АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2010 року м.Ужгород
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі :
головуючої : Готри Т.Ю.,
суддів : Панька В.Ф., Собослоя Г.Г.,
при секретарі : Майор Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» в особі філії «Закарпатське регіональне управління» ПАТ КБ «ПриватБанк» на рішення Тячівського районного суду від 30 квітня 2010 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» в особі філії «Закарпатське регіональне управління» ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
в с т а н о в и л а :
У січні 2010 року ПАТ КБ «ПравтБанк» в особі філії «Закарпатське регіональне управління» ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з даним позовом.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що згідно кредитного договору № MKTWGK01270177 від 13.05.2005 року, укладеного між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1, останньому був наданий кредит в сумі 10697,00 доларів США на купівлю житла строком погашення до 12.05.2010 року включно. На виконання умов договору відповідач зобов’язався щомісячно сплачувати частину кредиту та відсотки по ньому в період з «30» по «05» число кожного місяця, але до цих пір заборгованість по кредиту не погасив внаслідок чого станом на 12.01.2010 року його прострочена заборгованість становить 14 832,67 доларів США, що еквівалентно 118 520,45 грн., з яких 6 895,64 доларів США – заборгованість по основному боргу, 3 935,51 доларів США – заборгованість по нарахованих відсотках, 585,00 доларів США – заборгованість по нарахованій комісії та 3 416, 52 доларів США – пеня.
Посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_1 порушив умови кредитного договору, а саме не повернув кредит та відсотки по ньому у строк, встановлений договором, просив стягнути з ОСОБА_1 в користь банку 118 520,45 грн. боргу та судові витрати.
Рішенням Тячівського районного суду від 30 квітня 2010 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 5 098,2 доларів США, що становить 40 403,24 грн., а також 404,03 грн. сплаченого судового збору та 120 грн. витрат на ІТЗ розгляду справи.
У решті вимог – відмовлено.
Заходи забезпечення позову, встановлені ухвалою Тячівського районного суду від 09.03.2010 року, щодо накладення арешту на майно відповідача ОСОБА_1, що належить йому на праві власності, скасовано.
У апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» в особі філії «Закарпатське регіональне управління» ПАТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати зазначене рішення, як незаконне та необґрунтоване, і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги банку задовольнити, та стягнути з відповідача на користь банку суму 78 117,21 грн. (різницю між існуючою заборгованістю та сумою перерахованою банку по виконавчому напису) заборгованості за кредитом та судові витрати.
У судовому засіданні представник апелянта ПАТ КБ «ПриватБанк» Олексик В.В. апеляційну скаргу підтримав.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з»явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, а тому його неявка згідно ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 13.05.2005 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № MKTWGK01270177, згідно якого останній отримав кредит у сумі 10697,00 доларів США на купівлю житла, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,00% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом і комісії в розмірі 0,15% від суми виданого кредиту щомісяця. Відповідно до умов кредитного договору відповідач зобов’язався щомісячно сплачувати частину кредиту, відсотки по ньому та комісію в період з «30» по «05» число кожного місяця, з кінцевим терміном погашення по 12.05.2010 року.
В порушення умов кредитного договору відповідач ОСОБА_1 свої зобов’язання належним чином не виконав, внаслідок чого на підставі виконавчого напису нотаріуса Мукачівського районного нотаріального округу Вімерт В.І. від 09.08.2007 року було звернуто стягнення на майно відповідача, а саме на належний йому житловий будинок, від реалізації якого кошті в сумі 41097,24 грн. були перераховані на рахунок відділу ДВС Тячівського РУЮ 09.07.2009 року, що стверджується розпорядженням старшого державного виконавця від 16.08.2009 року (а.с.54).
Про одержання зазначених коштів начальник відділу ДВС Тячівського районного управління юстиції листом від 14.09.2009 року повідомив позивача ПАТ КБ «ПриватБанк», в якому просив терміново повідомити точні реквізити банку та розрахунковий рахунок для перерахування вказаних коштів.
Однак, після неодноразових звернень начальника відділу ДВС Тячівського РУЮ до ЗАТ КБ «ПриватБанк» щодо повідомлення точних реквізитів банку та розрахункового рахунку (а.с.55-58, 61) кошти в сумі 41097,24 грн. на рахунок позивача були перераховані тільки 25.03.2010 року, тобто майже через пів року, а тому при погашенні кредитної заборгованості, яка розподіляється наступним чином: спочатку закривається пеня, далі прострочена комісія, поточна комісія, прострочені відсотки, поточні відсотки, прострочене тіло кредиту та поточне тіло кредиту; суму пені слід нараховувати на 580,21 доларів США, що еквівалентно 4590,39 грн., менше.
Оскільки станом на 12.01.2010 року заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором становила суму 14 832,67 доларів США, що еквівалентно 118 520,45 грн., яка складається з суми заборгованості за кредитом – 6 895,64 доларів США; відсотків в сумі 3 935,51 доларів США, щомісячної комісії в сумі 585,00 доларів США та пені в сумі 3 416,52 доларів США, з якої за наведених вище обставин слід відняти безпідставно нараховану суму 580,21 дол. США, що еквівалентно 4 590,39 грн., а з загальної суми заборгованості слід відняти одержані позивачем 25.03.2010 року (під час розгляду справи в суді) кошти в сумі 41 097,24 грн. за виконавчим написом, тому загальна заборгованість відповідача за кредитом буде становитиме суму 72 832,82 грн..
Згідно ч.1 ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Оскільки відповідач ОСОБА_1 з часу одержання кредиту в сумі 10 697,00 доларів США такий повернув частково, і суд першої інстанції суму заборгованості за кредитним договором визначив неправильно, тому з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитом в сумі 72 832,82 грн.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції у відповідності до ст.309 ЦПК України слід змінити, і стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 72 832,82 грн., а апеляційну скаргу позивача задовольнити частково.
Керуючись ст.ст. 307, 309 313, 316 317, 319 ЦПК України, ч.1 ст.526, ч.1 ст.530, ч.1 ст.553, ст.554, ч.2 ст.1050 ЦК України, колегія суддів,
р і ш и л а :
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» в особі філії «Закарпатське регіональне управління» публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити частково.
Рішення Тячівського районного суду від 30 квітня 2010 року – змінити в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» суми заборгованості за кредитним договором, визначивши таку в розмірі 72 832,82 грн.
У решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено на протязі двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуюча :
Судді :