Справа № 2-1623  

2010 р.  

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ  

(заочне)  

  29 липня 2010 р.                              м. Севастополь

Балаклавський  районний суд м. Севастополя в складі:

 головуючого по справі - судді Шкірай М.І.,   

 за участю секретаря   – Степнової Ю.Ю,   

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до  Управління Пенсійного Фонду України у Балаклавському районі м. Севастополя про перерахунок пенсії,

Встановив:  

 В червні 2010 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача, в якому просила суд зобов’язати відповідача провести перерахунок пенсії відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. та виплатити заборгованість. Вимоги мотивувала тим, що це право вона отримала згідно Закону  України «Про соціальний захист дітей війни», однак Законами України ?ро Державний бюджет України”  на 2006-2010 р. розмір соціальної допомоги зменшувався, або її не сплачували зовсім. Враховуючи правову позицію Конституційного Суду України про те, що Законом України ?ро Державний бюджет України” незаконно внесені зміни до діючих законів, зокрема до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»,  вважає незаконним  і зменшення компенсації за кожний спірний рік.

Позивач в судове засідання не з’явилась, надала заяву, в якій зазначила, що  позов підтримує в повному обсязі та просила слухати справу за її відсутності.

Представник Управління Пенсійного фонду України у Балаклавському районі м. Севастополя в судове засідання не з’явився, повідомлявся належним чином, причин неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутністю суду не надіслав.

Суд вирішує справу  на підставі наявних доказів відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України, вважаючи можливим розглянути цивільну справу за відсутністю відповідача та визнаючи достатніми для розгляду спору по суті наявні в матеріалах справи письмові докази.  

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають  задоволенню, виходячи з наступних підстав.  

Позивач народилась ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджено паспортом (а.с.10).

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Відповідно, позивач є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Виходячи з цього суд вважає, що на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни», в тому числі й право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею 6 зазначеного Закону.

Рішенням Конституційного Суду України про соціальні гарантії громадян від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнано положення ЗУ «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким призупинено дію ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» таким, що не відповідає Конституції України.

Відповідно до ч. 2 ст. З ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Розмір соціальної допомоги відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яка відповідно до ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Виходячи із заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а саме з дня ухвалення рішення Конституційним судом України 09.07.07р. № 6-рп/2007 з урахуванням рішення Конституційного суду України № 15/2000 р. щодо виконання рішень Конституційного Суду України, де зазначено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що відповідно до частини другої статті 152 Конституції України втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

 За таких підстав позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача щомісячно підвищувати пенсію з 09.07.2007 року по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 року по 20.05.2010 р. є обґрунтованими.  

Щодо позовних вимог за період з січня 2009 року по травень 2010 року суд виходить з правової позиції Конституційного Суду України, висловленої в рішенні від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008, зокрема 5.4. ?онституція України у статті 92 визначила сфери, зокрема бюджетну, які мають врегульовуватися виключно законом. Закон про Держбюджет є основним фінансовим документом держави. Через своє спеціальне призначення цей закон не повинен регулювати відносини в інших сферах суспільного життя.  

Конституція України не надає закону про Держбюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів.  

Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.  

У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.

Оскільки окремим законом зміни до ЗУ "Про соціальний захист дітей війни"  в 2009-2010 роках не вносились,  виконанню підлягають положення про   підвищення дітям війни пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

На час виникнення спірних правовідносин розмір мінімальної пенсії за віком визначався лише ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленого для осіб, що втратили працездатність.  

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум", прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.  

Таким чином, при визначенні розміру підвищення відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".  

Слід також зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 6 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.  

За Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 N 1058-IV рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.  

Згідно абз. 1 п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 року за N 121/2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади.  

Відповідно до зазначеного Положення, на Пенсійний фонд України покладено обов'язок щодо: призначення пенсії; підготовки документів для її виплати; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.  

Пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року за N 8-2, управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням забезпечення призначення та виплати пенсії.  

Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії, яка передбачена Законом України "Про соціальний захист дітей війни", покладено саме на органи Пенсійного фонду України, а відтак ці органи мають можливість відкоригувати конкретний розмір підвищення до пенсії позивачу із урахуванням вже отриманих ним сум такої соціальної допомоги.  

Оскільки відповідачем це зроблено не було, він зобов’язаний провести відповідний перерахунок та виплати позивачу за період часу з 09.07.2007 року по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 року по 20.05.2010 р. підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Так як відповідач звільнений від сплати судового збору відповідно до ст. 4 Декрету КМУ „Про державне мито” та витрат на інформаційно-технічне забезпечення  розгляду справи відповідно до ст. 81 п.5 ЦПК України, судові витрати, сплачені позивачем при звернені до суду підлягають відшкодування за рахунок держави згідно ч. 2 ст. 88 ЦПК України: судовий збір 8,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення  розгляду справи 37 грн.

 На підставі ст.ст. 19, 22, 55, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 3, 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-І від 18.11.2004 року, ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 р., керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 212 – 215, 224-226  ЦПК України,  суд,  

Рішив :  

      Позов ОСОБА_1 задовольнити.        

Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України у Балаклавському районі м. Севастополя  провести ОСОБА_1 нарахування щомісячної державної допомоги до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 20 травня 2010 року, з урахуванням фактично отриманих сум.  

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом десяти днів, з дня отримання його копії, до Балаклавського районного суду міста Севастополя.

Заяву про апеляційне оскарження може бути подано позивачем протягом 10 днів з дня проголошення рішення, до Апеляційного суду міста Севастополя через Балаклавський районний суд міста Севастополя.

  СУДДЯ