Справа № 2-3420-1/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 листопада 2010 року Солом’янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого – судді Кізюн Л.І.
при секретарі: Рівному Є.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» в особі Філії «Центральне регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 663745,94 грн., посилаючись на те, що з відповідачем ОСОБА_1 28.07.2006 року був укладений кредитний договір №06-06-И/30, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 40000,00 доларів США, терміном до 27.07.2026 року зі сплатою 12,0 % річних за користування кредитними коштами. Кредитні кошти були надані відповідачу на умовах забезпеченості, поворотності, строковості та платності. В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором №06-06-И/30 від 28.07.2006 року, між банком та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 06-06-П/30 від 28.07.2006 року, згідно з якими поручитель зобов’язувалася відповідати перед банком по зобов’язаннях ОСОБА_1, що випливають з кредитного договору. Відповідач ОСОБА_1 порушує умови кредитного договору, не сплачує суму заборгованості по кредиту у розмірі 663745,94 грн., яку позивач просить стягнути з відповідачів солідарно. Також, позивач просив стягнути солідарно з відповідачів судові витрати.
Представник позивача в судове засідання не з’явилася, до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Відповідачі в судове засідання не з’явилися, хоча належним чином були повідомлені про день, час і місце розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надійшло. Тому суд, відповідно до ст. 224 ЦПК України вважає за можливе проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що відповідно до п. 1.1 Статуту Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит», затвердженого Установчими зборами та погодженого з Національним банком України 19.06.2007 року, останнє створено шляхом перетворення у Відкрите акціонерне товариство та є правонаступником щодо всіх прав та зобов’язань Банку «Фінанси та Кредит», Товариства з обмеженою відповідальністю, Комерційного банку «Фінанси та кредит» та Комерційного банку «Банк ділового співробітництва».
Також, судом було встановлено, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 28.07.2006 року був укладений кредитний договір №06-06-И/30, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 40000,00 доларів США, терміном до 27.07.2026 року зі сплатою 12,0 % річних за користування кредитними коштами. Кредитні кошти були надані відповідачу на умовах забезпеченості, поворотності, строковості та платності.
В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором №06-06-И/30 від 28.07.2006 року, між банком та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 06-06-П/30 від 28.07.2006 року, згідно з яким поручитель зобов’язувалася відповідати перед банком по зобов’язаннях ОСОБА_2, що випливають з кредитного договору.
Відповідно до п. 2.1 договору поруки № 06-06-П/30 від 28.07.2006 року у випадку невиконання боржником зобов’язань за кредитним договором, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Статтею 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.
Стаття 554 ЦК України передбачає, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, встановленим договором поруки.
Пунктом 3.3 договору поруки також встановлено, що у випадку недотримання поручителем строків оплати грошових коштів кредитору, поручитель зобов’язаний сплатити кредитору пеню в розмірі 1% від суми вимоги за кожний день прострочення.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Але позичальником умови договору не виконуються, кредит та відсотки за його користування не повертаються.
Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов’язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від зобов’язання не допускається. Банк свої зобов’язання по договору щодо надання кредиту виконав.
Пунктом 6.1 кредитного договору встановлено, що за прострочення повернення кредитних ресурсів та/або сплати процентів, позичальник сплачує банку пеню з розрахунку 1% від простроченої суми за кожний день прострочення. Зазначена пеня сплачується у випадку порушення позичальником строків платежів.
Відповідно до п. 4.7 кредитного договору позичальник щомісяця в строк до «10» число кожного місяця, сплачує комісійну винагороду банку за надання кредитних ресурсів у розмірі 383,80 грн., яка сплачується позичальником за попередній календарний місяць.
Згідно зі ст. 1050 ЦК України, якщо договором позики встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Як вбачається з розрахунку, наданого позивачем, сума заборгованості за кредитним договором станом на 16.03.2010 року складає 663745,94 грн., з яких: основна сума боргу – 313305,39 грн.; заборгованість по відсоткам за користування кредитними коштами – 71442,12 грн.; заборгованість по оплаті щомісячної комісії – 767,60 грн.; пеня за несвоєчасне погашення кредиту – 278230,83 грн.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати в розмірі 1820,00 грн. (судовий збір в сумі 1700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн.) підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача.
На підставі вищевикладеного, відповідно ст.ст. 258, 526, 625, 527, 554, 572, 590, 610-612, 629, 1050, 1054 ЦК України, та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 224 - 226 ЦПК України, суд –
в и р і ш и в :
Позов Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» в особі Філії «Центральне регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості – задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» в особі Філії «Центральне регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 663745,94 грн. та судові витрати в розмірі 1820,00 грн., а всього – 665565 (шістсот шістдесят п’ять тисяч п’ятсот шістдесят п’ять) грн. 94 коп.
Заяву про перегляд судового рішення може бути подано до районного суду протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Л.І.Кізюн