РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2006 року місяця серпня 08 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого, судді       Моісеєнко Т.І., суддів   Кателіна В.П.,

Мамасуєвої Л.О., при секретарі  Апостолові О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ленінського районного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства, ОСОБА_2 про відміну наказу про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та стягнення компенсації моральної шкоди, за апеляційною скаргою Ленінського районного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства на рішення Ленінського районного суду АР Крим від 07 лютого 2006 року,

ВСТАНОВИЛА: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Ленінського районного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства, ОСОБА_2 про відміну наказу про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та стягнення компенсації моральної шкоди. Вимоги мотивовані тим, що він працював у відповідача на посаді юриста. 07.06. 2005 року відповідач видав наказ про накладання на нього дисциплінарного стягнення за порушення трудової та виконавчої дисципліни. Вважає, що наказ про накладання на нього дисциплінарного стягнення є незаконним у зв'язку з тим, що він являється членом профспілки, яка згоду до притягнення його до дисциплінарної відповідальності не давала. Просить стягнути з відповідача на свою користь в рахунок відшкодування компенсації моральної шкоди 10 000 грн.

Рішенням Ленінського районного суду АРК від 07 лютого 2006 року, позовні вимоги ОСОБА_3 були задоволені частково. Стягнено з Ленінського підприємства водопровідно-каналізаційного господарства на користь позивача в рахунок відшкодування компенсації моральної шкоди 1000 грн. В задоволені позовних вимог до ОСОБА_2 було відмовлено. Провадження у справі в частині скасування наказу про накладання на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення закрито.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, РП ВКГ подало апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду, і справу повернути до суду першої інстанції на новий розгляд через неповноту з'ясування судом обставин по справі, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, прояснення сторін, перевіривши матеріали справи й обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її задовольнити частково, Рішення суду першої інстанції в частині стягнення компенсації моральної шкоди змінити, зменшивши суму компенсації моральної шкоди, стягнутої з РП ВКГ на користь ОСОБА_1

    Справа № 22-ц-735-ф /06 р.      Головуючий у першій інстанції  Трубніков Ю.Л..

Суддя-доповідач                            Кателін В.П.

Згідно ст.308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

По справі встановлено, що наказом № НОМЕР_1 позивач був притягнутий до дисциплінарної відповідальності в вигляді догани.

Рішенням Ленінського районного суду АР Крим від 26 серпня 2005 року зазначений наказ був визнаний незаконним і скасований. Рішення суду першої інстанції набрало законної сили.

Відповідно до роз'яснень п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 03. 1992 року № 6 з послідуючими змінами «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» вбачається, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач з 25 жовтня 2005 року по 15 листопада 2005 року знаходився на стаціонарному обстежені в неврологічному відділені Ленінської центральної районного лікарні, і в подальшому йому назначено лікування метаболітно-відновлювальної терапії.

При з'ясуванні фактів, з якими закон пов'язує відшкодування моральної шкоди, слід виходити з вимог ст. 237-1 КЗпП України, яка визначає підстави покладання обов'язку по відшкодуванню такої шкоди та обставини, які мають враховуватись при визначені розміру відшкодування.

Судова колегія погоджується з висновками суду щодо часткового задоволення позову ОСОБА_1 про стягнення компенсації моральної шкоди, оскільки вони відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин, що виникли і закон, який їх регулює.

Виходячи із характера і обсягу заподіяних позивачу моральних страждань, ступені вини відповідача і обставин їх заподіяння, колегія суддів вважає за необхідне зменшити розмір суми відшкодування моральної шкоди до 500 грн.

Керуючись ст. ст. 304, п.1 ст. 307, 309 ч.1 п.З, 313, 317,319 ЦПК України, судова колегія судової палати,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Ленінського районного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду АР Крим від 07 лютого 2006 року в частині стягнення компенсації моральної шкоди змінити.

Стягнути з Ленінського районного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства на користь ОСОБА_1 компенсацію моральної шкоди у сумі 500 грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Ухвала   може бути оскаржена до Верховного    Суду України    в касаційному порядку протягом двох місяців з дня її проголошення.