Справа № 2-а-1596/2010р   .  

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ  

(в порядку письмового провадження)

16 квітня 2010   року Суддя Старобільського районного суду Луганської області Олійник С.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом   ОСОБА_1  до управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі про бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги згідно Закону України "Про соціальний захист дітей війни",

встановив:  

ОСОБА_1  звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі (далі УПФ) про бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у якому просить суд визнати протиправною бездіяльність УПФ щодо несплати їй підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року; зобов’язати УПФ здійснити перерахунок та виплату їй підвищення щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року з урахуванням виплачених сум.

В обґрунтування позову   ОСОБА_1  посилається на те, що вона є дитиною війни і відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. У 2009 роціх їй така пенсія виплачувалась частково в розмірі 10%. Відповідач відмовляється нарахувати і виплатити  передбачену законом вказану допомогу.  

Позивач   ОСОБА_1  в судове засідання не з’явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Надала суду заяву про розгляд справи у її відсутності.

Представник відповідача – Управління Пенсійного Фонду України по Старобільському району в судове засідання не з’явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. В своїй письмовій заяві просить суд розглянути справу у її відсутності. Надала суду письмові заперечення проти позову.

Відповідно до вимог ч.3 ст.122 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без участі сторін.  

Дослідивши докази по справі, суд вважає позов обґрунтованим і таким,  що підляглає  повному  задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлені такі факти і відповідні ним правовідношення:

Позивач   ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1  , має статус дитини війни, що підтверджується пенсійним посвідченням і не оспрюється відповідачем УПФ. (а.с. 3).

У зв'язку з чим відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивач має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.

Управління Пенсійного фонду відмовило в такій доплаті з тих підстав, що фінансування таких виплат законодавчо не врегульовано і кошти на ці виплати не передбачені.

 Суд вважає, що відповідач незаконно відмовив позивачу в такій доплаті з наступних причин:

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-IV від 18 листопада 2004 року, що набрав чинності з 01 січня 2006 року, - з 1 січня 2006 року дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Статтею 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008 року № 835-VI та ст.1 Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від 20.10.2009 року № 1646- VI  встановлений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність: з 01.01.2009 року –498 грн., з 01.11.2009 року – 573 грн.

Таким чином, починаючи з 01.01.2009 року відповідач при виплаті позивачу доплати до пенсії дітям війни повинен був виходити з зазначених сум.

Враховуючи, що позивачу починаючи з 01.01.2009 року сплачується підвищення до пенсії у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року відповідач повинен донарахувати позивачу  1 240 грн. 20 коп. ( 498, 00 х 30% х 10 + 573 х 30% х 2 = 1 837 грн. 80 коп. – повинно бути нараховано – 49,80 х 12 = 597 грн. 60 коп. - сплачено).  

Суд вважає, що вимоги позивача зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі при нарахуванні їй пенсії за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року враховувати ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якою передбачено підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, підлягають повному задоволенню, оскільки відповідачем порушено право позивача у 2009 році і їй відповідач не сплачує передбачену надбавку до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, що передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-IV від 18 листопада 2004 року, а сплачує тільки 10% мінімальної пенсії за віком.

 Суд вважає, що вимога ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26 грудня 2008 року № 835-УI, якою було надане право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами, в даному випадку не можуть бути застосовані, оскільки на виконання вищезазначеної норми Кабінетом Міністрів України не приймалося окремої постанови щодо встановлення в 2009 році розміру підвищення до пенсії особам, віднесеним до категорії «дитина війни». Пунктом 8 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремої категорії громадян» передбачено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії  їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня – 48,1 гривні, з 1 липня – 48,2 та з 1 жовтня – 49,8 гривні, проте вказана Постанова Кабінету Міністрів  протиречить принципам верховенства права.  

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України від 15 липня 1999 року № 966-Х IV «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Крім того, статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни»

Законом України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 5 жовтня 2000 року №2017-111, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІУ встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Таким чином, при визначенні розміру підвищення відповідно до статті 6 Закону № 2195-ІУ застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який установлено статтею 28 Закону № 1058-ІУ.

Суд вважає, що позивач не пропустила строк звернення до суду, тому що позивач у лютому  2010 року зверталася до УПФ з заявою щодо одержання надбавки дітям війни,   однак 25.02.2010 року їй було відмовлено в цьому. (а.с.4).  Тому суд вважає, що позивач дізналася про порушення своїх прав, свобод і інтересів   з 25.02.2010 року  , тобто з моменту, коли їй було відмовлено в надбавці до пенсії УПФ.  Також суд приймає до уваги, що відповідно до ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», - нараховані суми пенсії, не затребувані пенсіонером своєчасно, виплачуються за минулий час не більше як за 3 роки перед зверненням за одержанням пенсії; суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. Аналогічні положення містяться і у  ст.46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».  

Незважаючи на те, що постановою Старобільського районного суду   від 07 травня 2009 року    ОСОБА_1  було відмовлено в задоволенні вимог: при нарахуванні пенсії з 01.01.2009 року враховувати ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити, оскільки підставою відмови задоволення вимог в цій частині було те, що КАС України передбачено відновлення лише порушеного права громадянина, а не того, яке може бути порушено в майбутньому. При розгляді справи зараз 2009 рік минув і суд встановив, що відповідачем порушено право позива.

 Відповідно до вимог ч.1 ст.88 КАС України суд звільняє позивача від сплати судових витрат, враховуючи її майновий стан. Відповідач звільнений від сплати судових витрат згідно діючого законодавства.  

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача УПФ проти позову, оскільки обґрунтування відповідача протиречать вимогам діючого законодавства, про що суд вказав вище в своєму рішенні. Посилання відповідача на відсутність коштів не приймається до уваги, оскільки протиречить принципам верховенства права. Також не можуть бути взяті до уваги доводи УПФ щодо неврегульованості механізму реалізації положень статті 6 Закону № 2195-ІУ.

На підставі наведеного і ст.ст.6, 8, 19, 22, 46, 92 Конституції України, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», положеннями Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ст.54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008 року № 835-VI та ст.1 Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від 20.10.2009 року № 1646- VI,   керуючись ст.ст. 2,4,5, 9,11, 12, 17,18, 112, 122, 158-163 КАС України, Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами» № 1691-VI від 18.02.2010 року, суд

постановив:  

Адміністративний позов   ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі про бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги згідно Закону України "Про соціальний захист дітей війни" задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі щодо нездійснення нарахування і належних виплат   ОСОБА_1  як дитини війни недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі здійснити перерахунок та виплату   ОСОБА_1  підвищення щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року з урахуванням виплачених сум.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Луганської області через Старобільський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

      Постанову складено та підписано   16 квітня 2010 року.  

  Суддя                                                                 С.В. Олійник