Справа № 3-442/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 листопада 2010 року Суддя Турійського районного суду
Волинської області Овсієнко А.А.
розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від
Територіальної державної інспекції праці у Волинській області,
про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, одруженого, працюючого головою правління Відкритого акціонерного товариства «Луківський комбінат будівельних матеріалів»,
за ч.1 ст.41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2, обіймаючи посаду голови правління Відкритого акціонерного товариства «Луківський комбінат будівельних матеріалів», всупереч вимогам ч.1 ст.115 КЗпП України не забезпечив своєчасної виплати заробітної плати у повному обсязі працівникам очолюваного ним товариства, внаслідок чого станом на 1 жовтня 2010 року утворилася заборгованість по даних виплатах в розмірі 10700 грн.
Крім того, в порушення вимог ч.1 ст.116 КЗпП України, повний розрахунок зі звільненою 28 вересня 2010 року ОСОБА_3 проведено лише 5 жовтня 2010 року, а всупереч вимогам ч.4 ст.115 КЗпП України, ч.1 ст.21 Закону України N 504/96-ВР від 15 листопада 1996 року «Про відпустки», заробітна плата за надану охоронцеві ОСОБА_4 з 2 вересня 2010 року чергову щорічну відпустку працівникам станом на 6 жовтня 2010 року не виплачена.
Також ОСОБА_2 допустив і ряд інших порушень вимог законодавства про працю, зокрема:
- всупереч вимогам ст.33 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року N 108/95-ВР з травня 2009 року в даному товаристві не проводиться індексація заробітної плати працівників згідно «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 р.;
- всупереч вимогам ст.34 Закону України «Про оплату праці» N 108/95-ВР від 24.03.1995 р. працівникам товариства не проводиться виплата компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати;
- всупереч вимогам ч.3 ст.96 КЗпП України посадові оклади технолога ОСОБА_5 та економіста ОСОБА_6 встановлено без врахування складності виконуваних ними робіт та кваліфікації в розмірі мінімальної заробітної плати.
ОСОБА_2 свою винність у скоєному визнав повністю та щиросердно розкаявся.
Факт вчинення ОСОБА_2 вищевказаних порушень об’єктивно підтверджується також протоколом про адміністративне правопорушення № 03-15-18-0075 від 15 жовтня 2010 року та актом перевірки № 03-15-18-0078 від 6 жовтня 2010 року, достовірність зазначених у яких відомостей беззаперечно ствердив і сам порушник.
Таким чином, своїми діями, які виразились у порушенні встановлених термінів виплати заробітної плати, виплаті її не в повному обсязі, а також порушенні інших вимог законодавства про працю, ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.41 КУпАП.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника та його щире розкаяння як обставину, що пом’якшує відповідальність, є доцільним накласти на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі, визначеному санкцією ч.1 ст.41 КУпАП.
Наряду з вищевикладеним, у згаданому протоколі про адміністративне правопорушення також зазначено, що всупереч вимогам ч.2 ст.84 КЗпП України 1 березня 2010 року ОСОБА_2 надано відпустку без збереження заробітної плати тривалістю 30 календарних днів працівникам очолюваного ним підприємства технологу ОСОБА_5, економісту ОСОБА_6 та охоронцеві ОСОБА_7
Однак, відповідно до ч.2 ст.38 КУпАП, ОСОБА_2 не може бути підданий адміністративному стягненню і за дане правопорушення у зв’язку з закінченням на момент розгляду даної справи тримісячного строку з дня його вчинення.
Керуючись ст.ст.221, 283, п.1 ч.1 ст.284 КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 (п’ятсот десять) гривень.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Волинської області через Турійський районний суд особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної
скарги чи протесту прокурора.
Суддя