№ 2-3986/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 листопада 2010 року м. Чернігів
Новозаводський районний суд м. Чернігова в складі:
головуючого – судді Косач І.А.
при секретарі Пучиній А.Ф.
з участю прокурора Вторих Р.І., Кузьмич М.П.
представника позивача Борисович О.В.
відповідача – законного представника ОСОБА_2 – ОСОБА_3
відповідача – законного представника ОСОБА_2 – ОСОБА_4
відповідачки ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_5
представника відповідачів ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові цивільну справу за позовом заступника військового прокурора Чернігівського гарнізону в інтересах держави, уповноваженим органом якого є 8 навчальний центр Державної спеціальної служби транспорту (військова частина ТО500) до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 про витребування майна шляхом виселення, -
В С Т А Н О В И В:
15 вересня 2010 року Військовий прокурор Чернігівського гарнізону звернувся до суду з позовом в інтересах держави, уповноваженим органом якого є 8 навчальний центр Державної спеціальної служби транспорту (військова частину Т0500) до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про витребування службової квартири АДРЕСА_1 шляхом примусового виселення , мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_3 Проходив військову службу у 8 навчальному центрі Державної служби транспорту (в/ч Т0500) з 01.11.2005 року. З 26.09.1994 року проходив військову службу у військових частинах 92422, А3351 МОУ. Відповідачу та членам його сім’ї було надано на період проходження служби приміщення, переобладнане під житло для проживання. На час надання приміщення статус житлового у нього був відсутній. Статус службової квартири приміщення набуло на підставі рішення Чернігівської міської ради від 16.03.2009 року № 68, поштову адресу - Щорса 18г – присвоєно рішенням Чернігівської міської ради № 46 від 17.02.2009 року. Відповідач та члени його сім’ї ордер на займане житло не отримували, на квартирному обліку не перебувають та не перебували. ОСОБА_3 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1, дружина та діти зареєстровані за адресою АДРЕСА_3. 07.08.2006 року відповідач був звільнений із військової служби за власним бажанням, втративши право займати це приміщення.
Відповідачі разом з неповнолітньою донькою – ОСОБА_2 1994 р.н. в добровільному порядку спірне приміщення звільняти відмовляються, фактично проживаючи в ньому без правових підстав. Своїми діями відповідачі позбавляють права користування та розпорядження майном позивача.
Звертаючись до суду позивач просить витребувати у громадян ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5.( разом з неповнолітнім членом сім’ї – ОСОБА_2, 1994 р.н.) службову квартиру АДРЕСА_1 шляхом примусового виселення.
Судом до участі в справі в якості відповідача залучено ОСОБА_2, 1994 року народження, в якості законних представників неповного відповідача ОСОБА_2 – її батьків ОСОБА_3, ОСОБА_4
В судовому засіданні прокурор, представник позивача позовні вимоги підтримали, послалися на обставини, викладені в позовній заяві.
Відповідачі, законні представники неповнолітньої ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнали, просили в задоволенні відмовити. Відповідач ОСОБА_3 додатково пояснив, що перебував на квартирному обліку, але документально підтвердити даний факт не може. В спірне житло заселився з сім’єю на підставі усного розпорядження командира військової частини.
Представник відповідачів просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на пропущення позивачем трирічного строку звернення до суду, оскільки відповідач звільнився з військової служби в 2006 році. Крім того, вважає, що позивачем невірно визначені правовідносини, які склалися між сторонами, а саме, позивач повинен був звертатися до суду відповідно до норм Житлового Кодексу.
Вислухавши осіб, що беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, оглянувши книгу обліку осіб, які перебувають в черзі на одержання жилих приміщень, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 проходив військову службу у військовій частині Т 0500 (раніше – 92422, А3351) на посадах офіцерського складу з 26.09.1994 року по 07.08.2006 року. Звільнений з військової служби у запас пунктом 67 підпунктом «д» (за власним бажанням) Положення про проходження військової служби офіцерами, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України 21.07.2006 року наказом Голови Адміністрації держспецтрансслужби № 67. Виключений із списків особового складу військової частини Т0500 07.08.2006 року наказом командира військової частини Т0500 № 197 (а.с. 13).
Як вбачається з матеріалів справи, АДРЕСА_1 є державною власністю, входить до сфери управління Міністерства транспорту та зв’язку України, передано до оперативного управління Державної спеціальної служби транспорту та знаходиться на балансі у 8 навчального центру Державної служби транспорту.
Згідно даних адресно-довідкового відділу УГІРФО УМВС України в Чернігівської області , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 у м. Чернігові та області не зареєстровані, ОСОБА_4, ОСОБА_7 місце проживання зареєстровано за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 17). Згідно довідки КП ЧМБТІ № 3810 від 21.08.2010 року ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 мають зареєстроване право власності по ј частини житлової квартири АДРЕСА_2 (а.с. 16). Згідно довідки в/ч Т0500 № 271 від 16.07.2010 року, ОСОБА_3 за час проходження військової служби в частині А3351 та військової частині Т0500 на квартирному обліку не перебував. (а.с. 14). Даний факт підтверджується оглянутою в судовому засіданні книги обліку осіб, які перебувають в черзі на одержання жилих приміщень.
Відповідачі з 1994 року по даний час проживають за адресою АДРЕСА_1, а на даний час – АДРЕСА_1, що підтверджується актом перевірки проживання сім’ї ОСОБА_3 від 25.08.2010 року та не заперечується відповідачами (а.с. 15).
На момент заселення відповідача ОСОБА_3 та членів його сім’ї та на момент звільнення відповідача з військової служби, будівля № 16 по АДРЕСА_1 у м. Чернігові мала статус казарменого приміщення. Згідно рішення виконавчого комітету ЧМР № 46 від 17.02.2009 року присвоєно поштові адреси будівлям 8-го навчального центру Державної спеціальної служби транспорту, яким надано статус житлових будинків по АДРЕСА_1 : колишній будівлі казарми № 16 – вул.. Щорса 18-г (а.с. 11). Згідно рішення виконавчого комітету ЧМР № 68 від 16.03.2009 року «Про надання статусу службового житла», квартирам №№ …4… в колишній будівлі казарми № 16 по АДРЕСА_1, позначеній на схематичному плані технічного паспорту літерою «Г-3» надано статус службового приміщення (а.с. 12).
Відповідно до п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду вважаються службовими з часу винесення рішення виконавчим комітетом районної, міської, ради про включення їх до числа службових тому суд приходить до висновку, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються нормами Цивільного Кодексу. Крім того, суд приходить до висновку, що позивачем не пропущено строк звернення до суду, оскільки відповідачі продовжують користуватись спірним приміщенням, чим порушується право позивача.
Відповідно до змісту ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Статтею 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Враховуючи що відповідачі вселилися та користуються спірним приміщенням без відповідних правових підстав, договору оренди спірного приміщення між сторонами не укладалось, ОСОБА_3 на квартирному обліку не перебував, чим порушується право позивача на володіння та користування спірним приміщенням, а тому порушене право підлягає судовому захисту, необхідно усунути перешкоди в користуванні майном, витребувати у відповідачів службову квартиру АДРЕСА_1 шляхом їх виселення.
Задовольняючи позов, необхідно стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь державного бюджету м. Чернігова 37 грн. 00 коп. витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи – по 12 грн. 33 коп. з кожного та судовий збір в доход держави в розмірі 08 грн. 50 коп. - по 2 грн. 83 коп. з кожного.
Керуючись ст.ст.3,10,11,57-61, 88, 209,213, 215 ЦПК України, ст.ст. 317, 321, 326, 387 ЦК України, -
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву заступника військового прокурора Чернігівського гарнізону в інтересах держави, уповноваженим органом якого є 8 навчальний центр Державної спеціальної служби транспорту (військова частина ТО500) до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 про витребування майна шляхом виселення – задовольнити.
Виселити ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 з службової квартири АДРЕСА_1
Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь державного бюджету м. Чернігова 37 грн. 00 коп. витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи – по 12 грн. 33 коп. з кожного.
Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 судовий збір в доход держави в розмірі 08 грн. 50 коп. - по 2 грн. 83 коп. з кожного.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд м. Чернігова шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Новозаводського
районного суду м. Чернігова І.А.Косач