№2-4417/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  “16”  листопада  2010 р. Кіровський районний суд м. Донецька в складі:

судді Юр'євої Т.І.,

при секретарі Власенко Н.М.,

за участю представника  відповідача –адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу за позовом     ОСОБА_2  до ОСОБА_3 і ОСОБА_4  про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, заподіяної в наслідок ДТП, суд

 в с т а н о в и в :

             Позивачка   звернулась до  суду з позовом, в якому вказує, що   8 травня 2008 року приблизно о 12 год. 35 хв.  в Кіровському районі м. Донецька сталося ДТП, в якому вона, переходячи вул. Купріна по пішохідному переходу, була збита автомобілем ВАЗ-21061. Під час ДТП вона не бачила, яке саме авто її збило, вона  побачила лише авто світлого кольору та почула звук гальма. До тями вона  прийшла вже в лікарняній палаті приблизно о 18 год.

Згідно виписного епікризу № 521/1474, вона  знаходилась на лікуванні в травматологічному відділенні ЦМКЛ № 24  м. Донецька з 08.05.2008 року по 05.07.2008 року з діагнозом  закритий перелом  правого бедра у в/3 із зміщенням. Зі слів хворої  вона  була збита  автомобілем.  

З міста ДТП  вона була доставлена  у лікарню № 24 м. Донецька   відповідачем  на  його автомобілі ВАЗ-21061 держномер НОМЕР_1.

Наступного дня після ДТП, 09.05.2008 року, відповідачем була власноруч написана розписка, згідно якої він зобов'язується сплачувати її  лікування, що є доказом визнання його вини в ДТП.

Після виписки з лікарні і по цей час вона знаходиться у своєї сестри, оскільки  за неї  необхідній постійній догляд, частково вона  знаходиться на утриманні своєї доньки.

З 24.11.2008 року через отримані під час ДТП травми, її  була безстроково встановлена перша група інвалідності. Вона  втратила можливість пересуватись та вести нормальний спосіб життя. Довгий час вона  взагалі не могла ходити. Дуже багато грошей витрачається на її  постійне лікування.  На сьогоднішній день зібрано касових чеків за ліки в сумі 1701, 65 гривень. Вважаю, що ця сума мас бути стягнена на її  користь згідно ст. 1195 ЦК України.

Завдану її моральну шкоду вона  оцінюю в  100 000,00 гривень, оскільки в результаті ДТП вона  стала абсолютно безпорадна та потребую постійного догляду, вона  не виходить  з дому, оскільки її дуже болісно пересуватись через травму ноги, крім того через завдані травми її  була дана перша група інвалідності, внаслідок всього цього вона знаходиться повністю в повної залежності від своєї сестри та доньки.  

Згідно ст. 1167 Цивільного кодексу України,  вона вважає, що моральна шкода повинна бути стягнута одноразово з відповідача на її користь.  

Крім того,   в силу ч. І ст. 88 ЦПК України, з відповідача на її користь підлягає стягненню сплачені нею  витрати за інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі  120,00 гривень, витрати по наданню юридичної допомоги в розмірі 320 гривень.

Позивачка просить стягнути з відповідача на її користь  суму матеріальної шкоди у розмірі  1701 гр. 65 коп., суму судових витрат у загальному розмірі  320 гр. і суму моральної шкоди у розмірі  100 000 гр.

В судовому засіданні  представник позивачці повністю підтримала позовні вимоги і дала суду пояснення, аналогічні вищевказаному.  

Відповідач  позовні вимоги  не визнав, суду пояснив, що   автомобіль ВАЗ-21061 держномер НОМЕР_1   дійсно     належить  йому  на праві  власності. Він купив  цій автомобіль  у 2007-2008 році за  генеральною довіреністю.  Цій автомобіль   зареєстрований   в МРЕО на праві  приватної власності  на ОСОБА_4 8.05.2008 р. він їхав на вищевказаному автомобілю  по вул.. Купріна у Кіровському районі м. Донецька. На проїжджої  частини дороги  він побачив жінку, яка  лежала на боці. Він зупинився, посадив її у  свій автомобіль і відвіз  жінку  до лікарні № 24 м. Донецька. Потерпіла  жінка  сказала, що вона  мешкає  на  пос. Широкому у Кіровському районі м. Донецька.  Він  зі своєю дружиною поїхав  по місцю проживання  потерпілої,  де усе розповів її дочки, яку відвіз  до лікарні № 24 м. Донецька. На  другій день  дочка потерпілої  йому  подзвонила і запропонувала  зустрінуться. Він під’їхав до лікарні,  де  були дочка потерпілої  і два чоловіка, яки  йому погрожували  і він вимушений був  написати розписку.  До правоохоронних органів він не звертався.   Він  позов не визнає, оскільки  ніякої  шкоди  позивачці не  вчиняв.  

Представник  відповідача  підтримав  пояснення   відповідача,  вважає, що  вина  відповідача не доказана органами слідства, тому  він не  повинен  відповідати  за причинену  матеріальну і моральну шкоду позивачі.  

Суд, вислухавши пояснення сторін, свідків,    вивчивши матеріали цивільної справи,   вважає, що позовні вимоги  підлягають частковому задоволенню по наступних підставах:

У судовому засіданні встановлено, що  8 травня 2008 року приблизно о 12 год. 35 хв.  в Кіровському районі м. Донецька сталося ДТП, в якому пішохід  ОСОБА_2,  переходячи вул. Купріна, була збита автомобілем ВАЗ-21061 держномер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3

Згідно виписного епікризу № 521/1474, вона  знаходилась на лікуванні в травматологічному відділенні ЦМКЛ № 24  м. Донецька з 08.05.2008 року по 05.07.2008 року з діагнозом  закритий перелом  правого бедра у в/3 із зміщенням. Зі слів хворої  вона  була збита  автомобілем.  

З міста ДТП  ОСОБА_2 була доставлена   у лікарню № 24 м. Донецька   відповідачем  на  його автомобілі ВАЗ-21061 держномер НОМЕР_1.

У виписки з журналу  реєстрації амбулаторних хворих за 2008 р. Місьлікарні №24 м. Донецька є запис, що ОСОБА_2  упала біля під’їзду 8.05.2010 р. о 13 год. 25 хв.    Суд вважає, що вказана запис  зроблена  при  доставки  потерпілої  до лікарні № 24 зі слів особи, яка її доставила, тобто  зі слів ОСОБА_3, а  13.06.2010 р. зроблена  запис, що потерпіла  травмована  у ДТП автомобілем «Жигулі» держномер НОМЕР_1.

Наступного дня після ДТП, 09.05.2008 року, відповідачем була власноруч написана розписка, згідно якої він зобов'язується сплачувати   лікування ОСОБА_2, причина  травмування потерпілою -   ДТП.    

Після виписки з лікарні і по цей час Позивачка знаходиться у своєї сестри ОСОБА_6, оскільки  за неї  необхідній постійній догляд.

З 24.11.2008 року через отримані під час ДТП травми, її  була безстроково встановлена перша група інвалідності, що підтверджується довідкою МСЕК.    

Згідно виписного епікризу № 521/1474, вона  знаходилась на лікуванні в травматологічному відділенні ЦМГСЛ № 24  м. Донецька з 08.05.2008 року по 05.07.2008 року. У неї  були чисельні травми тіла, травма черепу, також закритий перелом   правого бедра із зміщенням.

Наступного дня після ДТП, 09.05.2008 року, відповідачем була власноруч написана розписка, згідно якої він зобов'язується сплачувати її  лікування.  В судовому засіданні  відповідач підтвердив, що  розписка дійсна написана ним  власноручно.  Його пояснення,  що він вимушений  був написати  цю розписку  від впливом на  погрозою з боку  знайомих  чоловіків дочки потерпілої, суд не приймає до уваги, оскільки  доказів  цієї погрози  суду не надано,  відповідач до правоохоронних органів   не звертався.  

Оцінюючі пояснення  відповідача  по  обставинам    не згоди своєї    вини у ДТП, суд  вважає, що    пояснення відповідача  є   неправдивими  Він каже, що   потерпілу  ОСОБА_2  він побачив на проїжджої частини дорозі, зупинився, вона була травмована,  посадив її у свій автомобіль і доставив  потерпілу в міськлікарню № 24  у Кіровському районі м. Донецька.   В той час,   як він повинен був  викликати  працівників ДАІ і швидку допомогу на місце ДТП.  

З пояснень  ОСОБА_2  на слідстві  вбачається, що вона знаходилась  посередині  проїжджої частини дорозі, коли  почула удар  автомобілем, упала і втратила свідомість.  З 24.11.2008 року через отримані під час ДТП травми, її  була безстроково встановлена перша група інвалідності.  

Згідно відповіді   слідчого СВ ДТП  СУ ДМУ МВС України в Донецькій області   Кумановського М.В. вбачається, що  під час перевірки  автомобіля ВАЗ 21061 держномер НОМЕР_1 є пошкодження передньої частини автомобіля.  

Згідно висновку експерта криміналістичної експертизи  № 52 встановлено, що  за результатами спектрального аналізу  мінеральні накладення  в області юбки потерпілої ОСОБА_2  могли утворюватися при контакті   ткані  з покриттям  з автомобіля ВАЗ 21061 держномер НОМЕР_1.

Згідно висновку  експертизи  по матеріалам кримінальної  справи вбачається, що  у ОСОБА_2   у наслідок ДТП  виявлені  численні  травми  тіла.  Закритий перелом бедра  потерпілої    
ОСОБА_2  та  інші пошкодження  здійснилися  від контакту з автомобілем.  

Оцінюючі зібрані докази, суд вважає можливим  зробити  висновок  про  наявність  вини  відповідача у  наслідок   травмування  потерпілої у  ДТП.  

Суд вважає  встановленим, що  позивачка  внаслідок травмування у ДТП  втратила можливість пересуватись та вести нормальний спосіб життя,  довгий час вона  взагалі не могла ходити.    

Позивачка вказує, що вона отримала  матеріальну шкоду, однак  розмір матеріальної шкоди і доказові підтвердження   матеріальної  шкоди суду не довила.

Надані ксерокопії чеків  аптек  свідчать про те, що  позивачка придбала  ліки  від хвороби серця і тиску, тому  підстав для стягнення матеріальної шкоди  у розмірі  1701 гр. 65 коп. не має.  

Згідно з ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, яка завдана фізичної особі відшкодується особою, яка її заподіяла, за наявності її вини.  Незалежно від вини моральна шкода відшкодується, якщо шкода заподіяна  ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи  внаслідок дії джерела  підвищеної небезпеки.  

З наданих медичних документів  встановлено, що позивачка знаходилась на лікуванні в травматологічному відділенні ЦМКЛ № 24  м. Донецька  з 08.05.2008 року по 05.07.2008 року з діагнозом  закритий перелом  правого бедра у в/3 із зміщенням, яку вона отримала у ДТП з вини відповідача.  

Суд вважає, що позивачці заподіяні моральні страждання, пов'язані з одержанням  фізичної болі, стресу.   У наслідок  чого вона мала  серйозні порушення нормальної життєвої діяльності, втратила  звичайні життєві зв’язки, її потребує значних додаткових зусиль для організації її життя.   В результаті ДТП вона  стала абсолютно безпорадна та потребую постійного догляду, вона  не виходить  з дому, оскільки її дуже болісно пересуватись через травму ноги, крім того через завдані травми її  була дана перша група інвалідності, внаслідок всього цього вона  потребує постійного  стороннього  догляду.  

Суд вважає стягнути на користь позивачці  моральну шкоду   з відповідача   у розмірі 30 000 гр.   Підстав для стягнення морального збитку в більшому розмірі не має.

Доводи представника відповідача   у судовому засіданні про те, що в діях відповідача   відсутня провина в вчиненому ДТП,  суд до уваги прийняти не може,  оскільки зібрані докази  свідчать, що  вина  відповідача в судовому  засіданні встановлена.  

Крім того,   в силу  ст. 88 ЦПК України, з відповідача на її користь підлягає стягненню сплачені нею  витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ в розмірі  120,00 гривень, витрати по наданню юридичної допомоги в розмірі 320 гривень.

У відповідності зі ст. ст. 1168,  1172 ЦК України, і постанови Пленуму Верховного Суду України  від 31.03.1995 р. «Про судову практику по справах про відшкодування моральної ( немайнової ) шкоди» суд вважає,  стягнути  моральну шкоду на користь позивача із відповідача.

Суд вважає стягнути з відповідача    на користь позивачці  витрати, пов'язані з наданням  правової допомоги,  в сумі 320 гр., що підтверджується  квитанцією  адвоката  ОСОБА_8  за складання позовної заяви, а також витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 120 гр.

Оскільки судове  рішення винесено на користь позивачці, яка не сплачувала судовий збір, тому що звільнена  від  його сплати,   суд вважає за необхідне стягнути з відповідача   судовий збір в розмірі 10% від  ціни позову  «про відшкодування  моральної шкоди»  в розмірі  3000 гривень на підставі підпункту ж пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 « Про державне мито».

На підставі викладеного й керуючись ст.ст. 1166, 1167, 1168, 1187  ЦК України,  Постановою Пленуму Верховного Суду України  від 31.03.1995 р. «Про судову практику по справах про відшкодування моральної ( немайнової ) шкоди»,  ст.ст. 213, 215 ЦПК України, суд

 ВИРІШИВ:

 Позов ОСОБА_2  до ОСОБА_3 і ОСОБА_4  про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, заподіяної в наслідок ДТП,   задовольнити частково.

Стягути  з ОСОБА_3  на користь ОСОБА_2    моральну  шкоду у сумі 30 000гр., витрати  за правову допомогу у сумі  320гр. і ІТЗ судового процесу 120 гр., а всього  30 420 гр.  

В решті позову ОСОБА_2    відмовити.  

Стягнути з ОСОБА_3  держмито в дохід держави 3 000 гр.

Рішення може бути оскаржене протягом  10 днів з дня  його проголошення.

 Суддя: