.2021 вих. №25/03/21/5 повідомив позивача про таке: пунктом 1.4 Договору передбачено, що його умови можуть бути змінені в порядку, встановленому чинним законодавством, з урахуванням вимог статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі»; згідно зі статтею 41 Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю; враховуючи істотне зростання ціни продукції, що має бути поставлена за Договором, виникає необхідність перегляду ціни Договору; відповідно до чинного законодавства такий перегляд можливий лише за умови зменшення кількості продукції, що має бути поставлена; наведене унеможливлює виконання відповідачем вимоги позивача про постачання продукції до підписання додаткової угоди про зміну ціни; у зв`язку з чим, Товариство просило переглянути ціну товару та укласти відповідну додаткову угоду; довідку Держзовнішінформ, що підтверджує коливання ціни на ринку відповідач обіцяв надати у найближчі строки.

Позивач листом від 29.03.2021 № 3496 для можливості розгляду питання збільшення ціни продукції у відповідності до статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», з метою підтвердження факту наявності коливання ціни товару на ринку та відповідності запропонованої відповідачем ціни за одиницю продукції, просив відповідача надати інформацію, видану компетентною установою щодо фактичного рівня цін на оливу моторну для дизельних двигунів М-20Г2 на умовах Договору.

Листом від 06.04.2021 вих. №06/04/21/4 відповідач надав позивачу відповідь Центру стосовно актуальних цін на оливу моторну М20Г2.

Згідно з листом Центру від 30.03.2021 №121/48 у зв`язку з тим, що зазначені у запиті товари не відносяться до предмету постійного моніторингу, який здійснює Центр, останній не володіє ціновою інформацією на них, тому виробникам і трейдерам було надіслано відповідні запити; відповідно до отриманих відповідей розрахунковий рівень цін за пропозиціями на постачання від виробників та трейдерів, у березні 2021 року на дату отримання відповідей, на умовах поставки EXW (франко-склад продавця), з урахуванням ПДВ, та відтермінування оплати* у 30 календарних днів міг складати: назва продукції - олива моторна М-20Г2, налив, тн; грн/т з ПДВ та відтермінування оплати* у 30 к.д. - 46 555 - 50 062 (*-розрахунковий розмір вартості відтермінування оплати розрахований виходячи з кредитної ставки відсотка у гривнях - 9,36% річних для нефінансових корпорацій за наявними статистичними даними Національного банку України за січень 2021 року).

Позивач листом від 28.04.2021 №4681 щодо питання збільшення ціни продукції повідомив таке: листом від 29.03.2021 №3496/41 Підрозділом було надіслано запит про надання інформації, виданої компетентною установою, який би підтверджував наявність коливання ціни товару на ринку на оливу моторну М-20Г2 на умовах Договору; надана у листах Товариства інформація не містить даних щодо наявності коливання ціни товару на ринку через що відсутні об`єктивні підстави для збільшення ціни за одиницю продукції; додатково звертаємо увагу на наявність відповідальності за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за Договором.

Листом від 11.05.2021 №4981/41 у зв`язку з тим, що відсутня інформація стосовно фактичних строків відвантаження, позивач просив терміново повідомити про заплановану дату поставки продукції.

Листом від 19.05.2021 №5324/41 позивач повідомив відповідача про те, що: оскільки на момент укладення Договору строк поставки встановлений не був, позивач листом від 18.03.2021 №3010/41 надіслав відповідачу вимогу про виконання обов`язку з поставки продукції за Договором у семиденний строк з моменту отримання повідомлення (отримано відповідачем 22.03.2021); проте визначена Договором продукція так і не була поставлена відповідачем, письмового повідомлення від відповідача про намір відвантажити продукцію не надходило, що свідчить про невиконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором, а відтак розцінюється позивачем як одностороння відмова Товариства від зобов`язань за Договором; у зв`язку з наведеним Договір є розірваним після спливу строку, визначеного підпунктом 6.2.3 пункту 6.2 Договору.

28.01.2022 позивачем надіслано відповідачу претензію від 31.12.2021 №14075/51 про перерахування на користь позивача пені у сумі 389 822,40 грн.

Товариством відповіді на листи від 11.05.2021 №4981/41 і від 19.05.2021 №5324/41 та вказану претензію не надіслано, суму пені не сплачено.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, викладеними у оскаржуваному рішенні, з огляду на наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Також в ч. 1 ст. 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (ст. ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач вказує про те, що: укладення Договору було спрямоване на поставку відповідачем товару строком до 31.12.2020 за цінами, які були запропоновані відповідачем і які могли існувати виключно до 31.12.2020; згідно з оголошенням про проведення відкритих торгів строк поставки встановлювався до 31.12.2020; відповідачем, з урахуванням зазначених строків поставки та існуючих ринкових цін на продукцію було подано відповідну заявку на участь в торгах; позивачем фактично було проігноровано абсолютно законна вимога відповідача щодо збільшення вартості продукції з урахуванням встановлення фактично нових строків поставки, а відтак і існування абсолютно різних ринкових цін на товар; вимога позивача здійснити поставку продукції в березні 2021 року за цінами, що діяли на дату, вказану в специфікації та в тендерній пропозиції - до 31.12.2020 та ігнорування пропозиції збільшити вартість продукції, підтверджує лише недобросовісну та протиправну поведінку позивача; позивачем штучно створено ситуацію неможливості виконання відповідачем умов Договору в частині поставки продукції, а передбачити цю обставину відповідач фактично не мав змоги.

Так, за умовами пункту 5.1 Договору строк поставки продукції вказаний у специфікації; за погодженням з покупцем, допускається поставка продукції партіями.

Згідно зі специфікаціями №1 (додаток №1 до Договору) і №2 (додаток №2 до Договору) строк поставки визначений до 31.12.2020.

Однак, відповідно до пункту 2.3 Договору поставка продукції здійснюється виключно за умови проходження виробником оцінки (аудиту) та наявності у нього «Рішення про затвердження постачальника ДП «НАЕК «Енергоатом».

В той же час рішення №РШ-П 0.24.011-21 про затвердження виробника ТОВ «Евро Ойл Продакшн» було прийнято Компанією 11.03.2021.

З огляду на викладене позивачем надіслано відповідачу вимогу від 18.03.2021 № 3010/41, в якій позивач просив у семиденний строк з моменту отримання даного повідомлення здійснити відвантаження продукції за Договором.

Вказану претензію отримано відповідачем 22.03.2021, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, а тому поставка продукції мала бути здійснена відповідачем до 27.03.2021 включно.

Натомість відповідач розпочав листування з позивачем щодо укладення додаткової угоди стосовно збільшення вартості продукції через істотне зростання ціни на неї, а саме, у листі від 06.04.2021 вих. №06/04/21/4 відповідач надав позивачу відповідь Центру (лист від 30.03.2021 №121/48), в якій останній вказав, що у зв`язку з тим, що зазначені у запиті товари не відносяться до предмету постійного моніторингу, який здійснює Центр, останній не володіє ціновою інформацією на них, тому виробникам і трейдерам було надіслано відповідні запити; відповідно до отриманих відповідей, розрахунковий рівень цін за пропозиціями на постачання від виробників та трейдерів, у березні 2021 року на дату отримання відповідей, на умовах поставки EXW (франко-склад продавця), з урахуванням ПДВ, та відтермінування оплати* у 30 календарних днів міг складати: назва продукції - олива моторна М-20Г2, налив, тн; грн/т з ПДВ та відтермінування оплати* у 30 к.д. - 46 555 - 50 062 (*-розрахунковий розмір вартості відтермінування оплати розрахований виходячи з кредитної ставки відсотка у гривнях - 9,36% річних для нефінансових корпорацій за наявними статистичними даними Національного банку України за січень 2021 року).

Позивач листом від 28.04.2021 № 4681 щодо питання збільшення ціни продукції повідомив, що надана у листах Товариства інформація не містить даних стосовно наявності коливання ціни товару на ринку через що відсутні об`єктивні підстави для збільшення ціни за одиницю продукції.

Відповідно до пункту 32 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна пропозиція - це пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Товариством як учасником процедури публічної закупівлі було надано тендерну пропозицію щодо предмету закупівлі 30.12.2020 за №30/12/20/1, надана щодо лоту №3 закупівлі № UA-2020-10-21-001372-с, наявної на сайті Prozorro за вказаним номером.

Пунктом 11 частини другої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що у тендерній документації зазначаються відомості, зокрема, стосовно строку дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій.

Згідно з даною пропозицією, яка зберігала чинність 120 днів з кінцевого строку подання тендерних пропозицій, відповідно до пункту 4 «Строк, протягом якого тендерні пропозиції є дійсним» розділу III «Інструкції з підготовки тендерної пропозиції» Тендерної документації на закупівлю Мастильних засобів (олива моторна для ВП РАЕС, ВП ХАЕС), запропонована ціна продукції, яка мала бути поставлена за Договором складала 1 214 000 грн з ПДВ.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем, як учасником процедури публічної закупівлі було надано тендерну пропозицію щодо предмету закупівлі 30.12.2020 № 30/12/20/1 (а.с. 140, т. І), надана щодо лоту № 3 закупівлі № UA-2020-10-21-001372-c наявної на сайті Prozorro за вказаним номером.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду про те, що тендерна пропозиція учасника була чинною до 28.04.2021.

Тобто, відповідач у тендерній пропозиції фактично надав свою згоду, що ціна продукції, яка має бути поставлена за Договором, укладеним ним як переможцем відкритих торгів (інший учасник ТОВ «НВП «Агрінол») буде незмінна протягом 120 днів з дня її подання.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що за порушення строку поставки продукції за Договором відповідач зобов`язаний сплатити позивачу пеню у розмірі 0,1% вартості непоставленої в строк продукції за кожен день прострочення, але не більше 30% вартості несвоєчасно поставленої продукції. Нарахування штрафних санкцій здійснюється за весь період прострочення виконання зобов`язання. За прострочення поставки продукції понад 30 днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості несвоєчасно поставленої продукції.

Відповідно до пункту 7.5 Договору у разі невиконання постачальником своїх зобов`язань за Договором, така бездіяльність буде розцінюватися як одностороння відмова постачальника від своїх зобов`язань за Договором. В такому випадку постачальник зобов`язаний сплатити покупцю штраф у розмірі 20% суми невиконаного зобов`язання.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем так і не було здійснено поставку продукції позивачу, у зв`язку із чим, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що позивачем правомірно розцінено такі дії відповідача, як відмову від виконання умов Договору.

Враховуючи викладене, оскільки у матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем умов договору щодо поставки обумовленої продукції, у зв`язку із чим позивачем нараховано відповідачу 61 934,40 грн пені за період з 30.03.2021 по 19.05.2021, 85 008 грн штрафу за прострочення поставки продукції у строк понад 30 днів та 242 880 грн штрафу за односторонню відмову відповідача від виконання Договору.

Перевіривши розрахунок позивача, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що арифметично правильними та такими, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача є суми пені у розмірі 61 934,40 грн, штрафу за прострочення поставки продукції у строк понад 30 днів у розмірі 85 008,00 грн та штрафу за односторонню відмову відповідача від виконання Договору у розмірі 242 880,00 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем подано клопотання про зменшення суми неустойки до 1 грн.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

У силу ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання, за положенням ч. 1 ст. 550 ЦК України.

Водночас ні у зазначених нормах, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність (або відсутність) у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки, а також розмір, до якого вона підлягає зменшенню.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі № 904/5830/18, від 13.01.2020 у справі № 902/855/18.

Дослідивши обставини справи, з огляду на те, що відповідачем зобов`язання за Договором не виконані, зокрема, ним не поставлено продукцію навіть в тому об`ємі, який би відповідав тим цінами, що на його думку були актуальні у березні 2021 року, відповідач не звертався до суду щодо зміни умов Договору, матеріали справи не містять доказів, що підтверджують наявність обставин, які є підставою для зменшення штрафних санкцій, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що в даному випадку відповідачем не доведено винятковості обставин та наявності умов, що можуть бути підставою для зменшення розміру неустойки.

Також колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про те, що внесення змін до договору є правом сторін договору а не їх обов`язком, при цьому відповідних положень обов`язковості внесення змін до договору Закону України «Про публічні закупівлі» не містить.

Враховуючи п. 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину та Закон України від 15.03.2022 №2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 19 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії», звернення позивача із позовною заявою до суду 09.02.2023, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що позивачем не пропущено строк позовної давності для звернення до суду з даним позовом.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду, з огляду на те, що матеріалами справи підтверджено невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором, доводів позивача не спростовано, погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 61 934,40 грн, штрафу за прострочення поставки продукції у строк понад 30 днів у розмірі 85 008,00 грн та штрафу за односторонню відмову відповідача від виконання Договору у розмірі 242 880,00 грн, у зв`язку із чим, підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 у справі № 910/2085/23, відсутні.

Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.

Твердження скаржника про те, що відповідачем надано всі підтверджуючі документи про істотне зростання вартості, є безпідставним, враховуючи наступне.

Виключно коливання цін на ринку не може бути беззаперечною підставою для автоматичного перегляду (збільшення) погодженої сторонами ціни за одиницю товару (зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 23.11.2023 у справі № 917/1009/22, від 18.07.2023 у справі №916/944/22).

Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених Законом України «Про публічні закупівлі».

Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у постанові від 23.11.2023 у справі № 917/1009/22.

Таким чином, на відповідача покладається обов`язок з доведення наявності факту коливання ціни такого товару на ринку з наданням відповідних підтверджуючих документів.

Чинне законодавство не передбачає переліку документів, які можуть підтверджувати факт коливання цін, як і не передбачає конкретну особу, яка видає такі документи. Тому в кожному конкретному випадку судом будуть оцінюватись надані сторонами докази на підтвердження правомірності збільшення ними ціни товару.

Так, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження, викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (зокрема, вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.07.2023 у справі № 916/944/22, від 13.10.2020 у справі № 912/1580/18).

Натомість, враховуючи викладене, відповідь ДП «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» (лист № 121/48 від 30.03.2021 щодо актуальних цін на оливу моторну М20Г2, який було отримано у відповідь на запит відповідача від 17.03.2021, не містить належне підтвердження, викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.

При укладенні договору сторони є вільними у виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, що визначено чинним законодавством (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Враховуючи те, що сторонами за договором погоджено умови про стягнення пені як за прострочення поставки, в тому числі і штрафу за прострочення понад 30 днів (п. 7.2 договору), так і штрафу за односторонню відмову постачальника від своїх зобов`язань за Договором (п. 7.5 договору), твердження скаржника про те, що судом першої інстанції протиправно стягнуто штрафні санкції відповідно до п. 7.2 договору, є безпідставним.

Враховуючи викладене, доводи скаржника, викладені у апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваного рішення та не спростовують висновків, викладених у рішенні Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 у справі № 910/2085/23.

З приводу решти доводів скаржника, викладених в його скарзі, колегія суддів звертає увагу, що такі аргументи враховані апеляційним судом, при цьому зазначає, що оскаржене рішення є вмотивованим, місцевим судом зазначено з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтуються його висновки, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Хаджинастасиу проти Греції»).

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог процесуального та матеріального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Корнет Холдинг» на рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 у справі № 910/2085/23 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 у справі № 910/2085/23 слід залишити без змін.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на скаржника в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 8, 11, 74, 129, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Корнет Холдинг» на рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 у справі № 910/2085/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 у справі № 910/2085/23 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Справу № 910/2085/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням приписів п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Постанова підписана 27.08.2024, у зв`язку із перебуванням судді Гаврилюка О.М. у відпустці.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді В.В. Сулім

Б.О. Ткаченко