Справа № 3-411/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

19 жовтня 2010 року                         Суддя Турійського районного суду

                                Волинської області Овсієнко А.А.

розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від

Територіальної державної інспекції праці у Волинській області,  

про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, одруженого, голови Фермерського господарства «Миліщук»,

за ч.1 ст.41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, обіймаючи посаду голови ФГ «Миліщук», порушив строки виплати заробітної плати працівникам товариства, а саме, всупереч вимогам ч.1 ст.115 КЗпП України заробітну плату працівникам даного господарства виплачує один раз на місяць.  

Крім того, ОСОБА_2 також допустив ряд інших порушень законодавства про працю, зокрема :

- всупереч вимогам ч.1 ст.116 КЗпП України повний розрахунок зі звільненим з роботи         31 липня 2010 року робітником ОСОБА_3 здійснено лише 18 серпня 2010 року.

- всупереч вимогам ч.1 ст.83 КЗпП України не нарахована і не виплачена станом на              22 вересня 2010 року компенсація за невикористані дні щорічної відпустки за період роботи з 27 квітня по 26 травня 2010 року звільненій з роботи 26 травня 2010 року ОСОБА_4

ОСОБА_2 повністю визнав себе винним у скоєному та щиросердно розкаявся.

Факт вчинення ОСОБА_2 вищевказаних порушень об’єктивно підтверджується також протоколом про адміністративне правопорушення № 03-15-18-0067 від 22 вересня 2010 року та актом перевірки № 03-15-18-0077 від 22 вересня 2010 року, достовірність зазначених у яких відомостей ствердив у своїх особистих поясненнях і сам порушник.

Таким чином, своїми діями, які виразились у порушенні встановлених термінів виплати заробітної плати та порушенні інших вимог законодавства про працю, ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.41 КУпАП.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, а також його щире розкаяння як обставину, що пом’якшує відповідальність, є доцільним накласти на         ОСОБА_2 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі, визначеному санкцією ч.1 ст.41 КУпАП.

Наряду з вищевикладеним, у згаданому протоколі про адміністративне правопорушення також зазначено, що всупереч вимогам ч.1 ст.21 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996, № 504/96-ВР, заробітна плата за час чергової щорічної відпуски, наданої садівнику ОСОБА_5 з 1 лютого 2010 року виплачена останньому лише                   19 березня 2010 року.

Однак, відповідно до ч.2 ст.38 КУпАП, ОСОБА_6 не може бути підданий адміністративному стягненню за дане правопорушення за ч.1 ст.41 КУпАП у зв’язку з закінченням на момент розгляду даної справи тримісячного строку з дня його вчинення.

Керуючись ст.ст.221, 283, п.1 ч.1 ст.284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_2  визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 (п’ятсот десять) гривень.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Волинської області через Турійський районний суд особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення  постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної
скарги чи протесту прокурора.

Суддя