Справа № 2-а-695/2010 рік
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2010 року Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого-судді: Болотіна С.М.
секретаря: Якимчук І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Шепетівка справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ м. Здолбунів Рівненської області Гука Володимира Федоровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до інспектора ДПС ВДАІ м. Здолбунів Рівненської області Гука В.Ф. (далі – інспектор ДАІ) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 22 червня 2010 року, постановою інспектора ДАІ, на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300грн., за порушення вимог ПДР України.
Вважаючи названу постанову неправомірною, ОСОБА_1 просить останню скасувати як незаконну і таку, що не ґрунтується на фактичних обставинах справи.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав повністю та дав аналогічні пояснення викладеним в позовній заяві.
Відповідач Гук В.Ф. в судове засідання повторно не з’явився і причини неявки суду не повідомив, хоча про день та час судового розгляду був попереджений у встановленому законом порядку. Заяви про відкладення слухання справи суду не надав.
Суд заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення виходячи з таких підстав.
Судом встановлено, що відповідно до постанови в справі про адміністративне правопорушення, 22 червня 2010 року, ОСОБА_1, в м. Здолбунів, Рівненської області, керуючи транспортним засобом «ВАЗ-11173», д/н – НОМЕР_1, порушив вимоги дорожнього знаку 5.16 «Напрямок руху по смугах», а саме зі смуги, яка дозволяє рух лише ліворуч, здійснив рух прямо.
За названі дії, інспектором ДАІ, за порушення вимог п. 5.16 д. 1 (г) ПДР України, постановою від 22.06.2010 року на підставі ч. 1 ст. 122 КУпАП, ОСОБА_1, був підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 300грн.
Однак, з таким висновком суд не може погодитись, оскільки він є помилковим та не ґрунтується на вимогах закону.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення є невиконання ОСОБА_1 вищеназваних вимог закону.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За таких обставин, враховуючи даний конституційний принцип, суд вважає, що накладення на позивача адміністративного стягнення та притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення правил керування транспортними засобами, не відповідає фактичним обставинам справи, постановлене без врахування вимог закону, оскільки, названі факти ґрунтується виключно на твердженнях інспектора ДАІ, який є прямо зацікавленою особою та не стверджуються жодним іншим об’єктивним та належним доказом, не вбачається протилежного із справи про адміністративне правопорушення.
Головуючий: С.М. Болотін
- 2 -
Зокрема, не зважаючи на те, що ОСОБА_1, як вбачається з матеріалів справи свою вину не визнав, відсутні будь-які належні та допустимі докази, які б об’єктивно стверджували факт невиконання останнім ПДР України, яким б могли бути покази очевидців, свідків, матеріали фото- та відео- зйомки, тощо.
Визнавши свої твердження достатніми щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності, інспектор ДАІ не дослідив їх з точки зору допустимості та наклав на позивача стягнення, що не ґрунтується на вимогах закону, встановленої медодики та практики доказування вини правопорушника.
Не можуть бути підставою для відмови в позові свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зазначені в матеріалах справи про адміністративні правопорушення, оскільки останні стверджують виключно факт відмови позивача від підписання протоколу про адміністративне правопорушення, однак аж ніяк не порушення останнім вимог ПДР України.
Відповідно до чинного законодавства, строк позовної давності слід рахувати з моменту, коли особа дізналася про порушення своїх прав, а не з моменту накладення адміністративного стягнення або його спрямування до органів ДВС.
Як встановлено в процесі судового розгляду, про накладення на нього адміністративного стягнення постановою органів ДАІ, позивачу стало відомо лише в вересні 2010 року.
Належних доказів, які б стверджували протилежне відповідачем суду не надано, не здобуто таких і в процесі судового розгляду, оскільки відсутні встановлені законом докази, що ОСОБА_1 у встановленому законом порядку була вручена копія постанови чи повідомлення про відкриття виконавчого провадження за останньою.
Внаслідок цих обставин, враховуючи те, що адміністративне стягнення на позивача накладене без його участі в процесі розгляду справи, а позивачу обставини про притягнення його до адміністративної відповідальності стало відомо лише в вересні 2010 році, суд вважає, що саме з цього періоду слід рахувати строк позовної давності.
Таким чином, суд вважає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 70, 71, 86, 162 КАС України, ст. 293 КУпАП, суд,-
п о с т а н о в и в :
Позов задовольнити.
Постанову в справі про адміністративне правопорушення інспектора ДПС ВДАІ м. Здолбунів Рівненської області Гука Володимира Федоровича від 22.06.2010 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на ОСОБА_1 за порушення вимог ст. 122 ч. 1 КУпАП у розмірі 300грн. – скасувати, а провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити у зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Головуючий :