Справа № 3-444/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

8 листопада 2010 року                     Суддя Турійського районного суду

                                Волинської області Овсієнко А.А.

розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від

Територіальної державної інспекції праці у Волинській області,  

про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки АДРЕСА_1, одруженої, підприємця,

за ч.1 ст.41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, являючись підприємцем та використовуючи у зв’язку з цим працю найманих працівників в порушенням вимог ч.1 ст.115 КЗпП України заробітну плату найманим працівникам виплачує один раз на місяць, а крім того, в порушення вимог ч.5 ст.80 КЗпП України нею взагалі не надавалася щорічна відпустка продавцеві ОСОБА_3 за період роботи з березня 2008 року по жовтень 2010 року.

ОСОБА_2 свою винність у скоєному визнала повністю та щиросердно розкаялась.

Факт вчинення ОСОБА_2 вищевказаних порушень об’єктивно підтверджується також протоколом про адміністративне правопорушення № 03-15-18-0073 від 11 жовтня  2010 року та актом перевірки № 03-15-18-0083 від 11 жовтня 2010 року, достовірність зазначених у яких відомостей ствердили у своїх особистих поясненнях і сама ОСОБА_2

Таким чином, своїми діями, які виразились у порушенні встановлених термінів виплати заробітної плати та порушенні інших вимог законодавства про працю,                ОСОБА_2 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.41 КУпАП.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, яка виключно позитивно характеризується за місцем проживання та її щире розкаяння, як обставину, що пом’якшує відповідальність, є доцільним накласти на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, визначеному санкцією ч.1 ст.41 КУпАП.

Наряду з вищевикладеним, у згаданому протоколі про адміністративне правопорушення також зазначено, що всупереч вимогам ч.1 ст.21 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996, № 504/96-ВР, підприємець ОСОБА_2 заробітну плату за час чергової щорічної відпуски, наданої її продавцеві ОСОБА_4 з 1 березня 2010 року виплатила останній лише 6 квітня 2010 року.

Однак, відповідно до ч.2 ст.38 КУпАП, ОСОБА_2 не може бути піддана адміністративному стягненню за дане правопорушення за ч.1 ст.41 КУпАП у зв’язку з закінченням на момент розгляду даної справи тримісячного строку з дня його вчинення.

Керуючись ст.ст.221, 283, п.1 ч.1 ст.284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_2  визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 (п’ятсот десять) гривень.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Волинської області через Турійський районний суд особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення  постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної
скарги чи протесту прокурора.

Суддя