Справа № 2-А- 2022/10                    

ПОСТАНОВА  

І м е н е м  У к р а ї н и  

12 листопада 2010 року                     м. Чернігів  

Новозаводський  районний суд  міста Чернігова  

в складі:  Головуючого – судді       Маслюк Н.В.                                                            

      при секретарі       Дасюк Н.В.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Чернігові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі міста Чернігова про зобов’язання нарахувати і виплатити недоплачену як «дитині війни» щомісячну державну соціальну допомогу, зобов’язання в подальшому щомісячно нараховувати державну соціальну допомогу,  

В С Т А Н О В И В:  

15.10.2010 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова про зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачену як «дитині війни» щомісячну державну соціальну допомогу за 6 місяців 2010 року в розмірі 849 гривень, зобов’язання в подальшому щомісячно, постійно нараховувати як «дитині війни» щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком. Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що має статус «дитини війни» та відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна державна допомога  у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Вказує, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені чи скасовані іншими нормативно-правовими актами. Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України норми Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік», якими обмежуються виплати «дітям війни». Зазначає, що її права гарантовані ст.ст. 8,22,55,95 Конституції України, які мають пряму дію.  

В судове засідання позивач не з’явилася, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.  

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про день та час розгляду повідомлений належним чином, на адресу суду надійшли письмові заперечення проти позову,  відповідно до яких просить в задоволенні позову відмовити повністю, справу розглянути без участі представника відповідача. В запереченнях вказують, що непоширення мінімального розміру пенсії за віком, встановленого в статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, крім цього Закону, дає підстави стверджувати про наявність прогалини у законодавчому регулюванні виплат дітям війни. Вважають, що для стягнення коштів відсутні правові підстави та фінансування, підвищення до пенсії «дітям війни» виплачується у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року.  

Відповідно до ч.4 ст. 128 КАСУ, суд розглядає справу без участі сторін.  

Оскільки особи, що беруть участь у справі в судове засідання не з’явилися, відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.  

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.  

Правовий статус дітей війни, основи їх соціального захисту встановлюються Законом України "Про соціальний захист дітей війни" № 2195-ІV від 18.11.2004 (із змінами та доповненнями). Цей Закон гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і соціальної підтримки.  

Відповідно до статті 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (02 вересня 1945 року) Другої світової війни було менш 18 років.  

Судом встановлено, що ОСОБА_1 являється дитиною війни, що підтверджується копією пенсійного посвідчення.  

Згідно зі статтею  6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою соціального забезпечення громадян, які відповідно до спеціального закону, є дітьми війни. Тобто, фактично ця щомісячна надбавка є формою реалізації конституційного права громадян, які є дітьми війни, на соціальний захист.  

Статтею 19 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі мінімального споживчого бюджету і підвищується у зв'язку із збільшенням величини вартості мінімального споживчого бюджету чи межі малозабезпеченості.    

Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» положення   ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не зупинялось, а отже допомога в  2010 році повинна нараховуватись у визначених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» розмірах.  

Згідно частини 2 статті 8 Конституції України,  ч. 2 ст. 19, ч. 3 ст. 22 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При цьому при прийняті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.    

Оскільки будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком не встановлений, підстави для застосування будь-якої іншої величини, ніж встановленої названим Законом для розрахунку   щомісячної соціальної допомоги відсутні.  

Відповідачем не надано суду доказів та не доведено правомірності своїх дій щодо виплати щомісячної соціальної допомоги у розмірі менше 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 15.04.2010 року по 12.11.2010 року.    

Враховуючи, що даний спір випливає із соціальних правовідносин, що носять публічно-правовий характер, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково –   зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі міста Чернігова нарахувати та виплатити недоплачену як «дитині війни» щомісячну державну соціальну допомогу за період з 15.04.2010 року по 12.11.2010 року (день постановлення судового рішення), а в задоволенні решти позовних вимог позивача щодо виплати недоплаченої щомісячної  державної соціальної допомоги в розмірі 849 грн. слід відмовити, оскільки наведений позивачем розрахунок містить посилання на фактично отримуваний розмір соціальної допомоги, який документально не підтверджений. Крім того, здійснення нарахування, перерахунку та визначення розміру соціальної допомоги відповідно до Закону України   «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»   покладається на органи Пенсійного забезпечення.  

Щодо вимог про зобов’язання відповідача в подальшому щомісячно постійно нараховувати як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком, то відповідно до ч.1 ст. 6 КАС України особа має право звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Будь-яких доказів про порушення прав, свобод або інтересів позивача в подальшому щодо нарахування щомісячної державної допомоги у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком суду не надано, а отже в цій частині позовні вимоги задоволенню також не підлягають.  

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України, судові витрати підлягають стягненню на користь позивача з Державного бюджету України.  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 69-72, 99, 158-163, 185 КАС України, ч.2 ст.8, ч. 2 ст. 19, ч. 3 ст. 22, ст..46 Конституції України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», суд –  

П О С Т А Н О В И В:  

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.  

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі міста Чернігова здійснити нарахування та виплату недоплаченої державної соціальної допомоги ОСОБА_1 як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 15.04.2010 року по 12.11.2010 року.  

Стягнути з Державного бюджету  України на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 3 грн. 40 коп.  

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.  

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду  через Новозаводський районний суд міста Чернігова шляхом подачі апеляційної скарги на протязі десяти днів з дня отримання копії постанови.  

  Суддя Новозаводського  

районного суду м. Чернігова               Н.В.МАСЛЮК