Справа № 2-4282/10

Р І Ш Е Н Н Я  

Іменем   України  

23 листопада 2010 року                                                                                         

Н о в о з а в о д с ь к и й   р а й о н н и й   с у д   м і с т а   Ч е р н і г о в а  

в складі:   головуючого – судді         Маслюк Н.В.

                 при секретарі                     Дасюк Н.В.

за участю  позивача ОСОБА_1, відповідача  ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Чернігові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

Встановив:  

ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини – доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/2 частини усіх видів заробітку щомісячно. Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що з відповідачем перебуває в зареєстрованому шлюбі, від спільного життя мають неповнолітню доньку ОСОБА_3. Відповідач протягом довгого часу мешкає окремо, добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини не надає.

У ході судового розгляду позивач змінила позовні вимоги (а.с. 31-32), просила стягнути з відповідача аліменти в розмірі 1 800 грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття. До викладеного в позові позивач доповнила, що дитина проживає разом з нею, повністю знаходиться на її утриманні.  

Відповідач у судовому засіданні позов визнав частково, згоден сплачувати аліменти в розмірі 400 грн. щомісячно. Доповнив, що від першого шлюбу має доньку ОСОБА_4, 2003 року народження, на утримання якої сплачує аліменти в розмірі ? частини всіх видів заробітку, що на даний час складає близько 400 грн.  

Вислухавши пояснення сторін, на підставі досліджених доказів судом встановлені такі обставини і визначені відповідні їм правовідносини.

Відповідно  до положень  статті  180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Стаття 27  «Конвенції про права дитини», ратифікованої Верховною Радою України 27.ІХ.1991року та положення «Декларації прав дитини»  регламентують,  що інтереси дитини необхідно  забезпечувати найкращим чином, дитина повинна бути  серед тих, хто  першим одержує  захист і допомогу.

За умов частини першої та третьої ст. 181 Сімейного кодексу України способи виконання батьками обов’язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.  

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров’я та матеріальне становище дитини, стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дітей, та інші обставини, що мають істотне значення.  

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі (а.с.7), від шлюбу мають спільну неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8).  

На даний час, неповнолітня дитина проживає разом з позивачем ОСОБА_1. (а.с.4), яка приймає безпосередню участь в утриманні та вихованні дитини.  Позивачка  є фізичною особою-підприємцем. Згідно з наявними у матеріалах справи документами (а.с.3), обсяг виручки ОСОБА_1 від приватної підприємницької діяльності за період з 01.01.2010 року по 30.09.2010 року складає 39 775 грн.  ОСОБА_1 на праві власності належить в цілому двокімнатна квартира АДРЕСА_1 (а.с.45).  

Відповідач мешкає окремо, згідно копії трудової книжки з 03.08.2010 року не працює (а.с.15-20). Відповідач не є інвалідом. На його утриманні знаходиться також неповнолітня дитина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 13-14, 30).  ОСОБА_2 на праві власності належить в цілому квартира АДРЕСА_2, що  підтверджується поясненнями відповідача та не заперечується позивачем.

ОСОБА_5 та ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності належить транспортний засіб «Субару Форестер» д.н.з. НОМЕР_1 (а.с.43-44).

Сторони доказів про наявність чи відсутність іншого рухомого та нерухомого майна у їх власності суду не надали.  

Відповідно до ч.1 ст.184 Сімейного кодексу України,  суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Як зазначено в ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  

Враховуючи, що відповідач  не надав суду доказів про наявність у нього  стабільного, регулярного заробітку (доходу), позивач  клопотання про витребування та дослідження будь-яких відповідних доказів не заявила,  суд вважає можливим та доцільним визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.  

Виходячи із зазначених правових норм, що регулюють дані спірні правовідносини, фактичних обставин справи, беручи до уваги, що відповідач є працездатним, не має стабільного, регулярного заробітку (доходу), має на утриманні неповнолітню дитину від першого шлюбу,  позивач в силу закону також зобов’язана утримувати дочку, враховуючи розмір прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років, визначений ст.  52 Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік», суд  вважає за необхідне, відповідно до п. 17 постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року „ Про застосування судами окремих норм  Сімейного кодексу України  при розгляді справ щодо  батьківства, материнства  та стягнення аліментів” та ст. 182, 184 Сімейного кодексу України, позовні вимоги задовольнити частково, стягнувши з відповідача аліменти в розмірі 400 грн. щомісячно, починаючи з 20.10.2010 року в силу ст. 191 Сімейного Кодексу України.

Суд визнає необхідним застосувати п.1 ч.1 ст. 367 ЦПК України і допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.  

Судові витрати, відповідно до ст. 88 ЦПК України, покласти на відповідача.

В иходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 213-215, 218, 292, 367  ЦПК України, ст.ст. 180, 182, 184, 191  Сімейного Кодексу України, враховуючи роз’яснення  Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»,  суд ,

Вирішив :  

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити частково.

     Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Чернігова на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини: доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 400 грн щомісячно, починаючи з 20.10. 2010 року і до повноліття дитини.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.      

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 51 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 120 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ (одержувач державний бюджет м.Чернігова, Банк ГУДКУ у Чернігівській області р/р 31214259700002, код ЄДРПОУ одержувача 22825965, МФО одержувача 853592 ).  

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд міста Чернігова  шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.  

 Суддя Новозаводського  

районного суду м. Чернігова                           Н.В.МАСЛЮК