Рішення                                  справа №2-1003/0 7

іменем України

27 квітня 2007 року Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області у складі: головуючого судді Шевчук A.M., при секретарі Бірюков Я.Ю., розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

встановив:

У квітні 2007 року ОСОБА_1. звернувся в суд із зазначеним позовом, посилаючись на те, що знаходиться у шлюбі з відповідачкою із якою має двоє неповнолітніх дітей. Проте спільне життя з відповідачкою не складається, постійні непорозуміння та конфлікти, що призвело до втрати поваги та кохання.

Позивач просив шлюб з відповідачкою розірвати.

У попередньому судовому засіданні позивач не відмовився від вимог. Пояснив, що останні півтора роки він із відповідачкою намагалися зберегти сім»ю заради дітей, але не змогли та пів року тому все-таки припинили сімейні стосунки, дітей слід залишити із відповідачкою, твердо впевнився, що миритися не бажає, бо сім»ю зберегти неможливо, просить судові витрати йому не відшкодовувати та на нього покласти витрати за одержання свідоцтва про розірвання шлюбу.

Відповідачка позов визнала, з причинами розірвання шлюбу погодилася, про що надала суду письмову заяву, при цьому пояснила, що миритися не бажає, наполягає, щоб діти були із нею.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4 cm. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому cm. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 cm. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріалами справи встановлено, що сторони з 16 липня 1994 року перебувають у шлюбі від якого мають двоє неповнолітніх доньок: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають із сторонами(а.с. 3,4,5,6).

Як ствердив позивач та не заперечила відповідачка: між: подружжям постійні непорозуміння та конфлікти, що призвело до втрати поваги та кохання, що істотно суперечить інтересам сторін.

Суд, згідно ч.2 cm. 112 С К України, постановлює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, їхніх дітей, що мають істотне значення.

Суд , керуючись ст.111 СК України, вживав заходи щодо примирення подружжя, однак сторони миритися не бажають, оскільки на протязі півтора роки неодноразово намагалися зберегти сім»ю, але спроби виявилися марними, пів року, як сторони остаточно припинили сімейні стосунки, впевнилися, що відновлювати стосунки не варто, тому шлюб слід розірвати.

Таким чином, визнання відповідачкою пред "явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись ст.ст. 111,112 СК України, ст.ст. 130,174 ЦПК України, суд ,-

вирішив:

позовну заяву ОСОБА_1задовольнити.

Розірвати шлюб між: ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який зареєстрований 16 липня 1994 року П»ятківською сільською радою Чуднівського району Житомирської області, актовий запис №11.

Доньок: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4. ІНФОРМАЦІЯ_2, залишити з матір»ю - ОСОБА_2.

При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_1   17 грн. державного мита, звільнивши від таких витрат ОСОБА_2.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 cm. 295 ЦПК України.