Справа № 3-443/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

8 листопада 2010 року                     Суддя Турійського районного суду

                                Волинської області Овсієнко А.А.

розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Територіальної державної інспекції праці у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки АДРЕСА_1 одруженої, на утриманні дві малолітні дитини, підприємця,

за ч.1 ст.41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, займаючись підприємницькою діяльністю, та використовуючи у зв’язку з цим працю найманих працівників порушила ряд вимог законодавства про працю, зокрема:

- в порушення вимога ст.33 Закону України «Про оплату праці»  від 24 березня 1995 року         N 108/95-ВР   з квітня 2010 року нею не проводиться індексація заробітної плати продавця ОСОБА_3 згідно «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 р.;

- всупереч вимогам ч.3 ст.96 КЗпП України розмір заробітної плати продавців ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 визначено без врахування складності виконуваних робіт та кваліфікації працівників і дорівнює розміру мінімальної заробітної плати.

ОСОБА_2 винною себе визнала повністю та у своїх поясненнях підтвердила вищевказані факти допущення нею порушення вимог законодавства про працю.

Крім того, факт вчинення ОСОБА_2 вищевказаних правопорушень об’єктивно підтверджується також протоколом про адміністративне правопорушення № 03-15-18-0071 від 7 жовтня 2010 року та актом перевірки № 03-15-18-0081 від 7 жовтня 2010 року, достовірність зазначених у яких відомостей ствердила у своїх поясненнях ОСОБА_2

Таким чином, своїми діями, які виразились у порушенні вимог законодавства про працю, ОСОБА_2 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.41 КУпАП.

Враховуючи в сукупності характер вчиненого правопорушення та особу порушника, яка виключно позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні двох малолітніх дітей та її щире розкаяння як обставину, що пом’якшує відповідальність, є доцільним накласти на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, визначеному санкцією ч.1 ст.41 КУпАП.

Крім того, наряду з вищевикладеним, у згаданому протоколі про адміністративне правопорушення також зазначено, що всупереч вимогам ст.21 Закону України «Про відпустки» заробітна плата за надану ОСОБА_3 з 3 квітня 2010 року  чергову щорічну  відпустку виплачена лише 15 квітня 2010 року і при цьому, всупереч вимогам п.10 «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995 року заробітна плата за час цієї щорічної відпустки не відкоригована на коефіцієнт її підвищення.

Однак, відповідно до ч.2 ст.38 КУпАП ОСОБА_2 не може бути піддана адміністративному стягненню за вчинення даних правопорушень у зв’язку з закінченням на момент розгляду даної справи тримісячного строку з дня їх вчинення.

Керуючись ст.ст.221, 283, п.1 ч.1 ст.284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_2  визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 (п’ятсот десять) гривень.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Волинської області через Турійський районний суд особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення  постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної
скарги чи протесту прокурора.

Суддя